Ухвала

від 17.09.2024 по справі 718/2864/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 718/2864/23

провадження № 61-12453ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Померанський Ігор Валентинович, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області

від 22 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду

від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визнання неправомірним рішення виконавчого комітету Кіцманської міської ради народних депутатів Чернівецької області,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визнання неправомірним рішення виконавчого комітету Кіцманської міської ради народних депутатів Чернівецької області.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

20 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Померанський І. В. повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі № 718/2864/23.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що вперше касаційну скаргу на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2024 року, заявником було подано 09 липня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року (провадження

№ 61-9911ск24) касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто заявнику. Копію ухвали від 25 липня 2024 року заявник отримав 15 серпня 2024 року. Усунувши обставити, які стали підставою для повернення скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Померанський І. В., 20 серпня 2024 року звернувся до Верховного Суду повторно.

Суд визнає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними, оскільки вперше скаргу було подано в межах встановленого законом строку, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, після повернення касаційної скарги заявник не допустив зволікання із повторним зверненням до суду, а обставини які стали підставою для повернення скарги усунуто.

Втім, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначає зокрема підставою касаційного оскарження пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, однак не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.

Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В касаційній скарзі заявник просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі № 718/2864/23 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, а також задовольнити заяву про збільшення позовних вимог подану 15 травня 2024 року до Чернівецького апеляційного суду, яка не була предметом розгляду апеляційним судом.

Таким чином в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України викладене в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) сформульовано некоректно, без урахування рішень судів попередніх інстанцій та повноважень касаційного суду.

Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній судових рішень, які оскаржують та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень Верховного Суду передбачених статтею 409 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.

Заявник не зазначив передбачені пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України відомості щодо наявності або відсутності у нього електронного кабінету в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС.

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 та її представника в підсистемі Електронний Суд.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2024 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі№ 754/12178/14-ц.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Померанський Ігор Валентинович, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 березня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 червня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян