Ухвала

від 17.09.2024 по справі 380/28636/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2024 року

м. Київ

справа №380/28636/23

адміністративне провадження №К/990/32714/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів -Жука А.В., Кашпур О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Комунальної установи Інституту міста на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2024 року у справі №380/28636/23 за позовом Комунальної установи Інституту міста до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальна установа Інституту міста звернулася в суд з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа - ОСОБА_1 , в якому просила визнати протиправними та скасувати вимоги, що викладені в листі №131320-14/4256-2023 від 6 червня 2023 року «Про обов`язкові вимоги за результатами ревізії», а саме: 1.1. вимогу про вжиття заходів щодо забезпечення відшкодування (повернення, стягнення) недоотриманих фінансових ресурсів (матеріальної шкоди (збитків) в сумі 2186,07 тис. грн.) із врахуванням вимог статей 174, 216-229 Господарського кодексу України, ст. 11, 15, 16, 610-625, 1166, 1212 Цивільного кодексу України; 1.2. вимогу про забезпечення приведення у відповідність до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Загальних положень про оренду майна щодо оренди майна Львівської міської територіальної громади, затверджених ухвалою Львівської міської ради «Про окремі питання оренди майна Львівської міської територіальної громади» від 22 квітня 2021 року №591, відносин, пов`язаних з орендою будівлі за адресою Весняна, 4, що перебуває в комунальній власності; 1.3. вимогу про забезпечення відшкодування (повернення, стягнення) установі матеріальної шкоди (збитків) в сумі 516,79 тис. грн. із врахуванням вимог статей 1166, 1212 Цивільного кодексу України, статей 130 - 136 Кодексу Законів про працю України; 1.4. вимогу про посилення контролю за дотриманням вимог статті 137 Господарського кодексу України та п.3.1, 3.2, 3.3 Положення про порядок списання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 12.07.2012 року №1595; 1.5. вимогу про забезпечення відшкодування (повернення) коштів в сумі 231,0 тис. грн. на рахунок UА 543223130000026006000028629, відкритий для надходження благодійних пожертв, із врахуванням вимог статей 1166, 1212 Цивільного кодексу України; 1.6. вимогу про посилення контролю за дотриманням вимог в цілому Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 5 липня 2012 року №5073-VI та інших нормативних актів; 1.7. вимогу про вжиття заходів щодо забезпечення відшкодування (повернення, стягнення) установі коштів в сумі 58,7 тис. грн. відповідно до статей 1166, 1212 Цивільного кодексу України та статей 130 - 136 Кодексу Законів про працю України; 1.8. вимогу про посилення контролю за дотриманням вимог п.3.8. Колективного договору КУ Інституту міста; 1.9. вимогу про вжиття заходів щодо поновлення строків позовної давності та стягнення коштів в судовому порядку в сумі 40,2 тис. грн. із врахуванням норм статей 174, 216-229 Господарського кодексу України, ст. 11, 15, 16, 610-625, 1166, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано вимогу, яка викладена в листі №131320-14/4256-2023 від 6 червня 2023 року «Про обов`язкові вимоги за результатами ревізії» щодо вжиття заходів для забезпечення відшкодування (повернення, стягнення) установі коштів в сумі 58,7 тис. грн., відповідно до статей 1166, 1212 Цивільного кодексу України та статей 130 - 136 Кодексу Законів про працю України; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 21 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд».

Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження.

Дослідивши вказане клопотання, Суд зазначає наступне.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду прийнята 4 липня 2024 року. Повний текст складено того ж дня. Однак, скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 21 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення в межах строку, визначеного статтею 329 КАС України, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 серпня 2024 року його первісну скаргу було повернуто скаржнику з огляду на положення пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Проаналізувавши вказані скаржником підстави пропуску строку касаційного оскарження, та зважаючи на звернення позивача до Суду із повторною касаційною скаргою у стислі строки, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Як на підставу для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги у зв`язку з перебуванням у відпустці судді: Кашпур О.В. (наказ від 8 серпня 2024 року №505/0/52-24), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.

Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку Комунальною установою Інститут міста на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2024 року у справі №380/28636/23 і поновити його.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Комунальної установи Інституту міста на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2024 року у справі №380/28636/23 за позовом Комунальної установи Інституту міста до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування вимог.

Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №380/28636/23.

Встановити іншим учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники зареєстровані у такій автоматизованій системі. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

О.В. Кашпур,

Судді Верховного Суду