Рішення

від 11.09.2024 по справі 925/686/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м.Черкаси Справа № 925/686/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого: судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос АПК", м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня,20-А, оф.307

до Селянського (фермерського) господарства Чирви Надії Віталіївни, Черкаська область, Черкаський район, с.Телепине, вул.Шевченка,129

про стягнення 809532,39 грн заборгованості та санкцій за договором,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Вдовиченко О.І. адвокат за ордером в режимі ВКЗ;

від відповідача: Дев`ятка О.Г. адвокат за ордером в режимі ВКЗ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос АПК" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства Чирви Надії Віталіївни із вимогами про стягнення 809532,39 грн заборгованості за договором поставки від 02.05.2023 №02-02/05, зокрема:

623410,77 грн основної заборгованості,

106035,27 грн пені за період з 01.11.2023 до 27.05.2024,

53017,64 грн процентів за користування чужими коштами за період з 01.11.2023 до 27.05.2024,

16380,43 грн інфляційних втрат

10688,28 грн 3% річних за період з 01.11.2023 до 27.05.2024,

а також відшкодування судових витрат в сумі 112142,99 грн (зокрема: 12142,99 грн судового збору та 100000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Провадження у справі відкрито 04.06.2024. Проведення підготовчого засідання призначено на 02.07.2024 з викликом сторін.

Проведення підготовчого засідання відкладено на 16.07.2024.

В засідання 16.07.2024 надійшов відзив на позов з доказами направлення позивачеві вх.суду №11314/24 від 16.07.2024.

Представник відповідача вимоги позову визнав частково, подав свій зменшений розрахунок вимог. Просить зменшити розмір пені до 10000 грн. Заперечує нарахування 53017,64 грн процентів за користування чужими грошовими коштами. Подав докази оплати 30000 грн боргу після призначення справи в судовий розгляд.

Підготовче провадження закрито 16.07.2024 і справу призначено в судовий розгляд на 11.09.2024.

За результатами судового розгляду 11.09.2024 проголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між ТОВ "Колос АПК" (постачальник, позивач, кредитор, стягувач) та СФГ Чирви Надії Віталіївни (покупець, відповідач, боржник) 02.05.2023 укладено договір поставки №02-02/05 (а.с.42-45).

Предметом договору є постачання позивачем за плату відповідачеві посівного матеріалу насіння кукурудзи РАМ 1333: 369 мішків на суму 693720 грн (з ПДВ).

Передача позивачем товару відповідачеві підтверджена видатковою накладною №69 від 15.05.2023 (а.с.46) з відміткою відповідача про отримання. Застережень по строках постачання, кількості, якості товару не заявлено. Господарську операцію підтверджено відповідачем.

Покупцю одночасно виставлено рахунок на оплату №68 від 02.05.2023.

Між сторонами підписано додаток №1 від 02.05.2023 до договору поставки №02-02/05 від 02.05.2023 (а.с.47). Строк оплати товару 10% від загальної суми до 12.05.2023, решта 90% до 31.10.2023 (624348 грн). Строк поставки товару до 18.05.2023.

Між сторонами підписано додаток №2 від 14.11.2023 до договору поставки №02-02/05 від 02.05.2023 (а.с.48). Ціна договору збільшена на 12257,60 грн (з ПДВ) до 705977,60 грн. Решта умов договору - без змін.

Між сторонами підписано додаток №3 від 15.12.2023 до договору поставки №02-02/05 від 02.05.2023 (а.с.49). Ціна договору збільшена на 12502,75 грн (з ПДВ) до 718480,35 грн. Решта умов договору - без змін.

Між сторонами підписано додаток №4 від 15.01.2024 до договору поставки №02-02/05 від 02.05.2023 (а.с.50). Ціна договору збільшена на 12752,80 грн (з ПДВ) до 731233,15 грн. Решта умов договору - без змін.

Між сторонами підписано додаток №5 від 15.02.2024 до договору поставки №02-02/05 від 02.05.2023 (а.с.51). Ціна договору збільшена на 13007,86 грн (з ПДВ) до 744241,01 грн. Решта умов договору - без змін.

Позивачем (постачальником) проведено коригування ціни №01 від 29.02.2024 до видаткової накладної №69 від 15.05.2023 (а.с.52). Документ підписано сторонами без зауважень.

Позивачем (постачальником) проведено коригування ціни №02 від 29.02.2024 до видаткової накладної №69 від 15.05.2023 (а.с.53). Документ підписано сторонами без зауважень.

Позивачем (постачальником) проведено коригування ціни №03 від 29.02.2024 до видаткової накладної №69 від 15.05.2023 (а.с.54). Документ підписано сторонами без зауважень.

Позивачем (постачальником) проведено коригування ціни №04 від 29.02.2024 до видаткової накладної №69 від 15.05.2023 (а.с.55). Документ підписано сторонами без зауважень.

Позивачем в односторонньому порядку підписано акт звірки заборгованості на суму 623410,77 грн за поставлене майно. Позивач підтверджує сплату відповідачем 124372 грн боргу (а.с.56).

Відповідач визнає заборгованість за договором та неодноразово звертався до позивача з пропозиціями про відстрочення та розстрочення платежів (а.с.59-60). Борг погашено не було.

Ухилення відповідач від погашення боргу за договором стали причиною звернення позивача в господарський суд Черкаської області з позовом про примусове стягнення боргу та нарахувань на суму боргу, та відновлення порушеного права позивача на справедливий та повний розрахунок.

Відповідач у відзиві на позов вимоги визнає частково (а.с.106-111), на суму 589869,01 грн. Подані докази проведення часткового розрахунку за товар:

- платіжна інструкція №596 від 07.03.2024 на суму 15000 грн (а.с.122);

- платіжна інструкція №616 від 02.04.2024 на суму 30000 грн (а.с.122 зворот);

- квитанція до платіжної інструкції №ОО 2992698760:1 від 12.05.2023 на суму 20000 грн (а.с.123);

- квитанція до платіжної інструкції №ОО 2993079213:1 від 12.05.2023 на суму 19472 грн (а.с.123);

- квитанція до платіжної інструкції №ОО 2981719815:1 від 05.05.2023 на суму 29900 грн (а.с.123 зворот);

- платіжна інструкція №561 від 09.11.2023 на суму 10000 грн (а.с.124 передоплата). Всього оплачено 124372 грн боргу. Сума основного боргу становить 619869,01 грн.

Відповідач визнає нарахування позивачем до сплати 10688,28 грн - 3% річних з простроченої суми, та 16380,43 грн інфляційних втрат за період з 01.11.2023 по 27.05.2024.

Представник відповідача категорично заперечує вимоги позивача про нарахування та стягнення плати за використання коштів - 53017,64 грн процентів за користування чужими коштами за період з 01.11.2023 до 27.05.2024; просить зменшити розмір пені до 10000 грн у зв`язку з неурожаєм кукурудзи 2023 року, мобілізацією працівників фермерського господарства для відбиття військової агресії росії проти України, ризикованістю сільськогосподарського виробництва. Подані звіти про результати господарської діяльності за 2023, звіти про посіви та звіти по використанню земель (а.с.125-131). Чистий прибуток господарства за 2023 рік склав 35,5 тис грн.

Відповідно до платіжної інструкції №710 від 10.09.2024 з позивачем проведено частковий розрахунок на 30000 грн.

Інших доказів та документів не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку надання послуг та відносин постачання товарів промислового сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва на території України, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, з визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про примусове стягнення з відповідача 809532,39 грн заборгованості за договором поставки від 02.05.2023 №02-02/05, зокрема:

623410,77 грн основної заборгованості,

106035,27 грн пені за період з 01.11.2023 до 27.05.2024,

53017,64 грн процентів за користування чужими коштами за період з 01.11.2023 до 27.05.2024,

16380,43 грн інфляційних втрат,

10688,28 грн 3% річних за період з 01.11.2023 до 27.05.2024 за порушення умов договору і грошових зобов`язань та ухилення від проведення розрахунків,

а також відшкодування судових витрат в сумі 112142,99 грн, з них 100000 грн витрат на послуги адвоката.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору постачання продукції від 02.05.2023 №02-02/05 (а.с.42-45).

Предметом укладеного між сторонами договору є передача за плату відповідачеві посівного матеріалу кукурудзи для вирощування сільськогосподарського збіжжя. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є господарським договором постачання (посівного матеріалу) як різновид купівлі-продажу та охоплюється приписами гл.54 Цивільного кодексу України. Придбаваємий по даному договору товар не призначений для побутового чи особистого використання замовником.

Договір від 02.05.2023 №02-02/05 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України). Представник відповідача підтвердив, що спірний договір укладено добровільно, без примусу, з метою і розумінням настання певних юридичних наслідків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору постачання від 02.05.2023 №02-02/05 передано відповідачу посівний матеріал: одна позиція насіння кукурудзи РАМ 1333 на загальну суму 693720 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №69 від 15.05.2023 з підписами позивача та відповідача (а.с.46).

Строк оплати визначений додатком №1 до договору до 31.10.2023.

Відповідач свої зобов`язання за договором своєчасно та належно не виконав. Строк виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем є таким, що настав з 01.11.2023.

Вимоги позивача не спростовані в належний спосіб. Навпаки, відповідач визнає основну заборгованість в сумі 589869,01 грн (з урахуванням частково проведеного розрахунку 10.09.2024 на суму 30000 грн).

Станом на день розгляду справи доказів погашення заборгованості до суду не подано. Невиконання відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання у строки до 01.11.2023, встановлені в додатку №1 до договору (а.с.47), є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу у примусовому порядку.

Позов в цій частині підлягає до задоволення. Належить стягнути 589869,01 грн основного боргу на користь позивача.

Провадження в частині стягнення 30000 грн належить закрити за відсутністю предмету спору, з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції, та 3% річних, що встановлено п.7.1 договору (а.с.44).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір інфляційних втрат за порушення строків розрахунків та 3% річних за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення (01.11.2023 27.05.2024) складають відповідно 16380,43 грн інфляційних втрат та 10688,28 грн 3% річних. Розрахунок позивача є правильним (а.с.4-5) та перевірений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Заборгованість в цій частині визнана відповідачем.

16380,43 грн інфляційних втрат та 10688,28 грн 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення пені за неналежне виконання грошового зобов`язання. Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки

укладено сторонами в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, п.7.2 договору (а.с.44).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені за невиконання грошового зобов`язання (період нарахування 01.11.2023 27.05.2024) складає відповідно 106035,27 грн пені. Розрахунок позивача є математично невірним (а.с.5-6), оскільки має визначатися періодом з 01.11.2023 по 01.05.2024 (6 календарних місяці, або 184 дні) та перевірений судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

Позивач не доводить погіршення свого становища внаслідок дій відповідача, чи спричинення збитків. Позивач не поніс додаткових витрат на відновлення свого становища, зважаючи на ризики товарного сільськогосподарського виробництва відповідача.

Суд має враховувати рівновагу господарського інтересу сторін, фінансовий стан сторін а також обставини погіршення загальної економічної ситуації в країні у зв`язку з неспровокованою військовою агресією росії проти України, активними бойовими діями в межах Харківської області, мобілізацією працівників відповідача в діючу армію.

Відповідно до приписів п.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд безе до уваги право суду на зменшення неустойки. З урахуванням обставин справи та тривалості невиконання зобов`язання відповідачем, рівновагу господарського інтересу та обтяжень позивачем суми боргу, ризикованості товарного сільськогосподарського виробництва відповідача, - суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені до фіксованої суми в 10000 грн з мотивів розумності та справедливості.

10000 грн пені підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

Представник позивача наполягає на стягненні 53017,64 грн процентів за користування чужими коштами за період з 01.11.2023 до 27.05.2024, з посиланням на норми ст.ст.536 та 1048 Цивільного кодексу України, незважаючи на заявлену вимогу про стягнення 10688,28 грн 3% річних за період з 01.11.2023 до 27.05.2024 за порушення умов договору і грошових зобов`язань та ухилення від проведення розрахунків.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України:

Ст.536 Цивільного кодексу України. Проценти.

1. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

{Частина перша статті 536 в редакції Закону №1587-IX від 30.06.2021}

2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ст.1048 Цивільного кодексу України. Проценти за договором позики.

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Суд критично оцінює доводи позивача про застосування процентів на суму заборгованості відповідача з посиланням на норми ст.ст.536 і 1048 Цивільного кодексу України, оскільки окремого договору про забезпечення виконання зобов`язання у виді сплати процентів між сторонами не укладено, позивачем вже застосовані приписи ст.625 Цивільного кодексу України про відповідальність особи за невиконання грошового зобов`язання, а приписи ст.1048 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані виключно у відносинах позики між сторонами на підставі письмового договору позики, де позикодавцем виступає банківська фінансова установа (приписи гл.71 Цивільного кодексу України. Позика. Кредит. Банківський вклад).

Позивач не доводить передання грошових коштів відповідачеві на умовах фінансової позики.

В задоволенні цієї вимоги позивачеві належить відмовити з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів проведення розрахунку з позивачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України факту належного виконання зобов`язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 589869,01 грн основної заборгованості, 10000 грн пені, 10688,28 грн 3% річних, 16380,43 грн інфляційних втрат.

Провадження в частині стягнення 30000 грн належить закрити за відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині покладаються на відповідача, оскільки часткове погашення боргу відбулося після відкриття провадження у справі.

В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю, недоведеністю та безпідставністю з покладенням витрат в цій частині на позивача.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на часткове задоволення позову судові витрати у сумі 9854,07 грн покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено про необхідність стягнення понесених ним витрат на правову допомогу. Суд не розглядає питання стягнення витрат на правову допомогу позивачеві, оскільки до прийняття рішення представник позивача не надав суду первинних документів на підтвердження понесених ним витрат на послуги адвоката. Позивачем заявлено клопотання про надання суду протягом 5 днів з моменту прийняття рішення доказів понесених витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Чирви Надії Віталіївни, Черкаська область, Черкаський район, с.Телепине, вул.Шевченка,129, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос АПК" (м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня,20-А, оф.307; код ЄДРПОУ 41350556; номер рахунок в банку невідомий)

589869,01 грн основного боргу, 10000 грн пені, 10688,28 грн 3% річних, 16380,43 грн інфляційних втрат, 9854,07 грн судового збору.

1.2. Провадження в частині стягнення 30000 грн закрити.

1.3. В решті вимог відмовити.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 16.09.2024.

Суддя Г.М.Скиба