Ухвала

від 20.09.2024 по справі 379/656/24

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/656/24

Провадження № 2/379/276/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання: Корженко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Тараща, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «НИВА» до ОСОБА_3 про визнання права власності на посіви та врожай озимого ріпаку 2024 року,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває дана цивільна справа.

Ухвалою суддівід 05.07.2024позовну заявуприйнято дорозгляду,відкрито загальнепозовне провадженняу справіта призначенопідготовче судовезасідання на26.07.2024,яке відкладенодо 20.09.2024за клопотаннямпредставника відповідача.

19 вересня 2024 року на адресу Таращанського районного суду Київської області представник позивача - адвокат Пєнязькова О.О. через систему «Електронний суд» подала заяву про зміну предмету позову в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України та просила суд: задовольнити заяву про зміну предмету позову, викласти позовні вимоги ПОСП «Нива» до ОСОБА_3 у наступній редакції: «1. Визнати за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «НИВА» (код ЄДРПОУ: 04529513) право власності на посіви, що зростають на земельній ділянці з кадастровим номером 3224481000:02:006:0023, площею 3,1200 га, що розташована на території Таращанської міської територіальної громади, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). 2. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «НИВА» (код ЄДРПОУ: 04529513) на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 233 840,88 грн. (двісті тридцять три тисячі вісімсот сорок гривень 88 коп.). 3. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.».

В підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Пєнязькова О.О. підтримала вказану заяву про зміну предмету позову та просила її задовольнити.

Представник відповідача адвокат Шевченко А.М. заперечувала проти задоволення заяви про зміну предмету позову, оскільки в ній заявлено одночасно про зміну предмету та підстав позову, що по суті є новим позовом. Зазначила, що якщо в первісному позові мова йде про визнання права на врожай озимого ріпаку, то в зміненому позові мова йде про визнання права на врожай кукурудзи та відшкодування шкоди, що є зовсім іншими правовідносинами та має зовсім інше правове регулювання.

Вирішуючи заяву представника позивача про зміну предмету позову, суд виходить із наступного.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року по справі № 657/1024/16-ц, в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Також Великою Палатою Верховного Суду, у вказаній справі, зазначено, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що така заява суперечить закону, та виходить за межі спірних правовідносин. Сторона позивача змінила предмет позову з визнання права власності на посіви та врожай озимого ріпаку 2024 року, на визнання права власності на посіви кукурудзи та відшкодування матеріальної шкоди, одночасно змінивши підстави позову (зазначає, що посіви озимого ріпаку були знищені, натомість зростають посіви кукурудзи), тому суд вважає за необхідне у задоволенні заяви представника позивача відмовити та повернути її заявникові, роз`яснивши позивачу право звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 49, 260, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Пєнязькової О.О. про зміну предмету позову в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України відмовити.

Заяву про зміну предмету позову повернути представнику позивача.

Роз`яснити позивачу право звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяВ. І. Зінкін