Рішення

від 18.09.2024 по справі 926/560/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2024Справа № 926/560/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 926/560/24

за позовом Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" (46400, м. Тернопіль, вул. Гайова, буд 44А)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1 - Приватне підприємство «Сумитрансекспедиція» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 19)

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 54 739,64 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Захід-хліб-збут-2002" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ПП «Сумитрансекспедиція», ОСОБА_1 , про стягнення 54 739,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.02.2024 матеріали справи № 926/560/24 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 926/560/24 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 позовну заяву Приватного підприємства "Захід-хліб-збут-2002" залишено без руху.

19.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 926/560/24. Розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У порядку ст. 51 ГПК України залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «СУМИТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ», ОСОБА_1 .

11.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

15.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

25.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.11.2022 року об 11 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи т.з. марки «DAF XF440 FTG», д.н.з. НОМЕР_1 в с. Грушівка, а/д М-19 518 км+200м Чернівецького району Чернівецької області, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з т.з. марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв припаркований, унаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23.12.2022 у справі № 715/3575/22, залишеної без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 23.01.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн в дохід держави.

На момент ДТП транспортний засіб марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 належав на праві власності ПП "Захід-хліб-збут-2002" згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Транспортний засіб марки «DAF XF440 FTG», д.н.з. НОМЕР_1 належав на праві власності ПП «Сумитрансекспедиція» згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

01.11.2022 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (страховик) та ПП «Сумитрансекспедиція» (страхувальник) був укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.211801236, строком дії з 00:00 02.11.2022 по 24:00 01.11.2023, відповідно до якого була застрахована цивільно-правова відповідальність власника ТЗ «DAF XF440 FTG», д.н.з. НОМЕР_1 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00грн, франшизою - 2 600,00 грн.

30.11.2022 позивач подав до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» заяву про страхове відшкодування.

За фактом отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, відповідач, як страховик, розпочав її розслідування.

Так, 07.12.2022 було оформлено протокол технічного огляду КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , у якому зафіксовано пошкодження останнього унаслідок ДТП, що сталася 30.11.2022, та зазначені пошкодження, котрі не є наслідком вказаної ДТП, а саме: деформація передньої правої двері.

Згідно звіту № 72-D/11/75 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, складеного на замовлення відповідача ФОП Видутою Денисом Юрійовичем, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 унаслідок ДТП станом на 30.11.2022 складає 65 603,93 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно страхового акту № 23877/1 вирішено виплатити страхове відшкодування позивачу у сумі 53 094,94 грн (за мінусом суми ПДВ у розмірі 9 908,99 грн та франшизи у розмірі 2 600,00 грн).

Факт здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування у сумі 53 094,94 грн на користь позивача підтверджується платіжною інструкцією № 00088751від 23.01.2023 та останнім не заперечується.

Разом з тим, ПП "Захід-хліб-збут-2002" не погоджується з виплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування, оскільки вважає її заниженою, посилаючись при цьому на висновок судового експерта Мазур М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 50/5/23 від 25.05.2023, згідно з яким вартість матеріальних збитків, спричинених власнику КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 унаслідок ДТП, яке мало місце 30.11.2022, станом на час ДТП при зовнішньому візуальному обстеженні (без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей/механізмів/агрегатів і вимірів) ймовірно становить: «У» = 107 834,54 грн. Враховуючи викладене, позивач у рамках даної справи заявляє вимогу про стягнення з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» 54 739,64 грн (107 834,54 грн - 53 094,94 грн) матеріальної шкоди.

Встановивши вказані обставини справи, суд дійшов таких висновків.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди (ст. 1166 ЦК України). Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 названого Закону).

Згідно зі ст. 6 названого Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Статтею 28 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

За приписами ст. 29 названого Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Дії страховика після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, регламентуються ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати визначені ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання приписів ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, відповідач, як страховик, розпочав її розслідування.

За результатами проведених дій 07.12.2022 було оформлено протокол технічного огляду КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 , у якому зафіксовано пошкодження останнього унаслідок ДТП, що сталася 30.11.2022, та зазначені пошкодження, котрі не є наслідком вказаної ДТП, а саме: деформація передньої правої двері.

З метою оцінки матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 унаслідок ДТП, 24.12.2022 на замовлення відповідача ФОП Видутою Денисом Юрійовичем був складений звіт № 72-D/11/75.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оцінювач Видута Д.Ю. має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ№27 від 18.03.2017, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 146 від 13.06.2017, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 802/20 ФДМ України від 08.09.2020, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ 7979-ПК від 11.03.2021.

На підставі виконаних досліджень оцінювачем Видутою Д.Ю. у звіті № 72-D/11/75 зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 унаслідок ДТП станом на 30.11.2022 складає 65 603,93 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно страхового акту № 23877/1 вирішено виплатити страхове відшкодування позивачу у сумі 53 094,94 грн (тобто за мінусом суми ПДВ у розмірі 9 908,99 грн та франшизи у розмірі 2 600,00 грн).

Так, у силу п. 196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Отже, усі операції з надання послуг із страхування, у тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, у зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, належної до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас у разі, якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість (чи такий ремонт фактично взагалі не проводиться), то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

Докази на підтвердження факту проведення ремонту автомобіля та здійснення його оплати на користь виконавця, який є платником ПДВ, позивачем надані не були.

Враховуючи викладене, виходячи з приписів ст. 196 ПК України та ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач правомірно сплатив позивачеві визначений розмір оціненої шкоди, зменшивши його на суму ПДВ - 9 908,99 грн.

Крім цього, беручи до уваги приписи ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплачена сума страхового відшкодування правомірно була зменшена відповідачем й на суму франшизи - 2 600,00 грн.

Факт здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування у сумі 53 094,94 грн на користь позивача підтверджується платіжною інструкцією № 00088751від 23.01.2023 та останнім не заперечується.

Отже, виходячи з положень наведених вище норм та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що дії відповідача відповідають вимогам законодавства, він, як страховик ПП «Сумитрансекспедиція», належним чином виконав свої зобов`язання, виплативши позивачу суму страхового відшкодування у порядку та в спосіб, передбачені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При цьому суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачем занижена вартість матеріального збитку, обґрунтовані посиланням на висновок судового експерта Мазур М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 50/5/23 від 25.05.2023, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні положення закріплені також і нормами ГПК України, зокрема, ст. 13 названого Кодексу, за приписами якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає, зокрема, свої вимоги щодо предмета спору та обставини, якими ці вимоги обґрунтовані з одночасним зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 2 ст. 164 ГПК України закріплений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У силу ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип допустимості доказів, закріплений ст. 77 ГПК України, полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 названого Кодексу).

Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписами ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3 ст. 164 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з аналізу наведених процесуальних норм слідує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах принципу змагальності, який не лише наділяє сторін відповідними правами, але і покладає на них тягар доказування, тобто обов`язок довести ті обставини, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас суд безпосередньо не повинен брати участь у зборі доказового матеріалу, а лише, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав та обов`язків, передбачених наведеними нормами ГПК України.

Як уже зазначалося, джерелом відомостей про вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 унаслідок ДТП, слугував звіт № 72-D/11/75, виконаний ФОП Видутою Д.Ю. на замовлення відповідача.

Заперечуючи результати оцінки та наполягаючи на заниженні вартості матеріального збитку, усупереч обов`язку з доказування, позивач не довів факту невідповідності звіту № 72-D/11/75 вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і наявності в ньому таких недоліків, що вплинули на достовірність оцінки, шляхом звернення до ФДМ України чи відповідних приватних установ із запитом про рецензування звіту № 72-D/11/75, виконаного ФОП Видутою Д.Ю. на замовлення відповідача.

Клопотання про призначення судом у даній справі рецензування звіту № 72-D/11/75 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, складеного на замовлення відповідача ФОП Видутою Д.Ю., позивачем також не заявлялось.

Таким чином, позивачем не спростовано належності, достовірності та допустимості звіту № 72-D/11/75, як доказу у даній справі.

Натомість, свою правову позицію позивач обґрунтовує самим лише посиланням на долучений до матеріалів справи висновок судового експерта Мазур М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 50/5/23 від 25.05.2023, згідно з яким вартість матеріальних збитків, спричинених власнику КТЗ «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2 унаслідок ДТП, яке мало місце 30.11.2022, станом на час ДТП при зовнішньому візуальному обстеженні (без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей/механізмів/агрегатів і вимірів) ймовірно становить: «У» = 107 834,54 грн.

Разом з тим, оцінюючи вказаний висновок експерта, суд зауважує, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Сам по собі висновок експерта про «ймовірний» розмір матеріального збитку не дає підстави однозначно та беззаперечно стверджувати про те, що мало місце заниження вартості матеріального збитку страховою компанією, як на тому помилково наполягає позивач.

За встановленого суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ПП "Захід-хліб-збут-2002".

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.09.2024.

Суддя М.Є. Літвінова