Постанова

від 30.01.2025 по справі 340/234/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 січня 2025 року м. Дніпросправа № 340/234/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року (головуючий суддя Кармазина Т.М.)

в адміністративній справі №340/234/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп , звернувся 15.01.2024 до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив:

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп у реєстрі платників єдиного податку датою, якою його було виключено з реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що єдиним документом, на підставі якого відповідач прийняв оскаржуване рішення та який вказує на наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку, є довідка податкового органу про наявність у товариства податкового боргу, у той же час, всупереч вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався. Враховуючи наведені обставини представник позивача вважає рішення контролюючого органу протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач мав податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що обумовлює правомірність рішення відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вказує, що позивач не отримував акт, який був складений за результатами камеральної перевірки. ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» вперше дізнався про існування Акту камеральної перевірки, ознайомившись з документами, доданими ГУ ДПС у Кіровоградській області до відзиву на позовну заяву. Відповідачем, у свою чергу не було надано жодних доказів на підтвердження того, що Акт камеральної перевірки був вручений чи надісланий ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП». Таким чином, ГУ ДПС у Кіровоградській області було порушено порядок оформлення результатів перевірки, зокрема, положення п. 86.2 ст. 86 ПК України. Враховуючи, що Акт камеральної перевірки не був вручений або надісланий Позивачу, позивач не мав можливості з ним ознайомитися. Отже, у зв`язку з порушенням ГУ ДПС у Кіровоградській області порядку оформлення результатів перевірки, ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» було позбавлене права подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, передбаченого п. 86.7 ст. 86 ПК України.

Зазначає, що з огляду на те, що Договір оренди від 05.08.2022 визнано недійсним з моменту його укладення, будь-які податкові нарахування щодо нього є необґрунтованими та безпідставними і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності, в тому числі виключення Позивача з реєстру платників єдиного податку. У зв`язку з наведеним, у ГУ ДПС у Кіровоградській області були відсутні підстави для прийняття рішення № 44/11-28-04-08 від 01.01.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП». Отже, наявні достатні та обґрунтовані підстави для задоволення позовної заяви ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» у повному обсязі, а саме визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області № 44/11-28-04-08 від 01.01.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» та зобов`язання ГУ ДПС у Кіровоградській області поновити ТОВ «УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП» у реєстрі платників єдиного податку датою, якою його було виключено з реєстру платників єдиного податку.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та включено до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2016 року.

Матеріали справи містять інтегровані картки платника податків ТОВ Успенський рибгосп, відповідно до яких податковий борг платника податків становить по коду платежу 18010600 (орендна плата з юридичних осіб) (а.с.22-23):

станом на 01.07.2023 року 444 946,76 грн.;

станом на 01.08.2023 595 000грн.;

станом на 01.09.2023 741 000грн.;

станом на 01.10.2023 542 526,62 грн.;

станом на 01.11.2023 1 057 473,38 грн.;

станом на 01.12.2023 1 309 873,38 грн.,

та по коду платежу 18050300 (єдиний податок з юридичних осіб) - 824,93 грн.

Відповідачем складено акт №44/11-28-04-08/37824346 від 29.12.2023 про результати камеральної перевірки ТОВ Успенський рибгосп вимог перебування на спрощеній системі оподаткування (а.с.21).

Перевіркою встановлено, що у ТОВ Успенський рибгосп протягом двох послідовних кварталів станом на кожне перше число місяця обліковувався податковий борг, чим недотримано вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 підпункту 298.2 статті 298 ПКУ.

Перелік документів та відомості з інформаційних баз даних, використаних під час проведення перевірки: АІС Податковий блок з її підсистемами.

Відповідачем прийнято рішення від 01.01.2024 року №44/11-28-04-08 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 31.12.2023 року, у якому зазначено, що підставою для анулювання реєстрації, як платник єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (а.с.19).

Документи, які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку: довідка про наявність податкового боргу.

Вказане рішення від 01.01.2024 року №44/11-28-04-08 направлено на адресу позивача та отримано уповноваженою особою 06.01.2024 року (а.с.20).

Позивач вважає рішення відповідача від 01.01.2024 року №44/11-28-04-08 протиправними.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із пунктом 291.2 статі 291 Податкового кодексу України (ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

3) третю: юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу) (п.294.1 ст.294 ПКУ).

Згідно з п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Пунктом 295.8 ст.295 ПК України у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно положеннями пп.3 пункту 299.10. статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

У силу вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №820/5346/17.

Матеріалами справи підтверджується, що в ході перевірки встановлено порушення умов перебування позивача на спрощеній системі оподаткування - не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань.

Водночас, позивач зазначає, що перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки відповідачем не складався.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять акт №44/11-28-04-08/37824346 від 29.12.2023 про результати камеральної перевірки ТОВ Успенський рибгосп вимог перебування на спрощеній системі оподаткування (а.с.21).

У вказаному акті зазначено, що при перевірці використано інформацію з комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: АІС Податковий блок з її підсистемами.

Перевіркою встановлено, що у ТОВ Успенський рибгосп протягом двох послідовних кварталів станом на кожне перше число місяця обліковувався податковий борг, чим недотримано вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 підпункту 298.2 статті 298 ПКУ.

Отже, спростовуються доводи позивача, що відповідачем не було проведено перевірку.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку третьої групи здійснюється за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах та за такою перевіркою встановлюється відповідність такого платника єдиного податку третьої групи критеріям, передбаченим пп. 3 п.291.4 ПК України, як умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Отже, матеріали справи містять акт камеральної перевірки №44/11-28-04-08/37824346 від 29.12.2023.

При цьому, відповідач зазначає, що на підставі цього акту прийняте рішення від 01.01.2024 року №44/11-28-04-08 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 31.12.2023 року.

В акті вказано про виявлені порушення пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України як підставу для виключення платника з реєстру платників єдиного податку третьої групи, а саме наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач мав протягом двох послідовних кварталів з 01.07.2023 по 31.12.2023 року заборгованість зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

Вказане підтверджується даними інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок» та не заперечується позивачем (а.с.22-23).

Водночас, матеріали справи не містять (позивачем не надано) документального підтвердження сплати заборгованості або коригування задекларованих показників у відповідний період.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

При цьому позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки визнаний недійсний з моменту його укладення.

Щодо посилання позивача на те, що дійсність договору оренди землі від 05.08.2022, укладеного між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області (Онуфріївська селищна рада) та ТОВ УСПЕНСЬКИЙ РИБГОСП було предметом спору у справі №912/242/24 Господарського суду Кіровоградської області, та вказаний договір був підставою для нарахування орендної плати за землю з юридичних осіб, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2024 року (справа №912/242/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, Державного реєстратора Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Гришанова Антона Івановича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного агентства водних ресурсів України, про визнання укладеним договору оренди землі, визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, визнання закінченим строку дії договору, зобов`язання вчинити дії, відмовлено в задоволенні позову повністю (і Товариству з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", і третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 року по справі №912/242/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.06.2024 у справі №912/242/24 - повернуто. Таким чином відсутні докази на підтвердження того, що зазначений договір оренди земельної ділянки визнаний недійсним з моменту укладення.

Вказане дає підстави для висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято рішення від 01.01.2024 року №44/11-28-04-08 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 31.12.2023 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Успенський рибгосп залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 30.01.2025 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова