Ухвала

від 17.09.2024 по справі 953/4460/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4460/23

н/п 1-кс/953/6901/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. м.Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

підозрюваної ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000603 від 24.05.2023 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3, 4 ст. 321 КК України,

УСТАНОВИВ:

17 вересня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12023220000000603 від 24.05.2023.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000603 від 24.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3, 4 ст. 321, ч. 1 ст. 388 КК України.

Орган досудового розслідування встановив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , організували злочинну схему щодо збуту на території м. Харкова наркотичного засобу метадону в безконтактний з наркоспоживачами спосіб, використовуючи при цьому можливості електронної системи розрахунку на банківські картки, з подальшим переведенням в готівку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до вказаної злочинної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залучили ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , до обов`язків яких входило приховування окремих доз метадону в місцях, прихованих від більшості громадян, з прив`язкою до відповідних адрес та подальшого повідомлення таких місць з їх ідентифікаційними ознаками.

20 червня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: даними протоколів огляду покупця від 29.05.2024, 20.06.2024; даними протоколів огляду грошових купюр від 29.05.2024, 20.06.2024; даними протоколу добровільної видачі від 29.05.2024; даними висновку експерта № СЕ-19/121-24/14961-НЗПРАП від 03.06.2024; даними протоколу огляду предмета від 22.06.2024; даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 21.06.2024; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.06.2024; даними протоколу обшуку від 20.06.2024; даними висновку експерта № СЕ-19/121-24/17407-НЗПРАП від 21.06.2024; даними протоколу огляду предмета від 20.06.2024; даними висновку експерта № СЕ-19/121-24/17405-НЗПРАП від 03.06.2024; даними протоколу огляду предмета від 21.06.2024; даними висновку експерта № СЕ-19/121-24/17404-НЗПРАП від 21.06.2024; даними протоколу огляду від 20.06.2024.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2024 року до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 серпня 2024 року включно та визначена сума застави у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень.

08 серпня 2024 року постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 20 вересня 2024 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року строк дії застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 20 вересня 2024 року та визначена сума застави у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень.

06 вересня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3, 4 ст. 321 КК України.

Слідчий зазначає, що строк дії запобіжного заходу, застосовного до ОСОБА_3 , спливає 20 вересня 2024 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки у цьому кримінальному провадженні необхідно виконати низку процесуальних дій, а саме: отримати висновки судових експертиз; встановити свідків та допитати їх; скласти повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри; ознайомити підозрюваних з матеріалами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких може виникнути під час досудового розслідування, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2024 року.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 вчинила зокрема умисний особливо тяжкий злочини, за який передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі, що може спонукати підозрювану переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та, враховуючи ту обставину, що підозрювана офіційно не працевлаштована, не має стабільного джерела доходу, тому з метою отримання заробітку шляхом зайняття злочинною (протиправною) діяльністю може вчинити нове кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор ОСОБА_11 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених саме п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_3 у судовому засіданні просила обрати стосовно неї більш м`який запобіжний захід.

Захисник - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що підозрювана не має жодного наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків або вчинити новий злочин, у зв`язку з чим, ризики, на які посилається слідчий у клопотанні, жодним чином не обґрунтовані. Просила обрати щодо своєї підзахисної більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт, який, на її переконання, зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Також зауважила, що підозрювана має професію тату-майстра, тому може працювати та заробляти кошти на життя, перебуваючи вдома під домашнім арештом. У разі вирішення судом питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила зменшити розмір застави.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за № 12023220000000603 від 24.05.2023, у якому було подано клопотання, дійшов такого висновку.

20 червня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2024 року до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 серпня 2024 року включно та визначена сума застави у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень.

08 серпня 2024 року постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_12 продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме - до 20 вересня 2024 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2024 року строк дії застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжений до 20 вересня 2024 року та визначена сума застави у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень.

06 вересня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3, 4 ст. 321 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2024 року продовжений строк досудового розслідування у цьому кримінальному до шести місяців, тобто до 20 грудня 2024 року.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, слідчий звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 посилається на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3, 4 ст. 321 КК України і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддявважає,що обґрунтованістьпред`явленої ОСОБА_3 підозри зач.2,3ст.307,ч.3,4ст.321КК України,підтверджується зібранимина данийчас доказами,а саме:даними протоколуогляду покупцявід 29.05.2024;даними протоколуогляду грошовихкупюр від29.05.2024;даними протоколудобровільної видачівід 29.05.2024;даними висновкуексперта №СЕ-19/121-24/14961-НЗПРАПвід 03.06.2024;даними протоколуогляду предметавід 22.06.2024;даними висновкуексперта №СЕ-19/121-24/21745-НЗПРАПвід 05.08.2024;даними висновкуексперта №СЕ-19/121-24/17405-НЗПРАПвід 21.06.2024;даними висновкуексперта №СЕ-19/121-24/21746-НЗПРАПвід 02.08.2024;даними висновкуексперта №СЕ-19/121-24/17407-НЗПРАПвід 21.06.2024;даними висновкуексперта №СЕ-19/121-24/17404-НЗПРАПвід 21.06.2024; даними висновку експерта № СЕ-19/121-24/18402-НЗПРАП від 29.07.2024.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_3 . слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178, 199 КПК України враховує дані про особу підозрюваної ОСОБА_3 , яка має зареєстроване місце мешкання, однак на території Донецької області, при цьому фактично мешкає на території м. Харкова, не заміжня, офіційно не працевлаштована, постійного джерела доходу та будь-яких зв`язків з державою не має, раніше не судима, але обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який у разі визнання її винною передбачене покарання у виді позбавленні волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке їй доведеться відбувати реально, тому з урахуванням суспільної небезпеки кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає, що підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона офіційно не працює, не має джерела доходу та у неї відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що вона не вчинить нового кримінального правопорушення, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваної.

Отже, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя вивчав можливість застосування стосовно ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_3 , хоча і є раніше не судима, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за який у разі визнання її винною передбачене покарання у виді позбавленні волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про високу суспільну небезпечність таких дій, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України.

Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваної під вартою.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищенаведені відомості, у суду не виникає сумнівів щодо наявності та доведеності ризиків, якими слідчий та прокурор обґрунтовує необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваної під вартою, оскільки ризики, які існували на час застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваної та обставин інкримінованих їй злочинів.

З огляду на викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінується підозрюваній, тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою, її вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваної на цій стадії досудового розслідування є недостатнім, щоб забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків.

З вказаних підстав слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 у межах строку досудового розслідування.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Доводи сторони захисту щодо доцільності обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не спростовують вищевказаних висновків суду.

Щодо клопотання захисника про зменшення розміру застави, суд вказує таке.

Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

21 червня 2024 року під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою при визначенні розміру застави слідчий суддя, беручи до уваги характер та обставини вчинення інкримінованих підозрюваній діянь, як вони сформульовані стороною обвинувачення, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу підозрюваної, її матеріальний стан, наявність існуючих та підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що пропорційним та раціональним буде визначити підозрюваній ОСОБА_3 на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, що дозволить забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що 06 вересня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3, 4 ст. 321 КК України.

При цьому кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 307 КК України відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, а тому суд при визначенні розміру застави керується нормами п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до якої розмір застави встановлений від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуваннямвстановлених слідчимсуддею обставин,та беручидо увагиположення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає також продовженим визначену на підставі ухвали від 21 червня 2024 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваній ОСОБА_3 суму застави у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000603 від 24.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3, 4 ст. 321 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" у межах строку досудового розслідування до15листопада 2024року включно.

Визначити ОСОБА_3 суму застави у розмірі 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, яку можливо внести на відповідний депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії відповідного запобіжного заходу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити письмово прокуратуру і слідчого суддю Київського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_3 , та заставодавцю, що у разі невиконання покладених на підозрювану, обвинувачену обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного, обвинуваченого може бути застосований інший запобіжний захід.

Строк дії ухвали встановити до15листопада 2024року включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали 18 вересня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1