Ухвала

від 16.09.2024 по справі 140/9712/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

16 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9712/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про:

визнання незаконними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання та примусового доставлення до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також дій щодо мобілізації без проведення військово-лікарської комісії та за наявності підстав для відстрочки у зв`язку з бронюванням;

визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про ступінь придатності до військової служби, яка оформлена довідкою від 20 серпня 2024 року;

визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 серпня 2024 року про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації;

визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_2 від 21 серпня 2024 року в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та приступлення до виконання службових обов`язків за посадою;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт про звільнення з військової служби та прийняття рішення про звільнення від проходження військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 поновити на обліку військовозобов`язаних та перевести на спеціальний облік у зв`язку з бронюванням (відстрочкою).

Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення/переведення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду. Заява обґрунтована тим, що мобілізація позивача (призов на військову службу) відбулася не у спосіб, визначений законом: без отримання виклику (повістки) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, проведення медичного обстеження з порушенням приписів Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, та за наявності бронювання. Зазначив, що позивача може бути переміщено до іншої військової частини в зону бойових за наявності у нього підстав для відстрочки, а також при вчиненні службовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки кримінального правопорушення. Тому у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі існує очевидна і реальна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 , для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або взагалі буде неможливим їх відновлення.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.

Заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом 2 частини першої статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

За приписами частини другої статті 154 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Водночас для застосування таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них з точки зору процесуального закону є необхідною передумовою для їх вжиття судом за клопотанням позивача.

При цьому сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними, як і те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Суд з огляду на докази, надані позивачем, для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позовувраховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Предметом оскарження у цій справі є, зокрема, наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 серпня 2024 року (про призов та відправку у військові частини військовозобов`язаних (резервістів) призваних під час загальної мобілізації в частині призову позивача та направлення його для проходження військової служби під час мобілізації), наказ Військової частини НОМЕР_2 від 21 серпня 2024 року (в частині призначення та зарахування позивача до списків особового складу частини), а також постанова Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про ступінь придатності до військової служби, яка оформлена довідкою від 20 серпня 2024 року.

Як слідує із заяви про забезпечення позову, її вимоги фактично обґрунтовано посиланням на очевидну протиправність оскаржуваних дій та рішень відповідачів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, направлення для проходження військової служби та зарахування до списків особового складу військової частини.

Разом з тим суд зазначає, що забезпечення позову не може підміняти собою подання позову та має іншу мету, а все обґрунтування заяви зводиться до незаконності дій відповідачів. Протиправність оскаржуваних дій та рішень відповідачів може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті. Без такого дослідження доказів твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Спосіб забезпечення позову, про який просить представник позивача, не є нерозривно пов`язаним з підставами та предметом адміністративного позову, оскільки ніяк не вплине на можливість припинення юридичної сили індивідуальними актами у разі набрання законної сили рішенням суду, якщо позов буде задоволено.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову не містить посилань на беззаперечні мотиви, з яких заявник вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав, а покликання представника позивача на те, що останнього може бути направлено на проходження військової служби у зону бойових дій, базується на припущеннях.

Окрім того, суд також зазначає, що за приписами пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

В контексті обраного позивачем способу забезпечення позову (шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення/переводу для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини) необхідно зауважити, що таке направлення/перевід є можливим виключно на підставі наказу або розпорядження командира (начальника), зупинення дії якого забороняється відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України.

З урахуванням наведеного, предмета позову в цій справі, обґрунтування заяви забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у спосіб, обраний представником заявника.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк