Ухвала

від 13.09.2024 по справі 752/16491/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16491/24

Провадження № 1-кс/752/7290/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному № 42024100000000217 від 16.05.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ужгород Закарпатської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої: інженером - проектувальником КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради, директором ТОВ Ужгородське АПБ», незаміжньої, раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42024100000000217 від 16.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. Клопотання погодив прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000217 від 16.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_9 виникла необхідність отримати дозвільні документи на розробку технічних умов та початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 .

З указаною метою, на початку квітня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_9 звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про отримання дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 .

У подальшому, на початку квітня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідування особа, перебуваючи на території Ужгородської міської ради, за адресою: м. Ужгород, площа Поштова, 3, дізнались від ОСОБА_9 про його потребу в отриманні вказаних дозвільних документів, після чого в них виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, підбурюючи надати неправомірну вигоду посадовим особам Ужгородської міської ради.

Реалізуючи спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_9 про нібито наявну в неї можливість сприяти йому у виготовленні необхідних дозвільних документів, однак за умови надання неправомірної вигоди посадовим особам Ужгородської міської ради, акцентувавши увагу ОСОБА_9 , що в інший спосіб, окрім як надання неправомірної вигоди, він не отримає необхідні дозвільні документи.

У подальшому, 04.06.2024, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою власного, протизаконного збагачення в період дії воєнного стану, не маючи реального наміру в допомозі ОСОБА_9 отримати необхідні дозвільні документи, перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_4 , під час особистої зустрічі із ОСОБА_9 , повідомила йому про необхідність надання їй грошових коштів у розмірі 15 000 доларів США для нібито передачі їх, в якості неправомірної вигоди, заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_11 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_12 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 , чим ОСОБА_5 створила у ОСОБА_9 враження про її близькі відносини з вказаними посадовими особами Ужгородської міської ради та необхідність надання їм неправомірної вигоди за безперешкодну видачу необхідних дозвільних документів.

При цьому, ні до заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_11 , ні до директора Департаменту міської інфраструктури ОСОБА_12 , ні до інших посадових осіб Ужгородської міської ради ОСОБА_5 наміру звертатися не мала, як і не мала наміру передавати їм грошові кошти, одержані від ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди, а планувала ці кошти обернути на свою власну користь, вводячи ОСОБА_9 в оману про нібито існування домовленостей із вказаними посадовим особам Ужгородської міської ради, які мали сприяти ОСОБА_9 у видачі дозвільних документів.

Не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді неможливості здійснення будівельних робіт, будучи переконаним в тому, що ОСОБА_5 зможе вирішити питання щодо видачі дозволів шляхом передачі заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_11 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_12 неправомірної вигоди, довіряючи останній, розуміючи, що отримати необхідні дозвільні документи в інший спосіб неможливо, ОСОБА_9 погодився на вказану пропозицію та погодився передати першу частину грошових коштів, в якості неправомірної вигоди, у сумі 5 000 доларів США.

28.06.2024 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, підбурюючи надати неправомірну вигоду заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_11 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_12 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 , отримала від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 5 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28.06.2024 становить 202 687 гривень (двісті дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок), чим заволоділа вказаними грошовими коштами.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи намір шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_9 , вчинила підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

На початку 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_9 виникла необхідність отримати дозвільні документи на розробку технічних умов та початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 .

З указаною метою, на початку квітня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_9 звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про отримання дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 .

У подальшому, на початку квітня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідування особа, перебуваючи на території Ужгородської міської ради, за адресою: м. Ужгород, площа Поштова, 3, дізнались від ОСОБА_9 про його потребу в отриманні вказаних дозвільних документів, після чого в них виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, підбурюючи надати неправомірну вигоду посадовим особам Ужгородської міської ради.

Реалізуючи спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_9 про нібито наявну в неї можливість сприяти йому у виготовленні необхідних дозвільних документів, однак за умови надання неправомірної вигоди посадовим особам Ужгородської міської ради, акцентувавши увагу ОСОБА_9 , що в інший спосіб, окрім як надання неправомірної вигоди, він не отримає необхідні дозвільні документи.

У подальшому, 04.06.2024, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою власного, протизаконного збагачення в період дії воєнного стану, не маючи реального наміру в допомозі ОСОБА_9 отримати необхідні дозвільні документи, перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_4 , під час особистої зустрічі із ОСОБА_9 , повідомила йому про необхідність надання їй грошових коштів у розмірі 15 000 доларів США для нібито передачі їх, в якості неправомірної вигоди, заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_11 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_12 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 , чим ОСОБА_5 створила у ОСОБА_9 враження про її близькі відносини з вказаними посадовими особами Ужгородської міської ради та необхідність надання їм неправомірної вигоди за безперешкодну видачу необхідних дозвільних документів.

При цьому, ні до заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_11 , ні до директора Департаменту міської інфраструктури ОСОБА_12 , ні до інших посадових осіб Ужгородської міської ради ОСОБА_5 наміру звертатися не мала, як і не мала наміру передавати їм грошові кошти, одержані від ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди, а планувала ці кошти обернути на свою власну користь, вводячи ОСОБА_9 в оману про нібито існування домовленостей із вказаними посадовим особам Ужгородської міської ради, які мали сприяти ОСОБА_9 у видачі дозвільних документів.

Не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді неможливості здійснення будівельних робіт, будучи переконаним в тому, що ОСОБА_5 зможе вирішити питання щодо видачі дозволів шляхом передачі заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_11 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_12 неправомірної вигоди, довіряючи останній, розуміючи, що отримати необхідні дозвільні документи в інший спосіб неможливо, ОСОБА_9 погодився на вказану пропозицію та погодився передати першу частину грошових коштів, в якості неправомірної вигоди, у сумі 5 000 доларів США.

28.06.2024, приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_4 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, підбурюючи надати неправомірну вигоду заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_11 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_12 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3 , отримала від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 5 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28.06.2024 становить 202 687 гривень (двісті дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок)., чим заволоділа вказаними грошовими коштами.

06.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.

На підставі зазначеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваноїОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 60 діб; покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до осіб, що здійснюють досудове слідство у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Захисник підозрюваної, в режимі відеоконференції, заперечив заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень не обґрунтована. Ризики, про існування яких стверджує слідчий у клопотанні, не доведені і є лише припущеннями, оскільки не підтверджені жодним чином. Також захисник зазначив, що ОСОБА_5 має постійне місце роботи, на утриманні має матір, яка є пенсіонеркою. В разі застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, остання не зможе працювати. На підставі зазначеного, захисник просив застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час.

Підозрювана підтримала позицію свого захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000217 від 16.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

06.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 могла вчинитизазначені вище злочини.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, щоОСОБА_5 вчинила зазначені кримінальні правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколів допиту свідка; протоколів огляду; протоколів НСРД; інших відомостей, долучених до клопотання.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності. Жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри сторона захисту не надала.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванаОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, які у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину (ч. 3 ст. 190 КК України), за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, та тяжкого злочину (ч. 3 ст. 369 КК України), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваної, не виключає, що підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурором доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Такий ризик є обґрунтованим, оскільки з огляду на стадію кримінального провадження, наразі органом досудового не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на її причетність до кримінальних правопорушень, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, вона може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на переконання слідчого судді, існує загроза того, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень або відмови від надання показань для уникнення останньою кримінальної відповідальності.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризику того, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, окрім формального посилання у змісті клопотання на наявність цього ризику, будь-яких доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров`я підозрюваної; сімейний стан (незаміжня, на утриманні малолітніх дітей не має); працююча інженером-проєктувальником КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради, директором ТОВ «Ужгородське АПБ»; раніше не судима.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та доведених стороною обвинувачення трьох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваної, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Клопотання слідчого не містить викладу обставин, які б свідчили, що застосування більш м`якого виду запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання прокурором також не було доведено, що застосування більш м`якого виду запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам у кримінальному провадженні.

Оскільки при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставину, передбачену пунктом 3 ч. 1 цієї статті, то слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, враховуючи встановлені обставини, наведені вище, щодо вчинення кримінального правопорушення та особи підозрюваної, дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам (пункти 1-3 частини 1 статті 177 КПК України) та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрювануОСОБА_5 обов`язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останньої запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою:АДРЕСА_2 , в нічний час з 22.00 год до 07.00 год наступного дня.

Також з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження наявна необхідність одночасного покладення на підозрювану обов`язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При визначенні строку, на який на підозрювану покладаються зазначені обов`язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, слід покласти на підозрювану в межах строку досудового розслідування, строком до 06.11.2024 включно.

Керуючись статтями 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою проживання: АДРЕСА_2 , у період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 06.11.2024 року, включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на неї обов`язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.

Строк дії ухвали до 06.11.2024 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1