Рішення

від 18.09.2024 по справі 308/13179/22

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13179/22

№ провадження 2/453/53/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Курницької В.Я.;

за участі секретаря судового засідання Бендеш А.І.;

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Закарпатський апеляційний суд, Берегівський районний суд Закарпатської області, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо Василь Іванович, суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Михайлишин Віталій Миколайович, суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Тарас Юрійович, суддя Закарпатського апеляційного суду Готра Тетяна Юріївна, суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Габор Габорович, суддя Закарпатського апеляційного суду Мацунич Михайло Васильович, суддя Закарпатського апеляційного суду Кондор Роман Юлійович, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, -

в с т а н о в и в :

До Сколівського районного суду Львівської області 17 березня 2023 року в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 26, ч. 6 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ДержавиУкраїна вособі Державноїказначейської службиУкраїни,Закарпатського апеляційногосуду,за участітретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог:Берегівський районнийсуд Закарпатськоїобласті,Ужгородський міськрайоннийсуд Закарпатськоїобласті,суддя Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областіБедьо ВасильІванович,суддя Берегівськогорайонного судуЗакарпатської областіМихайлишин ВіталійМиколайович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуБисага ТарасЮрійович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуГотра ТетянаЮріївна,суддя Закарпатськогоапеляційного судуСобослой ГаборГаборович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуМацунич МихайлоВасильович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуКондор РоманЮлійович,про відшкодуванняматеріальної шкоди,завданої незаконнимирішеннями.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що в червні 2017 року вона звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавської районної адміністрації, треті особи: Іршавський районний суд Закарпатської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, про захист права власності. Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 01 червня 2017 року, якою позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі в частині скасування розпорядження суб`єкта владних повноважень , залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області. За подання апеляційної скарги, як зазначає позивач, нею сплачено 220 гривень судового збору. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2017 року вказані ухвали Ужгородського міськрайонного суду та Апеляційного суду Закарпатської області скасовано, справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. За подання касаційної скарги позивачем оплачено судовий збір в розмірі 384 гривні. У лютого 2021 року позивач звернулась до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовом до Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи на стороні позивача Іршавська міська рада, треті особи на стороні відповідача - Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавський районний суд Закарпатської області про визнання незаконними (недійсними) розпорядження Іршавської РДА та змінених містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (справа № 303/331/21). Справу було скеровано для розгляду до Берегівського районного суду Закарпатської області. Ухвалою судді Берегівського районного суду від 04 березня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Вказану ухвалу позивачем оскаржено до Закарпатського апеляційного суду, апеляційну скаргу оплачено судовим збором у розмірі 454 гривні. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Берегівського районного суду від 04 березня 2021 року без змін. Постановою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року ухвалу судді Берегівського районного суду від 04 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2021 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Касаційну скаргу було оплачено позивачем судовим збором в розмірі 2270 гривень. Загалом, як зазначає позивач, по вказаних справах їй завдано матеріальної шкоди в сумі 3178 гривень, з огляду на що позивач змушена була звернутись до суду із даним позовом.

Підготовче засідання в справі відкладено на 19 березня 2024 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою Сколівськогорайонного судуЛьвівської областівід 19березня 2024року клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено, змінено процесуальний статус Закарпатського апеляційного суду з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у цивільній справі № 308/13179/22. Цією ж ухвалою закрито підготовчепровадження усправі запозовом ОСОБА_1 до ДержавиУкраїна вособі Державноїказначейської службиУкраїни,за участітретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог:Закарпатський апеляційнийсуд,Берегівський районнийсуд Закарпатськоїобласті,Ужгородський міськрайоннийсуд Закарпатськоїобласті,суддя Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областіБедьо ВасильІванович,суддя Берегівськогорайонного судуЗакарпатської областіМихайлишин ВіталійМиколайович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуБисага ТарасЮрійович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуГотра ТетянаЮріївна,суддя Закарпатськогоапеляційного судуСобослой ГаборГаборович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуМацунич МихайлоВасильович,суддя Закарпатськогоапеляційного судуКондор РоманЮлійович,про відшкодуванняматеріальної шкоди,завданої незаконнимирішеннями тапризначено їїдо судовогорозгляду посуті на 13 червня 2024 року.

Судове засідання, призначене на 13 червня 2024 року було знято з розгляду із визначенням дати судового засідання 10 вересня 2024 року.

У відзиві на позовну заяву (до зміни процесуального статусу учасника справи) Закарпатський апеляційний суд проти доводів позивача заперечив, посилаючись на норми ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, наголосивши, що суд не наділений повноваженнями представляти державу у суді за позовами про відшкодування шкоди. Звернув увагу також на те, що питання розподілу судових витрат врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України.

Державна казначейська служба у поданому відзиві проти вимог ОСОБА_1 заперечила, зазначила про пропуск позивачем строку звернення до суду, а також про те, що Казначейство не уповноважене надавати оцінку діям судових органів.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у поданому поясненні третбьої особи на цивільний позов ОСОБА_2 , послався на обставини, аналогічні наведеним у відзиві Закарпатського апеляційного суду, просив у задоволенні позову відмовити.

У відзиві від 18 липня 2023 року представник Головного Управління Державної казначейської служби в Україні звернув увагу на те, що органи Казначейства лише здійснюють обслуговування єдиного казначейського рахунку і жодним чином не розпоряджаються коштами на ньому, а відтак є неналежним відповідачем та може бути залучено до участі у справі виключно в якості третьої особи. Крім того, звернув увагу на те, що процесуальні витрати не є тотожними реальним збиткам та не набувають відповідних ознак внаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

В судове засідання 10 вересня 2024 року позивач не з`явився, у клопотанні від 06 червня 2023 року (зареєстроване в Сколівському районному суді Львівської області 13 червня 2023 року за віх. № 3134) та у клопотанні від 28 листопада 2023 року (зареєстроване в Сколівському районному суді Львівської області 06 грудня 2023 року за віх. № 6769) ОСОБА_1 просила суд розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач в судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Треті особив судовезасідання нез`явились.Представником Закарпатськогоапеляційного суду09вересня 2024року наадресу Сколівськогорайонного судундіслано клопотанняпро проведеннясудового засіданняза йоговідсутності.Інші третіособи, (зареєстроване в Сколівському районному суді Львівської області 13 червня 2023 року за віх. № 3134) належним чином повідомленими про час та місце засідання суду, причини неявки до відома останнього не довели.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст рішення складено 18 вересня 2024 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 10 вересня 2024 року, датою ухвалення рішення є саме 18 вересня 2024 року.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч. 1ст. 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом при розгляді спору, спір виник з приводу стягнення з відповідача процесуальних витрат, понесених позивачем, за її твердженням, під час розгляду в порядку цивільного судочинства судових справ № 308/5051/17 та № 301/1331/21. Позовні вимоги позивач обґрунтовує нормами ст. 1176 ЦК України.

Статтею 56 Конституції Україникожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно достатті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Україниунормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статті1173,1174 ЦК Україниє спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Згідно зіст.1176ЦК України,шкода,завдана фізичнійособі внаслідокїї незаконногозасудження,незаконного притягненнядо кримінальноївідповідальності,незаконного застосуваннязапобіжного заходу,незаконного затримання,незаконного накладенняадміністративного стягненняу виглядіарешту чивиправних робіт,відшкодовується державоюу повномуобсязі незалежновід винипосадових іслужбових осіборгану,що здійснюєоперативно-розшуковудіяльність,досудове розслідування,прокуратури абосуду. Правона відшкодуванняшкоди,завданої фізичнійособі незаконнимидіями органу,що здійснюєоперативно-розшуковудіяльність,досудове розслідування,прокуратури абосуду,виникає увипадках,передбачених законом. Якщокримінальне провадженнязакрито напідставі законупро амністіюабо актапро помилування,право навідшкодування шкодине виникає. Фізичнаособа,яка упроцесі досудовогорозслідування абосудового провадженняшляхом самообмовиперешкоджала з`ясуваннюістини іцим сприяланезаконному засудженню,незаконному притягненнюдо кримінальноївідповідальності,незаконному застосуваннюзапобіжного заходу,незаконному затриманню,незаконному накладеннюадміністративного стягненняу виглядіарешту чивиправних робіт,не маєправа навідшкодування шкоди. Шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі внаслідокпостановлення судомнезаконного рішенняв цивільнійсправі,відшкодовується державоюв повномуобсязі вразі встановленняв діяхсудді (суддів),які вплинулина постановленнянезаконного рішення,складу кримінальногоправопорушення заобвинувальним вирокомсуду,що набравзаконної сили. Шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі внаслідокіншої незаконноїдії абобездіяльності чинезаконного рішенняоргану,що здійснюєоперативно-розшуковудіяльність,органу досудовогорозслідування,прокуратури абосуду,відшкодовується назагальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час звернення позивача із позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавської районної адміністрації, треті особи: Іршавський районний суд Закарпатської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, про захист права власності (червень 2017 року), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із цивільних відносин. Стороні, на користь якої ухвалено рішення за правилами цивільного судочинства, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина перша статті 88 ЦПК України у відповідній редакції).

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України в редакції, чинній на момент звернення позивача із позовом Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи на стороні позивача Іршавська міська рада, треті особи на стороні відповідача - Територіальне управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавський районний суд Закарпатської області про визнання незаконними (недійсними) розпорядження Іршавської РДА та змінених містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (справа № 303/331/21), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв?язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частини перша та друга статті 22 ЦК України).

За висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі N 462/6473/16-ц за провадженням N 14-400 цс 18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі N 688/2479/16-ц за провадженням N 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі N 489/5045/18 за провадженням N 14-191 цс 19).

Тобто, суд констатує, що позивач помилково ототожнює поняття збитків із витратами на сплату судового збору та не набувають ознак збитків з огляду на те, що право на їх відшкодування не реалізовано позивачем у передбаченому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Закарпатський апеляційний суд, Берегівський районний суд Закарпатської області, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо Василь Іванович, суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Михайлишин Віталій Миколайович, суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Тарас Юрійович, суддя Закарпатського апеляційного суду Готра Тетяна Юріївна, суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Габор Габорович, суддя Закарпатського апеляційного суду Мацунич Михайло Васильович, суддя Закарпатського апеляційного суду Кондор Роман Юлійович, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення можебути оскарженев апеляційномупорядку безпосередньодо Львівськогоапеляційного судушляхом поданняапеляційної скаргив 30-тиденний строкз дняпроголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Державна Казначейська служба України, місцезнаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 37567646;

Треті особи:

Закарпатський апеляційнийсуд,місцезнаходження:вул.Довженка,7,м.Ужгород Закарпатськоїобласті,88008, код ЄДРПОУ: 42262749;

Берегівський районнийсуд Закарпатськоїобласті:місцезнаходження:вул.Г.Бетлена,3,м.Берегове Закарпатськоїобласті,90201, код ЄДРПОУ: 37156003;

Ужгородський міськрайоннийсуд Закарпатської області, місцезнаходження:вул.Загорська,53,м.Ужгород Закарпатськоїобласті,88017, код ЄДРПОУ: 26529130;

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо Василь Іванович, місце роботи: вул. Загорська, 53, м. Ужгород Закарпатської області, 88017;

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської областіМихайлишин В.М., місце роботи: вул. Г.Бетлена, 3, м. Берегове Закарпатської області, 90201;

Суддя Закарпатського апеляційногосуду БисагаТарас Юрійович, місце роботи: вул. Довженка, 7, м. Ужгород Закарпатської області, 88008;

Суддя Закарпатського апеляційногосуду ГотраТетяна Юріївна, місце роботи: вул. Довженка, 7, м. Ужгород Закарпатської області, 88008;

Суддя Закарпатського апеляційногосуду СобослойГабор Габорович, місце роботи: вул. Довженка, 7, м. Ужгород Закарпатської області, 88008;

Суддя Закарпатського апеляційногосуду МацуничМихайло Васильович, місце роботи: вул. Довженка, 7, м. Ужгород Закарпатської області, 88008;

Суддя Закарпатського апеляційногосуду КондорРоман Юлійович, місце роботи: вул. Довженка, 7, м. Ужгород Закарпатської області, 88008.

Головуючий суддя В.Я. Курницька