Ухвала

від 13.09.2024 по справі 619/731/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/731/24

провадження № 1-кс/619/961/24

УХВАЛА

іменем України

13 вересня 2024 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42024222080000037 від 26.10.2023,

в с т а н о в и в:

06 вересня 2024 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2024 року.

Клопотання обґрунтовується тим, що на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 10.04.2024 було проведено обшук автомобіля марки Honda CR-V, сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою АДРЕСА_1 , за географічними координатами 49.9932587, 36.2212462 та згідно інформаційної бази національної поліції України належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , напроти магазину «Дніпро-М» та виходу метрополітену «Центральний ринок».

В ході обшуку автомобіля марки Honda CR-V, н.з. НОМЕР_1 виявлено та вилучено грошові кошти різного номіналу та валюти, а саме: 3700 євро, 8440 доларів США та 46000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2024 року накладено арешт на вказане вище майно.

В клопотанні ОСОБА_3 зазначає, що вилучені з автомобіля марки «Honda CR-V», н.з. НОМЕР_1 грошові кошти належать йому, просить їх повернути. Вказує, що вилучені грошові кошти не мають жодного відношення до кримінального провадження.

Власник майна ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, надав на адресу суду заяву про розгляд клопотання без його участі.

Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Направив до суду заяву, у якій просив здійснити розгляд вказаного клопотання без його участі та прийняти рішення на підставі обставин, викладених в клопотанні. Також в заяві зазначено, що на даний час у даному кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлено.

Уповноважена особа відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області - слідчий СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області у судове засідання також не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

З огляду на вказане, слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, вважає за можливе проводити розгляд клопотання за відсутності заявника, прокурора та слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, оскільки своїм правом присутності, останні не скористалися.

Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.

Дослідивши клопотання, додатки до клопотання, оцінивши в сукупності всі обставини, враховуючи позицію слідчого, прокурора, слідчий суддя приходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 і 3ст.26КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті. Дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя, з урахуванням наданих доказів, має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 42023222080000037, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування оперативним підрозділом отримано інформацію щодо групи осіб, які організували схему незаконного зберігання з метою збуту, транспортування з цією метою, а також збут тютюнової продукції без марок акцизного податку на території м. Харкова. Під час досудового розслідування було встановлено, що вказана протиправна діяльність здійснюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_5 було надано дозвіл слідчим з групи слідчихВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області на проведення обшуку в транспортному засобі Honda CR-V, сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 , з метою відшукання та вилучення незаконних підакцизних товарів тютюнових виробів, електронних носіїв інформації (карти пам`яті, USB флеш накопичувачі), мобільних телефонів, планшетів, чорнових записів, документів, які містять в собі відомості про обставини незаконного зберігання, транспортування та реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів, грошових коштів, майна то цінностей набутих злочинним шляхом, які підтверджують противоправну діяльність, зберегли сліди злочину.

В ході обшуку автомобіля Honda CR-V, сірого кольору, н.з. НОМЕР_1 , в салоні вказаного транспортного засобу на передньому сидінні, в барсетці були виявлені та вилучені грошові кошти різного номіналу та валюти: три тисячі сімсот євро, вісім тисяч чотириста сорок доларів США та сорок шість тисяч гривень. При проведенні вказаної слідчої дії був присутній власник вказаного транспортного засобу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про належність вказаних грошових коштів вказаній особі.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2024 року, на тимчасово вилучене майно 07 травня 2024 року в ході проведення обшуку автомобіля марки Honda CR-V, н.з. НОМЕР_1 накладено арешт на грошові кошти. При розгляді клопотання про арешт майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні не був присутнім, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, як власнику (володілцю) майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, дає право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

В клопотанні про скасування арешту ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що згідно ст. 173 КПП України, він не підозрюється у вчиненні жодного злочину, ним не завдано шкоди жодній особі, а тому обґрунтованої підстави для арешту вказаних коштів немає. Вказані кошти не можуть бути використані, як речові докази у справі, так як арештовані кошти належать йому, а він не має відношення до цього або іншого кримінального провадження, грошові кошти набуті законним шляхом, належать йому на праві власності, це його особисті збереження.

Як вбачається зі змісту клопотання, наявність арешту на грошові кошти, порушує законні права та інтереси власника (володільця) щодо володіння, користування та розпорядження вказаними грошовими коштами.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Обов`язковою умовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є наявність достатніх доказів, передбачених ст. 173 КПК України. При цьому, обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого (прокурора), який звернувся з клопотанням про арешт майна, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю, який розглядає клопотання.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Так, при дослідженні матеріалів поданого клопотання про скасування арешту з майна вбачається, що прокурор при накладенні арешту посилався на те, що грошові кошти відповідають критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Між тим, жодних доказів того, що виявлені та вилучені в ході ошуку автомобіля Honda CR-V, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти є предметом та доказом розслідуваних кримінальних правопорушень, в матеріалах судового провадження не міститься.

Більш того, слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні до теперішнього часу не повідомлено про підозру жодній особі (відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 жовтня 2023 року), з цього часу пройшло більше 10 місяців, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про об`єктивні підстави для продовження накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, яке перебувала у власності/володінні заявника. З аналізу матеріалів клопотання та позиції органу обвинувачення, слідчий суддя вважає, що на даний час відпала необхідність в арешті майна, зазначеного в клопотанні заявника, що не буде перешкодою для досягнення цілей визначенихст. 2 КПК України.

Встановлено, що грошові кошти різного номіналу та валюти, а саме: 3700 євро, 8440 доларів США та 46000 гривень належать ОСОБА_3 .

При вирішенні указаного клопотання, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_3 у кримінальному провадженні підозра не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, заподіяних державі.

Крім того, у органа досудового розслідування було достатньо часу для здійснення огляду вилученого майна, необхідному для досягнення мети кримінального провадження.

Стороною обвинувачення станом на момент розгляду клопотання, не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів, що ОСОБА_3 має будь-яке відношення до кримінального правопорушення.

В даному випадку відсутня співрозмірність обмеження права власності та порушення Конституційних прав осіб завданням кримінального провадження.

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131КПК України).

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відтак, враховуючи те, що орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, вказані грошові кошти належать ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у праві на вільне відчуження, розпорядження та користування грошовими коштами, самі матеріали не свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потребу досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22.05.2024 у кримінальному провадженні № 42024222080000037 на грошові кошти, які належать ОСОБА_3 підлягає до скасування.

Скасування арешту з майна, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження № 42024222080000037 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 174, п. 9 ч. 1 ст. 309, ст. 372, ч. 2 ст. 376, ст. 395КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42024222080000037 від 26.10.2023 - задовольнити.

Скасувати арешт, який було накладено відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 травня 2024 року в рамках кримінального провадження № 42024222080000037 від 26 жовтня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України, на тимчасово вилучене майно 07 травня 2024 року, а саме, на грошові кошти: - 3 700 (три тисячі сімсот) євро (номіналом 50 євро 8 шт., номіналом 100 євро 33 шт.); - 8 440 (вісім тисяч чотириста сорок) доларів США (номіналом 20 доларів США 2 шт., номіналом 50 доларів США 10 шт., номіналом 100 доларів США 79 шт.); - 46 000 (сорок шість тисяч) гривень (номіналом 1000 гривень 12 шт., номіналом 500 гривень 64 шт., номіналом 200 гривень 6 шт., номіналом 50 гривень 14 шт., номіналом 20 гривень 5 шт.), та передати їх власнику (володільцю) - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .

Копію ухвали направити на адресу Дергачівської окружної прокуратури Харківської області, СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, заявнику ОСОБА_3 .

Дана ухвала суду оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1