Ухвала

від 16.09.2024 по справі 912/3032/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/3032/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючої), Колос І. Б. та Малашенкової Т. М.,

розглянувши клопотання фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни (далі - ФОП Майданюк О.П.)

про визнання зловживанням процесуальними правами

за касаційною скаргою ФОП Майданюк О.П.

на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі

за позовом акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей"

до ФОП Майданюк О.П.

про заборону використання знаків для товарів та послуг,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (далі - Товариство),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 ,

За результатами розгляду поданого клопотання Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

ФОП Майданюк О.П. 19.08.2024 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (та доповненнями до неї, які подані у строк на касаційне оскарження), в яких просить скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у цій справі з підстав, визначених пунктами 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Майданюк О. П. на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024 зі справи №912/3032/19; призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 03.10.2024 о 10:30, а також надано учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу.

Від ФОП Майданюк О.П. 12.09.2024 (через систему "Електронний суд") надійшло до Верховного Суду клопотання, в якому остання просить визнати подання Товариством відзиву на касаційну скаргу у цій справі зловживанням процесуальними правами, а відзив повернути Товариству.

Подане клопотання мотивоване тим, що, Товариство брало участь у справі як позивач до того як його замінили на правонаступника - акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей", а згідно з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 Товариство було залучено до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Вказана ухвала від 06.12.2023 у цій справі була оскаржена в касаційному порядку разом із судовими рішеннями по суті спору.

Так, скаржниця посилається на те, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 30.05.2024 за результатами касаційного перегляду, в тому числі, ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 в частині залучення до участі у справі Товариства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, наголошено на тому, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що заміна позивача у цьому спорі процесуальним правонаступником (АТ "Цефей" - власником торгової марки "УКРЗОЛОТО" за Свідоцтвом) саме за заявою Товариства призвела до автоматичної втрати останнім статусу учасника спірних правовідносин, пов`язаних із захистом майнових прав власника торгової марки, а тому рішення суду, ухвалене у цьому спорі, не впливає безпосередньо на його права та обов`язки, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 50 ГПК України, оскільки за відсутності правових підстав залучив Товариство до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Тобто, на думку скаржниці, згідно з викладеними в постанові суду від 30.05.2024 висновками Товариство автоматично втратило статус учасника спірних правовідносин з 06.12.2023, а тому його подальша участь у даній справі після зазначеної дати суперечить завданню господарського судочинства, визначеному в статті 2 ГПК України, а, отже, у діях Товариства в частині подачі відзиву на касаційну скаргу у цій справі вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки переслідують ціль легалізувати його як учасника цієї справи.

Розглянувши подане клопотання, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК України).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Приписами частини першої статті 295 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

За результати перегляду в касаційному порядку, зокрема, ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 про залучення Товариства до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ухвалено постанову Верховного Суду від 30.05.2024, якою вказану ухвалу від 06.12.2023 залишено без змін.

Суд зазначає про те, що надання учасникам справи строку для подання відзиву на касаційну у цій справі в ухвалі про відкриття касаційного провадження чітко передбачено чинним процесуальним законом, а тому виконання Товариством вимог, викладених в ухвалі суду, як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, не може свідчити про зловживання ним процесуальними правами, з огляду на що Суд не визнає подання Товариством відзиву на касаційну скаргу у цій справі зловживанням процесуальними правами.

А подане клопотання ФОП Майданюк О.П. про зловживання процесуальними правами Товариством за своєю суттю є запереченнями на дії скаржника та не містить достатніх підстав для застосування положень ГПК України щодо визнання дій останнього зловживанням процесуальними правами.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ФОП Майданюк О.П. про визнання зловживанням процесуальними правами подання Товариством відзиву на касаційну скаргу у цій справі.

З огляду на викладене та керуючись статтею 234, 314 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Майданюк Олени Петрівни про визнання зловживанням процесуальними правами подання товариством з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" відзиву на касаційну скаргу у справі № 912/3032/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова