Постанова

від 27.11.2024 по справі 580/4399/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4399/24 Головуючий у І інстанції - Янківська В.П.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області викладену в листі від 30.04.2024 № 54.05-229 в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Контрольно-ревізійному управлінні у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державній фінансовій інспекції в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 № 2236/0/15-2, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в: Контрольно-ревізійному управлінні в Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державній фінансовій інспекції в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що він звернувся до Відповідача з рапортом щодо зарахування до стажу служби у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах. Проте, Відповідач листом від 30.04.2024 відмовив Позивачу в зарахуванні зазначених ним періодів роботи до стажу служби в Службі судової охорони та зазначив, що його посада не входить Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454, у зв`язку з чим зарахувати до стажу Служби судової охорони час роботи в державних органах не є можливим.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, з урахуванням додаткового рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області викладену в листі від 30.04.2024 № 54.05-229 в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, а саме в: Контрольно-ревізійному управлінні у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державній фінансовій інспекції в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років в Службі судової охорони відповідно до п. 5 розділу І Положення про проходження Служби співробітникам Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 № 2236/0/15-2, та зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час попередньої роботи в: Контрольно-ревізійному управлінні в Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державній фінансовій інспекції в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області подало апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційних скаргах Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційні скарги мотивовані також тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.

Разом з тим, рішенням Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 № 2236/0/15-21 внесено зміни до цього Положення, якими пункт 5 розділу І викладено у новій редакції, згідно з якою, зокрема, до стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, зокрема, час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Вказано, що такий перелік затверджений наказами Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 та від 05.12.2022 № 519 і включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони. У зв`язку з вищезазначеним посада позивача не входить до цього переліку, у зв`язку з чим зарахувати до стажу Служби судової охорони час роботи в державних органах не є можливим.

Позивачем подано відзиви на апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивача прийнято на службу до Судової охорони з 29.11.2019.

03 квітня 2024 року Позивач звернувся до Відповідача з рапортом щодо зарахування до стажу його служби у Службі судової охорони стажу (періоду) роботи в державних органах, а саме в: Контрольно-ревізійному управлінні в Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; Державній фінансовій інспекції в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019.

Листом від 30.04.2024 № 54/05-229 Відповідач відмовив Позивачу у зарахуванні до стажу його служби в Службі судової охорони стажу (періоду) роботи в державних органах, оскільки посада Позивача не входить до переліку, затвердженого наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454.

Не погоджуючись з такою відмовою Відповідача, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що не зарахування Відповідачем зазначених періодів до стажу служби Позивача у Службі судової охорони суперечить приписами закону, а посилання Відповідача на відсутність у затвердженому переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі судової охорони, є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно зі ст. 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Частиною 4 статті 163 Закону № 1402-VIII (у редакції Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII, який набрав чинності 05.08.2018) було передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021 № 1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1 такого змісту:

«Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони.

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

При цьому, статтю 163 Закону №1402-VIII після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:

« 4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони».

У зв`язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п`ятою - дев`ятою;

Абзац другий частини п`ятої та частину сьому Закону № 1402-VIII виключено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затверджено Положення, яким визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони (далі - Положення).

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Так, згідно з пунктом «б» частини 1 статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Абзацом 12 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393) передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників Служби судової охорони належить надбавка за стаж служби (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в територіальних органах Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункти 8, 9 розділу І Порядку № 384).

Згідно з пунктами 17-19 розділу ІІ Порядку № 384 надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони».

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня.

Наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 № 519 до вказаного вище Переліку внесено зміни, у зв`язку з чим останній викладено у новій редакції, а саме:

« 1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.»

Таким чином, перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

Перелік посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, станом на час виникнення спірних правовідносин, Головою Служби судової охорони не затверджено.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови: від 04 жовтня 2018 року у справі № 819/1695/16, від 20 вересня 2019 року у справі № 813/904/15, від 18 листопада 2019 року у справі № 813/5876/15).

Зокрема, Верховний Суд у вищенаведених постановах вказав, що Закон № 2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності - в даному випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони для обрахунку стажу.

Таким чином, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій, а саме права на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони за правилами, встановленими пунктом «и» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ, держава, у даному випадку в особі Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, безпідставно, відступаючи від гарантованих Позивачу прав та правомірних сподівань, не зарахувала до його стажу службу в державних органах, як особі, на яку поширюється дія Закону № 2262-ХІІ.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Отже, реалізація зазначеної вище гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку (переліку) посад.

При цьому, за приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (зі змінами), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, записами трудової книжки Позивача серії НОМЕР_1 підтверджуються періоди його роботи, зокрема: у Контрольно-ревізійному управління у Черкаській області з 22.02.2010 до 30.03.2011; у Державній фінансовій інспекції в Черкаській області з 01.02.2012 до 14.11.2012; в Управлінні державної казначейської служби України у Черкаській області з 15.11.2012 до 27.11.2019.

Крім цього, та обставина, що Позивач у спірні періоди працював саме в державних органах, Відповідачем не оспорюється.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не зарахування Відповідачем зазначених періодів до стажу служби Позивача у Службі судової охорони суперечить приписами Закону, а доводи Відповідача про відсутність у затвердженому переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови Позивачу у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі судової охорони, є необґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційних скарг не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

Оцінюючи інші доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області, викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення та додаткове рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Василенко