Рішення

від 12.09.2024 по справі 340/234/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/234/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №44/11-28-04-08 від 01.01.2024 року про виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп у реєстрі платників єдиного податку датою, якою його було виключено з реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що єдиним документом, на підставі якого відповідач прийняв оскаржуване рішення та який вказує на наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку, є довідка податкового органу про наявність у товариства податкового боргу, у той же час, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався. Враховуючи наведені обставини представник позивача вважає рішення контролюючого органу протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.10).

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.14-15), у якому позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Стверджував про законність спірного рішення, посилаючись на те, що відповідно до даних ІКС Податковий блок за ТОВ Успенський рибгосп протягом двох послідовних кварталів станом на кожне перше число місяця обліковувався податковий борг по коду платежу 18010600 (орендна плата з юридичних осіб), що перевищував 3060 грн. Так, на 01.07.2023 податковий борг по ІКП по коду платежу 18010600 складав 444946,76 грн.; станом на 01.08.2023 595000,00 грн.; станом на 01.09.2023 741000, 00 грн. та по коду платежу 18050300 - 824,93 грн., що разом складало 741824,93 грн. боргу; станом на 01.10.2023 - 542526,62 грн.; станом на 01.11.2023 - 1057473,38 грн.; станом на 01.12.2023 1309873,38 грн. Враховуючи вищевикладене, Олександрійським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування ТОВ Успенський рибгосп, за наслідками якої складено акт від 29.12.2023 № 44/11-28-04-08/37824346. З огляду на те, що Податковий кодекс України містить пряму норму, щодо анулювання платника єдиного податку відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, на підставі складеного акту камеральної перевірки було прийнято рішення щодо анулювання платником єдиного податку третьої групи ТОВ Успенський рибгосп та переведення такого на сплату податків та зборів на загальних підставах з 01.01.2024 року.

Ухвалою суду від 09.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі (а.с.48).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та включено до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2016 року.

Матеріали справи містять інтегровані картки платника податків ТОВ Успенський рибгосп (а.с.22-23), відповідно до яких податковий борг платника податків становить: по коду платежу 18010600 (орендна плата з юридичних осіб), станом на 01.07.2023 року 444946,76 грн.; станом на 01.08.2023 595000,00 грн.; станом на 01.09.2023 741000, 00 грн. станом на 01.10.2023 - 542526,62 грн.; станом на 01.11.2023 - 1057473,38 грн.; станом на 01.12.2023 1309873,38 грн. та по коду платежу 18050300 (єдиний податок з юридичних осіб) - 824,93 грн.

Посадовими особами Головного управління ДПС в Кіровоградській області складено акт №44/11-28-04-08/37824346 від 29.12.2023 (а.с.21) про результати камеральної перевірки ТОВ Успенський рибгосп вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

Перевіркою встановлено, що у ТОВ Успенський рибгосп протягом двох послідовних кварталів станом на кожне перше число місяця обліковувався податковий борг, чим недотримано вимог абзацу восьмого підпункту 298.2.3 підпункту 298.2 статті 298 ПКУ.

Перелік документів та відомості з інформаційних баз даних, використаних під час проведення перевірки: АІС Податковий блокз її підсистемами.

Головне управління ДПС в Кіровоградській області прийняло рішення від 04.01.2024 року №44/11-28-04-08 (а.с.19) про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 31.12.2023 року, у якому зазначено, що підставою для анулювання реєстрації, як платник єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів

Документи, які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку: довідка про наявність податкового боргу.

Вказане рішення від 01.01.2024 року №44/11-28-04-08 направлено на адресу товариства та отримано уповноваженою особою 06.01.2024 року (а.с.20).

Вважаючи спірне рішення та дії податкового органу протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із пунктом 291.2 статі 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 3) третю: юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу) (п.294.1 ст.294 ПК України).

Згідно з п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Пунктом 295.8 ст.295 ПК України у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно положеннями пп.3 пункту 299.10. статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

У силу вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17.

У ході перевірки встановлено порушення умов перебування позивача на спрощеній системі оподаткування - не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань, що не заперечувалося позивачем. Водночас, позивач посилався на те, що перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався. Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Суд зазначає, що набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи здійснюється за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах та за такою перевіркою встановлюється відповідність такого платника єдиного податку третьої групи критеріям, передбаченим пп.3 п.291.4 ПК України, як умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Відповідачем надано суду копію акту камеральної перевірки №44/11-28-04-08/37824346 від 29.12.2023, на підставі якого, як він стверджує, прийняте оскаржуване рішення. В акті вказано про виявлені порушення пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України як підставу для виключення платника з реєстру платників єдиного податку третьої групи, а саме наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, позивач мав протягом двох послідовних кварталів з 01.07.2023 по 31.12.2023 року заборгованість зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, що підтверджується даними інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок» (а.с.22-23) та не заперечується позивачем.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано документального підтвердження сплати заборгованості або коригування задекларованих показників у відповідний період.

З огляду на викладене, позивач мав податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що обумовлює правомірність рішення відповідача.

Щодо посилання позивача на те, що дійсність договору оренди землі від 05.08.2022, укладеного між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області (далі Онуфріївська селищна рада) та ТОВ УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП було предметом спору у справі №912/242/24 Господарського суду Кіровоградської області, та вказаний договір був підставою для нарахування орендної плати за землю з юридичних осіб, суд зазначає.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10 червня 2024 рокуСправа № 912/242/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Державного реєстратора Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного агентства водних ресурсів України, про визнання укладеним договору оренди землі, визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, визнання закінченим строку дії договору, зобов`язання вчинити дії, відмовлено в задоволенні позову повністю як Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" так і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська"

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 року по справі №912/242/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2024 у справі № 912/242/24 - повернуто.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, відповідачем, доведено правомірність прийнятого рішення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп (28120, Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Успенка, вул. Придніпровська, буд. 84, ЄДРПОУ 37824346) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА