Рішення

від 12.09.2024 по справі 461/2809/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2809/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Курилюк А.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивач звернувсядо судуіз адміністративнимпозовом доЛьвівської митниціДержавної митноїслужби України,в якомупросить змінитипункт 2 постановив.о.заступника Львівськоїмитниці Хомутянського В.В.у справіпро порушеннямитних правил№ 0203/20900/24 від 26.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, за ознаками ч.2 ст.471 Митного Кодексу України.

Свої вимоги мотивує тим, що вказаною постановою позивач була притягнута до відповідальності за порушення митних правил. Її було визнано винною та накладено штраф у сумі 89964,49 грн. Позивач зазначає, що оспорювана постанова, на її думку, є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. 06.03.2024 року адвокат позивача на адресу Львівської митниці подав клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи фіскальні чеки та інвойс, з перекладом на українську мову щодо вартості товару. Однак, вказані документи безпідставно не були враховані під час прийняття рішення, і згідно постанови, позивач повинен сплатити штраф від вартості товарів визначеної експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби. Вказаний висновок позивач вважає неналежним та недопустимим доказом, оскільки згідно фіскального та касового чеку вартість переміщуваного ОСОБА_1 через митний кордон товару становить 140958,98 грн., а відтак сума штрафу повинна становити 42287,69 грн.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а сторонам роз`яснено право на подачу до суду відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та визначено строк на їх подачу.

Ухвалою суду від 25.04.2024 року задоволено клопотання представника позивача та призначено по справі судову товарознавчу експертизу. Зупинено провадження у справі до моменту одержання результатів судової експертизи.

Ухвалою суду 09.09.2024 року відновлено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, у зв`язку із надходженням до суду висновку експерта.

Позиція сторін по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити. Зауважив, що факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем не оспорюється. Однак, відповідач у справі неправильно визначив вартість переміщуваного через митний кордон товару.

На судове засідання, призначене на 12.09.2024 року не з`явився, подав заяву про сдухання справи без його участі.

Представник відповідача Львівської митниці Лубоцький Б.І. проти позову заперечував, просив такий залишити без задоволення. Крім того, представником відповідача ОСОБА_2 було подано до суду відзив, у якому останній зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил, передбачений ч.2 ст. 471 Митного кодексу України, а тому її правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість переміщуваного ОСОБА_1 товару була встановлена висновком експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитсдужби. При цьому, представник відповідача, що надані представником позивача копії фактур виписані на ім`я ОСОБА_3 , тобто на особу, яка не має відношення до справи, а тому клопотання про їх врахування під час винесення постанови у справі про порушення митних правил задоволенню не підлягає. Окрім того, позивачем під час складення протоколу не було надано митному органу жодних документів, які підтверджували б вартість виявлених у неї незадекларованих товарів.

На судове засідання, призначене на 12.09.2024 року не з`явився, подав заяву про сдухання справи без його участі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про порушення митних правил 12.02.2024 року №0203/20900/24 установлено, що 12.02.2024 року о 10 год. 18 хв. в зону митного контролю в напрямку в`їзд в Україну смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці в`їхав транспортний засіб р.н. НОМЕР_1 під керуванням гр. України ОСОБА_4 , в якому в якості пасажира слідувала ОСОБА_1 з вантажем «гуманітарна допомога» В подальшому, під час проведення митного огляду транспортного засобу в багажному відділені автомобіля без ознак приховування було виявлено товар, а саме: кросівки ТМ «Converse» 1 пара, ТМ «Nike» 16 пар, ТМ «Adidas» 63 пари, ТМ «New Balance» 9 пар та сандалі ТМ «Nike» 2пари. Всього: 91 пара взуття.

Постановою в.о. заступника начальника Львівської митниці ОСОБА_5 від 26.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, що складає 89 964,49 грн.

Згідно висновку № 142000-3301-0117 від 27.02.2023 року Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України загальна вартість вилучених предметів у справі про порушення митних правил 0203/20900/24 становить 299881,62 грн.

Відповідно до висновка експерта № 2014-Е від 28.08.2024 року за результатами проведення товарознавчої експертизи дійсна вартість товару при перетині кордону, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил від 12.02.2024 року №0203/20900/24, становить 179277,72 грн.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч.2 ст.471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених участинах першійта/аботретійцієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Згідно примітки дост.471 МК Українинедекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Згідно з ч.ч.2-4ст.366 МК Україниканал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 Митного кодексу України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Частиною 4 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті (сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг), але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним є питання вартості товарів, які переміщувалися позивачем через митний кордон України, що має значення для визначення розміру штрафу відповідно до частини другоїстатті 471 МК України.

Відповідач, визначаючи розмір стягнення, виходив із вартості товарів, визначених саме висновком експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 142000-3301-0117 від 27.02.2023 року,згідно якогобуло встановленозагальну вартістьтовару усумі 299881,62 грн.

При цьому, з метою встановлення дійсної вартості незадекларованого товару, судом за клопотанням представника позивача було призначенотоварознавчу експертизу,проведення якоїбуло доручено експертам Львівського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз Міністерства юстиції України.

Згідно із висновком експерта Львівського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз Міністерства юстиції України від 28.08.2024 року, дійсна вартість вилучених у позивача товарів становила 179277,72 грн.

Відповідно до частини другоїстатті 357 МК Українидослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 515 МК Україниекспертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Відповідно до пункту 3 Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби №18 від 23.10.2019, у редакції наказу від 12.11.2019 №29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, визначено вказаним Положенням, що відповідає вимогамМК України, з урахуванням особливостей, визначенихЗаконом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ( далі -Закон № 2658-ІІІ).

Відповідно до приписів частини п`ятоїстатті 515 МК Українивисновок експерта не є обов`язковим для посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

У такому випадку митна вартість ввезеного товару може бути підтверджена відповідно до положеньстатті 53 МК України, зокрема, рахунком-фактурою (інвойсом) або рахунком-проформою (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); за наявності - іншими платіжними та/або бухгалтерськими документами, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару..

Відповідно до ч.1ст.72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1ст.77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідност.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 4 частини третьоїстатті 286 КАС України, що узгоджується з приписами пункту 4 частини першоїстатті 293 КУпАП України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У постанові від 31.01.2018 в справі №660/575/16-а та від 12.05.2020 в справі №490/236/16-а Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого суд, розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, наділений повноваженнями, зокрема, змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Оскільки висновок експертизи № 2014-Евід 28.08.2024року складено атестованим судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередженим про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, він узгоджуються з іншими доказами у справі, то суд має достатні підстави вважати саме зазначений висновок об`єктивним та таким, який підтверджує дійсну вартість вилучених у ОСОБА_1 товарів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дійсна вартість товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил від 12.02.2024 року № 0203/20900/24 становить 179277,72 грн, і саме виходячи із вказаної вартості слід визначити розмір стягнення, яке покладається на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України.

Враховуючи вищенаведене, розмір штрафу становить 53783 грн. 31 коп. ( 179277.72 грн. х 30%), який не буде надмірним тягарем для позивача та буде справедливим балансом між публічним інтересом і ступенем втручання у право мирного володіння майном і відповідатиме фактично встановленим обставинам справи.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача, у відповідності до вимог ч.3 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 380,92 грн.

Керуючись ст.ст.6, 9, 72-77, 241-246, 286, 295, 297 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, - задовольнити частково.

Змінити захід стягнення, який накладений на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, постановою в.о. заступника начальника Львівської митниці ОСОБА_5 від 26.03.2024 року із штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 89964,49 грн., на штраф в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 53783 (п`ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 31 коп.

Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 380 грн. 92 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Львівська митниця (адреса: 79008, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ: 43971343).

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко