Ухвала

від 17.09.2024 по справі 368/430/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/2812/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року місто Київ

справа № 368/430/17

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко І.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування, знесення самочинного будівництва, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1104 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222210100:01:433:0067, що розташована по АДРЕСА_1 , укладений 12 квітня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

зобов`язати ОСОБА_3 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, та знести за власний рахунок побудовані конструктивні елементи споруди на її земельній ділянці,

стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

У червні 2017 року відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просили:

зобов`язати ОСОБА_1 не чинити їм перешкод у користуванні земельними ділянками площею 0,440 га і 0,1104 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_1 заходити або знаходитись на вказаних земельних ділянках, заважати у будь-який спосіб будівництву, а також перешкоджати їм у будь-який інший спосіб у користуванні зазначеною нерухомістю,

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 25 000 грн.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 липня 2020 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення цього позову, а в іншій частині - залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року зупинено провадження у даній справі до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 .

З метою вирішення питання щодо залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції було направлено запит до приватного нотаріуса КМНО Зубкової О.О. про надання інформації про наявність чи відсутність спадкоємців ОСОБА_1 , які прийняли спадщину.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса КМНО Зубкової О.О. від 06 березня 2024 року, після смерті ОСОБА_1 була заведена спадкова справа №17/2020 та спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 - є її син ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог статті 55 ЦПК України (процесуальне правонаступництво) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Підставою для заміни сторони, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

На стадії апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції має не лише право, а й процесуальний обов`язок замінити померлу сторону її правонаступником, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя (частина третя статті 1230 ЦК України).

В цивілістичній доктрині під моральною шкодою розуміються фізичні та душевні страждання, завдані фізичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, якими порушуються її особисті немайнові блага або посягають на належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності та ділової репутації фізичної особи. По своїй суті право на компенсацію моральної шкоди є особистим, оскільки внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається негативний вплив на особисті немайнові блага фізичної особи. Саме тому у частині третій статті 1230 ЦК передбачено правило, що спадкується право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя. У випадку якщо спадкодавець звернувся до суду з вимогою про компенсацію моральної шкоди й помер на стадії розгляду справи не допускається процесуальне правонаступництво за вимогою про компенсацію моральної шкоди.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №753/15095/17.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як вбачається з уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , останньою було заявлено, у тому числі вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

Право на компенсацію моральної шкоди, що не була присуджена за життя особи, не спадкується, а тому у випадку смерті особи до ухвалення рішення про компенсацію моральної шкоди матеріального та процесуального правонаступництва за такою вимогою не відбувається.

Оскільки рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, тобто відсутнє рішення про компенсацію моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , а відтак провадження у справі в частині вимоги ОСОБА_1 про компенсацію моральної шкоди належить закрити, оскільки вони не допускають правонаступництва.

Керуючись ст.55, 255 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: