КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8/2025
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2025 року місто Київ
справа №368/430/17
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяви позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відмову від зустрічного позову у цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Шевченко І.І. у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування та знесення самочинного будівництва та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_5 , треті особи: Відділ містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:
визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,1104 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222210100:01:433:0067, що розташована по АДРЕСА_1 , укладений 12 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
зобов`язати ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, та знести за власний рахунок побудовані конструктивні елементи споруди на її земельній ділянці,
стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
У червні 2017 року відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просили:
зобов`язати ОСОБА_3 не чинити їм перешкод у користуванні земельними ділянками площею 0,440 га і 0,1104 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , шляхом заборони ОСОБА_3 заходити або знаходитись на вказаних земельних ділянках, заважати у будь-який спосіб будівництву, а також перешкоджати їм у будь-який інший спосіб у користуванні зазначеною нерухомістю,
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 25 000 грн.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 липня 2020 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення цього позову, а в іншій частині - залишити без змін, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року зупинено провадження у даній справі до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 .
Як вбачається з листа приватного нотаріуса КМНО Зубкової О.О. від 06 березня 2024 року, після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа №17/2020 та спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 - є її син ОСОБА_5 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди закрито.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_5
25 листопада 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надійшли заяви, в яких останні просили прийняти їх відмову від зустрічного позову до ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати заяви позивачів за зустрічним позовом про відмову від зустрічного позову у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши заяви про відмову від зустрічного позову, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно вимог ст.373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно з ч.ч.5, 6, 8 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Як вбачається з заяв позивачів за зустрічним позовом, які подані до суду апеляційної інстанції, заява ОСОБА_2 містить його власноручний (оригінальний) підпис, а заява подана від імені ОСОБА_1 містить відсканований підпис.
Таким чином, заява від імені ОСОБА_1 наведеним вище вимогам закону не відповідає, оскільки вона містить відсканований графічний підпис позивача за зустрічним позовом без використання електронного цифрового підпису, що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо підписання даної заяви особою, яка її подає. Отже, вказану заяву слід повернути ОСОБА_1 .
Оскільки заява ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, колегія суддів вважає можливим прийняти відмову позивача ОСОБА_2 від зустрічного позову до ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_5 , третя особа: Відділ містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденко А.В. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, визнати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 нечинним та закрити провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.206, 255, 373 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
У Х В А Л И В:
Заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про відмову від зустрічного позову - задовольнити.
Прийняти відмову позивача ОСОБА_2 від зустрічного позову до ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_5 , третя особа: Відділ містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 липня 2020 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_5 , третя особа: Відділ містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди - визнати нечинним.
Провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_5 , третя особа: Відділ містобудування та архітектури, капітального будівництва і цивільного захисту Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу Київської області Руденко Андрій Володимирович про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди - закрити.
Заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відмову від зустрічного позову - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124469453 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Борисова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні