Справа № 482/2525/23
Номер провадження 2/489/1262/24
УХВАЛА
Іменем України
21 серпня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним
встановив
На розгляді в Ленінському районному суді м. Миколаєва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Новоодеська державна нотаріальна контора Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
Від представника позивача надійшла до суду заява про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову. Просив суд внести зміни до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 09.11.2021 ОСОБА_2 державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контри за реєстровими номерами 1-1798, 1-801, 1-804, зазначивши, що спадкоємцями указаного в свідоцтвах майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 - 1/2 частка та її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 - 1/2 частка.
Представник позивача просив долучити до матеріалів справи заяву та розглядати змінені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти прийняття заяви, вказавши, що до заяви не додано доказів сплати судового збору тому її належить залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та заяви суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої, третьоїстатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиною третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Незважаючи на те, що представник позивача назвав заяву, як заяву про зменшення позовних вимог та зміну предмету позову, фактично це заява про зміну предмету позову.
У постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви».
Позивач змінюючи предмет позову, замість немайнової вимоги про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, зазначив вимогу про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якими передбачено, що позивач успадкував 1/2 частку квартири та двох земельних ділянок. Таким чином, позивачем заявлено вимогу майнового характеру, оскільки в результаті позивач може набути право власності на майно, яке може бути оцінено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 ЦПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.
Представником позивача у заяві про зміну предмету спору не зазначено ціну позовних вимог та не сплачено судовий збір, тому суд вважає, що необхідно відмовити у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову.
Керуючись ст. ст. 259, 260 ЦПК України суд
ухвалив
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.
Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кокорєв
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2024 |
Оприлюднено | 20.09.2024 |
Номер документу | 121710184 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Кокорєв В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні