Ухвала

від 20.09.2024 по справі 910/11854/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11854/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід колегії суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючої, Бакуліної С.В., Студенця В.І., від розгляду справи № 910/11854/22

у справі № 910/11854/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до : 1) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Руслана Петровича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:

1) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Кредит"; 3) ОСОБА_1

про скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2024 Акціонерне товариство Укрзалізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №910/11854/22, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства Укрзалізниця" у справі №910/11854/22 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023.

Верховний Суд ухвалою від 06.08.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства Укрзалізниця" залишив без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п. 5 ч. 2, п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК.

У зв`язку з відпусткою судді Кондратової І.Д. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 визначено колегію суддів: Кібенко О.Р. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І.

Верховний Суд ухвалою від 29.08.2024 відкрив касаційне провадження у справі № 910/11854/22 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрзалізниця", її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 23.10.2024.

16.09.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Кібенко О.Р. - головуючої, Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи №910/11854/22.

Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Кібенко О.Р. брала участь у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду під час розгляду справи №910/23042/16 за позовом ТОВ "Профінанс Груп", яке було правонаступником Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Акціонерного товариства "Укрзалізниця", третя особа - Державне підприємство "Донецька залізниця", за участі прокуратури міста Києва, про стягнення заборгованості за кредитними договорами; за наслідком розгляду справи №910/23042/16 постановою Верховного Суду від 17.02.2023 частково задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрзалізниця" та залишено в силі постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 щодо відмови у стягненні частини заборгованості з залізниці та здійсненні повороту виконання рішення; отже, суддя Кібенко О.Р. вже висловила позицію щодо прямо пов`язаних спірних правовідносинах, з огляду на статус Акціонерного товариства "Укрзалізниця", у пов`язаній справі, і є підстави вважати, що вона може бути зацікавлена у результатах розгляду справи №910/11854/22. Також ОСОБА_1 зазначає, що судді Бакуліна С.В. та Студенець В.І. брали участь у розгляді справи №910/23042/16 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, за скаргою Акціонерного товариства "Укрзалізниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 за скаргами Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; постановою Верховного Суду від 28.02.2024 касаційну скаргу AT "Укрзалізниця" було частково задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі №910/23042/16 в оскаржуваній частині щодо відмови в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укрзалізниця" скасовано, а справу №910/23042/16 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; колегією суддів було констатовано, що Акціонерного товариства "Укрзалізниця" мала особливий статус порівняно з іншими суб`єктами господарювання.

Зазначені обставини, є на думку заявника підставою для відводу колегії суддів Верховного Суду у складі: Кібенко О.Р. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І. від розгляду справи № 910/11854/22.

Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, заяву про відвід та матеріали справи №910/11854/22 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів: Кібенко О.Р. - головуючої, Бакуліної С.В., Студенця В.І.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 19.09.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючої, Бакуліної С.В., Студенця В.І., у цій справі передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І.

Розглянувши матеріали заяви про відвід колегії суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючої, Бакуліної С.В., Студенця В.І., Суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 ст. 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували, що судді: Кібенко О.Р. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Викладені у заяві доводи ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на припущеннях. Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акту, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід зазначених суддів. Обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання суддями Кібенко О.Р. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І. об`єктивного та суб`єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду касаційної скарги у справі № 910/11854/22 скаржник не навів, а Верховний Суд не установив.

Згідно з частиною четвертою статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

А тому доводи заявника щодо необхідності відводу колегії суддів саме з підстав незгоди з процесуальними рішеннями суддів, ухваленими у справі №910/23042/16, прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.

Незгода заявника з судовими рішеннями у справі №910/23042/16 прийнятим колегією суддів у складі : Кібенко О.Р. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І., в яких судді висловили свою правову позицію, не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів проявлення суддею саме необ`єктивності чи упередженості при ухваленні таких судових рішень на користь однієї з сторін.

Інших підстав в обґрунтування необ`єктивності та упередженості вказаної колегії суддів, заявником не наведено.

Враховуючи викладене, розглянувши доводи в обґрунтування заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І., від розгляду справи № 910/11854/22, Верховний Суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів та можуть бути підставою для відводу відповідно до ст.ст. 35, 36 ГПК України. Підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до ч.ч. 8, 11 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючої, Бакуліної С.В., Студенця В.І. від розгляду справи № 910/11854/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере