Постанова

від 19.09.2024 по справі 569/1175/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/1175/18

Провадження № 22-ц/4815/465/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.,

секретар судовогозасідання: Хлуд І.П.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Перепечай К.В. на рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 26 січня 2024 року, ухвалене в складі судді Галінської В.В., дата ск5ладання повного тексту рішення не вказана, у справі №569/1175/18

в стан овив :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною.

Позов мотивований тим, що 17.10.2006р. на балансі ПАТ АКБ «Київ» було створено Фонд фінансування будівництва виду «А» по залученню коштів на будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 в житловому комплексі «Золота підкова».

13.06.2008р. ОСОБА_1 уклав з ПАТ АКБ «Київ» Договір про участь у ФФБ № 283/4-15, маючи на меті отримати у власність трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

Позивач належно виконав свої зобов`язання сплативши 100% вартості об`єкта інвестування. Після сплати вартості об`єкту інвестування ПАТ АКБ «Київ» на суму внесених коштів видав Позивачу Свідоцтво про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому було погоджено заплановану дату введення об`єкта будівництва в експлуатацію - січень 2009року, проте станом на даний час житла позивач не отримав.

За фактами шахрайських дій, вчинених за участю ПАТ АКБ «Київ» 08.04.2014р. слідчим відділом Управління МВС України в Рівненській області інформація про це була внесена до ЄРДР за № 12014180010001871, а Позивача визнано потерпілим. Також за заявою Позивача 28.01.2016р. відкрито кримінальне провадження № 12016180000000017 за фактами бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ АКБ «Київ» щодо здійснення ним повноважень після введення в банк тимчасової адміністрації.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.06.2015 року №411 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «КИЇВ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.06.2015 №122 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «КИЇВ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Відповідно доположень статті24Закону №978-ІV,(вредакції якстаном надату створенняФФБ набалансі АКБ«Київ», такі станомна датуприпинення ПАТАКБ «Київ»як юридичної особи)нагляд тарегулювання діяльності управителів ФФБ здійснювала національна комісія,що здійснюєдержавне регулюванняу сфері ринків фінансовихпослуг таНаціональний банкУкраїни умежах своїх повноважень. Відповідно,на НаціональнийБанк Українизаконом покладено повноваження здійснити нагляд задіяльністю банка-управителя ФФБ;розробити тазапровадити належне регулювання вчастині діяльностібанків -управителів ФФБ. Національний банкУкраїни протягомусього часувиконання відповідних повноважень незатвердив жодного регуляторного акту,який встановлював ефективні методи контролю задіяльністю управителівФФБ.

Лише Постановоювід 18.09.2017року НБУвнесено змінидо Інструкціїпро порядок регулювання діяльностібанків вУкраїні, якою знизив «межу» потрапляння банків докатегорії спеціалізованихбанків довірчогоуправління до50%операцій довірчого управління відносносукупних активівбанку.

Цією жпостановою було доповнено розділVIIIГлавою 5.Спеціальні вимоги щодо діяльностібанку,що єуправителем ФФБ,яким встановлено: обов`язок банків мати внутрішньобанківське положення, яке має містити процедури контролю за ФФБ; впровадження банками методики контролю за ефективністю використання забудовником коштів; складання звітності за результатами моніторингу; обов`язок подавати до НБУ висновок аудиторської фірми.

Позивач вказує, що протиправна бездіяльність Національного Банку України полягає в тому, що в порушення частини 1 статті 24 Закону № 978- ІV від 19 червня 2003 року, НБУ самоусунувся від контролю за дотриманням управителем ФФБ вимог відповідного закону та інших актів законодавства, а також дотримання управителем ФФБ прийнятих на себе за договорами про участь у ФФБ зобов`язань.

Враховуючи, що ліквідаційна процедура банку тривала 5 років, НБУ не був позбавлений можливості звернутись в суд для зміни управителя ФФБ. При цьому, позивач вважає, що НБУ зобов`язаний був це зробити, щоб не допустити втрати коштів фонду, переданих довірителям в управління, враховуючи, що Національному Банку України було відомо про наявність таких коштів на позабалансовому рахунку. Водночас, результатом тривалої бездіяльності НБУ стало протиправне припинення існування ФФБ і втрата усіма довірителями своїх коштів, як і можливості отримати майно, в яке такі кошти проінвестовано. Фактично, усі кошти ФФБ, що обліковувались на позабалансових рахунках зникли, і уповноважений орган регулювання та нагляду за діяльністю управителів ФФБ Національний Банк України - не вчинив жодних дій, не виявив цього порушення, та не зупинив його, а допустив внесення відомостей про припинення ПАТ АКБ «Київ» як юридичної особи, а разом з цим і припинення існування ФФБ у спосіб, не передбачений Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Таким чином, позивач вважає, що контролюючим органом допущено тривалу бездіяльність, яка порушила права позивача та стала причиною неможливості отримання останнім ні об`єкта інвестування, ні повернення власних коштів.

Бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на думку позивача, полягає у відсутності контролю та заходів реагування з боку керівництва Фонду на протиправні дії уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідації в ПАТ «АКБ «КИЇВ».

Просив суд про задоволення позову.

Рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 26 січня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Перепечай К.В. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також вважаючи, що рішення прийнято без повного та всебічного з`ясування обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував положення Закону України про «Захист прав споживачів», який застосовується до спірних правовідносин фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю в частині не врегульованій спеціальним законом. Вказує, що Національний банк України має повноваження на захист прав споживачів фінансових послуг і регулює поведінку банків та небанківських фінансових установ щодо споживачів фінансових послуг що затверджені в Положенні про здійснення Національним банком України нагляду за додержанням банками законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг від 09.02.2021. Проте НБУ ігнорував виконання вказаних функцій та свідомо надавав недостовірну інформацію про відсутність будь-яких повноважень з належного реагування на звернення споживача та стан управління коштами в межах ФФБ, чим допустив бездіяльність в частині відсутності належного регулювання діяльності управителів ФФБ. Крім того суд протиправно не встановив наявності у НБУ обов`язку звернення до суду щодо заміни управителя ФФБ. Бездіяльність НБУ, в межах дискреційних повноважень, стала прямим наслідком завдання шкоди довірителям у вигляді припинення ФФБ разом із ліквідацією банку. Будь який інший орган, який міг врегулювати відносини із довірителями відсутній як і будь який інший спосіб дій контролюючого органу, окрім звернення до суду з позовом про заміну управителя.

Суд не врахував докази вчинення відповідачем 2 порушення прав позивача шляхом включення коштів оперативного резерву ФФБ до ліквідаційної маси та не передачі їх іншій установі. Суд першої інстанції зробив хибний висновок про відсутність у Фонду законних повноважень щодо будь-якого регулювання діяльності фінансової установи, яка виступає Управителем ФФБ та щодо якої здійснюється процедура виведення з ринку в порядку визначеному Законом.

Покликається на правові висновки Верховного Суду з подібних правовідносин.

У відзиві на апеляційну скаргу представник НБУ вказує, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.

У частині третій статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПКУкраїни передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає.

Встановлено, що17.10.2006 на балансі ПАТ АКБ «Київ» було створено Фонд фінансування будівництва виду «А» по залученню коштів на будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 в житловому комплексі «Золота підкова».

13.06.2008р. ОСОБА_1 (Довіритель) уклав з ПАТ АКБ «Київ» (Управитель) Договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 283/4-15 відповідно до п.1.5 якого об`єктом інвестування за цим договором є трикімнатна квартира АДРЕСА_3 . Вказаний об`єкт інвестування управитель закріплює за довірителем на умовах Правил ФФБ.

Відповідно до п.3.4 Загальна вартість об`єкту інвестування на момент укладення Договору становить 458122,50 грн.

Копією квитанції № 7137246 від 13 червня 2008 року стверджується сплата ОСОБА_1 коштів у розмірі 138600 грн, копією квитанції №7202381 від 24 червня 2008 року стверджується сплата коштів у розмірі 148500 грн, копією квитанції №7251420 від 01 липня 2008 року стверджується сплата коштів позивачем у розмірі 151024,50 грн., копією квитанції №7677894 від 27 серпня 2008 року стверджується сплата коштів у розмірі 19998,00 грн. Призначення платежу за згаданими квитанціями «Прийняття коштів в ФФБ згідно договору №283/4-15 від 13.03.2008 року від ОСОБА_1 на будівництво об`єкту за адресою АДРЕСА_4 ».

27 серпня 2008 року позивачу ОСОБА_1 видано АКБ «Київ» свідоцтво про участь у Фонді Фінансування будівництва виду «А» багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується його копією, що наявна в матеріалах справи. Відповідно до даного свідоцтва запланована дата введення об`єкта будівництва в експлуатацію - січень 2009 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору про організацію спорудження об`єкта будівництва від 17 жовтня 2006 року, що укладений між АКБ «Київ» (управитель) та ТзОВ «Перша Українська індустріально-Інвестиційна Компанія» (Замовник) в порядку та на умовах, визначених цим договором, управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє Замовнику збудувати належної якості багатоповерховий житловий будинок, що знаходиться за адресою м. Рівне, на розі вулиць Соборної та Корольова, ввести його в експлуатацію та передати Об`єкти інвестування Довірителям ФФБ у власність у встановлені в цьому договорі строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а Управитель зобов`язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ.

Відповідно до п.1.8 Договору Сторони домовились, що початок спорудження Об`єкта будівництва - жовтень 2006 року, введення об`єкта будівництва в експлуатацію квітень 2008 року, дата передачі Об`єктів інвестування Довірителям під заселення травень 2008 року.

Згідно Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 27.02.2017 року, зареєстрованої в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №РВ 143170581263, об`єкт - Будівництво житлового будинку АДРЕСА_5 , код об`єкта 1122.2; категорія складності - ІІІ, вважати закінченим будівництвом, об`єкт готовий до експлуатації.

Останнім забудовником який ввів у експлуатацію вищезазначене будівництво житлового будинку АДРЕСА_5 , є Концерн «Східно - Європейський Будівельний Альянс».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.06.2015 року №411 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «КИЇВ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.06.2015 №122 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКБ «КИЇВ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

15.05.2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «АКБ «КИЇВ» як юридичної особи. Таким чином, ПАТ АКБ «КИЇВ» припинено як юридичну особу.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюютьсяКонституцією України,Законом України "Про звернення громадян",Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю",Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб",Законом України "Про банки і банківську діяльність",Законом України "Про національний банк України",постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року N 490 "Про затвердження Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду"(тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 1ст.21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно зстаттею 24 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"від 19.06.2003 р.№ 978-IV, нагляд та регулювання діяльності управителів ФФБ здійснюють національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національний банк України у межах своїх повноважень.

Метою нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є контроль за дотриманням управителем ФФБ вимог цьогоЗаконута інших актів законодавства, а також дотримання управителем ФФБ прийнятих на себе за договорами про участь у ФФБ зобов`язань.

Основними напрямами нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є:

контроль за відповідністю Правил ФФБ та умов договорів про участь у ФФБ вимогам законодавства;

контроль за дотриманням управителем обмежень, встановлених законом та Правилами ФФБ;

виконання зобов`язань управителем ФФБ щодо включення довірителів до переліку, який управитель надає забудовнику для передачі об`єктів інвестування у власність довірителям;

виконання управителем ФФБ зобов`язань щодо повернення коштів довірителям на їх вимогу та відповідності розміру сум коштів, що виплачуються довірителю, вимогам цьогоЗакону.

Статтями1,3 Закону України "Про банки і банківську діяльність",визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цьогоЗаконує правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника. Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Під банківським наглядом розуміється система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (ст. 1 Закону України "Про національний банк України").

Відповідно дост. 2 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаютьсяКонституцією України, цим Законом та іншими законами України.

З наведеного слідує, що питання регулювання відносин, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків, не звужують, в контексті визначених ч. 3ст. 76 Законом України "Про банки і банківську діяльність"обмежень НБУ щодо не здійснення ним банківського нагляду за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація,змісту банківського нагляду Національного банку України, як такого, повноваження якого визначаютьсяКонституцією України,Законом України "Про Національний банк України"та іншими законами України.

Як зазначалося, згідно ст.ст.1,24 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", даний Закон є спеціальним законом, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління, та яким, у виключному порядку, та у межах своїх повноважень, надаються повноваження нагляду та регулювання діяльності управителів ФФБ Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг і Національному банку України.

Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції про те, щоуспірних правовідносинах перевага надається відповідному спеціальному закону, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління, і такий закон не пов`язує за змістом поняття банківського нагляду НБУ, в аспекті нормЗакону України "Про банки і банківську діяльність"з поняттям здійснення нагляду та регулювання діяльності управителів ФФБ з боку НБУ в розумінніЗакону України "Про національний банк України"таЗакону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Також слід відмітити, щостаттею 7 Закону України "Про Національний банк України"визначені повноваження Національного банку України, серед яких, зокрема, здійснення інших функцій у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Виходячи із сутності системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю, під якою розуміється врегульовані Законом та договорами дії суб`єктів щодо організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю, а також з урахуванням визначених суб`єктів такої системи, якими є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН, на НБУ розповсюджуютьсяповноваження у відповідній фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції.

Також, згідно ч. 5ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цьогоЗакону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Поряд з цим, відповідним законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цьогоЗаконує захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Крім цього, згідно ч. 5ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов`язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно дозаконів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"та «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Убачається, що на виконання своїх повноважень НБУ було проведено інспекційні перевірки, укладення угоди між НБУ та ПАТ АКБ «Київ» про вжиття заходів щодо усунення порушень нормативно-правових актів Національного банку України та поліпшення фінансового стану ПАТ АКБ «Київ» від 31.10.2011 року та додаткові угоди до неї, підтвердження проведення яких містяться в матеріалах справи, які були досліджені судом.

Щодо доводів апеляційної скарги про невиконання НБУ свого обов`язку звернутись до суду із позовною заявою про заміну управителя.

Згідно частини 1 статті 23 Закону № 393/96-ВР за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До нового управителя переходять усі права та обов`язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника.

Для реалізації зазначеної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 490 затверджено "Порядок передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду" (за текстом - Порядок).

Відповідний Порядок, згідно пункту 1, визначає механізм передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі, що відповідає Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів фонду фінансування будівництва, власників сертифікатів фонду операцій з нерухомістю або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили.

Відповідне дискреційне повноваження НБУ не було реалізоване .

Враховуючи відсутність імперативного обов`язку відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя звернутися з позовом до суду в порядку ч. 1 ст. 23 Закону № 393/96-ВР, доводи позивача в цій частині є невмотивованими.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснення повноваження з контролю та нагляду за діяльністю управителів ФФБ, нормативно-правового регулювання ринку фінансових послуг, в т.ч. послуг із довірчого управління фінансовими активами, не відноситься до завдань, повноважень та функцій Фонду гарантування, а також мети створення та діяльності системи гарантування вкладів фізичних осіб в цілому.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено, що НБУ, з урахуванням виявлених під час інспектування недоліків у роботі банку не вжив належних адекватних, негайних та рішучих дій, не прийняв своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ АКБ «Київ» за результатами інспекційної перевірки, передбачених статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що призвело, як наслідок, до значного погіршення фінансового стану та рейтингу ПАТ АКБ «Київ».

Колегія суддів також звертає увагу, що при вирішенні спору суд враховує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в не вчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставізаконута/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно дозакону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі 3813/4640/17, від 17.04.2019 року у справі №342/158/17, від 18.02.2021 у справі №160/6885/19.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене відповідно до ч.13ст.141 ЦПК Українивідсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Перепечай К.В. залишити беззадоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2024 року залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 20 вересня 2024 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Шимків С.С.

Ковальчук Н.М.