Ухвала

від 12.09.2024 по справі 201/13551/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 201/13551/23

провадження № 61-12053ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фестивальний» на рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 16 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фестивальний», третя особа - голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фестивальний» Зайцев Олександр Вікторович, про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фестивальний» (далі - ОСББ «Фестивальний»), третя особа - голова правління ОСББ «Фестивальний» Зайцев О. В., про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня

2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії правління ОСББ «Фестивальний» щодо нарахування внесків (платежів, тарифів) відображених у квитанціях за період з вересня 2021 року до вересня 2023 року, які не відповідають сумам внесків (платежів, тарифів) затверджених рішеннями загальних зборів об`єднання.

Зобов`язано правління ОСББ «Фестивальний»: привести внески

(платежі, тарифи) відображені у квитанціях за період з вересня 2021 року до вересень 2023 року, у відповідність із рішеннями загальних зборів

ОСББ «Фестивальний», шляхом відображення в них лише тих сум внесків (платежів, тарифів), які було затверджено загальними зборами та в розмірах затверджених загальними зборами; здійснити перерахунок внесків (платежів, тарифів) ОСОБА_1 із квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за період з вересня 2021 року до вересня 2023 року відповідно до рішень загальних зборів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

28 серпня 2024 року ОСББ «Фестивальний» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 16 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені в справі

про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат.

Отже, справа № 201/13551/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктом «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Посилання заявника на те, що ухвалою Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року справу № 201/13551/23 визнано малозначною є необґрунтованими з огляду на таке.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, які справи для цілей цього Кодексу є малозначними.

Частиною четвертої цієї статті також встановлено, які справи можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, положення якої деталізовано у частині першій - третій статті 274 ЦПК України, а саме: у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Системне тлумачення положень частини шостої статті 19 та статті 274 ЦПК України діє підстави для висновку, що поняття «малозначна справа» і «спрощене провадження» - це нетотожні поняття. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не означає, що така справа належить до категорії малозначних, і навпаки, не кожна малозначна справа, яка є такою в силу положень процесуального закону, розглядається у порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року справа за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Фестивальний», третя особа - голова правління ОСББ «Фестивальний» Зайцев О. В., про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши судові рішення у справі, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2023 року не містить висновку про те, що ця справа є малозначною в силу положень процесуального закону чи, що ця справа визнається судом малозначною, як справа незначної складності.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСББ «Фестивальний» подало касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фестивальний» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня

2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня

2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фестивальний», третя особа - голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фестивальний» Зайцев Олександр Вікторович, про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська