Постанова

від 04.09.2024 по справі 917/869/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/869/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: Кадацька Д.М., службове посвідчення від 01.03.2023;

від позивача: не з`явилися;

від відповідача-1: не з`явилися;

від відповідача-2 (апелянта): Булаєнко Р.В., ордер серія АА №1398996 від 22.04.2024;

від 3-ї особи: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ", м. Суми (вх. №1507 П/2),

на ухвалу Господарського суд Полтавської області від 07.06.2024 (повний текст складено 07.06.2024) у справі № 917/869/23 (суддя Сірош Д.М.),

за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської обласної військової (державної) адміністрації, м. Полтава,

до відповідачів:

1) Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (як правоноступника Білогорільської сільської ради Лохвицького району), м. Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ", м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ,

про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.06.2024 задоволено заяву Полтавської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі №917/869/23.

Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га, що розташована в адміністративних межах Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, та заборонено вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 16 га або її поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:001:0235, площею 16 га, що розташована в адміністративних межах Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, та заборонено вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 16 га або її поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

Не погодившись з постановленою ухвалою, другий відповідач - ТОВ "Кайрос Світ" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.06.2024 у справі №917/869/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви прокуратури про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає наступне:

- посилання прокуратури на факт об`єднання земельних ділянок як на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову;

- прокурором не обґрунтувано, в чому саме полягає зв`язок між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог у даній справі;

- об`єднання 15 (п`ятнадцяти) спірних земельних ділянок у 2023 році у 2 (дві) земельні ділянки з к.н. 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433, та к.н. 5322680700:00:001:0235 площею 16 га, жодним чином пов`язане із спробою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а ґрунтується виключно на потребі підприємства ТОВ "Кайрос Світ", пов`язаної безпосередньо із здійсненням господарської діяльності, зокрема, для передачі в оренду однієї із земельних ділянок;

- заявлені прокурором заходи забезпечення позову не є розумними, адекватними, не забезпечують збалансованості інтересів сторін, а також порушують права власника нерухомого майна, яке було захищене судовим рішенням у цивільній справі №538/1987/21, що набрало законної сили;

- застосовані заходи забезпечення позову матимуть негативний вплив на діяльність підприємства ТОВ "Кайрос Світ" в цілому, фактично блокують його діяльність через обмеження володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, зокрема, пов`язаного із відносинами оренди та реалізації геологічного вивчення та видобування корисних копалин, що потребує внесення відповідних змін до державних реєстрів;

- також у заяві прокурора про забезпечення позову відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення, що суперечить п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Сгара Е.В., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Кайрос Світ" на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.06.2024 у справі №917/869/23 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до суду докази сплати судового збору у сумі 1816,80грн.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Фоміної В.О. та судді Сгари Е.В., для розгляду справи сформовано колегію судді у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кайрос Світ" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.06.2024 у справі №917/869/23; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №917/869/23 на 07.08.2024 о 12:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 задоволено заяву представника ТОВ "Кайрос Світ" адвоката Булаєнко Р.В. про участь у судовому засіданні по справі №917/869/23, призначеному на 07.08.2024 о 12:00 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

05.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Полтавської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення по справі, в яких, окрім вже наведених доводів, прокурор вказує, що у судових рішеннях по цивільній справі №538/1987/21 не встановлено жодних обставин, які мали значення для розгляду даної справи, а лише зазначено про відсутність доказів належності земельних ділянок до земель державного лісового фонду (матеріалів лісовпорядкування) та доказів правонаступництва ДП "Полтавське лісове господарство". Також прокурор вважає, що застосовані заходи забезпечення позову не позбавляють можливості та не перешкоджають здійсненню володіння спірними земельними ділянками з боку ТОВ "Кайрос Світ", а лише спрямовані на уникнення можливих негативних наслідків та відновлення положення, яке існувало до порушення інтересів держави.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні по справі №917/869/23 до 04.09.2024 о 14:45год.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.09.2024 приймали участь представник відповідача-2 (апелянта) та прокурор.

Представник відповідача-2 (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових поясненнях, просила суд залишити оскаржувану ухвалу про забезпечення позову без змін.

Уповноважені представники позивача, відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 04.09.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги всі учасники справи повідомлені у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників вказаних учасників справи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2023 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської обласної військової (державної) адміністрації до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (як правоноступника Білогорільської сільської ради Лохвицького району) та ТОВ "Кайрос Світ", у якому просить:

1) Визнати незаконним та скасувати рішення 33 сесії сьомого скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності";

2) Визнати незаконним та скасувати рішення 34 сесії сьомого скликання від 13.10.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності";

3) Витребувати з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації земельні ділянки з наступними кадастровими номерами:

- 5322680700:00:001:0230 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0228 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0224 площею 1,9433 га;

- 5322680700:00:001:0219 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0214 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0218 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0215 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0227 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0217 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0216 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0213 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0222 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0229 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0226 площею 2 га;

- 5322680700:00:001:0221 площею 2 га;

4) Витребувати з комунальної власності Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації земельні ділянки з наступними кадастровими номерами:

- 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га

- 5322680700:00:001:0220 площею 2 га

- 5322680700:00:001:0223 площею 2 га;

5) Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вищенаведених спірних земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначених земельних ділянок.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані посиланням на порушення вимог земельного (ст.ст. 20, 55, 56, 84, 116, 141, 149 ЗК України) та лісового (ст.ст. 5, 7, 57 ЛК України) законодавства при затвердженні землевпорядної документації та зміни цільового призначення земель, внаслідок чого відбулась неправомірна державна реєстрація права власності за ТОВ "Кайрос Світ" на вищевказані 15 (п`ятнадцять) земельних ділянок.

За твердженням прокурора, вказані земельні ділянки протиправно сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі як землі сільськогосподарського призначення комунальної власності та через механізм безоплатної приватизації виведено у власність юридичної особи приватного права, незважаючи на те, що вказані землі є землями державної власності лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні Філії Полтавське лісове господарство ДП "Ліси України".

На підтвердження своєї позиції прокурором надано до матеріалів справи висновок експертизи з питань землеустрою та оціночно-земельної експертизи від 25.09.2023 № КСЕ-19/117-22/16448, в якому зазначено, що при співставленні земельних ділянок із спірних, що перебувають у приватній власності ТОВ "Кайрос Світ" встановлено факт їх накладення на землі лісогосподарського призначення державної власності, а також доводиться факт порушень вимог земельного та лісового законодавства при затвердженні землевпорядної документації та зміни цільового призначення земель.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.04.2024 прийнято позовну заяву прокуратури до розгляду та відкрито провадження у справі №917/869/23.

05.06.2024 до господарського суду від Полтавської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га, що розташована в адміністративних межах Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 16 га або її поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру;

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5322680700:00:001:0235, площею 16 га, що розташована в адміністративних межах Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 16 га або її поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає, що після подання позовної заяви та відкриття провадження у даній справі ТОВ "Кайрос Світ" було об`єднано 15 спірних земельних ділянок у 2 нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 (площею 13,9433 га) та 5322680700:00:001:0235 (площею 16 га), що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальна площа та конфігурація нових об`єднаних земельних ділянок повністю відповідає земельним ділянкам з яких вони утворені і щодо яких подано позов обласною прокуратурою.

З огляду на наведене прокурор вважає, що такими діями відповідач намагається ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення інтересів держави в особі Полтавської ОДА. Оскільки предметом спору у даній справі є повернення спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення на користь держави, прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірні дві (об`єднані) земельні ділянки з одночасним встановленням заборони вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

У зв`язку з цим, Полтавською обласною прокуратурою 15.05.2024 подано до Господарського суду Полтавської області заяву про зміну позовних вимог.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі, з урахуванням поданої прокурором 15.05.2024 заяви про зміну предмета позову є:

1) Визнання незаконним та скасувати рішення 33 сесії сьомого скликання Білогорільської сільської ради Лохвицького району від 30.09.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності";

2) Визнання незаконним та скасувати рішення 34 сесії сьомого скликання від 13.10.2020 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності";

3) Витребування з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації наступних земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га;

- 5322680700:00:001:0235, площею 16 га;

4) Витребування з комунальної власності Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області у власність Полтавської обласної військової (державної) адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 5322680700:00:001:0225 площею 0,2164 га

- 5322680700:00:001:0220 площею 2 га.

- 5322680700:00:001:0223 площею 2 га.

5) Скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки.

6) Скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5322680700:00:001:0235, площею 16 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо зазначеної земельної ділянки.

Апеляційним господарським судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо права власності на майно (вищевказані земельні ділянки), а способом захисту свого права прокурор обрав звернення до суду з віндикаційним позовом.

За твердженням прокурора, протиправна державна реєстрація за відповідачами у справі спірних земельних ділянок, незаконна зміна їх власників та цільового призначення (з земель лісогосподарського призначення державної власності на сільського господарського призначення комунальної власності), на даний час дає ТОВ "Кайрос Світ" здійснювати недобросовісні дії в ході судового розгляду справи №917/869/23 їх поділу/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів в Державному земельному кадастрі, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду заяви прокуратури Господарським суду Полтавської області 07.06.2024 постановлено оскаржувану ухвалу у справі №917/869/23, якою накладено арешта на спірні земельні ділянки та заборонено вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

Суд першої інстанції зазначив, якщо до закінчення розгляду цього спору ТОВ "Кайрос Світ" будуть вживатися дії, спрямовані на відчуження спірних земельних ділянок або їх поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів, а органами державної реєстрації прав та державної реєстрації земельних ділянок будуть реєструватися відповідні дії, прокурор не зможе захистити або поновити права держави на вказані земельні ділянки в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави.

За таких обставин, з метою запобігання відчуження чи зміни конфігурації спірної земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення заяви прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані земельні ділянки та заборони вчиняти дії. За висновком суду, такі заходи забезпечення позову не позбавляють можливості та не перешкоджають здійсненню володіння спірними земельними ділянками ТОВ "Кайрос Світ".

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову у цій справі, враховуючи наступне.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації у майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування судом забезпечувальних заходів прокурор зазначив можливість відповідача-2 (ТОВ "Кайрос Світ"), у власності якого знаходиться спірні земельні ділянки, розпоряджатися ними на власний розсуд, у тому числі здійснювати відчуження, поділ та/або об`єднання, змінювати відомості в Державному земельному кадастрі, незважаючи на відкрите судове провадження у даній справі №917/869/23 щодо витребування із незаконного володіння земельних ділянок.

Судова колегія зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/19506/20.

Як встановлено судом, предметом позовних вимог у цій справі (з урахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову) є вимоги прокурора, окрім інших, про витребування на користь держави в особі Полтавської обласної військової (державної) адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Кайрос Світ" земельних ділянок: кадастровий номер 5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га та кадастровий номер 5322680700:00:001:0235, площею 16 га.

У заяві про забезпечення позову прокурор зазначив, що відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем (ТОВ "Кайрос Світ") у 2023 році, після подання позовної заяви та вирішення питання про відкриття провадження у справі, об`єднано 15 земельних ділянок у 2 (дві) нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5322680700:00:001:0059 (площею 13,9433 га) та 5322680700:00:001:0235 (площею 16 га). Загальна площа та конфігурація нових об`єднаних земельних ділянок повністю відповідає земельним ділянкам з яких вони утворені і щодо яких подано позов обласною прокуратурою.

З огляду на вищевказане, прокурор вважає, що такими діями відповідач намагається ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення інтересів держави в особі Полтавської ОДА. Оскільки предметом спору у даній справі є повернення спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення на користь держави, прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірні дві нові (об`єднані) земельні ділянки з одночасним встановленням заборони вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру.

Тобто, судова колегія зазначає, що наявність у відповідача-2, який на цей час є власником спірних земельних ділянок, правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, у тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірними земельними ділянками на користь третіх осіб чи здійснити їх поділ та/або об`єднання, внести зміни до Державного земельного кадастру, що унеможливить або значною мірою утруднить їх повернення до державної власності, у разі задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що невжиття власником земельної ділянки будь-яких активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити таку земельну ділянку або здійснити їх поділ та/або об`єднання, внести зміни до Державного земельного кадастру, не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись своїм майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

При цьому, сам факт наявності права власності на землю вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, новостворені 2 (дві) земельні ділянки були сформовані та зареєстровані - 30.05.2023 (5322680700:00:001:0059 площею 13,9433 га) та - 07.06.2023 (5322680700:00:001:0235 площею 16 га), тобто після подання прокурором до господарського суду позову у цій справі (29.05.2023).

Судова колегія погоджується з доводами прокурора, що вказані обставини свідчать про реальну можливість та намір особи, яка на цей час є власником спірних земельних ділянок, у будь-який час розпорядитись спірною земельною ділянкою, у тому числі здійснювати її поділ/об`єднання.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необхідності накладення арештів на спірні земельні ділянки та заборони вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру, саме для збереження земельних ділянок, які є предметом спору у цій справі, у їх первісному стані до визначення подальшої долі цього майна.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду, що у випадку невжиття вищезазначених заходів забезпечення позову, прокурор не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.

Колегія суддів також приймає до уваги те, що у дані справі позовні вимоги прокурора спрямовані на поновлення права Полтавської обласної військової (державної) адміністрації на землю, яка згідно зі ст. 14 Конституції України є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.

В свою чергу, відчуження ТОВ "Кайрос Світ" спірних земельних ділянок на користь третіх осіб, їх поділ чи об`єднання, зміна відомостей в Державному земельному кадастрі упродовж розгляду цієї справи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду.

Забезпечення позову в обраний прокурором спосіб пов`язано з забезпеченням можливості поновлення порушених прав та інтересів Полтавської обласної військової (державної) адміністрації у разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права, про яке заявлено захист і не виходять за його межі, а також базується на обґрунтованих припущеннях, які підтверджені доданими до матеріалів справи доказами (відомостями з Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав на нерухоме майно).

Проаналізувавши наведені прокурором у заяві про забезпечення позову обставини, а також наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що останні підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборони вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів та внесення будь-яких змін до Державного земельного кадастру, утруднить виконання рішення суду, зокрема і в частині приведення відповідних земельних ділянок у належний стан, який існував до порушення прав, що, в свою чергу, спонукатиме прокурора в особі уповноваженого органу на подання додаткових позовів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відповідно не надасть змогу в повному обсязі захистити права та інтереси держави в межах одного позову.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ "Кайрос Світ" та не порушить ведення господарської діяльності, оскільки земельна ділянка залишається у володінні та користуванні ТОВ "Кайрос Світ", а можливість розпоряджатись спірним майном (у тому числі відчужувати, здійснювати поділ/об`єднання) обмежується на певний час, отже, має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

У відкритому судовому засіданні апеляційної інстанції за участю представників сторін прокурором надано пояснення, у відповідності до яких застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арештів та заборон на відчуження (поділ/об`єднання), ніяким чином не перешкоджають і не забороняють ТОВ "Кайрос Світ" повноцінно здійснювати господарську діяльність на спірних земельних ділянках, а лише передбачають тимчасову заборону на розпорядження земельними ділянками. Будь-який негативний вплив на володіння та користування, у тому числі для здійснення відповідачем своєї господарської діяльності (розробки і видобутку корисних копалин, геологічного вивчення надр, тощо), окрім самого лише внесення записів до державного реєстру про певні обмеження, такі заходи забезпечення позову для відповідача не матимуть.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №369/16176/20 з подібних підстав зазначив, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що у даному випадку обраний прокурором захід забезпечення позову накладення арешту на земельні ділянки та заборона вчиняти дії, спрямовані на їх відчуження або поділ/об`єднання, присвоєння інших кадастрових номерів, є співмірним та прямо стосується предмету позову, оскільки, за наявності у ТОВ "Кайрос Світ" безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земельних ділянок, існує ризик відчуження майна на користь третіх осіб, а також реальна можливість здійснення поділу та об`єднання спірних земельних ділянок в ході судового розгляду справи (що також було встановлено судом), а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову прокурора та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №916/3966/21 та від 29.08.2022 у справі №916/53/22.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача, як в одноособового власника, можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що подальше можливе відчуження відповідачем спірних земельних ділянок, внесення змін до державних реєстрів щодо нового власника, їх поділ та/або об`єднання, не тільки може утруднити виконання судового рішення, відтак, порушить ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, але і може позбавити ефективного механізму захисту позивачем своїх прав, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом до суду.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що прокурором не наведено обставин, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, а також не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження земельних ділянок, судова колегія відхиляє з огляду на таке.

За висновком апеляційного суду, у даному випадку подання доказів, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, не є визначальною умовою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки до ухвалення рішення і набуття ним чинності відповідач може у будь-який момент безперешкодно відчужити своє майно (спірні земельні ділянки), зокрема шляхом укладення договорів купівлі-продажу з третіми особами. При цьому до укладання таких договорів він може і не здійснювати жодних дій, які б могли прямо чи опосередковано свідчити про намір вчинити відчуження земельних ділянок, як-то наприклад подання оголошень про їх продаж чи укладення попередніх договорів про намір продажу тощо.

У разі невжиття запропонованих прокурором заходів забезпечення позову, відповідач має необмежену законом можливість розпорядитись у будь-який час належними йому земельними ділянками та відчужити їх на корить третіх осіб за прямим договором за відсутності будь-яких доказів наміру або фактичного вчинення таких дій, що надає суду обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що самі лише посилання прокурора на те, що відповідач має можливість розпоряджатися майном, а також припущення щодо відчуження земельних ділянок, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений прокурором спосіб.

Заявлені прокурором заходи забезпечення позову спрямовані на унеможливлення відчуження земельними ділянками, щодо яких існує спір, а також на збереження земельих ділянок у тому стані, який дозволив би захистити відповідне право (у разі якщо суд дійде висновку про його порушення) у спосіб, який визначений законом. Застосування зазначених заходів пов`язується з обставинами, на які прокурор послався в обґрунтування позовних вимог та їм відповідає.

Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи стосовно спірної земельної ділянки будуть здійснені ті чи інші реєстраційні дії, здійснено її поділ або об`єднання з іншими земельними ділянками, її буде відчужено, тощо, буде унеможливлено захист або поновлення права, про яке йдеться в позові, в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

При цьому, судова колегія враховує, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. У разі зміни власника спірних земельних ділянок позивача буде позбавлено оперативного, вчасного захисту та поновлення прав, які прокурор вважає порушеними, та виникне необхідність нового звернення до суду з іншим позовом.

У цьому випадку обраний прокурором захід забезпечення позову не обмежує відповідача в реалізації його прав як власника земельних ділянок та не перешкоджає господарській діяльності ТОВ "Кайрос Світ" (у т.ч. щодо використання земель за їх призначенням, розробку, видобування та геологічне вивчення надр), а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких сприятиме поновленню прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.

Що стосується посилання відповідача на можливість виникнення для нього певних негативних наслідків у зв`язку із забезпечення позову, то судова колегія зазначає, що такі наслідки не є співмірними у порівнянні до тих негативних наслідків, яких може зазнати Держава в особі Полтавської ОДА у випадку незабезпечення позову. При цьому настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Доводи відповідача щодо подання прокурором необґрунтованого, зокрема про те, що у судових рішеннях в цивільній справі №538/1987/21 встановлено відсутність порушених прав держави, колегія суддів відхиляє, оскільки під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №924/881/16 (924/811/20), від 17.09.2021 у справі №910/3547/21).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що вищевказані заходи забезпечення позову відповідають ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Таким чином, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, які запропоновані прокурором призведе до істотного ускладнення чи навіть унеможливлення ефективного захисту та відновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Запропоновані заходи не призведуть до порушення прав відповідача та спрямовані на запобігання негативним наслідкам до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява Полтавської обласної прокуратури про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Щодо твердження скаржника про те, що заява прокурора не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до в. п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Пропозиції щодо зустрічного забезпечення у заяві були вістуні, оскільки, за твердженням прокуратури, заходи забезпечення позову не позбавляють можливості та не перешкоджають здійсненню володіння спірними земельними ділянками ТОВ "Кайрос Світ" та не матимуть для останнього будь-яких негативних майнових чи немайнових наслідків.

У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1ст. 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно вважав за можливе не застосовувати зустрічне забезпечення.

Водночас, відповідач або інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 ГПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Кайрос Світ" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суд Полтавської області від 07.06.2024 у справі №917/869/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос Світ" на ухвалу Господарського суд Полтавської області від 07.06.2024 у справі №917/869/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суд Полтавської області від 07.06.2024 у справі №917/869/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.09.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко