Ухвала

від 19.09.2024 по справі 398/4544/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4544/23

провадження №: 1-кс/398/1613/24

УХВАЛА

Іменем України

"19" вересня 2024 р. м.Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання заступника начальника СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121180000436 від 19.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до суду з вказаним клопотанням, у якому просить суд надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю їх вилучення (виїмки), стосовно відомостей, що становлять банківську таємницю по приватному картковому рахунку, який знаходиться у володінні Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали клопотання, доходжу наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів від 16.09.2024 погоджено прокурором Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Разом з цим, згідно долучених до матеріалів клопотання копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.08.2023 року та копії постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 20.08.2023 року, вбачається, що прокурор ОСОБА_3 невходить до групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №12023121180000436 від 19.08.2023 року.

Відповідно дост. 2 КПКзавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури «fair procedure» (у європейській системі), «dutprocуes» (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожномуст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенція) права на справедливий суд.

Статтею 131-1 Конституції Українивстановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 2ст. 36 КПКпрокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, у тому числі: доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадкахособисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; повідомляти особі про підозру; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.

Відповідно до частин 1, 2ст. 37 КПКпрокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341цього Кодексу.

Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

Надання прав, покладення обов`язків та визначення обсягу відповідальності за своєю юридичною природою потребує письмової форми заради уникнення суб`єктивізму та забезпечення правової визначеності.

ЧиннийКПКу ст. 110 передбачає, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечуються дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов`язана із дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб`єктів кримінального провадження, зокрема: щодо гарантій оскарження та можливості перевірки законності таких рішень, перевірки безсторонності та об`єктивності владних суб`єктів.

У постановіоб`єднаноїпалати Касаційногокримінального судуВерховного Судувід 22лютого 2021року (справа№754/7061/15)висловлена правовапозиція, що за змістом статей36,37,110 КПКрішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченимКПКвимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.

При цьому слід зауважити, що докази у кримінальному провадженні, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не має на те законних повноважень, не будуть в подальшому відповідати критерію допустимості.

Ураховуючи вище викладене, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання заступника начальника СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121180000436 від 19.08.2023 року, необхідно відмовити, оскільки воно погоджене прокурором, який не входить до групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.36,37,110, 160,309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника СД Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121180000436 від 19.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1