Рішення

від 19.09.2024 по справі 580/4399/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року справа № 580/4399/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

01.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області викладену в листу від 30.04.2024 №54.05-229, у зарахуванні ОСОБА_1 , до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Контрольно-ревізійне управління у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державна фінансова інспекція в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управління державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019;

2) зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 , вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в: Контрольно-ревізійне управління у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державна фінансова інспекція в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управління державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.04.2024 він звернувся до відповідача з рапортом щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах. Проте, відповідач листом від 30.04.2024 відмовив йому в зарахуванні зазначених ним періодів роботи до стажу служби в Службі судової охорони та зазначив, що посада позивачки не входить цього переліку, у зв`язку з чим зарахувати до стажу Служби судової охорони час роботи в державних органах не є можливим. Вважаючи бездіяльність відповідача незаконною, позивачка звернулась до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивач та зазначив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони. Поряд з цим, рішенням Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 №2236/0/15-21 внесені зміни до цього Положення, якими пункт 5 розділу І викладено у новій редакції, згідно з якою, зокрема, до стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей». У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони. Вказав, що такий перелік затверджений наказами Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 та від 05.12.2022 №519 і включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони. У зв`язку з вищезазначеним посада позивача не входить до цього переліку, у зв`язку з чим зарахувати до стажу Служби судової охорони час роботи в державних органах не є можливим.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивача прийнято на службу до Судової охорони з 29.11.2019.

03.04.2024 позивач звернувся до відповідача з рапортом щодо зарахування до стажу його служби у Службі судової охорони стажу (періоду) роботи в державних органах, а саме: контрольно-ревізійне управління у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державна фінансова інспекція в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управління державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019.

Листом від 30.04.2024 №54/05-229 відповідач відмовив позивачу у зарахуванні до стажу його служби в Службі судової охорони стажу (періоду) роботи в державних органах, оскільки посада позивача не входить до переліку, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (стаття 161.

Частиною четвертою статті 163 Закону №1402-VIII (у редакції Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII, який набрав чинності 05.08.2018) було передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021 №1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1 такого змісту:

«Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

При цьому, статтю 163 Закону №1402-VIII після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:

« 4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони».

У зв`язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п`ятою - дев`ятою;

Абзац другий частини п`ятої та частину сьому Закону №1402-VIII виключено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затверджено Положення, яким визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони (далі - Положення).

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення (зі змінами), час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

З наведеного слід дійти висновку, що пункт 5 Положення містить бланкетну норму, яка слугує підставою для звернення до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі - Постанова №393).

Так, згідно з пунктом «б» частини першої статті 1-2 Закону №2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Пунктом «и» частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

У свою чергу, абзацом 12 пункту 1 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

За змістом пункту 3 розділу І Порядку №384 (зі змінами), грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників Служби судової охорони, серед іншого, належить надбавка за стаж служби (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку №384).

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних органах Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункти 8, 9 розділу І Порядку №384).

Положеннями пунктів 17-19 розділу ІІ цього Порядку визначено, що надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони».

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня.

До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою №393.

Аналіз положень пункту «и» частини першої статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, пункту 5 Положення, пунктів 8, 9 розділу І та пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку №384 дає підстави суду дійти висновку, що вказаними нормами права визначено за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, право на зарахування до стажу в Службі судової охорони, періоду (часу) роботи в державних органах. При цьому, суд констатує, що таке право закріплене в Законі №2262-XII та Положенні, порядок його підтвердження та обчислення - у Постанові №393, а порядок його реалізації - у Порядку №384.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами за змістом поданих ними заяв по суті спору, що на виконання вимог пункту «и» частини першої статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 №519 до вказаного вище Переліку внесено зміни, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

« 1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.»

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

При цьому, суд зауважує, що перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджено.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови: від 18.11.2019 у справі №813/5876/15, від 20.09.2019 у справі №813/904/15, від 04.10.2018 у справі №819/1695/16 тощо). Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що Закон №2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності - в даному випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони для обрахунку стажу.

Суд зазначає, що якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом «и» частини першої статті 17 Закону №2262-ХІІ, держава, у даному випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих позивачці прав та правомірних сподівань, не зарахувала до її стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону №2262-ХІІ.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

На переконання суду, реалізація зазначеної вище гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку (переліку) посад.

Як встановлено вище судом, до вислуги років для виплати співробітникам Служби судової охорони надбавки за стаж служби зараховуються періоди, визначені Законом №2262-ХІІ та Постановою №393 (пункт 19 розділу II Порядку №384).

Відповідно до пункту «и» частини першої статті 17 Закону №2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови КМУ №393, до стажу служби у Службі судової охорони зараховується час роботи в державних органах.

При цьому, суд враховує, що за приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (зі змінами), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 підтверджується час (періоди) роботи позивача у Контрольно-ревізійному управління у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; у Державній фінансовій інспекції в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; в Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019.

Крім цього, та обставина, що позивач у спірні періоди працював саме в державних органах, відповідачем не оспорюється.

Відтак, не зарахування відповідачем зазначених періодів до стажу служби позивача у Службі судової охорони суперечить приписами закону, а посилання відповідача на відсутність у затвердженому переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови позивачу у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі судової охорони, є, на переконання суду, необґрунтованим.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу шляхом визнання протиправною відмови Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області у зарахуванні до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах.

Також, суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних (конкретних) фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, з огляду на викладене, належним способом захисту порушених прав позивачки, на переконання суду, є зобов`язання відповідача зарахувати відповідні періоди її роботи на державній службі до стажу служби у Службі судової охорони.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області викладену в листі від 30.04.2024 №54.05-229, в зарахуванні ОСОБА_1 , до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Контрольно-ревізійне управління у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державна фінансова інспекція в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управління державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 , вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-2 від 18.11.2021, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в: Контрольно-ревізійному управлінні в Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державній фінансовій інспекція в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА