ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2024 р. Справа№ 925/1164/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Гончарова С.А.
Станіка С.Р.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 17.09.2023 у справі №925/1164/23 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024, повний текст якого складений 28.06.2024,
у справі № 925/1164/23 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Виконавчого комітету Піщанської сільської ради
до Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія»
про визнання частин договорів недійсними та стягнення 971 656,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено про:
- визнання недійсними п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 10.02.2021 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 902,81 кв.м, п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 06.12.2021 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 445,63 кв.м, п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22 від 07.02.2022 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 445,63 кв.м та п.1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22/1 від 19.12.2022 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 043,33 кв.м;
- стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 971 656,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у текстах оспорюваних договорів та додатках до них, які (тексти) розроблялись та заповнювались відповідачем, позивачем, після виконання таких договорів та фактичної сплати за отримані у період з 01.01.2021 по 31.12.2022 послуги з постачання теплової енергії відповідачем в приміщення закладів освіти та культури позивача за відсутності приладів обліку теплової енергії, було виявлено допущені при формуванні таких документів помилки, а саме неправильне визначення площ відповідних об`єктів, на яких відповідачем надавались послуги з постачання теплової енергії, що привело до надмірної сплати за відповідними рахунками-актами.
Позивач зазначив, що у спірних договорах та додатках до них, в рахунках-актах на оплату вартості наданих відповідачем послуг за 2021-2022 роки було помилково зазначено неправильний розмір опалювальних площ підпорядкованих об`єктів, який є більшим, ніж реально існуючий та такий, що визначений у відповідних документах технічної інвентаризації - технічних паспортах, які складені за результатами обмірів, а відтак, враховуючи, що вартість оплачених послуг відповідача безпосередньо залежала від площі об`єктів в 2021-2022 роках, позивачем була сплачена відповідачу надлишкова грошова сума в розмірі 971 656,43 грн., яку він просить суд стягнути з відповідача.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що, виходячи з положень Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.07.2018 № 169, та враховуючи, що будівлі та приміщення, для опалення яких згідно з спірним договорами позивачу постачалась теплова енергія, є громадськими будівлями, то під час застосування розрахункового методу визначення вартості поставленої теплової енергії використовувалась не опалювальна площа, а опалювальний об`єм будівлі, який визначався як добуток опалювальної площі поверху на внутрішню висоту, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху, а відтак розрахунки в пунктах 1.3 оспорюваних договорів та додатках № 1 до них не суперечили нормам законодавства, чинного на час укладення цих договорів.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23 позов задоволений повністю.
При розгляді спору сторін суд першої інстанції, встановивши, що різниця опалювальних площ по об`єктах опалення вказаних у спірних договорах та технічних паспортах на ці об`єкти суттєво відрізняється та становить - 1 445,63 (6 632,73 кв. м опалювальна площа за договорами 5 187,13 кв. м фактична опалювальна площа за технічними паспортами), дійшов висновку про те, що оскільки у пунктах 1.3 спірних договорів та додатках №1 до цих договорів, відсутні законодавчо визначені підстави для зміни розміру площ об`єктів теплопостачання, то вони суперечать приписам п.п. 6.1.2 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 № 91.
З огляду на вказане суд першої інстанції задовольнив як позовні вимоги про визнання недійсними п. 1.3 спірних договорів та додатків №1 до таких договорів в частинах завищення розмірів опалювальних площ, так і позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів, перерахованих в рахунок оплати таких площ.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Золотоніське районне комунальне підприємство «Райтеплоенергія» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення не з`ясував обставини, що мають значення для справи, керувався висновками, які не відповідають встановленим обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024, справу № 925/1164/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1164/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 925/1164/23.
17.07.2024 від Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею, у відрядженні розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2368/24 від 17.07.2024 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/1164/23.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024, справу № 925/1164/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю, залишено без руху вказану апеляційну скаргу, а також надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 3 220,80 грн. та вказано про обов`язок скаржника зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 ГПК України.
24.07.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.09.2024 об 11:00 год.
02.08.2024 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 є законним та обґрунтованим, та таким, що прийняте в результаті повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, що суд першої інстанції під час розгляду справи та прийнятті оскаржуваного рішення не порушив жодних норм матеріального та процесуального права, а також вірно їх застосував.
Також позивач просив розгляд даної справи здійснювати без участі представника позивача.
06.08.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія» надійшло клопотання, в якому заявник просить надати йому можливість приймати участь в судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 вказане клопотання задоволено.
У зв`язку зі звільненням судді Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею, у відставку розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/3266/24 від 16.09.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1164/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 апеляційну скаргу Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Станік С.Р.
Станом на 17.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Позивач представників в судове засідання не направив, про причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що у період з 01.01.2021 по 31.12.2022 між сторонами були укладені договори на закупівлю теплової енергії за державні кошти: № 9Т від 10.02.2021 з додатком №1, № 9Т від 06.12.2021 з додатком №1, № 9-Т-22 від 07.02.2022 з додатком №1, та № 9-Т-22/1 від 19.12.2022 з додатком № 1 (далі Договори), які визначали умови постачання теплової енергії відповідачем у приміщення закладів освіти та культури позивача за відсутності приладів обліку теплової енергії.
У пунктах 1.1, 1.2 та 1.3 Договорів сторонами погоджено, що відповідач (постачальник) зобов`язався у 2021 році (договори № 9Т від 10.02.2021 та № 9Т від 06.12.2021) та у 2022 році (договори № 9-Т-22 від 07.02.2022 та № 9-Т-22/1 від 19.12.2022) надавати послуги з постачання теплової енергії («ДК 021:2015:09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія)») позивачу (споживачу) для опалення об`єктів, що підпорядковані позивачу, який зобов`язаний оплачувати послуги з постачання теплової енергії.
У Договорі на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 10.02.2021 сторонами, серед іншого, погоджені наступні умови: площа опалювальна 3 187,31 кв.м.; обсяг закупівлі 189,82 гКал; ціна договору на дату його укладення становить 490 000,00 грн.
Розміри опалювальних площ підпорядкованих об`єктів згідно Додатку №1 до цього договору наступні:
- Б.Слобідка НВК (школа) обсягом 2 376,54 кв.м;
- Б.Слобідка НВК (д/у) обсягом 810,77 кв.м,
всього 3 187,31 кв.м.
У Договорі на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 06.12.2021 сторонами, серед іншого, погоджені наступні умови: площа опалювальна 6 632,76 кв.м.; обсяг закупівлі 273,21 гКал; ціна договору на дату його укладення становить 857 881,18 грн.
Розміри опалювальних площ підпорядкованих об`єктів згідно Додатку №1 до цього Договору були зазначені такі:
- Б.Слобідка НВК (школа) обсягом 2 376,54 кв.м;
- Б.Слобідка НВК (д/у) обсягом 810,77 кв.м;
- ЗДО «Казка» с.Піщане обсягом 1 436,02 кв.м;
- Будинок культури с.Піщане обсягом 2 009,43 кв.м,
всього 6 632,76 кв.м.
У Договорі на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22 від 07.02.2022 сторонами, серед іншого, погоджені наступні умови: площа опалювальна 6 632,76 кв.м.; обсяг закупівлі 671 гКал; ціна договору на дату його укладення становить 2 454 486,00 грн.
Розміри опалювальних площ підпорядкованих об`єктів згідно Додатку №1 до цього Договору були зазначені наступні:
- Б.Слобідка НВК (школа) обсягом 2 376,54 кв.м;
- Б.Слобідка НВК (д/у) обсягом 810,77 кв.м;
- ЗДО «Казка» с.Піщане обсягом 1 436,02 кв.м;
- Будинок культури с.Піщане обсягом 2 009,43 кв.м,
всього 6 632 ,76 кв.м
У Договорі на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22/1 від 19.12.2022 сторонами, серед іншого, погоджені наступні умови: площа опалювальна 4 623,33 кв.м.; обсяг закупівлі 671 гКал; ціна договору на дату його укладення становить 237 553,10 грн.
Розміри опалювальних площ підпорядкованих об`єктів згідно Додатку №1 до цього Договору були зазначені наступні:
- Б.Слобідка НВК (школа) обсягом 2 376,54 кв.м;
- Б.Слобідка НВК (д/у) обсягом 810,77 кв.м;
- ЗДО «Казка» с.Піщане обсягом 1 436,02 кв.м,
всього 4 623,33 кв.м.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що у періоди, які зазначені у Договорах сторонами їх умови виконувалась, а саме відповідачем постачалась теплова енергія у визначені у Договорах приміщення закладів освіти та культури позивача за відсутності приладів обліку теплової енергії виходячи з площі таких приміщень, яка визначена у Договорах. Так, з метою отримання відповідних сум коштів в якості оплати за надані відповідачем послуги, позивачу надавались рахунки-акти для оплати, які (рахунки) відповідачем формувались самостійно, в яких останній вказував необхідні дані, сукупність яких і визначала вартість наданих послуг з постачання теплової енергії у відповідні місяці року терміну дії укладених між сторонами Договорів.
Позивач зазначає про те, що такі рахунки-акти були одночасно й актами передавання-приймання виконаних робіт (надання послуг), про що відповідачем зазначалось в них по тексту. Надані відповідачем до оплати рахунки-акти за 2021-2022 роки позивачем оплачувались повністю.
Позивач зазначає про те, що ним були виявлені допущені при складенні Договорів та формуванні таких документів помилки, а саме неправильне визначення площ відповідних об`єктів, на яких відповідачем надавались послуги з постачання теплової енергії, що привело до надмірної сплати за відповідними рахунками-актами.
Після виявлення позивачем допущених помилок при формуванні цих документів, а саме: Договорів та рахунків-актів на оплату вартості наданих відповідачем послуг за 2021-2022 роки позивачем був здійснений розрахунок різниці площ по цих договорах на підставі Технічних паспортів, по об`єктах, з якого вбачається:
- Б.Слобідка НВК (школа) площа у Договорах вказана 2 376,54 кв.м, а фактична опалювальна площа за даними інвентаризаційного бюро становить 1 566,80 кв.м, різниця складає 809,74 кв.м;
- Б.Слобідка НВК (д/у) площа у Договорах вказана 810,77 кв.м, а фактична опалювальна площа за даними інвентаризаційного бюро становить 717,70 кв.м, різниця складає 93,074 кв.м;
- ЗДО «Казка» с.Піщане площа у договорах вказана 1436,02 кв.м, а фактична опалювальна площа за даними інвентаризаційного бюро становила 1295,50 кв.м, різниця складає 140,52 кв.м;
- Будинок культури с.Піщане площа у Договорах вказана 2 009,43 кв.м, а фактична опалювальна площа за даними інвентаризаційного бюро становить 1 607,13 кв.м, різниця складає 402,30 кв.м.
На підставі здійсненого позивачем розрахунку сума надлишково сплачених ним грошових коштів відповідачу за 2021-2022 роки по Договорам з урахуванням різниці площ об`єків опалення склала 971 656,43 грн.:
1) у 2021 році:
- за січень 34 767,21 грн. по тарифу за 1 кв.м 38,51 грн.; із різницею площі 902,81 кв.м;
- за лютий 34 767,21 грн. по тарифу за 1 кв.м 38,51 грн.; із різницею площі 902,81 кв.м;
- за березень 34 767,21 грн. по тарифу за 1 кв.м 38,51 грн.; із різницею площі 902,81 кв.м;
- за квітень (2 дні із 30) 2 317,81 грн. по тарифу за 1 кв.м 38,51 грн.; із різницею площі 902,81 кв.м;
- за жовтень (школа-1 день; д/у 6 днів; «Казка» - 3 дні; БК-3 дні) 6 251,34 грн. по тарифу за 1 кв.м 64,67 грн.; із різницею площі 1 445,63 кв.м;
- за листопад 93 488,89 грн. по тарифу за 1 кв.м 64,67 грн.; із різницею площі 1 445,63 кв.м;
- за грудень 93 488,89 грн. по тарифу за 1 кв.м 64,67 грн.; із різницею площі 1 445,63 кв.м;
2) у 2022 році:
- за січень 152 846,46 грн. по тарифу за 1 кв.м 105,73 грн.; із різницею площі 1 445,63 кв.м;
- за лютий 152 846,46 грн. по тарифу за 1 кв.м 105,73 грн.; із різницею площі 1 445,63 кв.м;
- за березень 152 846,46 грн. по тарифу за 1 кв.м 105,73 грн; із різницею площі 1 445,63 кв.м;
- за листопад (28 днів) 102 957,20 грн. по тарифу за 1 кв.м 105,73 грн.; із різницею площі 1 043,33 кв.м;
- за грудень 110 311,28 грн. по тарифу за 1 кв.м 105,73 грн.; із різницею площі 1 043,33 кв.м.
Загальна сума становить 971 656,43 грн.
З огляду на вказані обставини позивач направив відповідачу претензію № 463/02-34 від 20.02.2023 щодо повернення надлишково та помилково сплачених грошових коштів по вищевказаним Договорам, яку відповідач відхилив (відповідь на претензію №17 від 16.03.2023)
Крім того позивач направив до Золотоніської районної ради та відповідача претензії № 767/02-34 від 21.03.2023 з вимогою до першого адресата прийняти відповідне рішення про повернення надлишково та помилково сплачених грошових коштів, а до відповідача - з вимогою повернути ці кошти, сплачені останньому як надлишкові та помилкові.
Золотоніська районна рада Черкаської області направила позивачу відповідь на претензію №83/01-13 від 17.04.2023, в якій рекомендувала позивачу вирішувати зазначене питання з належною стороною у визначеному законом порядку.
Відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 34 від 28.04.2023, в якій залишив претензію без задоволення та повідомив, що гімназія і дитячі садочки, для яких була придбана теплова енергія, є громадськими будівлями і при визначення вартості теплової енергії у даному випадку враховується не опалювальна площа, а опалювальний об`єм.
З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:
- визнати недійсними п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 10.02.2021 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 902,81 кв.м, п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 06.12.2021 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 445,63 кв.м, п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22 від 07.02.2022 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 445,63 кв.м та п.1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22/1 від 19.12.2022 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 043,33 кв.м;
- стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 971 656,43 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, які викладені вище.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п`ятою, шостою ст. 203 ЦК України.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що:
- судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства;
- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);
- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, регулювання відносин між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулювалось Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила № 630), які були чинними на час правовідносин (укладання Договорів).
Правилами № 630 визначено, що:
- опалювана площа (об`єм) будинку це загальна площа (об`єм) приміщень будинку, у тому числі в разі опалення площа (об`єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт (п. 2);
- послуги з централізованого опалення надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п. 8);
Згідно п.п. 6.1.2 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 № 91, за відсутності приладів обліку теплової енергії годинне споживання теплоти визначається:
- за показниками типових або індивідуальних проектів, за якими побудовані дані об`єкти;
- заданими інвентаризаційних бюро.
Як встановлено вище, позивач зазначає про те, що обсяг теплової енергії спожитої за спірним Договорами слід обраховувати виходячи з опалювальної площі приміщень, а відповідач вважає, що при такому розрахунку слід виходити з опалювального об`єму, що вбачається з положень Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.07.2018 № 169 (далі Методика № 169) та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі Методика № 315).
Так відповідач зазначає про те, що:
- за змістом п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі Правила № 830) розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики № 315;
- за змістом п. 1 Методики № 315 ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг;
- розрахунковий метод - спосіб визначення загального обсягу спожитої у будівлі/будинку (або її частині з окремим інженерним вводом) теплової енергії, гарячої або холодної води до встановлення вузла комерційного обліку, у разі виходу його з ладу або втрати, а також спосіб коригування (приведення) обсягів споживання комунальної послуги до дати кінця розрахункового періоду (п. 2 Методики № 315).
Відповідач вважає, що:
- оскільки розподіл між споживачами обсягу спожитої теплової енергії за відсутності вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюється пропорційно опалюваній площі або об`єму приміщення споживача із застосуванням розрахункового методу, для здійснення правильного розрахунку спершу слід було визначитись з питанням необхідності застосування у такому розрахунковому методі площі чи об`єму опалювального приміщення; в свою чергу для вирішення цього питання слід звернутися до Методики № 169 зі змісту якої слідує, що для розрахунку теплової енергії за Договорами слід застосовувати саме опалювальний об`єм приміщення, а не площу.
Колегія суддів вважає такі твердження відповідача помилковими та зауважує йому на тому, що:
- згідно з положеннями Методики № 169 ця Методика встановлює механізм визначення енергетичної ефективності будівель, у тому числі: перелік показників енергетичної ефективності будівель; метод визначення енергетичної ефективності будівель; особливості визначення енергетичної ефективності будівель, приміщення яких мають різне функціональне призначення; проведення розрахунків первинної енергії та викидів парникових газів; визначення класу енергетичної ефективності будівель;
- отже, за змістом положень Методики № 169, вона не застосовується при розрахунку обсягів теплової енергії, яка постачається у приміщення в яких відсутні вузли розподільного обліку/прилади-розподілювачі теплової енергії.
Слід окремо зауважити на тому, що у спірних Договорах сторонами визначено саме опалювальну площу, а не опалювальний об`єм приміщення, про що свідчить зміст п. 1 Договорів та Додатків № 1 Договорів (у вказаних положеннях договорів сторонами встановлено опалювальну площу приміщення та визначено одинцю його розрахунку - кв.м.), в той час як у випадку погодження того, що розрахунок теплової енергії здійснюється за опалювальний об`єм сторони мали погодити це у Договорах та визначити одиницю розрахунку - куб.м.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, при дослідженні наявних у справі Технічних паспортів на:
- громадський будинок школу по вул. Бичковського, 16, с. Бубнівська Слобідка, де з Експлікації до плану А-ІІ вбачається, що корисна площа приміщень становить 1 566,80 кв.м (інвентаризаційна справа № 02-12-04-18);
- громадський будинок дошкільний начальний заклад по вул. Шевченка, 5А, с. Бубнівська Слобідка, де з Експлікації до плану А-ІІ вбачається, що корисна площа приміщень становить 717,70 кв.м (інвентаризаційна справа № 03-12-04-18);
- громадський будинок дитячий садок «Казка» по вул. Пушкіна, 8А, с. Піщане, де з Експлікації приміщень до плану поверхів вбачається, що корисна площа приміщень становить 1 295,50 кв.м;
- Будинок культури по вул. Шеремета Руслана, 125А, с.Піщане, де з Експлікації приміщень до плану поверхів вбачається, що корисна площа приміщень становить 1 607,13 кв.м.
Тобто різниця опалювальних площ по об`єктах опалення вказаних у вище вказаних договорах та технічних паспортах на ці об`єкти суттєво відрізняється.
Так, судом першої інстанції досліджено та встановлено, що по об`єктам:
- Б.Слобідська НВК (школа ) опалювальна площа згідно договорів - 2 376,54 кв.м, а фактична опалювальна площа на підставі Технічного паспорту - 1 566,80 кв.м, різниця становить 809,74 кв.м;
- Б.Слобідська НВК (д/у) садок опалювальна площа згідно договорів - 810,77 кв.м, а фактична опалювальна площа на підставі Технічного паспорту - 717,70 кв.м, різниця становить 93,07 кв.м;
- ЗДО «Казка» с.Піщане опалювальна площа згідно договорів - 1436,02 кв.м, а фактична опалювальна площа на підставі Технічного паспорту - 1 295,50 кв.м, різниця становить 140,52 кв.м;
- Будинок культури с.Піщане опалювальна площа згідно договорів - 2 009,43 кв.м, а фактична опалювальна площа на підставі Технічного паспорту - 1 607,13 кв.м, різниця становить 402,30 кв.м.
Разом різниця у кв.м становить - 1 445,63 (6632,73 кв. м опалювальна площа за договорами 5187,13 кв. м фактична опалювальна площа за технічними паспортами).
Отже, зважаючи на встановлення обставин, які свідчать про те, що в пунктах 1.3 Договорів та Додатках №1 до цих договорів, відсутні законодавчо визначені підстави для зміни розміру площ об`єктів теплопостачання, то вони суперечать приписам п.п. 6.1.2 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 № 91, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання недійсними п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 10.02.2021 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 902,81 кв.м, п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9Т від 06.12.2021 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 445,63 кв.м, п. 1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22 від 07.02.2022 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 445,63 кв.м та п.1.3 договору на закупівлю теплової енергії за державні кошти № 9-Т-22/1 від 19.12.2022 та додатку №1 до цього договору в частині завищення розмірів площ опалювальних на 1 043,33 кв.м. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.
Зокрема, набуття відповідачами як однією зі сторін відповідних зобов`язань з позивачем коштів за рахунок позивача не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідачів понад вартість товару/робіт/послуг, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України.
Враховуючи те, що, які вірно встановлено судом першої інстанції, вартість оплачених послуг відповідача безпосередньо залежала від площ об`єктів у 2021-2022 роках позивач надлишково сплатив 971 656,43 грн., а вказані кошти є переплатою, надмірно та безпідставно сплаченими бюджетними коштами на загальну суму 971 656,43 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 971 656,43 грн. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вказаних позовних вимог залишається без змін.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Золотоніського районного комунального підприємства «Райтеплоенергія» на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 у справі № 925/1164/23 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1164/23.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 17.09.2024.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді С.А. Гончаров
С.Р. Станік
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 23.09.2024 |
Номер документу | 121722768 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Яковлєв М.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні