Ухвала від 26.05.2025 по справі 904/3291/22

УХВАЛА

26 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/3291/22 (904/1076/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг" (вх. № 3458/2025)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. - головуючого, Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.

у справі № 904/1076/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг"

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосіпан сервіс"

відповідача-2 - Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стюарт"

про визнання правочину недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна

в межах справи № 904/3291/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг"

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг" (далі - ТОВ "Гаджет Трейдінг") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання правочина недійсним та відшкодування вартості безпідставно набутого майна, в якому просило суд:

- визнати недійсним правочин - акт прийому-передачі векселів від 29.11.2019, укладений між ТОВ "Гаджет Трейдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосіпан сервіс" (далі - ТОВ "Екосіпан сервіс")

- стягнути з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стюарт" (далі- АТ "ЗНВКІФ "Стюарт") на користь ТОВ "Гаджет Трейдінг" 400 000 000,00 грн відшкодування вартості безпідставно набутого майна - 32 іменних векселів, виданих 06.11.2019 векселедавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Цетехно" на користь ТОВ "Гаджет Трейдінг".

15.05.2024 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) позовну заяву ТОВ "Гаджет Трейдінг" задоволено.

Визнано недійсним правочин - акт прийому-передачі векселів від 29.11.2019, укладений між ТОВ "Гаджет Трейдінг" та ТОВ "Екосіпан сервіс".

Стягнуто з АТ "ЗНВКІФ "Стюарт" на користь ТОВ "Гаджет Трейдінг" 400 000 000,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Екосіпан сервіс" на користь ТОВ "Гаджет Трейдінг" 3 028,00 грн судового збору.

Стягнуто з АТ "ЗНВКІФ "Стюарт" на користь ТОВ "Гаджет Трейдінг" 3 028,00 грн судового збору.

Стягнуто з АТ "ЗНВКІФ "Стюарт" в дохід Державного бюджету 1 053 744,00,00 грн судового збору.

21.03.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст складено 16.04.2025) апеляційну скаргу АТ "ЗНВКІФ "Стюарт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) - задоволено.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) - скасовано.

В задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Гаджет Трейдінг" на користь АТ "ЗНВКІФ "Стюарт" 1 271 760,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24), з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24).

05.05.2025 (через підсистему "Електронний Суд") ТОВ "Гаджет Трейдінг" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24).

Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі № 904/3291/22 (904/1076/22).

06.05.2025 зазначену касаційну передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

22.05.2025 (через підсистему "Електронний Суд") від АТ "ЗНВКІФ "Стюарт" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Гаджет Трейдінг" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, які обґрунтовані відсутністю підстав для його задоволення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом позову у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) є вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі векселів та стягнення 400 000 000,00 грн. Позов подано у 2024 році.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028 грн.

Згідно з частиною третью статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі №904/3291/22 (904/1076/24), ТОВ "Гаджет Трейдінг" належало сплатити судовий збір у розмірі 1 700 524,80 грн (3 028 + 1 059 800) х200% х 0,8).

У порушення зазначених вимог скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, водночас, ТОВ "Гаджет Трейдінг" заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Зазначене клопотання обґрунтоване складністю сплати судового збору через те, що ТОВ "Гаджет Трейдінг" перебуває у ліквідаційній процедурі у справі №904/3291/22 про банкрутство, не має в своєму активі грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, а відтак, позбавлене можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі.

При цьому ТОВ "Гаджет Трейдінг" наголошує, що ознаки його неплатоспроможності в значній мірі з`явились в результаті незаконної безоплатної передачі 32 векселів на суму 400 млн грн. іншій особі - ТОВ "Екосіпан сервіс" і їх погашення векселедавцем шляхом перерахування цієї суми Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стюарт", а у разі відстрочення сплати судового збору, прийняття касаційної скарги до розгляду та її задоволення, у ТОВ "Гаджет Трейдінг" з`явиться реальна можливість відновити платоспроможність та у переважній більшості розрахуватися з кредиторами, як конкурсними, так і поточними.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та заперечення проти його задоволення, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

При цьому, Верховний Суд акцентує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

У даному випадку, ТОВ "Гаджет Трейдінг" є юридичною особою, а предметом спору, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, звертаючись до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, ТОВ "Гаджет Трейдінг" в порушення вимог статей 74, 76, 79 ГПК України не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище покращиться протягом визначеного статтею 306 ГПК України строку розгляду касаційної скарги та скаржник буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі до прийняття судом касаційної інстанції рішення за результатами розгляду касаційної скарги по суті.

За наведених обставин клопотання ТОВ "Гаджет Трейдінг" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, підставою касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24) ТОВ "Гаджет Трейдінг" зазначило пункти 1 і 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд вказав, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Гаджет Трейдінг" стверджує про "відсутність висновку Верховного суду щодо питання застосування норми права відносно підстав, процедури (відндикація/ кондикція) та порядку витребування (стягнення вартості) погашених векселедавцем векселів", що, на думку скаржника, у відповідності до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України є однією із підстав для касаційного оскарження.

Однак, на обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження ТОВ "Гаджет Трейдінг" не зазначено норму права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду та яку єдину практику застосування правової норми необхідно сформувати Верховному Суду за результатом розгляду касаційної скарги.

Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності та змагальності Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом зазначених принципів господарського судочинства.

З огляду на зазначене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ "Гаджет Трейдінг" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:

1) надати документ про сплату судового збору у розмірі 1 700 524,80 грн.

2) належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно надіслати учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24).

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі № 904/3291/22 (904/1076/24)- залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гаджет Трейдінг", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік