Ухвала

від 16.09.2024 по справі 917/2035/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/2035/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Білицької селищної ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 (колегія суддів: Хачатрян В. С., Гетьман Р. А., Россолов В. В.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Луценко» до Білицької селищної ради про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Луценко» (далі - ПАТ «Луценко») до відповідача Білицької селищної ради про визнання недійсним рішення тридцять сьомої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 30.08.2023 року № 92 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ «Луценко».

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.05.2024 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024, повний текст якої складений 19.08.2024, апеляційну скаргу ПАТ «Луценко» задоволено, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове - про задоволення позову.

30.08.2024 Білицька селищна рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Як вбачається з тексту касаційної скарги, підставою касаційного оскарження постанови апеляційної інстанцій скаржник визначив пункт 1 частини другою статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другою статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі Білицька селищна рада зазначила, що постанова Східного апеляційного господарського суду є необґрунтованою, норми закону в постанові трактуються невірно, висновки суду не узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду у подібних правовідносинах, неправильно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права, а також процитовано пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України. Водночас саме лише цитування наведеної норми без відповідних обґрунтувань не може вважатися належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Скаржник не зазначив норм права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), які суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваній постанові всупереч правовим позиціями суду касаційної інстанції; не вказав, яких саме висновків Верховного Суду щодо застосування норм права не врахував суд апеляційної інстанції; не обґрунтував подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, касаційна скарга Білицької селищної ради підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику можливості належним чином обґрунтувати визначену ним підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Білицької селищної ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 917/2035/23 залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов