Ухвала

від 14.03.2024 по справі 926/560/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

14.03.2024Справа № 926/560/24

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

позовної заяви Приватного підприємства «Захід-хліб-збут-2002»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про стягнення 54 739,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Захід-хліб-збут-2002» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі-відповідач) про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 54 739,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.02.2024 передано матеріали справи №926/560/24 за позовом "Захід-Хліб-Збут-2002" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - приватного підприємства "Сумитрансекспедиція" та ОСОБА_1 про стягнення 54 739,60 грн. матеріальної шкоди та 6700,00 грн. витрат на проведення судової експертизи до Господарського суду міста Києва.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як встановлено судом, матеріали справи містять ордер серії ВО № 1070757 від 10.02.2024, виданий на ім`я Кукурудзи Андрія Євгеновича на надання правничої (правової) допомоги ПП «Захід-хліб-збут-2002».

Згідно із частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, відповідно до вимог процесуального закону в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер повинен містити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як встановлено судом, на підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді матеріали справи містять ордер серії ВО № 1070757 від 10.02.2024, виданого на підставі договору про надання правової № 11-01/04/23 від 11.04.2023 року із зазначенням в ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" - "Господарський суд Чернівецької області

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 року у справі № 910/10156/17, від 17.08.2020 року у справі № 911/2636/19.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна заява Приватного підприємства «Захід-хліб-збут-2002» підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків, зокрема, надання до суду ордера на підтвердження повноважень Кукурудзи Андрія Євгеновича, як представника Приватного підприємства «Захід-хліб-збут-2002»

на надання правової допомоги, у якому зазначено конкретну назву суду, в якому надається правова допомога (Господарський суд міста Києва).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Приватного підприємства «Захід-хліб-збут-2002» без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- ордера на підтвердження повноважень Кукурудзи Андрія Євгеновича, як представника Приватного підприємства Захід-хліб-збут-2002» на надання правової допомоги, у якому зазначено конкретну назву суду, в якому надається правова допомога (Господарський суд міста Києва).

4. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.Є. Літвінова