Рішення

від 10.09.2024 по справі 216/3464/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/3464/24

провадження 2/216/1889/24

РІШЕННЯ

іменем України

10 вересня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

Представник позивача, адвокат Мельниченко В.В., звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що 09.09.2006 між сторонами укладено шлюб, від якого вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні. Шлюб між сторонами було розірвано. На підставі рішення суду з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 3500,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини. Наразі позивачем понесено додаткові матеріальні витрати на лікування та оздоровлення спільної дитини у розмірі 46956,20 грн, які складається з витрат на лікування 36206,20 та витрат на оздоровлення - 10750,00 грн. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути половину вказаної суми з відповідача, а саме: 23478,10 грн.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлявся належним чином, його представник, адвокат Рисін О.О., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви, вказані позивачем витрати не є додатковими витратами, що викликані особливими обставинами. Позивач не надала суду жодних доказів на підтвердження необхідності таких витрат та їх фактичне понесення. Також, на теперішній час матеріальне становище відповідача досить скрутне, через військову агресію російської федерації проти України середній заробіток відповідача за останні 12 місяців становить 102092,64 грн, тобто 8507,72 грн на місяць, з яких згідно з рішенням суду від 11.12.2023, 3500,00 грн він зобов`язаний сплачувати на утримання ОСОБА_3 . Також на утриманні відповідача перебуває інша малолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені обставини також мають суттєве значення при визначенні необхідності і спроможності ОСОБА_2 сплачувати додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 .

В свою чергу представник позивача надала до суду відповідь на відзив, в якій вказала, що відповідач як не сплачував аліменти до рішення суду, так і продовжує ухилятись від своїх обов`язків щодо утримання дитини. Крім того, відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що його дохід обмежується виключно заробітною платою, оскільки він ще є засновником ТОВ «Квадрат КР» та отримує дивіденди.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 09 вересня 2006 року по 16 червня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, та в період шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2014, яке набрало законної сили 27.06.2014, та свідоцтвом про народження, виданого 29.01.2008 Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №91.

Згідно зі свідоцтва про шлюб, виданого Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 20 липня 2016 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , актовий запис №301.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.12.2023 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі 3500 грн щомісячно, до її повноліття.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.03.2024 рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 11.12.2023 - залишено без змін.

У грудні 2023 року спільна донька сторін ОСОБА_3 приймала участь в програмі «Y-Camp», що включає комплекс оздоровчих, культурних та розважальних заходів для дітей-підлітків за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, 17.01.2024 ОСОБА_3 проходила ортодонтичне лікування в стоматологічному кабінеті SK DENTAL ФОП ОСОБА_9 наслідком якого стало встановлення брекет системи на зубні щелепи. Позивач вважає, що витрачені нею кошти на лікування та оздоровлення доньки на загальну суму 46956,20 грн, є додатковими витратами на дитину, а тому відповідач, як батько, повинен відшкодувати половину цих витрат.

Суд вважає таку позицію позивача обґрунтованою з таких підстав.

Положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Зазначена норма відносить до особливих обставин такі обставини, як розвиток здібностей дитини, її хворобу тощо.

Розмір суми, що стягується з одного із батьків дитини, зобов`язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

У силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження понесення додаткових витрат на дитину позивачем надано копію договору про надання послуг з організації та проведення програми «Y-Camp» із зазначенням вартості послуг, платіжні інструкції на перерахування коштів, виписку з медичної карти амбулаторного хворого КНП «Криворізька клінічна стоматологія» КМР» на ім`я ОСОБА_3 з діагнозом: множинний карієс зубів верхньої та нижньої щелепи внаслідок порушення прикусу та скупчення зубів, копії квитанцій на оплату медичних послуг та встановлення брекет системи.

Вказані витрати, на переконання суду, вважаються додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, оскільки викликані особливими обставинами та пов`язані із оздоровленням та лікуванням дитини.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі №320/383/19 КЦС ВС зробив висновок, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.

Оскільки, мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, вимоги позивача про стягнення з відповідача половини понесених нею витрат на оздоровлення та лікування дитини підлягають задоволенню.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 по справі «Хант проти України»).

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про неналежність доказів у справі, зокрема, відсутність доказів понесення витрат на лікування саме донькою сторін, а не позивачем, та доказів необхідності таких витрат, оскільки вважає їх безпідставними, а необхідність лікування та оздоровлення спільної дитини сторін є очевидною. Також, суду не надано доказів скрутного матеріального становища відповідача та неможливості компенсувати половину витрат на дитину у розмірі, заявленому позивачем.

Враховуючи встановлені по справі обставини, вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Поряд з цим, представник позивача просила стягнути з відповідача понесені судові витрати, які, серед іншого, складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, однак жодних доказів на підтвердження даних обставин до суду надано не було, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю.

Між тим, при зверненні до суду з даним позовом позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 6 цієї статті передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 180-183, 185 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273, 354, 355 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 23478,10 грн (двадцять три тисячі чотириста сімдесят вісім гривень 10 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ