Справа № 752/16491/24
Провадження № 1-кс/752/7317/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №42024100000000217 від 16.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42024100000000217 від 16.05.2024, у якому прокурор просить накласти арешт на вилучене 06.09.2024 в ході обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності в приміщенні КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд. 4, майно із забороною розпорядження та користування ним, а саме: мобільний телефон Iphone 13, s/n: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ; копія особової картки працівника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 арк.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024100000000217 від 16.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку 2024 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_6 , виникла необхідність отримання дозвільних документів на розробку технічних умов та початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 .
З указаною метою, на початку квітня 2024 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про отримання дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, на початку квітня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідування особа, перебуваючи на території Ужгородської міської ради, за адресою: м. Ужгород, площа Поштова, 3, дізнались від ОСОБА_6 про його потребу в отриманні вказаних дозвільних документів, після чого в них виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, підбурюючи надати неправомірну вигоду посадовим особам Ужгородської міської ради.
Реалізуючи спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_6 про нібито наявну в неї можливість сприяти йому у виготовленні необхідних дозвільних документів, однак за умови надання неправомірної вигоди посадовим особам Ужгородської міської ради, акцентувавши увагу ОСОБА_6 , що в інший спосіб, окрім як надання неправомірної вигоди, він не отримає необхідні дозвільні документи.
У подальшому, 04.06.2024, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою власного, протизаконного збагачення в період дії воєнного стану, не маючи реального наміру в допомозі ОСОБА_6 отримати необхідні дозвільні документи, перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_2 , під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , повідомила йому про необхідність надання їй грошових коштів у розмірі 15 000 доларів США для нібито передачі їх, в якості неправомірної вигоди, заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_8 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , чим ОСОБА_5 створила у ОСОБА_6 враження про її близькі відносини з вказаними посадовими особами Ужгородської міської ради та необхідність надання їм неправомірної вигоди за безперешкодну видачу необхідних дозвільних документів.
При цьому, ні до заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_8 , ні до директора Департаменту міської інфраструктури ОСОБА_9 , ні до інших посадових осіб Ужгородської міської ради ОСОБА_5 наміру звертатися не мала, як і не мала наміру передавати їм грошові кошти, одержані від ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди, а планувала ці кошти обернути на свою власну користь, вводячи ОСОБА_6 в оману про нібито існування домовленостей із вказаними посадовим особам Ужгородської міської ради, які мали сприяти ОСОБА_6 у видачі дозвільних документів.
Не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді неможливості здійснення будівельних робіт, будучи переконаним в тому, що ОСОБА_5 зможе вирішити питання щодо видачі дозволів шляхом передачі заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_8 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 неправомірної вигоди, довіряючи останній, розуміючи, що отримати необхідні дозвільні документи в інший спосіб неможливо, ОСОБА_6 погодився на вказану пропозицію та погодився передати першу частину грошових коштів, в якості неправомірної вигоди, у сумі 5 000 доларів США.
28.06.2024 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, підбурюючи надати неправомірну вигоду заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_8 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , отримала від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28.06.2024 становить 202 687 гривень (двісті дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок)., чим заволоділа вказаними грошовими коштами.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи намір шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 вчинила підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.
На початку 2024 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_6 виникла необхідність отримати дозвільні документи на розробку технічних умов та початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 .
З указаною метою, на початку квітня 2024 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про отримання дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на власній земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, на початку квітня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідування особа, перебуваючи на території Ужгородської міської ради, за адресою: м. Ужгород, площа Поштова, 3, дізнались від ОСОБА_6 про його потребу в отриманні вказаних дозвільних документів, після чого в них виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, підбурюючи надати неправомірну вигоду посадовим особам Ужгородської міської ради.
Реалізуючи спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_6 про нібито наявну в неї можливість сприяти йому у виготовленні необхідних дозвільних документів, однак за умови надання неправомірної вигоди посадовим особам Ужгородської міської ради, акцентувавши увагу ОСОБА_6 , що в інший спосіб, окрім як надання неправомірної вигоди, він не отримає необхідні дозвільні документи.
У подальшому, 04.06.2024, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою власного, протизаконного збагачення в період дії воєнного стану, не маючи реального наміру в допомозі ОСОБА_6 отримати необхідні дозвільні документи, перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_2 , під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , повідомила йому про необхідність надання їй грошових коштів у розмірі 15 000 доларів США для нібито передачі їх, в якості неправомірної вигоди, заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_8 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , чим ОСОБА_5 створила у ОСОБА_6 враження про її близькі відносини з вказаними посадовими особами Ужгородської міської ради та необхідність надання їм неправомірної вигоди за безперешкодну видачу необхідних дозвільних документів.
При цьому, ні до заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_8 , ні до директора Департаменту міської інфраструктури ОСОБА_9 , ні до інших посадових осіб Ужгородської міської ради ОСОБА_5 наміру звертатися не мала, як і не мала наміру передавати їм грошові кошти, одержані від ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди, а планувала ці кошти обернути на свою власну користь, вводячи ОСОБА_6 в оману про нібито існування домовленостей із вказаними посадовим особам Ужгородської міської ради, які мали сприяти ОСОБА_6 у видачі дозвільних документів.
Не бажаючи настання для себе негативних наслідків у вигляді неможливості здійснення будівельних робіт, будучи переконаним в тому, що ОСОБА_5 зможе вирішити питання щодо видачі дозволів шляхом передачі заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_8 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 неправомірної вигоди, довіряючи останній, розуміючи, що отримати необхідні дозвільні документи в інший спосіб неможливо, ОСОБА_6 погодився на вказану пропозицію та погодився передати першу частину грошових коштів, в якості неправомірної вигоди, у сумі 5 000 доларів США.
28.06.2024, приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в особистому кабінеті, що розташований на першому поверсі в будівлі АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, підбурюючи надати неправомірну вигоду заступнику Ужгородського міського голови ОСОБА_8 та директору Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 за погодження та безперешкодну видачу дозвільних документів на розробку технічних умов та на початок будівельних робіт на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , отримала від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 28.06.2024 становить 202 687 гривень (двісті дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок)., чим заволоділа вказаними грошовими коштами.
06.09.2024 ОСОБА_5 повідомлена про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та у підбуренні до надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
06.09.2024, згідно ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.08.2024 (справа №752/16491/24), проведено обшук за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності в приміщенні КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд. 4, під час якого виявлено та вилучено наступне майно, що має значення речового доказу у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Iphone 13, s/n: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ; копія особової картки працівника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 арк.
Постановою слідчого від 06.09.2024 вищезазначене вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор у клопотанні зазначає, що вказані документи та речі, мають доказове значення у провадженні, містять ознаки речових доказів, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Оригінали вказаних документів, речей необхідні для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні. Також оригінали електронних засобів необхідні для підтвердження наявності в них інформації, яка має доказове значення, а також виявлення видаленої інформації, шляхом проведення відповідних судових комп`ютерно-технічних експертиз.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
На підставі зазначеного прокурор просить про задоволення клопотання.
Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялись належним чином.
Від прокурора надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. У клопотанні прокурор також зазначив, що клопотання підтримує, просить задовольнити, метою арешту майна є збереження речових доказів.
В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024100000000217 від 16.05.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
06.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06.08.2024 у справі №752/16491/24), проведено обшук за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності в приміщенні КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд. 4, під час якого виявлено та вилучено наступне майно, що має значення речового доказу у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон Iphone 13, s/n: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ; копія особової картки працівника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 арк., що підтверджується матеріалами справи.
Постановою слідчого від 06.09.2024 вищезазначене вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, що підтверджується копією постанови.
Матеріалами клопотання обґрунтовано, що зазначені речі та документи містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, зазначене майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Прокурором доведено, що вилучені 06.09.2024 під час обшуку вищезазначені речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна, яке має значення для досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 06.09.2024 під час проведення обшуку за місцем здійснення фінансово-господарської діяльності в приміщенні КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, буд. 4, майно, із забороною розпорядження та користування ним, а саме:
- мобільний телефон Iphone 13, s/n: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ;
- копія особової картки працівника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 арк.
Ухвала про арешту майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121816496 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Машкевич К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні