Рішення

від 20.06.2024 по справі 761/29574/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29574/23

Провадження № 2/761/3139/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря: Панчохи Д.А.,

представник позивача: ОСОБА_1 ,

представник відповідача 1: ОСОБА_21.,

представник відповідача 2: Козачок М.В.,

представник відповідача 6: Врублевський І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка», Компанія Teka-Group Foundation, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватне акціонерне товариство «Картель», ОСОБА_6 , Компанії Nano IT SIA, Компанію Wikimedia Foundation, Inc, про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка», Компанія Teka-Group Foundation, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватне акціонерне товариство «Картель», ОСОБА_6 , Компанії Nano IT SIA, Компанію Wikimedia Foundation, Inc, про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди.

Позиція позивача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеного моніторингу доступних в мережі Інтернет інформаційних ресурсів, встановлено, що на сайті Інтернет-порталі «delo.ua» https: delo.ua у розділі «Политика» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 о 10:00 год. було розміщено статтю під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », автором якої зазначено «ІНФОРМАЦІЯ_25 ».

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20:25 год., ця ж Стаття була перепоширена від основного джерела на сайті Інтернет-порталу «Антикор» https: antikor.com.ua у розділі: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_26 »; ІНФОРМАЦІЯ_27 о 23:22 перепоштрена на сайті Інтернет -порталу «ОРД» ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_28»; ІНФОРМАЦІЯ_29 о 09:30 год - у скороченому вигляді на сайті Інтернет-порталу «dsnews.ua» ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_30». ІНФОРМАЦІЯ_31 о 11:22 вказана стаття перепоширена на Інтернет-порталі «dosye.info» https://dosye.info у розділі «Скандали» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_32 розміщено статтю «ІНФОРМАЦІЯ_33».

Звертаючись із відповідним позовом до суду (в редакції заяви про зміну предмету позову від 30 травня 2023 року) позивач зазначив, що у наведених вище публікаціях стверджується, що ОСОБА_2 є афілійованою особою ТОВ «Трейд Коммодіті», ТОВ «ФІРМА «ФІДЕЯ», ТОВ «Авгіст Пром», ТОВ «Оптімус Конешшн», ТОВ «ТОРУМ» та ТОВ «Мета Оіл», які було створено з метою відмивання коштів з державного бюджету шляхом фінансових махінацій.

Також, у вказаних публікаціях у стверджувальній формі зазначається, що ОСОБА_2 причетний до розкрадання коштів виділених Україні в рамках Кіотського протоколу.

Крім того, стверджується, що позивач вчиняв шахрайські дії під час проведення тендерних закупівель такими Замовниками як Міністерство оборони України та ПАТ «Українська залізниця», а також вчиняв дії направлені на штучне обмеження конкуренції під час проведення вказаних процедур закупівель.

Крім того, у стверджувальній формі надається інформація про те, що позивач причетний до ухилення від сплати податків такими підприємствами як ТОВ «Трейд Коммодіті», ТОВ «Елемент Нафта», ТОВ «Укр Петрол», а також причетний до реалізації неякісного пального за завищеними цінами.

Підсумовуючи все вищевикладене, позивач приходить до висновку, що вказана вище інформація стосовно нього, поширена на веб-сайтах «delo.ua» https: delo.ua, https: antikor.com.ua, «ОРД» https: ord-ua.com, «dsnews.ua» https: dsnews.ua, «dosye.info» https://dosye.info, https://uk.wikipedia.org/wiki/ в мережі Інтернет, доступна необмеженому колу осіб, не є оціночними судженнями, а містить конкретні фактичні дані щодо ОСОБА_2 , які порушують його особисте немайнове право на використання імені, на повагу до його честі, гідності та недоторканість ділової репутації.

Позиція відповідача.

У своєму відзиві відповідач 6 «Приватне акціонерне товариство «Картель» не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи жодного доказу, що підтверджував б факт того, що внаслідок розповсюдження оскаржуваної позивачем інформації, було порушено його особисті немайнові права, оскільки додана до позовної заяви «роздруківка статті» не містить навіть посилання на електронну адресу веб-сторінки, тобто є невідомого походження та виробництва, тому невідомо, чи це є належною копією саме з вищезазначеного веб-сайту та що дана роздруківка не піддавалась будь-якій сторонній технічній обробці щодо монтажу та накладення тексту і зображень. При проведенні фіксації змісту веб-сторінки в мережі Інтернет обов`язково повинен аналізуватися (чи принаймні зберігатися) вихідний код веб-сторінки. Крім того, таке зовнішнє відображення може суттєво відрізнятися залежно від програмного забезпечення, що використовується для проведення фіксації; версії операційної системи; роздільної здатності пристрою виведення інформації; регіонального обмеження доступу до веб-ресурсу за IP-адресою; обмеження доступу до веб-ресурсу протягом певних годин доби тощо. Внутрішня структура веб-сторінки (структурний елемент веб-сайту) являє написаний на мові інтернет-розмітки твір, що існує у віртуальній формі і може мати програмний характер. В силу певних технічних навичок результати візуальних способів фіксації можуть бути спотворені шляхом технічної (хакерської) атаки на пристрій, де знаходиться певна веб-сторінка, а також позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що внаслідок розповсюдження такої інформації завдано шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача, а також не надано жодних доказі, що підтверджують факт заподіяння відповідачем 6 позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та дають змогу зрозуміти з яких міркувань виходить позивач.

Крім того, Відповідач 6 ПАТ «Картель», Відповідач 5 ОСОБА_5 , Відповідач 2 ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА», а також представник відповідача 1 ОСОБА_3 під час надання пояснень в судовому засідання не погоджуються із заявленими позовними вимогами та наголошують на тому, що відсутні складові правопорушення, відсутні належні докази розміщення вказаних статей та не доведено, що у публікаціях йдеться саме про позивача, а також стверджують що оприлюднена інформація про позивача є загальновідомою оскільки містить у вільному доступі у мережі Інтернет.

Разом з тим, відповідач 2 ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА» та відповідач 6 ТОВ «Картель» посилаються на те, що на даний час на веб-ресурсах «delo.ua» https: delo.ua та «dsnews.ua» https: dsnews.ua оскаржувані публікації відсутні.

Рух справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2023 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

10.11.2023 року через підсистему «Електронний суд» від представника ПАТ «Картель» - адвоката Врублевського І.О. надійшов відзив на позовну заяву.

14.11.2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача та зміну предмета позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка», Компанія Teka-Group Foundation, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватне акціонерне товариство «Картель», ОСОБА_6 , про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди - задоволено та залучено до участі у справі № 761/29574/23 в якості співвідповідача - Компанію Nano IT SIA (адреса: Maskavas iela 240-3, Latgales priekspilseta, Riga, LV-1063, Латвія).

25.01.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка» - адвоката Островерхова К.М. надійшов відзив на позовну заяву.

26.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача та зміну предмета позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29.02.2024 року клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка», Компанія Teka-Group Foundation, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватне акціонерне товариство «Картель», ОСОБА_6 , Компанії Nano IT SIA про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди - задоволено та залучено до участі у справі № 761/29574/23 в якості співвідповідача - Компанію Wikimedia Foundation, Inc (місцезнаходження: BirdBird GDPR Representative Ireland, 29 Earlsfort Terrace, Dublin 2, D02 AY28, Ireland).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача 1 ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_21. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний ХАБ «Економіка» - адвокат Козачок М.В. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, просила відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача 6 Приватного акціонерного товариства «Картель» - Врублевський І.О. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі.

Інші сторони судове засідання не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних у матеріалах даної справи, наданих позивачем принскринів відповідних статей, а також зі звітіу ДП «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ АДРЕСНОГО ПРОСТОРУ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ» від 07.06.2024 № 182/2024-ЗВ за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, сайті Інтернет-порталі «delo.ua» https: delo.ua, на сайті Інтернет-порталу «Антикор» https: antikor.com.uа на сайті «ОРД» https: ord-ua.com, на на сайті Інтернет-порталу «dsnews.ua» https: dsnews.ua, на Інтернет-порталі «dosye.info» https://dosye.info у мережі Інтернет поширено публікації наступного змісту:

«…ІНФОРМАЦІЯ_34…».

«…ІНФОРМАЦІЯ_35».

«…ІНФОРМАЦІЯ_35…»

«…ІНФОРМАЦІЯ_36».

«ІНФОРМАЦІЯ_37».

«…ІНФОРМАЦІЯ_37 ».

«ІНФОРМАЦІЯ_37».

На думку суду, першочерговим у даній категорії справ є встановлення особи, якою було поширено спірну інформації та/або безпосереднього автора такої інформації, оскільки звернення із позовними вимогами до особи, яка не є належним відповідачем у справі, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається зі змісту долучених до матеріалів заяв сторін по суті даної справи, а також усних пояснень, які були надані представниками сторін, безпосередньо у судовому засіданні, фактично визнається приналежність веб-сайтів відповідачам підтверджується наступним.

Згідно з довідкою Дочірнього підприємства «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 31.07.2023 № 159/2023 - Д власником веб-сайту https: delo.ua є реєстрант доменного імені Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА», ідентифікаційний код 39399922, якщо інше не визначено умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису (зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА», ідентифікаційний код 39399922), або якщо такий договір відсутній.

Докази наявності укладених договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА», як власником веб - сайту та Товариством з обмеженою відповідальністю КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА», як володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет відсутні, відтак власником веб-сайту https: delo.ua, на якому розміщено недостовірну інформацію щодо позивача, є Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА».

Згідно з довідкою Дочірнього підприємства «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 31.07.2023 № 160/2023-Д власником веб-сайту https: antikor.com.ua є реєстрант доменного імені antikor.com.ua - компанія Teka - Group Foundation, якщо інше не визначено умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису (зокрема, компанією Teka - Group Foundation), або якщо такий договір відсутній.

Докази наявності укладених договорів між компанією Teka - Group Foundation, як власником веб - сайту та компанією Teka - Group Foundation, як володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет відсутні, відтак власником веб-сайту https: antikor.com.ua. на якому розміщено недостовірну інформацію щодо позивача, є компанією Teka - Group Foundation.

Заявником на торговий знак «АНТИКОР» є ОСОБА_4 .

Згідно з довідкою Дочірнього підприємства «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 31.07.2023 № 157/2023-Д власником веб-сайту https: ord-ua.com є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_38, якщо інше не визначено умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису (зокрема, ОСОБА_5 ), або якщо такий договір відсутній.

Згідно з довідкою Дочірнього підприємства «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 31.07.2023 № 158/2023-Д власником веб-сайту https: dsnews.ua володілець облікового запису - Приватне акціонерне товариство «Картель» якщо інше не визначене умовами договору між останнім та реєстрантом доменного імені dsnews.ua та/або отримувачем послуг хостингу, або якщо такий договір відсутній.

Згідно з довідкою Дочірнього підприємства «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» № 235/2023-Д власником веб-сайту https//dosey.ua.info володілець облікового запису - Компанія Nano SIA якщо інше не визначене умовами договору між останнім та реєстрантом доменного імені https//dosey.ua.info та/або отримувачем послуг хостингу, або якщо такий договір відсутній.

Отже, належними відповідачами у справі є: дійсний автор оспорюваної інформації - ОСОБА_3 та власник веб-сайту - ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА», компанія Teka - Group Foundation, ОСОБА_5 , Приватне акціонерне товариство «Картель» та ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , Inc, Компанія Nano SIA.

За таких обставин, з огляду на відсутність можливості достовірно встановити автора (авторів) спірних публікацій, суд погоджується з твердженнями позивача наведеними у його заявах по суті, стосовно того, що належними відповідачами у даній справі є власники відповідних веб-сайтів та автор публікацій.

Окремо суд зауважує, що як вбачається зі змісту заявлених позивачем позовних вимог, предметом розгляду даної справи є захист немайнових прав позивача на використання його імені, а також захист честі, гідності та недоторканості ділової репутації останнього.

Надаючи оцінку доводам позивача та одночасно запереченням відповідача (з урахуванням наявних у матеріалах даної справи доказів), щодо можливого порушення особистих немайнових прав ОСОБА_2 на захист його честі, гідності та недоторканість ділової репутації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

За змістом ч. 1 ст. 201 ЦК України, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Судом враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені в постанові від 21.07.2021 у справі № 757/47312/15-ц, у відповідності із якими, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також недоторканість ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин, як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Зокрема, надаючи оцінку наявності перших двох обставин, які формують юридичний склад відповідного правопорушення (поширення інформації та її відношення до особи позивача), суд виходить із наступного.

Як вже було вказано вище, зміст поширених відповідачем на належному йому веб-сайті «https://www.unn.com.ua/» публікацій зафіксовано у долучених до матеріалів даної справи принскринів відповідних статей, а також зі звіту ДП «ЦЕНТР КОМПЕТЕНЦІЇ АДРЕСНОГО ПРОСТОРУ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ» від 07.06.2024 № 182/2024-ЗВ за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, сайті Інтернет-порталі «delo.ua» https: delo.ua, на сайті Інтернет-порталу «Антикор» https: antikor.com.uа на сайті «ОРД» https: ord-ua.com, на на сайті Інтернет-порталу «dsnews.ua» https: dsnews.ua, на Інтернет-порталі «dosye.info» https://dosye.info.

Щодо належності та допустимості вказаних доказів та правової оцінки факту видалення відповідачами оскаржуваних статей з веб-порталів «delo.ua» https: delo.ua та «dsnews.ua» https: dsnews.ua суд виходить з наступного.

Так, власники веб-сайтів можуть змінювати та видаляти контент, а отже стан та наповнення веб-сайту не є сталим та може бути змінене без будь-яких ознак проведення таких змін, а тому відсутність оскаржуваної інформації на ресурсі у певний час не є свідченням того, що така інформація не була там розміщена в момент її перегляду позивачем чи сторонніми спостерігачами.

Разом з тим, враховуючи, що доказами є будь-яка інформація надана на підтвердження обставин справи, то надання скриншотів веб-сайту зроблених в момент перегляду їх позивачем чи його представником є доказом, що свідчить наявність доведеність обставини розміщення на веб-сайті оскаржуваної інформації.

Суд приймає до уваги посилання представника позивача про те, що за умови видалення інформації з веб-сайту за певних обставин така інформація залишається збереженою та її можливо відновити.

Інформація, яка була видалена з веб-сайтів, може залишатися доступною у веб-архівах, таких як "Internet Archive" (www.archive.org).

Надані позивачем докази є підтвердженням того, що на дату подання оскаржувана інформація була розміщена на зазначених вище ресурсах, а її подальше видалення відповідачами, відбулося виключно з метою запобігання задоволенню позову про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Тож, відсутність оскаржуваної статті на даний час на сайті dsnews.ua та delo.ua не спростовує доводів позовної заяви, а подальше видалення цієї статті вказує на визнання відповідачами протиправності змісту викладеної у ній інформації та тому дії з видання статті із веб-сайту є за своєю суттю є діями направленими на приховування доказів.

З огляду на викладене суд вважає за можливе долучити докази у вигляду скриншотів статті «ІНФОРМАЦІЯ_39», яка розміщувалась на веб-ресурсі delo.ua та «ІНФОРМАЦІЯ_40», яка розміщувалась на веб-ресурсі dsnews.ua. оскаржувана інформація.

Щодо достатності наданих доказів суд виходить з приписів ст. 80 ЦПКУ, відповідно до якої достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У даному випадку суд звертається до постанови від 07.12.2021 Великої Палата Верховного Суду у справу № 905/902/20, яка виснувала, що відсутність оригіналу електронного доказу не позбавляє позивача можливості захистити свої права у судовому порядку з дотриманням принципу змагальності сторін суть якого полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Суд зазначає, що основні положення про докази та доказування наведені у главі 5 ГЦК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Допустимість доказів за статтею 78 ЦПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації в визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПКУ).

Суд звертає увагу на ключові принципи статті 6 Конвенції, якими є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у рішенні від 17 січня 1970 року у справі Delcourt v. Belgium (заява № 2689/65) Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У рішенні від 4 грудня 1995 року у справі Bellet v. France (заява № 23805/94,) Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Тож, з урахуванням як принципу змагальності сторін так і обов`язку суду щодо оцінки доказів, які сторона надає на підтвердження підстав позову, якщо оригінал електронного документу відсутній, суд приймає як належні, допустимі та достатні докази надані представником позивача.

Відповідний факт (первинного розміщення спірних публікацій у мережі Інтернет) не заперечувався і самим відповідачем 1 (його представником) під час розгляду даної справи у суді.

За таких обставин, суд приходить до однозначних висновків про доведеність позивачем факту поширення відповідачем оскаржуваної інформації, яка була доведена до невизначеного кола осіб, через мережу Інтернет.

Разом з тим, суд відхиляє посилання відповідачів на судову практику застосовану Верховним Судом, оскільки вказані у відзивах постанови не є ревалентними справі, що розглядається.

Так, позиція у справі № 226/1204/18 не є ревалентною, оскільки у цьому випадку Верховний Суд вирішував питання наявності чи відсутності підстав прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з порушенням порядку подання позовних заяв визначеного ЦПКУ, оскільки вказана позовна заява надійшла на адресу суду через електронну пошту, а не в паперовому оригіналі чи через систему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Це саме стосується і ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який вирішував питання щодо наявності підстав для прийняття касаційної скарги до розгляду з підстав порушення порядку визначеного КАСУ для подачі касаційних скарг.

Правова позиція, яка викладена у постанові Верховного Суду у справі № 568/879/17 від 21.03.2019 не є аналогічною правовідносинам що виникли у справі про захист честі, гідності та ділової репутація, оскільки у цій справі вирішувався трудовий спір та брались до уваги фотозображення на підтвердження аморальної поведінки педагога.

Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові у справі № 711/9146/16-ц від 30.10.2019, то суд досліджував на предмет належності та допустимості докази згідно з положення ЦПКУ у реакції чинній на час розгляду справи апеляційним судом, тобто станом на 25.04.2017 року. Слід зазначити про те, досліджувати докази у справі про захист честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2 слід за ЦПКУ в чинній редакції, я не в редакції 2017 року, яка, зокрема не містила визначення речового доказу та не врегульовувала порядок їх подання.

Щодо посилання на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 742/3812/18-ц та інтерпретація її, як таку що єдиним належним та допустимим доказом у справах про захист честі та гідності є виключно Звіт дослідження веб-порталу мережі Інтернет зроблений ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет», то слід зазначити, що у цій постанові такий висновок Верховного Суду відсутній.

У цій справі досліджувався інший обсяг доказів, які суд визнав такими, що підтверджують позовні вимоги у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.

Одночасно з цим, суд погоджується з доводами позивача, стосовно того, що неодноразове використання по тексту спірних публікацій імені та прізвища « ОСОБА_14 » є беззаперечним свідченням того, що спірні публікації, які були поширені на вище перелічених веб-ресурсах в мережі Інтернет, беззаперечно стосуються позивача.

Надаючи оцінку поширеній відповідачем інформації (на предмет наявності третьої обставини, яка формує юридичний склад відповідного правопорушення), в контексті її достовірності, суд виходить із наступного.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» вказано на необхідності розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що усі спірні висловлювання можуть бути перевірені на достовірність, а тому останні повинні бути віднесені саме до фактичних тверджень, а не до оціночних суджень і відповідно повинні бути перевірені на відповідність дійсності.

Разом з тим, за результатами змістовного аналізу позовної заяви (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), яка є предметом розгляду в рамках даної цивільної справи, судом встановлено, що уся інформація, яка на думку позивача є недостовірною, розподілена ним за основними групами, у відповідності до узагальнюючих (подібних) на думку позивача ознак.

Саме за таким узагальненням за групами, судом і буде надаватися оцінка поширеній відповідачем спірній інформації, яка за твердженнями позивача не відповідає дійсності.

Зокрема, надаючи оцінку поширеній відповідачем інформації, яка на думку позивача складає групу з недостовірною інформацією про порушення ОСОБА_2 законодавства щодо «відмивання коштів», ухиляння від сплати податків, недобросовісної конкуренції під час проведення процедур закупівель, що визнається злочинами, за які передбачена кримінальна відповідальність, суд зазначає наступне.

Аналізуючи спірні публікації (у редакціях як українською так і російською мовою), з урахуванням сформованих позивачем позовних вимог, суд вважає встановленим, що:

у публікаціях до відома читачів була доведена наступна інформація:

«…ІНФОРМАЦІЯ_41…».

Погоджуючись з твердженням позивача стосовно того, що зазначення у відповідних публікаціях імені та прізвища ОСОБА_16 , суд приходить до однозначного висновку, що у вказаному вище твердженні констатується факт того, що Позивач займався продажем палива за завищеними цінами, причетний до розкрадання коштів виділених у рамках Кіотського протоколу та перебуває у розшуку Службою безпеки України.

Крім того, публікації містять наступну інформацію наступного змісту:

«…ІНФОРМАЦІЯ_42».

На думку суду, вказане вище твердження відповідної публікації від містять пряму вказівку на позивача, є стверджувальними та констатують факт того, що позивач причетний до незаконної діяльності групи компаній «Трейд Коммодіті»

Щодо твердженння:

«…ІНФОРМАЦІЯ_42…»

Суд зазначає, що в ньому констатується беззаперечний факт розподілу саме позивачем коштів здобутих від незаконної діяльності ряду компаній.

Разом з тим у оскаржуваних публікаціях містяться наступні твердження:

«…ІНФОРМАЦІЯ_43».

З аналізу змісту вказаного абзацу вбачається, що твердження позивач володіє частками в капіталі певних компаній, а той факт, що мова йде саме про позивача підтверджується, окрім того, що в тексті згадується прізвище позивача, а також його родинні зв`язки.

Стосовно твердження викладеного в публікаціях:

«ІНФОРМАЦІЯ_37».

Суд вказує на те, що у цьому абзаці вживається такий вираз як «бодяга», що є констатацією факту що позивач збував для армії неякісне пальне.

Разом з тим, у публікації міститься твердження:

«…ІНФОРМАЦІЯ_37 ».

На переконання суду у даному абзаці стверджується як факт вчинення позивачем анти конкурентних дій, констатується як факт змова з рядом підприємств та вчинення корупційних дій зі службовими особами АМКУ та підкупу суддів.

Стосовно наступного твердження:

«ІНФОРМАЦІЯ_44».

На думку суду, вказаний вище абзаци відповідної публікації від також містять пряму вказівку на позивача, є стверджувальними та констатують факти того, що позивач є особою, яка незаконно за допомогою різних компаній привласнила та легалізувала державні кошти для потреб Міністерства оборони України, а також стверджується як факт наявність кримінальної справи відносно позивача.

Окремо, суд зазначає, що під недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Надаючи оцінку поширеній відповідачем у вказаних вище публікаціях інформації про вказані вище події у сукупності, суд вважає її такою, що не відповідає дійсності, тобто є недостовірною.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що у спірних публікаціях відповідна інформація подається у вигляді встановлених фактів щодо протизаконних дій ОСОБА_16 , які можливо кваліфікувати як злочини, передбачені Особливою частиною Кримінального кодексу України (ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)», ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» тощо).

Разом з тим, суд наголошує на неприпустимості порушення закріпленої у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості, згідно до якої, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

У вказаному контексті, необхідним є зазначити, що у матеріалах даної справи містяться копії витягів з Єдиного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських організації, відповідно до яких позивач не є а ні засновником, а ні кінцевим бенефіціаром, а ні посадовою особою жодної з компаній про якій йдеться в публікаціях

В свою чергу, судом взято до уваги, що до матеріалів справи долучено Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.

За таких обставин, суд вважає встановленим факт недоведеності, у встановленому законом порядку, вчинення позивачем будь-яких кримінально-караних дій, на що вказує відсутність обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, з цього приводу, а отже наведені вище безальтернативні твердження, щодо фактичного вчинення ОСОБА_2 злочинів є недостовірними.

При цьому, судом враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.12.2020 у справі № 484/2781/19-ц, від 21.01.2021 у справі № 914/371/19, від 06.04.2021 № 757/47281/16, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, згідно із якими, висловлювання саме щодо дій особи, які підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, виключає віднесення такого висловлювання до оціночних суджень чи критичних зауважень, натомість є фактичним твердженням.

Як вже було вказано судом вище, під недостовірною слід розуміти таку інформацію, що не відповідає дійсності, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Надаючи оцінку поширеній відповідачами у вказаних вище публікаціях інформації про вказані вище події у сукупності, суд вважає її такою, що не відповідає дійсності, тобто є недостовірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За таких обставин, суд зазначає, що відповідачі поширюючи на веб-сайтах в мережі Інтернет спірні публікації (статті) зобов`язані були перевірити інформацію, яка міститься у вказаних публікаціях (статях) на її достовірність.

Окремо, суд зауважує на тому, що всупереч доводів відповідача наведених у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що після внесення до законодавства України змін у 2014 році, обов`язок по доказуванню достовірності поширеної інформації не покладається на особу яка її поширила, висновки Верховного Суду (щодо вказаного питання), сформовані у наведених нижче постановах від 11.08.2021 у справі № 362/3163/20, від 24.12.2021 у справі № 757/9133/18-ц, від 26.04.2022 у справі № 758/4142/20 та від 17.02.2022 у справі № 903/151/21 все ж таки свідчать про те, що обов`язок доведення достовірності поширеної інформації покладається саме на відповідачів.

Окремо, суд враховує, що подібні висновки зроблені Верховним Судом на підставі комплексного аналізу положень діючого законодавства України, вже після змін (у 2014 році) на яких акцентує увагу відповідач.

У вказаному контексті, беручи до уваги наведену вище позицію, щодо розподілу обов`язку по доказуванню достовірності поширеної інформації, суд наголошує на тому, що ні у спірних публікаціях, ні у матеріалах даної справи не міститься жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним кримінальних злочинів, про які йде мова у оскаржуваних публікаціях.

Підсумовуючи все вищевикладене (в розрізі наданої розповсюдженій відповідачем інформації оцінки) суд вважає доведеним та встановленим факт поширення відповідачами по відношенню до позивача саме недостовірної інформації (тобто такої, яка не відповідає дійсності), в межах заявлених останнім позовних вимог.

Що стосується доводів відповідача, наведених ним у своїх відзивах та поясненнях наданих у судовому засіданні, суд вважає безпідставними посилання на інші статті, інформацію з інших джерел, із вказівкою на те, що спірні публікації містили активні гіперпосилання і на такі сторонні статті (інформацію).

Як вже було зазначено судом вище, саме відповідачі поширюючи на веб-сайтах в мережі Інтернет спірні публікації зобов`язаний був перевірити інформацію, яка міститься у вказаних публікаціях на її достовірність, за виключенням випадків, коли така інформація є отриманою з офіційних джерел та міститься посилання на таке джерело.

Безпідставними на думку суду є загальні посилання відповідача і на ту обставину, що частина спірних висловлювань начебто не містить згадки про позивача, оскільки як вже було встановлено судом раніше, всі спірні публікації стосуються саме позивача, з огляду на неодноразове використання у їх заголовках та безпосередньо у текстах імені « ОСОБА_14 ».

Надаючи відповідь на питання, чи призвело поширення відповідачем недостовірної інформації, щодо позивача, до порушення його особистих немайнових прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Усталена судова практика свідчить про те, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 161/4098/18, від 31.05.2021 у справі № 638/9228/18, від 30.03.2020 у справі № 523/9870/18-ц.

У вказаному контексті, суд вважає обґрунтованими доводи позивача наведені його представником у судовому засіданні, які зводяться до того, що реальне порушення права на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації особи, саме як нематеріальної категорії, відбувається завжди при поширенні по відношенню до такої особи недостовірної інформації певного (негативного характеру).

Тобто, сам факт поширення відповідачем недостовірної інформації, яка є негативною, вже є достатнім свідченням завдання шкоди відповідним немайновим правам позивача, як особи, по відношенню до якої така інформація поширена.

Таким чином, суд вважає, що поширена відповідачем у спірних публікаціях недостовірна інформація щодо позивача, яка викладена у стверджувальній формі (зокрема, стосовно того, що ОСОБА_18 причетний до «відмивання» державних котів, ухиленні від сплати податків, легалізації доходів від продажу палива, продажу неякісного пального, вчиненні антиконкурентних дій, підкупі посадових осіб АМКУ та суддів, розкрадання коштів виділених Україні в рамках Кіотського протоколу), принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки необґрунтовано та протиправно в очах суспільства ставить під сумнів дотримання ним етично-моральних та правових норм, безпідставно звинувачує позивача у протиправній поведінці та вчиненні злочинів.

Беручи до уваги зміст поширеної відповідачем інформації, у її зв`язку з фактичними обставинами даної справи, відсутністю жодних належних та допустимих доказів, які би підтверджували достовірність такої інформації, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів юридичного складу правопорушення, необхідних для задоволення заявлених позовних вимог, в частині визнання спірної інформації недостовірною.

Окремо, суд зауважує, що особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 754/11102/16-ц, у відповідності із якими, до спеціальних способів захисту, серед інших, відноситься спростування недостовірної інформації (стаття 277 ЦК України), у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Крім того, суд погоджується з твердженнями позивача в тій частині, що способом поширення спірної в розумінні даної справи інформації є її розміщення на належних відповідачам веб-сайтах, у мережі Інтернет.

Саме тому, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача спростувати поширену щодо позивача недостовірну інформацію, шляхом розміщення відповідного спростування на тих ж, належних відповідачам веб-сайті (де така інформація і була поширена) не виходить за межі ст. 277 ЦК України.

Додатково, суд зазначає, що на відповідача може бути покладено обов`язок опублікувати відповідне спростування, оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, так як не має компенсаційного та майнового характеру, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2021 у справі № 757/47312/15-ц.

Таким чином, беручи до уваги встановлений факт порушення відповідачами права позивача на повагу до його честі, гідності та недоторканість ділової репутації, внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позову в частині зобов`язання останніх спростувати поширену ними недостовірну інформацію (у спосіб, визначений позивачем).

Вирішуючи питання, щодо зобов`язання відповідача видалити спірні публікації (статті), суд виходить із наступного.

У випадку порушення особистих немайнових прав особи на використання її імені, а також захист честі, гідності та недоторканість ділової репутації, внаслідок поширення у мережі Інтернет відповідної інформації, усунення такого порушення є фактично неможливим, а тому, в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання відповідача видалити поширену ним інформацію.

За результатами аналізу змісту усіх спірних публікацій, суд дійшов до висновку, що вислови, які містять недостовірну та одночасно негативну інформацію про позивача, а також інформація, поширенням якої було порушено право позивача на використання його імені, є невід`ємними частинами опублікованих інформаційних матеріалів (спірних публікацій).

За таких обставин, на думку суду, видалення із відповідних матеріалів лише окремих висловів є неможливим без шкоди для змісту усього цілісного матеріалу, який у такому випадку втратить логічну послідовність, буде незрозумілим, уривчастим та не сприйматиметься адресатом належним чином.

Таким чином, у зв`язку з неможливістю видалення зі спірних публікацій окремих висловів, суд вважає, що видаленню підлягають в повному обсязі усі оскаржувані публікації, поширені в мережі Інтернет на належних відповідачам веб-сайтах.

З приводу заперечень відповідача, викладених ним у відзиві на позовну заяву, стосовно необґрунтованості вимог про зобов`язання останнього видалити спірні публікації (з огляду на їх самостійне видалення відповідачем станом на сьогоднішній день), суд погоджується з доводами позивача, наведеними ним у своїх поясненнях, в тій частині, що задоволення даної позовної вимоги судом убезпечить позивача від потенційно можливого відновлення відповідачем відповідних спірних публікацій на належному йому веб-сайті у майбутньому та призведе до уникнення потреби у повторному зверненні із відповідними вимогами до суду.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності з п.3 ч.2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Окрім того, згідно з роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач має навести у заяві, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Тобто, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Проте, позивачем всупереч норм чинного законодавства, не зазначено в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, не надано доказів, які б підтверджували характер порушення його прав, доказів на підтвердження його моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків.

На основі з`ясованих обставин, на які посилалась сторона заявника, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 5 795,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ). Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА» (03022, м. Київ, вул. Кайсарова. 2 код ЄДРПОУ: 39399922), компанії Teka - Group Foundation (0835, Глобсіл Банк Тауер, 18 Флор, 50 cmpim, П.О. Бокс 0831-02484, Панама, Республіка Панама), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), Приватного акціонерного товариства «Картель» (01135, вул. Павлівська, 29, код СДРПОУ 31201893), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Компанії Nano IT SIA, місцезнаходження: Maskavas iela 240-3, Latgales priekspilseta, Riga, LV-1063, Латвия, про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на недоторканість ділової репутації інформацію:

«...ІНФОРМАЦІЯ_45...»;

«...ІНФОРМАЦІЯ_46»;

«...ІНФОРМАЦІЯ_46...»;

«... ІНФОРМАЦІЯ_47»;

«ІНФОРМАЦІЯ_37»;

«...ІНФОРМАЦІЯ_37 »;

«ІНФОРМАЦІЯ_48».

3. Зобов`язати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ). Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА» (03022, м. Київ, вул. Кайсарова. 2 код ЄДРПОУ: 39399922), компанії Teka - Group Foundation (0835, Глобсіл Банк Тауер, 18 Флор, 50 cmpim, П.О. Бокс 0831-02484, Панама, Республіка Панама), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), Приватного акціонерного товариства «Картель» (01135, вул. Павлівська, 29, код СДРПОУ 31201893), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Компанії Nano IT SIA, місцезнаходження: Maskavas iela 240-3, Latgales priekspilseta, Riga, LV-1063, Латвия, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ними недостовірну інформацію, а саме:

- «...ІНФОРМАЦІЯ_49...»;

- «...ІНФОРМАЦІЯ_50»;

- «...ІНФОРМАЦІЯ_50..»;

- «...ІНФОРМАЦІЯ_51»;

- «ІНФОРМАЦІЯ_37»;

- «...ІНФОРМАЦІЯ_37 »;

- «ІНФОРМАЦІЯ_52», оприлюднену та поширену Відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_8 на Інтернет-порталі «delo.ua» https: delo.ua у розділі «Политика» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 », сайті Інтернет-порталу «Антикор» ІНФОРМАЦІЯ_13 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_15 », на сайті Інтернет -порталу « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_53», 17.07 на сайті Інтернет-порталу «dsnews.ua» ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16 під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_17 » та 24.08.2023 на Інтернет-порталі «dosye.info» ІНФОРМАЦІЯ_19 під заголовком: « ОСОБА_14 » «ІНФОРМАЦІЯ_54» шляхом розміщення на головній сторінці Інтернет - порталів повідомлення наступного змісту:

"СПРОСТУВАННЯ.

Редакція Інтернет-порталу «delo.ua» повідомляє, що інформація, яка містилась у статті під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про причетність ОСОБА_19 до діяльності ТОВ «Трейд Комодіті, ТОВ «Фірма «Фідея, ТОВ «Август Пром. TOB «Оптімус Конекшн, TOB «Торум», TOB «Мета Оіл», участь у фінансових махінаціях з метою вимивання коштів з державного Зюджету, зв`язках з криміналізованим елементами задля лобіювання фінансових інтересів перед представниками влади, здійснення ІНФОРМАЦІЯ_55, а також розкрадання коштів, отриманих Україною в рамках Кіотського протоколу є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.

Зазначена інформація видалена з Інтернет-порталу як така, що порушує право ОСОБА_19 на захист честі, гідності та недоторканості ділової репутації».

«СПРОСТУВАННЯ.

Редакція Інтернет-порталу «Антикор» повідомляє, що інформація, яка містилась у статті під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_28» про причетність ОСОБА_19 до діяльності ТОВ «Трейд Комодіті, ТОВ «Фірма «Фідея, ТОВ «Август Пром, ТОВ «Оптімус Конекшн, ТОВ «Торум», ТОВ «Мета Оіл», участь у фінансових махінаціях з метою вимивання коштів з державного бюджету, зв`язках з криміналізованим елементами задля лобіювання фінансових інтересів перед представниками влади, здійснення ІНФОРМАЦІЯ_55, а також розкрадання коштів, отриманих Україною в рамках Кіотського протоколу є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.

Зазначена інформація видалена з Інтернет-порталу як така, що порушує право ОСОБА_19 на захист честі, гідності та недоторканості ділової репутації».

«СПРОСТУВАННЯ.

Редакція Інтернет-порталу «ОРД» повідомляє, що інформація, яка містилась у статті під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_28» про причетність ОСОБА_19 до діяльності ТОВ «Трейд Комодіті, ТОВ «Фірма «Фідея, ТОВ «Август Пром, ТОВ «Оптімус Конекшн, ТОВ «Торум», ТОВ «Мета Оіл», участь у фінансових махінаціях з метою вимивання коштів з державного бюджету, зв`язках з криміналізованим елементами задля лобіювання фінансових інтересів перед представниками влади, здійснення ІНФОРМАЦІЯ_55, а також розкрадання коштів, отриманих Україною в рамках Кіотського протоколу є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.

Зазначена інформація видалена з Інтернет-порталу як така, що порушує право ОСОБА_19 на захист честі, гідності та недоторканості ділової репутації».

«СПРОСТУВАННЯ.

Редакція Інтернет-порталу «dsnews.ua» повідомляє, що інформація, яка містилась у статті під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_17» про причетність ОСОБА_19 до діяльності ТОВ «Трейд Комодіті, ТОВ «Фірма «Фідея, ТОВ «Август Пром, ТОВ «Оптімус Конекшн, ТОВ «Торум», ТОВ «Мета Оіл», участь у фінансових махінаціях з метою вимивання коштів з державного бюджету, зв`язках з криміналізованим елементами задля лобіювання фінансових інтересів перед представниками влади, здійснення ІНФОРМАЦІЯ_55, а також розкрадання коштів, отриманих Україною в рамках Кіотського протоколу є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.

Зазначена інформація видалена з Інтернет-порталу як така, що порушує право ОСОБА_19 на захист честі, гідності та недоторканості ділової репутації».

"СПРОСТУВАННЯ.

Редакція Інтернет-порталу «do.svc.info» повідомляє, що інформація, яка містилась у статті під заголовком: « ОСОБА_14 » «ІНФОРМАЦІЯ_54».про причетність ОСОБА_19 до діяльності ТОВ «Трейд Комодіті, ТОВ «Фірма «Фідея, ТОВ «Август Пром, ТОВ «Оптімус Конекшн, ТОВ «Торум», ТОВ «Мета Оіл», участь у фінансових махінаціях з метою вимивання коштів з державного бюджету, зв`язках з криміналізованим елементами задля лобіювання фінансових інтересів перед представниками влади, здійснення ІНФОРМАЦІЯ_55, а також розкрадання коштів, отриманих Україною в рамках Кіотського протоколу є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.

Зазначена інформація видалена з Інтернет-порталу як така, що порушує право ОСОБА_19 на захист честі, гідності та недоторканості ділової репутації».

4. Зобов`язати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ). Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА» (03022, м. Київ, вул. Кайсарова. 2 код ЄДРПОУ: 39399922), компанії Teka - Group Foundation (0835, Глобсіл Банк Тауер, 18 Флор, 50 cmpim, П.О. Бокс 0831-02484, Панама, Республіка Панама), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), Приватного акціонерного товариства «Картель» (01135, вул. Павлівська, 29, код СДРПОУ 31201893), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Компанії Nano IT SIA, місцезнаходження: Maskavas iela 240-3, Latgales priekspilseta, Riga, LV-1063, Латвия, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду видалити з Інтернет-порталів «delo.ua» https: delo.ua статтю під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої зазначено «ІНФОРМАЦІЯ_25 », розміщену у розділі «Политика» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20 » статтю під заголовком: « ІНФОРМАЦІЯ_15 », розміщену за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14 , « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ІНФОРМАЦІЯ_21 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_22 , « ІНФОРМАЦІЯ_23 » ІНФОРМАЦІЯ_24 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16 ; «dosve.info» ІНФОРМАЦІЯ_18 статтю за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_20 під заголовком: « ОСОБА_14 » «ІНФОРМАЦІЯ_54».

5. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ). Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ХАБ «ЕКОНОМІКА» (03022, м. Київ, вул. Кайсарова. 2 код ЄДРПОУ: 39399922), компанії Teka - Group Foundation (0835, Глобсіл Банк Тауер, 18 Флор, 50 cmpim, П.О. Бокс 0831-02484, Панама, Республіка Панама), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), Приватного акціонерного товариства «Картель» (01135, вул. Павлівська, 29, код СДРПОУ 31201893), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), Компанії Nano IT SIA, місцезнаходження: Maskavas iela 240-3, Latgales priekspilseta, Riga, LV-1063, Латвия, судовий збір у розмірі 5 795 грн. 00 коп. (п`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: