Ухвала

від 12.09.2024 по справі 646/1489/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

12 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 646/1489/19

Провадження № 61-6568ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (далі - скаржник)

на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 30 березня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до скаржника та Товариства з обмеженою відповідальністю «Формленд»</a> (далі - ТОВ «Формленд») за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича (далі - приватний нотаріус), ОСОБА_2 - про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, іпотеки, поновлення реєстрації права власності та

в с т а н о в и в:

1. У березні 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив:

визнати недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19 листопада 2018 року та договір іпотеки від 19 листопада 2018 року, які скаржник уклав із ТОВ «Формленд» (далі - договір купівлі-продажу та договір іпотеки відповідно);

виключити з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек внесений 19 листопада 2018 року приватним нотаріусом запис про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна площею 985,3 кв. м на АДРЕСА_1 літ. «А-4» у місті Харкові (далі - нерухоме майно, предмет іпотеки), номер запису про іпотеку № 28984971;

скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ «Формленд».

2. 30 березня 2021 року Червонозаводський районний суд міста Харкова ухвалив рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсними договори купівлі-продажу та іпотеки; у задоволенні інших вимог відмовив; стягнув зі скаржника та ТОВ «Формленд» на користь позивача по 768,40 грн судового збору з кожного. Мотивував так:

- на момент передання нерухомого майна в іпотеку ОСОБА_3 (далі - іпотекодавець) був його власником на підставі рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2007 року. 16 грудня 2010 року, Апеляційний суд Харківської області скасував це рішення й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову. Оскільки іпотекодавець передав об`єкт іпотеки, власником якого не був, то скаржник не мав права звертати стягнення на нерухоме майно, а потім відчужувати його на користь ТОВ «Формленд»;

- скаржник порушив вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку», бо не надіслав спадкоємцям боржника-іпотекодавця вимоги про усунення порушення. Договір купівлі-продаж є недійсним, бо його уклали без відповідного повідомлення спадкоємців іпотекодавця.

3. 27 березня 2024 року Харківський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції та виклав її у редакції цієї постанови. Мотивував так:

- 12 жовтня 2018 року скаржник надіслав іпотекодавцю повідомлення про прострочену заборгованість за кредитним договором і заявив про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. Однак не врахував, що іпотекодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до відправлення вказаного повідомлення. Скаржник не надав доказів відправлення повідомлення спадкоємцям іпотекодавця, зокрема позивачу, у порядку статті 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- оскаржені договори порушують права позивача як спадкоємця іпотекодавця-власника іпотечного майна. Оскаржувати правочин може, зокрема, заінтересована особа, яка не була стороною правочину, на час розгляду справи не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину та не претендує на те, щоб майно їй передали в натурі (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19);

- суд першої інстанції помилково виснував про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що оскільки рішення суду першої інстанції, згідно з яким іпотекодавець став власником нерухомого майна, апеляційний суд скасував, то скаржник не мав права відчужувати ТОВ «Формленд» предмет іпотеки. Договір іпотеки від 24 грудня 2007 року не визнали недійсним, презумпцію його правомірності не спростували. Всі права, які за ним набули, сторони повинні безперешкодно здійснювати, а визначені обов`язки - виконувати (див. постанови Верховного Суду України від 6 липня 2015 року у справі № 6-301цс15 і Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 916/5073/15).

4. 3 травня 2024 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 15437/0/220-24 від 6 травня 2024 року), в якій, зокрема, просить скасувати зазначені судові рішення у частині задоволених вимог й ухвалити в цій частині нове - про відмову у їх задоволенні, а в іншій частині залишити рішення суду першої інстанції від 30 березня 2021 року та постанову апеляційного суду від 27 березня 2024 року без змін.

5. 27 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та надав скаржникові строк для усунення недоліків.Скаржник мав надати: докази надсилання іншим учасникам справи копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. 10 червня 2024 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків (вх. № 19597/0/220-24 і № 19597/1/220-24 від 6 травня 2024 року), до якої приєднав уточнену касаційну скаргу, а також докази відправлення касаційної скарги та її уточненої редакції разом із доданими до них матеріалами всім учасникам справи.Обґрунтував касаційну скаргу тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах:

(1) Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц (провадження № 14-48цс19), про те, що процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та / або умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку»);

(2) Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19), про те, що повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини; доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення;

(3) Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18 (провадження № 14-45цс20), про те, що підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками та передбачає передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання;

(4) Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18 (провадження № 14-48цс21), про те, що за змістом частини третьої статті 6 ЦК України сторони у договорі на власний розсуд можуть урегулювати у договорі відносини, диспозитивно врегульовані в актах цивільного законодавства, та не можуть відступати від імперативних його положень;

(5) Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14, Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/34, від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20), про необхідність обрання ефективного захисту прав та інтересів позивача;

(6) Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), про те, що визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки є неналежним способом захисту відповідних прав та інтересів первинного власника цього майна, з володіння якого без його волі безпідставно вибув предмет іпотеки до нового набувача, оскільки це не зумовить ефективне їх відновлення та захист;

(7) Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19), про те, що невиконання вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з будь-якою особою-покупцем не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою для визнання його недійсним.

7. У касаційній скарзі скаржник просив поновити строк на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску цього строку обґрунтував тим, що копію постанови апеляційного суду отримав 6 квітня 2024 року в електронному кабінеті.

7.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

7.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

7.3. У тексті постанови апеляційний суд вказав, що її повний текст складений 4 квітня 2024 року. З того дня тридцятиденний строк на касаційне оскарження сплив 4 травня 2024 року. Скаржник подав касаційну скаргу 3 травня 2024 року. Тому строк на касаційне оскарження не пропустив. З огляду на це у задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

8. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

9. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

10. Скаржник у касаційній скарзі просить зупинити дію постанови Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року до завершення перегляду справи у касаційному порядку. Мотивував клопотання тим, що позивач намагатиметься зареєструвати своє право на нерухоме майно.

10.1. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України).

10.2. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України).

10.3. За змістом наведених приписів у заяві про зупинення виконання чи дії оскаржених судових рішень має бути обґрунтування необхідності такого зупинення. Скаржник належне обґрунтування не навів та доказів на підтвердження своїх доводів не надав. Тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 30 березня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Формленд»</a> за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, ОСОБА_2 - про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, іпотеки, поновлення реєстрації права власності.

3. Витребувати із Червонозаводського районного суду міста Харкова цивільну справу № 646/1489/19.

4. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 27 березня 2024 року.

5. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко