Ухвала

від 19.09.2024 по справі 363/4656/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" вересня 2024 р. Справа № 363/4656/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Стеценка, буд. 1А; код ЄДРПОУ: 23243188), Петрівської сільської ради (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 171; код ЄДРПОУ: 04359620) про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги стосуються визнання права власності на нерухоме майно у виді квартири.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов`язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб?єктом оціночної діяльності - суб?єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.

Суд звертає увагу, що позовна заява всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України не містить ціни позову, доказів ринкової вартості спірного нерухомого майна, а також доказів сплати судового збору у передбачених законодавством розмірах з урахуванням ціни позову, визначеної в залежності від вартості нерухомого майна.

У свою чергу, до позовної заяви додано підтвердження сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. Сплату судового збору у вказаному розмірі стороною позивача обґрунтовано приписами ч. 2 ст. 176 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві відсутні будь-які відомості, а до позову не додано жодних документів на підтвердження існування обставин, що створюють для сторони позивача об`єктивні перешкоди у проведенні оцінки вартості спірного нерухомого майна та подання відповідних документів до суду. До позовної заяви також не долучено будь-якого підтвердження тих обставин, що стороною позивача замовлено проведення оцінки вартості спірного майна і на даний момент часу очікуються результати такої оцінки.

Таким чином, жодних підстав для застосування положень ч. 2 ст. 176 ЦПК України судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, позивачу необхідно провести експертну оцінку спірного нерухомого майна з метою визначення його вартості на момент подання позову, в залежності від визначеної ринкової вартості самостійно визначити ціну позову, з урахуванням наведеного самостійно визначити розмір судового збору та доплатити різницю судового збору (з урахуванням вже сплаченої суми у розмірі 1211 грн. 20 коп.), визначену відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», з наступним наданням суду підтверджуючого документа про доплату судового збору (1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн. 00 коп.), або надати документальне підтвердження існування обставин, що створюють перешкоди для своєчасного визначення вартості спірного майна, що давало б суду підстави для застосування положень ч. 2 ст. 176 ЦПК України.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачам необхідно усунути зазначені недоліки, надавши підтвердження ринкової вартості спірного нерухомого майна, зазначивши інформацію про ціну позову, виходячи з вартості майна, визначивши розмір судового збору та доплативши різницю судового збору, визначену відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», з наступним наданням суду підтверджуючого документа про доплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Петрівської сільської ради про визнання права власності залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Рукас