Ухвала

від 14.01.2025 по справі 910/11854/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги

м. Київ

14.01.2025Справа № 910/11854/22

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до 1. Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Руслана Петровича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1:

1. Печерська районна в місті Києві державна адміністрація

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком Кредит"

3. ОСОБА_1

про скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи та зобов`язання вчинити дії

Щодо розгляду скарги б/н від 04.12.2024 року "На дії (бездіяльність) державного виконавця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача (скаржника) Кулініч А.П.;

від відповідачів-1, 2 та третіх осіб-1, 2, 3 не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 року у справі № 910/11854/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 року, в позові Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича відмовлено повністю, провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" в особі ліквідатора Мерзлякова Руслана Петровича закрито.

Постановою Верховного Суду від 23.10.2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 року у справі № 910/11854/22 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено.

05.11.2024 року на виконання вищезазначеної постанови Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

05.12.2024 року через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга б/н від 04.12.2024 року "На дії (бездіяльність) державного виконавця", в якій скаржник просить суд:

(1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Каландея Радислава Борисовича стосовно повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 № 910/11854/22 про зобов`язання ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу;

(2) визнати неправомірними рішення головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Каландея Радислава Борисовича стосовно повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 № 910/11854/22 про зобов`язання ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу;

(3) зобов`язати головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Каландея Радислава Борисовича повторно розглянути заяву АТ "Укрзалізниця" про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 № 910/11854/22 про зобов`язання ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 року розгляд скарги б/н від 04.12.2024 року "На дії (бездіяльність) державного виконавця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" призначено на 19.12.2024 року.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 19.12.2024 року не відбулося, судове засідання призначено на 14.01.2025 року.

Розглянувши скаргу б/н від 04.12.2024 року "На дії (бездіяльність) державного виконавця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд дійшов наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, на примусове виконання постанови Верховного Суду від 23.10.2024 року у справі № 910/11854/22 Господарським судом міста Києва видано наказ від 05.11.2024 року № 910/11854/22 про зобов`язання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу.

З метою примусового виконання наведеної постанови Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/11854/22 від 05.11.2024 року.

Однак, 26.11.2024 року головним державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Каландей Радиславом Борисовичем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувача без прийняття до виконання. У повідомленні державний виконавець вказав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому документі відсутня дата народження боржника.

Зазначені дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Каландей Радислава Борисовича Акціонерне товариство «Українська залізниця» вважає неправомірними, оскільки головний державний виконавець порушив вимоги ст. 4, 18 Закону України «Про виконавче провадження» та проігнорувала той факт, що відсутність у виконавчому документі дати народження боржника не є підставою для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття його до виконання і не позбавляє виконавця скористатися своїм правом та отримати таку інформацію у відповідних установах.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 року).

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, з моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Отже, зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається, що дані боржника щодо дати народження є обов`язковими відомостями у виконавчому документі, а можуть бути зазначені державним органом, який видав виконавчий документ, за наявності в нього таких відомостей.

До того ж, п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частиною 1 ст. 18 названого закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Таким чином, виконавець наділений повноваженнями, які надають право на отримання інформації щодо боржника, зокрема, ідентифікаційних даних (дати його народження).

При цьому, неможливість ідентифікувати особу боржника не є підставою для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, а є підставою після відкриття виконавчого провадження та вжитих виконавцем відповідних заходів, які не привели до результатів встановлення особи боржника, повернути виконавчий документ стягувачу, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Обмеження стягувача у справі на отримання присудженого за наказом суду через відсутність у суду відомостей про дату народження боржника, за висновками суду, є порушенням основних засад виконавчого провадження, а також права на справедливий суд та принципу доступу до правосуддя, встановленим у практиці Європейського суду з прав людини і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem, що означає у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права, суд вважає, що стягувач не може бути незаконно позбавлений закріпленого в Конституції України права на виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 2-42/11).

В даному випадку, проаналізувавши зміст наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/11854/22, суд дійшов висновку, що наказ Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/11854/22 повністю відповідає змісту постанови Верховного суду від 23.10.2022 року у справі № 910/11854/22, на виконання якої його було видано.

За таких обставин, дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Каландей Радислава Борисовича щодо прийняття рішення та винесення повідомлення від 26.11.2024 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання з підстав відсутності в цьому виконавчому документі відомостей про дату народження боржника є такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, тобто є неправомірними, скарга стягувача у відповідній частині підлягає задоволенню.

Суд при прийнятті ухвали також враховує практику Верховного Суду у розгляді справ в аналогічних правовідносинах. З цього приводу суд касаційної інстанції неодноразово виснував, що відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.12.2022 року у справі № 504/3238/16-ц, від 29.04.2021 року у справі № 686/3941/19, від 11.12.2019 року у справі № 487/3774/16-ц, від 16.10.2019 року у справі № 219/7439/14-ц, від 22.08.2018 року у справі № 471/283/17-ц).

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009 року).

За приписами ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку, що скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 233, 235, 255, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу б/н від 04.12.2024 року "На дії (бездіяльність) державного виконавця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у справі № 910/11854/22 - задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Каландея Радислава Борисовича стосовно повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 № 910/11854/22 про зобов`язання ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу.

3. Визнати неправомірними рішення головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Каландея Радислава Борисовича стосовно повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 № 910/11854/22 про зобов`язання ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу.

4. Зобов`язати головного державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Каландея Радислава Борисовича повторно розглянути заяву АТ "Укрзалізниця" про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 № 910/11854/22 про зобов`язання ліквідатора ТОВ "Профінанс груп" Мерзлякова Руслана Петровича визнати вимоги АТ "Укрзалізниця" до ТОВ "Профінанс груп" у розмірі 51 213 572,40 грн. та включити їх до ліквідаційного балансу.

Ухвала набирає законної сили 14 січня 2025 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14 січня 2025 року.

Суддя О.В. Котков