Постанова
від 11.09.2024 по справі 308/15826/14-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 308/15826/14-ц

провадження № 61-3051св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2019 року у складі судді Данка В. Й. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування майном у праві спільної часткової власності.

Позовна заява мотивована тим, що 17 грудня 2009 року вона придбала у ОСОБА_3 3/10 частини об`єкта незавершеного будівництва, а саме житлового будинку в стадії реконструкції під торгово-офісні приміщення 68 % готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У 2011 році цей об`єкт нерухомості було здано в експлуатацію, про що їй на підставі рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 01 лютого 2011 року № 26 було видано свідоцтво про право власності на 3/10 частини фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею. Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване за нею у формі приватної спільної часткової власності за № 29151554. Решта будівлі, а саме 7/10 частин фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею належало на праві спільної часткової власності ОСОБА_3

Вказувала, що з часу введення в експлуатацію вищезазначеного об`єкта нерухомості та початку його функціонування, вона має можливість користуватися тільки частиною належної їй на праві власності частки, а саме лише 18,72 % приміщення перукарні (169 кв. м), а користуватися та володіти рештою, належної їй власності, вона не має можливості через постійне перешкоджання їй в цьому іншого співвласника. Факт користування нею тільки частиною належного майна, підтверджується, зокрема, укладеною з ОСОБА_3 у січні 2013 року угодою «Про часткове відшкодування витрат на утримання та збереження спільного майна та комунальних послуг фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарським салоном» (пункт 1 угоди). Водночас згоди щодо способу поділу спірного об`єкта в користування між ними не досягнуто.

На її замовлення було проведено будівельно-технічне дослідження ПП «Експерт-Ужгород», за результатами якого експертом Павлич О. В. складено відповідне дослідження від 20 лютого 2014 року № 0004/2014. Згідно з правовстановлюючими документами загальна площа фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею після реконструкції власної торгово-офісної будівлі становить 1 186,80 кв. м. Проте, висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи у будівельно-технічному дослідженні від 20 лютого 2014 року № 0004/2014 встановлено, що у технічному паспорті наявна помилка, а саме під час підрахунку загальної площі на четвертому поверсі не було враховано площу сходової клітки 12,7 кв. м, тобто загальна площа четвертого поверху становить не 213,20 кв. м, а 225,9 кв. м. Отже, загальна площа будівлі становить не 1 186,80 кв. м, а 1 199,5 кв. м.

Посилалася на те, вищезазначеним будівельно-технічним дослідженням запропоновано при розподілі залишити сходові клітки з першого по третій поверх включно у спільному користуванні, а сходові клітки в підвал та на четвертий поверх і мансардний поверх включити в розподіл. Експерт обґрунтовувала це тим, що підвал, більша частина третього і весь четвертий поверх та мансардний поверх виділяється стороні, у власності якої 7/10 часток, тобто відповідачу. У зв`язку з тим, що частина площі залишається у спільному користуванні, то загальна площа зменшиться на площу сходових кліток на трьох поверхах - (12,3 + 15,7) х 3=84 кв. м, тобто площа, яка підлягає розподілу, буде становити 1 199,5 - 84 = 1 115,5 кв. м.

Вказувала, що їй може бути надано у користування площа не менша за 334,6 кв. м (1 115,5 х 0,3=334,6), що повністю відповідатиме належній їй на праві власності частці. У володінні і користуванні відповідача при цьому залишається решта площі будівлі, що становить 780,9 кв. м (1 115,5 х 0,7=780,9), що відповідає належній відповідачці частці.

Оскільки вона неодноразово намагалася домовитися із іншим співвласником про порядок користування спільними приміщеннями, проте взаєморозуміння між ними досягнуто не було, а ОСОБА_3 вчиняє перешкоди у нормальному користуванні належної їй частці у спільному майні, вона звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, а саме: встановити порядок користування належними їй 3/10 частки у праві спільної часткової власності із будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, розташованої у АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року замінено первісного відповідача ОСОБА_3 належним відповідачем ОСОБА_2 .

Після заміни відповідача ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, посилаючись на те, що за весь час розгляду справи між нею та ОСОБА_2 не було досягнуто згоди щодо встановлення порядку користування спірним майном, що належить на праві спільної часткової власності. Не дають чіткої відповіді про наявність можливості реального поділу спірної будівлі і проведені на виконання ухвал суду відповідні експертизи, оскільки будь-які висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, розроблена та затверджена технічна документація при відокремленні газо-, водо-, енергопостачання на даний час відсутня, не надана відповідачкою щодо реального розподілу.

Крім того, відповідно до експертного висновку протипожежного стану об`єкту від 14 травня 2019 року, проведеного ТОВ «МФ Укртехнобез» у разі поділу будівлі за 2-ма варіантами, створиться суттєва загроза людям при евакуації під час пожежі з будівлі, оскільки переплановуються шляхи евакуації, а саме закладаються дверні прорізи, чим суттєво порушуються встановлені державні будівельні норми. За таких обставин реальний розподіл спірної будівлі провести на даний час за наявними матеріалами у справі неможливо та йде в розрізі із законодавчо встановленими нормами та правилами. Водночас, у своєму висновку від 07 грудня 2018 року № 4286-4288 експерт ОСОБА_5 підтвердив можливість поділу в користування спірної будівлі.

Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 просила суд: виділити їй у користування 3/10 частки спільного майна в належній будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер №2110100000:02:001:0119, та складається з наступних приміщень загального площею 365,46 кв. м, а саме:

- підвальне приміщення І сходи - 12,30 кв. м, II - коридор - 6 кв. м, ІІІ - пральня - 16,60 кв. м, ІV - кімната персоналу - 13,8 кв. м, V - санвузол -3,50 кв. м, VІ - насосна - 6,40 кв. м;

- І поверх: 10 - тамбур - 11,20 кв. м, 11 - зал кафе - 16,6 кв. м, 12 - комора - І,60 кв. м, 13 - комора - 1,4 кв. м, 14 - вбиральня - 1,9 кв. м, 15 - туалетна кімната - 1,70 кв. м, 16 - мийка - 3,80 кв. м, 17 - зал кафе - 39,10 кв. м, 18 - кухня - доготовочна - 11,30 кв. м, І - сходи 12,30 кв. м;

- II поверх: 31 - жіночий тренажерний зал - 50,70 кв. м, І - сходи - 12,30 кв. м;

- III поверх: 45 - тренажерний зал- 46,40 кв. м, 46 - технічне приміщення - 4,50 кв. м;

- ІV поверх: 55 - приміщення - 8,30 кв. м, 62 - кабінет персоналу - 8,10 кв. м, 63 - шейпінг зал - 41,70, 64 - котельня - 7,40 кв. м, 656 - коридор - 2,80 кв. м, сходи-12,30 кв. м.

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ в натурі нежитлової будівлі та припинення права спільної часткової власності.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що між нею та позивачкою за первісним позовом, як новим співвласником спірного майна, виник спір щодо розподілу будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації, загальна площа спірного нерухомого майна становить 1 218,2 кв. м. Отже, їй, як співвласнику такої будівлі, належить частка, пропорційна частці у спірній будівлі. Зокрема, висновком КП «АПБ м. Ужгород» від 29 вересня 2014 року № 47 підтверджено технічну можливість виділу частки об`єкта нерухомого майна в натурі і зазначено, що за технічними показниками частка 7/10 фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею площею 872,70 кв. м може бути виділено в окремий об`єкт нерухомого майна з окремими входом та комунікаціями, може експлуатуватись незалежно від іншої частини будівлі з подальшим наданням нової поштової адреси.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Отже, її право спільної часткової власності буде припинено, а виникне право на виділений окремий об`єкт нерухомого майна. З наявного в матеріалах справи висновку судової будівельно-технічної експертизи № 235, яка була призначена та проведена в даній справі експертами підтверджено можливість поділу будівлі відповідно до часток співвласників (варіант розподілу II) шляхом поділу будівлі на два об`єкти нерухомого майна з ізольованими входами: а) у рахунок частки 3/10 виділити приміщення першого, другого, третього, четвертого поверхів загальною площею 378,6 кв. м (характеристики та експлікація приміщень наведені в додатку); б) у рахунок частки 7/10 виділити решту приміщень першого, другого, третього, четвертого, мансардного поверхів загальною площею 834,2 кв. м.

Варіант розподілу під номером II є найбільш справедливим, збалансованим варіантом реального розподілу з запропонованих експертом. Такий передбачає незначні витрати на перепланування, містить найменше з усіх відхилення від ідеальних часток співвласників. При цьому ОСОБА_1 отримує за таким варіантом частку, яка трохи перевищує за площею належні їй 3/10 у спірному майні. Компенсація передбачається з таким варіантом на її користь. У разі такого поділу спірної будівлі згідно запропонованого варіанту ІІ обидва об`єкти нерухомого майна не містять порушень вимог, норм та правил пожежної безпеки, що підтверджується експертним висновком оцінки протипожежного стану об`єкта, виданого ТОВ «Пожежний експерт». Крім того, листом КП «Водоканал м. Ужгорода» від 01 лютого 2016 року № 149 підтверджено, що забезпечення водопостачання та водовідведення кожного окремого з двох об`єктів нерухомого майна можливе. Для цього необхідно отримати кожним із співвласників технічні умови на облаштування окремого водопровідного вводу та каналізаційного підключення з використанням існуючого водопровідного вводу та каналізаційного випуску іншим співвласником.

Зазначала, що встановлення приладу обліку для кожної з частин нерухомого майна є можливим. Тобто запропонований експертом варіант поділу будівлі згідно варіанту ІІ не передбачає будь-яких обмежень чи перешкод для встановлення окремого водопостачання, водовідведення, відповідає пожежним нормам та вимогам. Норми законодавства визначають, що тільки якщо виділ співвласнику належної йому частки в спільному майні в натурі є неможливим, то встановлюється порядок користування спірним майном. У даному випадку виділ належної їй частки можливий, а тому задоволення зустрічного позову виключає можливість задоволення первісного позову.

Ураховуючи інтереси кожного співвласника, їх рівність, співвідношення часток сторін, конструктивні особливості та поверховість будівлі, ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнити, поділити в натурі нежитлову будівлю фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності їй з ідеальною часткою у розмірі 7/10 та ОСОБА_1 з ідеальною часткою у розмірі 3/10 згідно II варіанту розподілу висновку судового експерта. При цьому право спільної часткової власності на вказану нежитлову будівлю припинити.

У подальшому ОСОБА_2 змінила предмет позовних вимог, зазначавши, що для з`ясування питань можливості поділу спірного майна, варіантів такого поділу, а також інших питань, які потребували спеціальних знань, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2017 року було призначено у справі будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Результати експертизи викладені у висновку експерта судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 грудня 2018 року № 4286-4288, згідно якого площа спірного майна складає 1 218,2 кв. м, а його ринкова вартість - 29 757 532 грн, спірна будівля є подільною без втрат її цільового призначення та з врахуванням правил пожежної безпеки відповідно до вимог ДБН та відповідності даної будівлі вимогам державних стандартів, нормам і правилам, а також її приналежність до будівель громадського призначення, розподіл спірної будівлі відповідно до часток співвласників без втрати цільового призначення та з врахуванням правил пожежної безпеки щодо евакуації людей є технічно можливим та наведено два варіанти розподілу будівлі між співвласниками відповідно до належних їм часток з встановленням порядку користування спірною земельною ділянкою.

Вказувала, що оптимальнішим для розподілу є варіант № 1, запропонований експертами у висновку від 07 грудня 2018 року, в результаті якого ОСОБА_1 буде належати 379,30 кв. м, що на 13,84 кв. м більше, ніж належна їй частка. Іншому співвласнику за таким варіантом виділяється 838,90 кв. м, що на 13,84 кв. м менше, ніж належна їй частка. Також при цьому варіанті розподілу ОСОБА_1 буде виділено частину будівлі вартістю 9 265 336 грн, що на 338 076 грн більше частки, яка їй належить. При цьому, ОСОБА_2 буде виділена частка вартістю 20 492 196 грн, що на 338 076 грн менше, ніж належна їй частка у спірному майні. Тому варіант № 1, наведений у висновку експерта, є найбільш справедливим, збалансованим варіантом реального розподілу із запропонованих експертом. Цей варіант найбільшою мірою відповідає інтересам ОСОБА_1 , одночасно передбачає незначні витрати на перепланування, містить незначні відхилення від ідеальних часток співвласників на користь ОСОБА_1 , із чим погоджується інший співвласник. При цьому ОСОБА_1 отримує за таким варіантом частку, яка трохи перевищує за площею належні їй 3/10 у спірному майні.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд: поділити в натурі нежитлову будівлю фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві спільної часткової власності з ідеальною частковою у розмірі 7/10 і ОСОБА_1 з ідеальною часткою у розмірі 3/10 згідно І варіанту розподілу згідно висновку експерта судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 грудня 2018 року, припинити право спільної часткової власності на вказану нежитлову будівлю.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2015 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено порядок користування будівлею фізкультурно-оздоровчого комплексу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номер 2110100000:02:001:0119, а саме: виділено у користування ОСОБА_1 наступні приміщення:

Перший поверх:

4. Кімната для дітей - 24,6 кв. м.

Другий поверх:

19. Вестибюль перукарня - 21,4 кв. м;

20. Перукарня - чол. зал. - 243 кв. м;

21. Кабінет педікюру - 9,1 кв. м;

22. Кабінет манікюру - 9,5 кв. м;

23. Перукарня - жін. зал - 52,5 кв. м;

24. Коридор 17,0 кв. м;

25. Санвузол - 2,4 кв. м;

26. Кабінет VІР - манікюр - 5,3 кв. м;

27. Кабінет VІР - педікюр - 11,5 кв. м;

28. Кімната персоналу - 5,5 кв. м;

29. Санвузол - 2,4 кв. м;

30. Солярій - 8,2 кв. м.

Разом 169,1 кв. м.

Мансардний поверх:

66. Каріокабіна - 15,9 кв. м;

67. Кабінет лікаря - 12,9 кв. м;

68. Роздягалка - 6,8 кв. м;

69. Соляна кімната - 31,4 кв. м;

70. Кабінет - капсула - 1,6 кв. м;

72. Душ - 2,6 кв. м;

73. Душ - 1,1 кв. м;

74. Кабінет капсула - 10,1 кв. м;

75. Кабінет косметолога - 16,7 кв. м.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за висновком експертизи, який просила взяти за основу ОСОБА_2 , дійсно передбачена можливість реального розподілу будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею. Проте можливість такого розподілу передбачена за умови необхідного забезпечення (підключення) кожної із частин будівлі інженерними мережами, тобто індивідуальними системами водопостачання, каналізації, газопостачання (опалення) та електропостачання з розробленням та узгодженням всіх проектів і отримання необхідних дозволів у відповідних інстанціях, але ОСОБА_2 не надала доказів здійснення дій, передбачених висновками експертів, які є необхідними умовами для виділу в натурі часток у праві спільної власності та її припинення зі створенням окремих об`єктів нерухомості.

Районний суд зазначив, що І варіант розподілу спірного об`єкта нерухомості згідно з висновком експерта від 07 грудня 2018 року № 4286-4288, з яким погодився представник ОСОБА_2 , передбачає відступ від ідеальних часток, а саме розмір її частки зменшується на користь частки ОСОБА_1 на 13,84 кв. м, але не було заявленому вимогу про відшкодування на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за зменшення її частки при виділі в натурі.

Суд першої інстанції вказав, що у наведеному вище висновку експерта не зазначено, яка сума при розподілі спірного майна, ані за І варіантом, ані за ІІ варіантом підлягає відшкодуванню власнику 7/10 частки, тобто ОСОБА_2 за зменшення її частки при виділі майна, а також на яку частку її майно зменшиться у разі такого розподілу.

Тому з технічної точки зору суд позбавлений можливості встановити частку майна ОСОБА_2 у разі зменшення її частки на 13,84 кв. м, а без вирішення цих питань, суд не має можливості здійснити виділ майна у спільній частковій власності і як наслідок припинити спільну часткову власність, враховуючи права та законні інтереси сторін.

Ураховуючи той факт, що між сторонами не досягнуто згоди стосовно порядку користування спірним майном, наявний факт перешкоджання ОСОБА_6 у здійсненні нею права володіння та користування належною їй частиною 3/10 частки спільного майна в належній будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу. З огляду на викладене, районний суд визначив порядок користування спірним майном, враховуючи запропоновані експертом варіанти згідно висновку від 18 вересня 2015 року № 235 з метою усунення конфліктної ситуації, що унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Поділено в натурі нежитлову будівлю фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 з ідеальною частковою у розмірі 7/10 та ОСОБА_1 з ідеальною часткою у розмірі 3/10 відповідно до другого варіанту розподілу згідно з висновком експерта судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Львівського науково дослідного інституту судових експертиз від 07 грудня 2018 року № 4286-4288.

Виділено у власність ОСОБА_2 у якості 7/10 частин спільного майна окремий об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:02:001:0119 та складається з наступних приміщень загальною площею 851,90 кв. м:

- приміщення 1 поверху: поз. 1 коридор площею 9,90 кв. м; поз. 2 кабінет площею 11,10 кв. м; поз. З кабінет площею 8,80 кв. м; поз. 4 кімната для дітей площею 24,60 кв. м; поз. 5 склад площею 6,40 кв. м; поз. 6 туалетна кімната площею 1,80 кв. м; поз. 7 вбиральня площею 1,20 кв. м; поз. 8 вестибюль площею 23,30 кв. м; поз. 9 кімната охорони площею 8,60 кв. м; поз. VII сходи площею 15,70 кв. м;

- приміщення 2 поверху: поз. 19 вестибюль перукарні площею 21,40 кв. м; поз. 20 перукарня чоловіча площею 24,30 кв. м; поз. 21 кабінет педикюру площею.9.10 кв. м; поз. 22 кабінет манікюру площею 9.50 кв. м; поз. 23 перукарня-жіночий зал площею 52,50 кв. м; поз. 24 приміщення для інвентаря площею 17,0 кв. м; поз. 25 санвузол площею 2,40кв. м; поз. 26 кабінет VIP-манікюру площею 5,30 кв. м; поз. 27 кабінет VIP-педікюру площею 11,50 кв. м; поз. 28 кімната персоналу площею 5,50 кв. м; поз. 29 санвузол площею 2,40 кв. м; поз. 30 солярій площею 8,20 кв. м; поз. VII сходи площею 15,70 кв. м;

- приміщення 3 поверху: поз. 32 вестибюль площею 19,2 кв. м, поз. 33 роздягальня жіноча площею 15,6 кв. м, поз. 34 санвузол площею 1,90 кв. м, поз. 35 душ площею 3,2 кв. м, поз. 36 роздягальня чоловіча площею 15,6 кв. м, поз. 37 душ площею 3,2 кв. м, поз. 38 санвузол площею 1,9 кв. м, поз. 39 тренажерний зал площею 70,1. кв. м, поз. 40 сервер площею 2,0 кв. м, поз. 41 інвентарна площею 2,4кв. м, поз. 42 вбиральня площею 2,2 кв. м, поз. 43 тренажерний зал площею 24,8 кв. м; поз. 44 тренерська площею 8,4 кв. м, поз. VII сходи, ліфт площею 15,7 кв. м;

- приміщення 4 поверху: поз. 47 комора площею 0,90 кв. м; поз. 48 тех. кімната площею 1,9 кв. м, поз. 49 передбанник площею 38,7 кв. м, поз. 50 хамам з пароген. площею 7,3 кв. м, поз. 51 хамам без пароген. площею 11,6 кв. м, поз. 52 передбанник площею 5,5 кв. м, поз. 53 вбиральня площею 2,6 кв. м, поз. 54 роздягалка площею 11,7 кв. м, поз. 56 роздягалка площею 5,0 кв. м, поз. 57 кімната відпочинку площею 13,6 кв. м, поз. 58 вбиральня площею 2,3 кв. м, поз. 59 передбанник площею 10,3 кв. м, поз. 60 фінська сауна площею 6,3 кв. м, поз. 61 ІЦК площею 2,00кв. м, поз. 65а-коридор площею 15,9 кв. м; поз. VІІ сходи, ліфт площею 15,7 кв. м; поз. VIII сходи площею 12,7 кв. м;

- мансардний поверх: всі приміщення мансардного поверху;

виділено у власність ОСОБА_1 у якості 3/10 частин спільного майна окремий об`єкт нерухомого майна відповідно до другого варіанту розподілу згідно з висновком експерта судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Львівського науково дослідного інституту судових експертиз від 07 грудня 2018 року № 4286-4288.

- приміщення підвалу: поз. І сходи площею 12,3 кв. м; поз. II коридор площею 6,0 кв. м; поз. III пральня площею 16,6 кв. м; поз. IV кімната персонала площею 13,8 кв. м; поз. V санвузол площею 3,5 кв. м; поз. VI насосна площею 6,4 кв. м;

- приміщення першого поверху: поз. 10 тамбур пл. 11,2 кв. м; поз. 11 зал кафе площею 16,6 кв. м, .12 комора площею 1.60 кв. м; поз. 13 комора площею 1,4 кв. м; поз. 14 вбиральня площею 1,9 кв. м, поз. 15 туалетна кімната площею 1,7 кв. м; поз. 16 мийка площею 3,8 кв. м; поз. 17 зал кафе площею 39,1 кв. м; поз. 18 кухня доготовочна площею 11,3 кв. м; поз. І сходи площею 12,3 кв. м;

- приміщення другого поверху: поз.31 жіночий тренажерний зал площею 50,7 кв. м, поз. І сходи 1.12.30 кв. м;

- приміщення третього поверху: поз. 45 тренажерний зал площею 46,4 кв. м; поз. 46 тех. приміщення площею 4,5 кв. м; поз. І сходи площею 12,3 кв. м;

- приміщення четвертого: поз. 55 тайський масаж площею 8,3 кв. м, поз. 62 кабінет персоналу площею 8,1 кв. м, поз. 63 шейпінг-зал площею 41,7 кв. м; поз. 64 котельня площею 7,4 кв. м; поз. 65б коридор площею.2,8 кв. м; поз. І сходи площею 12,3 кв. м.

Для здійснення даного розподілу (варіант II розподілу згідно висновку експерта судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 грудня 2018 року № 4286-4288, провести наступні переобладнання та перепланування: між приміщеннями під. літ. 43 та 45 на 3-му поверсі закласти дверний проріз; між приміщеннями під літ. 55 та 65а на 4-му поверсі закласти дверний проріз; між приміщеннями під літ. 55 та 63 на 4-му поверсі влаштувати новий дверний проріз; в місці «межа розподілу» (Додаток 2 до Висновку) влаштувати нові перегородки або стіни.

Припинено право спільної часткової власності на нежитлову будівлю фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 з ідеальною частковою у розмірі 7/10 та ОСОБА_1 з ідеальною часткою у розмірі 3/10.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером

1110100000:02:001:0119 відповідно до другого варіанту, запропонованого згідно з висновком експерта судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 грудня 2018 року № 4286-4288, залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частину ділянки площею 212,20 кв. м, ОСОБА_1 виділено у власність частину ділянки площею 36,4 кв. м; ОСОБА_2 виділено у власність частину ділянки площею 226,40 кв. м (Додаток 4 аркуш 2 до Висновку).

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між сторонами у справі наявний спір щодо володіння і користування будівлею фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та пекарнею, який слід вирішити. Аналіз змісту статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Районний суд взяв за основу експертизу, за висновком якої реальний розподіл будівлі з урахуванням належних сторонами часток (3/10 і 7/10) є неможливий без втрати функціонального призначення приміщення, однак можливий з відступом від часток співвласників. Порядок користування спірної будівлі відповідно до вказаних часток неможливий без втрати функціонального призначення приміщення, однак можливий з відступом від часток співвласників. Експертом визначено варіанти реального розподілу та порядку користування.

Апеляційним судом було призначено повторну будівельно-технічну експертизу, а також додаткові будівельно-технічні експертизи. Експертами зроблено висновки щодо технічної можливості реального розподілу спірної будівлі та земельної ділянки, на якій будівля знаходиться, у відповідності до часток співвласників (3/10 і 7/10) з урахуванням функціонального призначення будівлі, як будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею. Спірна будівля за своїм статусом відноситься до нежитлових будівель, тобто будівель, які не передбачені для постійного проживання людини, а призначені для виробничих, культурно-просвітницьких, торгових, лікувально-санітарних, комунально-побутових, адміністративних та інших цілей, а функціональне призначення нежитлової будівлі визначається власником (власниками) будівлі і може бути у будь-який час змінено з одного виду на інший та без проведення реконструкції.

Висновками різних експертів однаково встановлено загальну площу спірної будівлі, а також розмір ідеальних часток, які належать сторонам. Відмінність висновків судових експертиз полягали у тому, що спірна будівля є подільною і може бути розподілена між співвласниками відповідно до їх часток з мінімальними відступами від таких, при цьому вимоги пожежної безпеки не будуть порушені (Львівський науково-дослідній інститут судових експертиз). Натомість, судові експерти Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз дійшли висновку, що спірна будівля через об`ємно-планувальні рішення не може бути розподілена між співвласниками, оскільки такий розподіл неможливий без втрати приміщеннями функціонального призначення та не відповідатиме вимогам пожежної безпеки.

Щодо висновку експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, апеляційний суд зазначив, що спірна будівля за своїм статусом відноситься до нежитлових будівель, тобто будівель, які не передбачені для постійного проживання людини, а призначені для виробничих, культурно-просвітницьких, торгових, лікувально-санітарних, комунально-побутових, адміністративних та інших цілей. Функціональне призначення нежитлової будівлі визначається власником (власниками) будівлі і може бути в будь-який час змінено з одного виду на інший та без проведення реконструкції. Проте у висновку експертами не наведено обґрунтувань чи можливий поділ будівлі зі зміною функціонального призначення, тобто чи в результаті поділу будівлі вона і надалі залишається будівлею громадського призначення, однак використання такої можливе за іншим функціональним призначенням не як спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею та кафе, а як громадської будівлі з іншим функціональним призначенням (офісні, трогові приміщення тощо). Призначена ще одна повторна відповідна експертиза, по суті, не була проведена через дії ОСОБА_1 . Зміна функціонального призначення приміщення не є реконструкцією об`єкту нерухомості, якщо його основні техніко-економічні показники не змінилися.

Ураховуючи наведені обставини, висновок експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз апеляційний суд визнав необґрунтованим.

Натомість, висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 грудня 2018 року № 4286-4288, виходячи з його оцінки у взаємозв`язку з іншими зібраними у справі доказами, як в цілому, так і з кожним окремим доказом, апеляційний суд визнав належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом. Вказаним висновком правильно встановлено вихідні дані щодо площі спірної будівлі та ідеальних часток співвласників, подільності будівлі, варіанті розподілу у відповідності до ідеальних часток їх співвласників, з мінімальним відступом від них. Експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз констатував, що спірна будівля відповідала правилам пожежної безпеки, на час введення її в експлуатацію, може бути поділеною з врахуванням правил пожежної безпеки без втрати її цільового призначення, з рахуванням віднесення до будівель громадського призначення.

Ураховуючи наведене та інші висновки цієї експертизи апеляційний суд зазначив, що найкращим і справедливим варіантом розподілу спірної будівлі, який буде максимально відповідати інтересам обох співвласників відповідно до їх часток, є варіант № 2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2019 року, постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2024 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, зокрема, наданим сторонами доказам дана неправильна правова оцінка, не враховано принцип пропорційності.

Вважає, що апеляційний суд при поділі нежитлової будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею в натурі не звернув уваги на те, що у справі відсутні технічні висновки про можливість перепланування спірної будівлі відповідно до Державних будівельних норм, відсутня деталізація влаштування інженерних систем комунікації, не вказано, чи є при цьому втручання у несучі конструкції будівлі та дозвіл виконавчого комітету на такі роботи. Судова практика Верховного Суду викладена, зокрема, у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 653/2820/15 (провадження № 61-31125св18), визначає що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки. Проте у матеріалах справи, яка переглядається, відсутні технічні висновки про можливість перепланування спірного домоволодіння за будь-яким із варіантів поділу.

Вказує, що апеляційний суд не надав належної оцінки всім експертизам, проведеним у справі, зокрема, за її клопотанням було призначено і проведено три такі експертизи, більшість з яких вказали, що спірна будівля не може бути розподілена між співвласниками з тих мотивів, що такий розподіл неможливий без втрати приміщеннями функціонального призначення, та не відповідатиме вимогам пожежної безпеки. При цьому не враховано, що у спірній будівлі є елементи самовільної реконструкції.

Посилається на те, що не всі доводи первісного позивача апеляційним судом було враховано, почуто та оцінено, що стало можливим через певні відносини близьких осіб ОСОБА_2 з посадовцями області.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 653/2820/15 (провадження № 61-31125св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 630/986/14, від 30 жовтня 2019 року у справі № 336/2699/16, від 11 листопада 2019 року у справі № 697/1782/15, від 27 січня 2021 року у справі № 361/2430/18 та від 24 листопада 2021 року у справі № 243/5056/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Заявником, у тому числі, оскаржується рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 серпня 2019 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 , проте касаційна скарга не містить доводів, з якими не погоджується заявник.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Маркусь М. М. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи не спростовують правильність постанови апеляційного суду, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції- без змін.

Зазначає, що у касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на практику Верховного Суду, зокрема, щодо дозволів на перепланування, яка є нерелевантною. Так, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 зроблено висновок про те, що оскільки спір вирішений у судовому порядку з урахуванням висновку експерта про технічну можливість перепланування і переобладнання спірного будинку, то відмова органу місцевого самоврядування у наданні згоди на такі роботи не має істотного значення для правильного вирішення спору.

Вважає, що апеляційний суд дав оцінку кожному висновку відповідної експертизи і довів, що поділ спірної будівлі в натурі є можливим. При цьому ПАТ «Закарпатгаз» надало відповідь про можливість установки газового обладнання, у тому числі, для теплопостачання.

Фактичні обставини, встановлені судами

17 грудня 2009 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 3/10 частини об`єкта незавершеного будівництва (житлового будинку в стадії реконструкції під торгово-офісні приміщення 68 % готовності), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджуєтьсякопією договору купівлі-продажу частини об`єкта незавершеного будівництва від 17 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н. Д. за реєстровим № 3266 (том 1, а. с. 10-13).

У 2011 році вказаний об`єкт нерухомості здано в експлуатацію.

Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 02 березня 2011 року ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 3/10 частки нерухомого майна: фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею після реконструкції власної торгово-офісної будівлі та земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:02:001:0119 за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 14).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 02 березня 2011 року ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належить 7/10 частки нерухомого майна: фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею після реконструкції власної торгово-офісної будівлі та земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:02:001:0119 за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 52).

14 лютого 2017 року ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 14 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н. Д. за реєстровим № 257 відчужила належну їй 7/10 частку нерухомого майна: фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею після реконструкції власної торгово-офісної будівлі та земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:02:001:0119 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23 травня 2017 року № 87747683 (том 3, а. с. 41).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої ставилися питання: 1) щодо визначення загальної площі будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) щодо визначення ринкової вартості об`єкта нерухомості; 3) щодо можливих варіантів реального розподілу спірної будівлі або порядку користування відповідно до часток співвласників; 4) щодо визначення ринкової вартості кожної частини домоволодіння після розподілу; 5) щодо наявності технічної можливості виділу (поділу) частки співвласника розміром 7/10 шляхом виділу в окремий об`єкт нерухомого майна приміщень; 6) щодо можливості поділу будівлі з деяким відступом від часток сторін у праві власності на спірну будівлю у випадку технічної неможливості поділу спірної будівлі відповідно до ідеальних часток співвласників.

Висновком експерта Корчинського Б. М. від 18 вересня 2015 року № 235 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено наступне:

1. Загальна площа об`єкта нерухомості будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на день проведення експертизи становить 1 213 кв. м.

2. Ринкова вартість об`єкта нерухомості будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на день проведення експертизи становить 17 742 038,20 грн.

3. Реальний розподіл будівлі з врахуванням належних часток 3/10 та 7/10 неможливий без втрати функціонального призначення приміщення, однак можливий з відступом від часток співвласників.

4. Порядок користування спірною будівлею відповідно до вказаних часток неможливий без втрати функціонального призначення приміщення, проте можливий з відступом від часток співвласників.

5. Експертом визначено варіанти реального розподілу та порядку користування (том 2, а. с. 1-97).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2017 року у справі призначено судову комплексну експертизу, яка складається із будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи, на вирішення яких ставилися питання: 1) щодо визначення загальної площі будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) щодо визначення ринкової вартості об`єкта нерухомості; 3) щодо можливості поділу спірної будівлі без втрати її цільового призначення у розумінні статті 183 ЦК України з врахуванням правил пожежної безпеки згідно вимог ДБН; 4) щодо можливих варіантів реального розподілу спірної будівлі та земельної ділянки, на якій вона розташована або порядку користування відповідно до часток власників 1/3 та 1/7; 5) щодо визначення ринкової вартості кожної частини домоволодіння після розподілу; 6) щодо можливості поділу будівлі з деяким відступом від часток сторін у праві власності на спірну будівлю у випадку технічної неможливості поділу спірної будівлі відповідно до ідеальних часток співвласників; 7) щодо переобладнань та перепланувань, які необхідно зробити для наведеного варіанту поділу будівлі та земельної ділянки, з урахуванням необхідності поділу всіх інженерних комунікацій та перепланувань з метою створення самостійних об`єктів нерухомого майна з окремими номерами та подальшим присвоєнням поштової адреси; 8) щодо наявності технічної можливості відповідно до діючих норм ДБН незалежного підключення у випадку реального розподілу кожної з виділених частин будівлі до інженерних мереж; 9) щодо додержання вимог щодо евакуації людей внаслідок виникнення надзвичайної ситуації у разі можливого поділу спірної будівлі.

Висновком експерта за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи від 07 грудня 2018 року № 4286-4288, виготовленого Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, на поставлені судом запитання було надано відповідь, що загальна площа спірного нерухомого майна станом на 14 березня 2014 року становить 1 218,20 кв. м; ринкова вартість зазначеної будівлі станом на час проведення експертизи, із заокругленням до цілих, становить 29 757 532 грн.

Зазначено, що спірна будівля фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею є подільною без втрати її цільового призначення у розумінні статті 183 ЦК України з врахуванням правил пожежної безпеки згідно вимог ДБН та відповідності даної будівлі вимогам державних стандартів, нормам і правилам, а також її приналежність до будівель громадського призначення.

Вказано, що розподіл або встановлення порядку користування спірною будівлею, відповідно до часток співвласників 3/10 та 7/10 без втрати її цільового призначення та з врахуванням правил пожежної безпеки щодо евакуації людей технічно можливий.

Для земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_1 , технічно можливо лише встановлення порядку користування.

Експертами надано 2 варіанти розподілу будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею по АДРЕСА_1 , з відступом від часток співвласників.

При варіанті № 1 співвласнику 3/10 частки пропонуються приміщення (Додаток 2 арк. 1-5 до висновку), загальною площею 379,30 кв. м, що більше за його частку на 13,84 кв .м. Співвласнику 7/10 частки пропонується приміщення (Додаток 2 арк. 2-6 до висновку), загальною площею 838,90 кв. м, що менше за його частку на 13,84 кв. м.

При варіанті № 2 співвласнику 3/10 частки пропонуються приміщення (Додаток 3 арк. 1-5 до висновку) загальною площею 366,30 кв. м, що більше за його частку на 0,84 кв. м. Співвласнику 7/10 частки пропонується приміщення (Додаток 3 арк. 2-6 до висновку) загальною 851,90 кв. м, що менше за його частку на 0,84 кв. м.

Також надано варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою (том 3, а. с. 227-258).

Відповідно до експертного висновку протипожежного стану об`єкта від 14 травня 2019 року, складеного експертом з пожежної безпеки TOB «МФ кртехнобез» Стирник О. В. у разі поділу будівлі за двома варіантами, створиться суттєва загроза людям при евакуації під час пожежі з будівлі, оскільки переплановуються шляхи евакуації, а саме закладаються дверні прорізи, чим суттєво порушуються встановлені Державні будівельні норми. Разом з тим, другий варіант поділу будівлі, запропонований судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз є доцільним, оскільки у такому разі, є можливість влаштування третьої сходової клітки, яка може виконувати функції спільного евакуаційного виходу з поверхів новостворених будівель громадського призначення, що забезпечить дотримання вимоги державних будівельних норм (том 4, а. с. 43 - 44).

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу з тих підстав, що експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз не було здійснено обміри будівлі, тому вихідні дані щодо загальної площі будівлі могли бути не точними та не відповідати дійсній площі приміщень у спірній будівлі.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року за клопотанням експерта уточнено підвиди призначеної ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року повторної будівельно-технічної експертизи та зазначено наступні її підвиди: оціночно-будівельна, будівельно-технічна, земельно-технічна.

Згідно висновку експерта за результатами проведення додаткової комісійної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельною та земельно-технічної експертизи від 18 травня 2022 року № 17866/15979/8203-8211/8212-8220, виготовленого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, на поставлені судом запитання було надано відповідь, що загальна площа спірної будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею становить 1 218,20 кв. м; ринкова вартість будівлі станом на час проведення експертизи, із заокругленням до цілих, становить 28 516 235 грн.

Експерт зазначив, що надати варіанти розподілу спірної будівлі у користування відповідно до часток власників 3/10 та 7/10 без втрати її цільового призначення не надається можливим.

Наявна технічна можливість встановлення порядку користування спірної будівлі з відступом від часток співвласників.

Експертом запропоновано три технічно можливі варіанти порядку користування спірної будівлі без втрати її цільового призначення, з відступом від часток власників (том 5, а. с. 14-125).

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, оскільки при проведенні попередньої експертизи експертами не надано висновків чи є спірна будівля подільною як громадська будівля з можливою зміною (втратою) її функціонального призначення, чи є технічна можливість її реального розподілу зі зміною (втратою) функціонального призначення будівлі відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва відповідно до часток співвласників 3/10 та 7/10, та які є варіанти такого розподілу.

16 березня 2023 року експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України до Закарпатського апеляційного суду надіслано клопотання про надання додаткових матеріалів (том 6, а. с. 2).

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року за клопотанням експерта у розпорядження експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України для проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, направлено: копію експертного висновку протипожежного стану ТОВ «Пожежний експерт»; копію архітектурної частини проекту реконструкції незавершеного будівництвом житлового будинку на АДРЕСА_1 під торгово-офісну будівлю, 2008; копію реконструкції торгово-офісної будівлі під фізкультурно-оздоровчий комплекс з кафе та перукарським салоном на АДРЕСА_1 під торгово-офісну будівлю 2010 рік.

Зобов`язано співвласників нерухомого майна - будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслати на адресу Закарпатського апеляційного суду роз`яснення експерта з пожежної безпеки ТОВ «МФ УКРТЕХНОБЕЗ» Стирник О. В. щодо доцільності ІІ варіанту поділу нежитлової будівлі по запропонованому у висновку експерта від 07 грудня 2018 року № 4286-4288 та з планом розташування можливого облаштування третьої сходової клітини (враховуючи площу та конфігурацію земельної ділянки для експлуатації та обслуговування), про що вказано в його експертному висновку протипожежного стану об`єкту від 14 травня 2019 року № 177.

Зобов`язано співвласників нерухомого майна - будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 забезпечити експертам прибуття, належні умови праці та безперешкодне обстеження об`єкту дослідження даної будівлі на дату, яка буде визначена експертами.

14 листопада 2023 року експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України складено повідомлення про неможливість надання висновку експертів № 9069/9233 з посиланням на те, що в розпорядження експертів не було надано роз`яснення експерта з пожежної безпеки ТОВ «МФ УКРТЕХНОБЕЗ» Стирник О. В. щодо доцільності ІІ варіанту поділу нежитлової будівлі по запропонованому у висновку експерта від 07 грудня 2018 року № 4286-4288 (том 6, а. с. 86-87).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша-третя статті 358 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно із частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до частини другої статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18), від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 (провадження № 61-26178св18) від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц (провадження № 61-19073св20).

Судами встановлено, що між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у подальшому ОСОБА_2 , які мають частку відповідно 3/10 та 7/10, наявний спір щодо володіння і користування об`єктом нерухомості, а саме будівлею фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просила суд встановити порядок користування належними їй 3/10 частки у праві спільної часткової власності спірної нежитлової будівлі, виділивши їй у користування конкретні приміщення загальною площею 334,6 кв. м.

У зустрічному позові ОСОБА_2 , як співвласник майна, з урахуванням уточнень, просила суд поділити в натурі спірну нежитлову будівлю відповідно часток співвласників згідно І варіанту розподілу згідно висновку експерта судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертизвід 07 грудня 2018 року, виділивши їй у власність конкретні приміщення та припинити право спільної часткової власності співвласників майна на вказану будівлю.

У справі, яка Верховним Судом переглядається, на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 квітня 2015 року було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої експертом Корчинським Б. М. складено висновок від 18 вересня 2015 року № 235.

Висновком вказаної експертизи встановлена ринкова вартість об`єкта нерухомості будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на день проведення експертизи - 17 742 038,20 грн. Реальний розподіл будівлі з врахуванням належних часток 3/10 та 7/10 неможливий без втрати функціонального призначення приміщення, проте можливий з відступом від часток співвласників. Порядок користування спірною будівлею відповідно до вказаних часток неможливий без втрати функціонального призначення приміщення, однак можливий з відступом від часток співвласників. Експертом визначено варіанти реального розподілу та порядку користування.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2017 року у справі призначено судову комплексну експертизу, яка складається із будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи, за результатами якої Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було складено висновок від 07 грудня 2018 року № 4286-4288.

Відповідно до вказаного висновку судової експертизи загальна площа спірного нерухомого майна станом на 14 березня 2014 року становить 1 218,20 кв. м; ринкова вартість зазначеної будівлі станом на час проведення експертизи, із заокругленням до цілих, становить 29 757 532 грн.

Для земельної ділянки, що знаходиться на АДРЕСА_1 , технічно можливо лише встановлення порядку користування.

Експертами надано 2 варіанти розподілу будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею по АДРЕСА_1 , з відступом від часток співвласників. Також надано варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , районний суд виходив із того, що між сторонами не досягнуто згоди стосовно порядку користування спірним майном, наявний факт перешкоджання ОСОБА_6 у здійсненні нею права володіння та користування належною їй частиною 3/10 частки спільного майна в належній будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу. Суд першої інстанції визначив порядок користування спірним майном, враховуючи запропоновані експертом варіанти згідно висновку від 18 вересня 2015 року № 235 з метою усунення конфліктної ситуації, що унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками.

Під час апеляційного перегляду справи ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, а ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року за клопотанням експерта уточнено підвиди призначеної ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року повторної будівельно-технічної експертизи та зазначено наступні її підвиди: оціночно-будівельна, будівельно-технічна, земельно-технічна, з тих підстав, що експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз не було здійснено обміри будівлі, тому вихідні дані щодо загальної площі будівлі могли бути не точними та не відповідати дійсній площі приміщень у спірній будівлі.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення додаткової комісійної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельною та земельно-технічної експертизи від 18 травня 2022 року № 17866/15979/8203-8211/8212-8220, виготовленого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, на поставлені судом запитання було надано відповідь, що загальна площа спірної будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею становить 1 218,20 кв. м; ринкова вартість будівлі станом на час проведення експертизи, із заокругленням до цілих, становить 28 516 235 грн.

Експертом запропоновано три технічно можливі варіанти порядку користування спірної будівлі без втрати її цільового призначення, з відступом від часток власників.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин першої та другої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 , зазначив, що висновками експертів однаково встановлено загальну площу спірної будівлі, а також розмір ідеальних часток співвласників.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що відмінність висновків судових експертиз полягають у тому, що експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз було встановлено, що спірна будівля є подільною і може бути розподілена між співвласниками відповідно до їх часток, з мінімальними відступами від таких, при цьому вимоги пожежної безпеки не будуть порушені. Натомість, судові експерти Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз дійшли висновку, що спірна будівля через об`ємно-планувальні рішення не може бути розподілена між співвласниками з тих мотивів, що такий розподіл не можливий без втрати приміщеннями функціонального призначення, та не відповідатиме вимогам пожежної безпеки.

Відповідно до частини першої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Ураховуючи наведене, судом апеляційної інстанції для з`ясування питання подільності будівлі з можливою зміною функціонального призначення й призначалась додаткова судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої було поставлено відповідні питання, проте така експертиза не була проведена з тих причин, що сторонами не було надано всі документи, які ухвалою суду за клопотанням судових експертів були витребувані у сторін.

При цьому апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_2 вжито всіх можливих заходів щодо отримання та надання документів для проведення додаткової судової експертизи, зокрема, надала висновок іншого експерта з пожежної безпеки, яким підтверджено, що у випадку поділу будівлі згідно варіанту II, запропонованих у висновку № 235, порушень правил пожежної безпеки не виявлено. Натомість, ОСОБА_1 висновку іншого експерта з пожежної безпеки не надала, хоча такий обов`язок ухвалою суду був покладений на обох співвласників, що розцінено апеляційним судом як ухилення позивача за первісним позовом від участі у проведенні додаткової експертизи.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Верховний Суд зазначає, що у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

Оцінивши наведені варіанти поділу спірної нерухомості, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що найкращим і справедливим варіантом розподілу спірної будівлі, який буде максимально відповідати інтересам обох співвласників відповідно до їх часток, є варіант № 2. Поділ спірної будівлі припиняє режим спільної часткової власності.

Верховний Суд погоджується із такими висновками апеляційного суду, оскільки завданням суду при розгляді такої категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину приміщення із самостійним виходом або в разі, коли є технічна можливість переобладнання приміщення в ізольовані частини, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами.

Щодо висновку експертів Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса від 18 травня 2022 року № 17866/15979/8203-8211/8212-8220 апеляційний суд зазначив, що у цьому висновку вказано, що спірна будівля не може бути поділена з тих мотивів, що об`ємно-планувальне рішення спірної будівлі та конфігурація земельної ділянки для її обслуговування, не дозволяє виділити співвласникам відокремлені частини будівлі (ізольовані приміщення) із улаштуванням двох самостійних (окремих) евакуаційних виходів з кожної із частин, без втрати цільового призначення будівлі з урахуванням існуючого на даний час функціонального призначення будівлі, як будівлі фізкультурно-оздоровчого центру з кафе та перукарнею.

Апеляційний суд вказав, що спірна будівля за своїм статусом відноситься до нежитлових будівель, тобто будівель, які не передбачені для постійного проживання людини, а призначені для виробничих, культурно-просвітницьких, торгових, лікувально-санітарних, комунально-побутових, адміністративних та інших цілей. Функціональне призначення нежитлової будівлі визначається власником (власниками) будівлі і може бути в будь-який час змінено з одного виду на інший та без проведення реконструкції. У висновку експертами не наведено обґрунтувань чи можливий поділ будівлі зі зміною функціонального призначення, тобто чи в результаті поділу будівлі і надалі залишається будівлею громадського призначення, однак використання такої можливе за іншим функціональним призначенням не як спортивно-оздоровчого комплексу з перукарнею та кафе, а як громадської будівлі з іншим функціональним призначенням (офісні, трогові приміщення тощо). При цьому зміна функціонального призначення приміщення не є реконструкцією об`єкту нерухомості, якщо його основні техніко-економічні показники не змінились.

Верховний Суд із вказаним висновком апеляційного суду погоджується.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 814/162/16 зміна виду діяльності, яку здійснює суб`єкт господарювання, не може вважатися реконструкцією приміщення, оскільки не передбачає його перебудови. Відповідно до технічного паспорту приміщення за функціональним призначенням є нежитловим приміщенням, а тому може мати будь-яке призначення. Використання позивачем цього приміщення під банківську установу не суперечить функціональному призначенню житлового приміщення.

Суд апеляційної інстанції правильно спростував й інші висновки судових експертів, навівши відповідне обґрунтування, тому висновок експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса від 18 травня 2022 року № 17866/15979/8203-8211/8212-8220 визнав недостатньо обґрунтованим.

Апеляційний суд зазначив, що висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 07 грудня 2018 року № 4286-4288, виходячи з його оцінки у взаємному зв`язку з іншими зібраними у справі доказами, як в цілому, так і з кожним окремим доказом, є належним й допустимим доказом. Вказаним висновком правильно встановлено вихідні дані щодо площі спірної будівлі та ідеальних часток співвласників, подільності будівлі, варіанті розподілу у відповідності до ідеальних часток їх співвласників, з мінімальним відступом від них.

При цьому експертами встановлено, що спірна будівля відповідала правилам пожежної безпеки на час введення її в експлуатацію, що підтверджується наявним у матеріалах справи сертифікатом відповідності, може бути поділеною з урахуванням правил пожежної безпеки без втрати її цільового призначення, з урахуванням віднесення до будівель громадського призначення.

В експертному висновку протипожежного стану від 14 травня 2019 року, складеному TOB «МФ Укртехнобез» зазначено, що другий варіант поділу будівлі, запропонований судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, є доцільним, оскільки в такому разі є можливість влаштування третьої сходової клітки, яка може виконувати функції спільного евакуаційного виходу з поверхів новостворених будівель громадського призначення, що забезпечить дотримання вимоги держаних будівельних норм.

Апеляційний суд дослідив та належно оцінив експертний висновок оцінки протипожежного стану об`єкта, виконаний TOB «Пожежний експерт», яким підтверджено, що разі виділу в рахунок частки відповідача решти приміщень першого, другого, третього, четвертого та мансардного поверхів порушень вимог та правил пожежної безпеки не буде виявлено. Також обмежень відповідно до вимог державних будівельних норм щодо пожежної безпеки не виявлено.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про відсутність технічних висновків про можливість перепланування спірної будівлі відповідно до Державних будівельних норм, відсутність деталізації влаштування інженерних систем комунікації та дозволу виконавчого комітету на такі роботи є необґрунтованими, оскільки відсутність у матеріалах справи технічних висновків про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки тощо не перешкоджає суду ухвалити рішення про суті спору, якщо наявний висновок судової будівельно-технічної експертизи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22) зазначив, що положення статті 152 ЖК України не стосуються вирішення питань технічної можливості поділу спірної нерухомості та визначення необхідності його здійснення. Тобто, стаття 152 ЖК України не застосовується при вирішенні спору співвласників про поділ спільного майна або про виділ з нього частки. Отже, у суду відсутні підстави вимагати від позивача проходження дозвільної процедури за правилами статті 152 ЖК України до ухвалення судом рішення про поділ спірного нерухомого майна.

Наявність чи відсутність станом на час ухвалення судом відповідного рішення таких дозволів чи погоджень, необхідних для фактичного виконання робіт з поділу спірного майна, не має значення для суду, який ухвалює рішення про поділ незалежно від того, чи є у сторін у справі проєктна документація з поділу, чи затверджена вона, чи отримано ними документи на право виконання відповідних будівельних робіт, а також незалежно від того, чи вимагається за законом в конкретному випадку розробка такої проєктної документації та отримання дозвільної документації, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14 (провадження № 61-33938св18) та від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18 (провадження № 61-1284св22).

Посилання заявника на неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду у раніше прийнятих постановах, не заслуговує на увагу, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22).

При цьому, заявник у касаційній скарзі не наводить обґрунтувань щодо необхідності відступлення від наведених правових висновків Верховного Суду. Не вбачає таких підстав і колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Посилання касаційної скарги на те, що не всі доводи первісного позивача апеляційним судом було враховано, почуто та оцінено, що стало можливим через певні відносини близьких осіб ОСОБА_2 з посадовцями області, ґрунтуються на припущеннях та є безпідставними.

Інших суттєвих доводів щодо незаконності чи необґрунтованості оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, касаційна скарга не містить.

ЄСПЛ також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України»).

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець


Суд	Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	11.09.2024
Оприлюднено	23.09.2024
Номер документу	121697806
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Джуга С. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 11.09.2024 по справі 308/15826/14-цКАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —308/15826/14-ц

Постанова від 11.09.2024

Постанова
від 11.09.2024 по справі 308/15826/14-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ