Рішення

від 10.09.2024 по справі 922/1190/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024м. ХарківСправа № 922/1190/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (94217, Луганська область, м. Алчевськ, провулок Московський, будинок 14"А"); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" (61166, м. Харків, вулиця Серпова, будинок 4в, кімната 16-А) до 1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) , 2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (61166, м. Харків, вулиця Серпова, будинок 4в) про стягнення коштів та розірвання договору. за участю представників:

позивача - Мамай А.С.;

відповідача 1 - Ус М.В.;

відповідача 2 - не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: 1. ОСОБА_2 та 2. ОСОБА_3 , згідно вимог якої просить суд:

- розірвати укладену між відповідачем ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 05.12.1996 року) та позивачем ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_3 ) угоду про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28 серпня 2018 року.

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 05.12.1996 року) на користь позивача ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_3 ) кошти в сумі 600000 (шістсот тисяч) доларів США, 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) доларів США надмірно сплачених коштів, 1373 (одну тисячі триста сімдесят три) долари США трьох процентів річних.

- стягнути з відповідача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , податковий номер: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 05.07.2001 року) на користь позивача ОСОБА_1 (податковий номер: 2513307317) 33500 (тридцять три тисячі п`ятсот) доларів США безпідставно набутих коштів, 4182 (чотири тисячі сто вісімдесят два) долари США трьох процентів річних.

Крім того, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою (вх. №1190 від 10.04.2024), в якій просить суд забезпечити господарський позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 на загальну суму 37682 долари США шляхом накладення заборони відчуження на належні відповідачу ОСОБА_3 об`єкти нерухомого майна, а саме: 1. нежитлове приміщення підвалу № 5 в літ. "А-10", загальною площею 31,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1893425163101); квартира АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 17200293).

Відповідно до частини 6 статті 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Враховуючи, що відповідачами у позовній заяві вказано фізичних осіб, суд в порядку частини 6 статті 176 ГПК України звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру із запитом щодо отримання інформації про офіційне місце реєстрації (проживання) фізичної особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та отримав відповіді №540790, 540786 від 12.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на вимоги пункту 2, 5 частини 3 статті 162, частини 1, 2 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою (вх. №1190 від 10.04.2024) повернуто заявнику.

19.04.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №10400), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні на 14.05.2024 о 12:45. Разом з тим, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (94217, Луганська область, м. Алчевськ, провулок Московський, будинок 14"А", код ЄДРПОУ 32898963); 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Кепітал Груп" (61166, м. Харків, вулиця Серпова, будинок 4в, кімната 16-А, код ЄДРПОУ 42663027). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (61166, м. Харків, вулиця Серпова, будинок 4в, код ЄДРПОУ 33477397).

24.04.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про забезпечення позову (вх. №10834), в якій позивач просить суд забезпечити господарський позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 на загальну суму 37682 долари США шляхом накладення заборони відчуження на належні відповідачу ОСОБА_3 об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення підвалу №5 в літ. "А-10", загальною площею 31,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1893425163101); квартира АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 17200293).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №10834 від 24.04.2024) задоволено. Забезпечено господарський позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 на загальну суму 37682 долари США шляхом накладення заборони відчуження на належні відповідачу ОСОБА_3 об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення підвалу №5 в літ. "А-10", загальною площею 31,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1893425163101); квартира АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 17200293).

08.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника ОСОБА_1 зареєстровано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №12118), в якому просить суд судове засідання, призначене до розгляду на 14.05.2024 о 12:45, а також всі наступні можливі судові засідання у справі провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/) за участі представника позивача адвоката Мамай Артура Сергійовича.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2024 клопотання представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №12118 від 08.05.2024) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 14.05.2024 о 12:45 та наступних судових засідань у режимі відеоконференції.

14.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача 1 зареєстровано клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №12557).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 28.05.2024 о 12:45 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

24.05.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача 1 зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №13468), в якому просить суд судове засідання, призначене до розгляду на 28 травня 2024 року на 12:45 у справі 922/1190/24, провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/) за участі представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ус Марини Володимирівни та забезпечити технічну можливість для проведення судового засідання 28.05.2024 о 12:45 у справі № 922/1190/24 у режимі відеоконференції в системі Електронний суд - розділ участь в судовому засіданні в адміністративному, цивільному та господарському процесах в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Разом з тим, просить надати доступ до електронної справи №922/1190/24 в підсистемі "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2024 клопотання представника ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №13468 від 24.05.2024) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 28.05.2024 о 12:45 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2024 усне клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 18.06.2024 о 12:45 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

12.06.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача 1 зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №15258), в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву, поновити строк, долучити відзив на позов до матеріалів справи. Разом з тим, просить суд встановити додатковий строк у 10 днів для подання доказів, а саме заяви свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Крім того, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача витрати на правову допомогу, докази понесення яких будуть надані суду протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог, зокрема, зазначено, що позивачем не доведено обставини, на які позивач посилається в частині порушення відповідачем умов угоди про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 18.08.2018. Позивач безпідставно стверджує, що ТОВ "Юкрейніен Кепітал Білдинг" за договором купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 має зобов`язання здійснювати будівельні роботи. До предмету договору не входить виконання будівельних робіт з боку продавця - ТОВ "Юкрейніен Кепітал Білдинг". Позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів порушення договору купівлі-продажу з боку продавця - ТОВ "Юкрейніен Кепітал Білдинг", а також жодних доказів того, що покупець звинувачував ТОВ "Юкрейніен Кепітал Білдинг" в порушенні умов договору купівлі-продажу. Зазначає, що позивач намагається перетворити договір про надання послуг на забезпечувальний договір. Права за забезпеченням завжди належать кредитору за забезпеченим зобов`язанням, оскільки являють собою права на захист у встановлений цим забезпеченням спосіб на випадок порушення забезпеченого зобов`язання боржником.

Стверджує, що поведінка позивача характеризується суперечливістю, оскільки як стверджує позивач, спочатку позивач сплатив кошти за угодою за графіком, вказаним в балансі (як слідує із додатків до позовної заяви, сплата здійснювалася згідно балансу, наданого позивачем, з 01.09.2018 по 10.08.2020 р. - майже два роки) у кількості 22-х платежів, а потім майже через 3,5 роки позивач згадав, що ОСОБА_2 жодних обов`язків за угодою не виконав. Окрім того, вказує про недоведеність позивачем завдання шкоди та розміру шкоди саме позивачу, а не третім особам як підстави для розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України та недоведеність складу цивільного правопорушення. Зазначає, що позивач ніколи не був та не є особою, яка мала набути майнові права на об`єкт нерухомості та на сам об`єкт нерухомості, а отже, не є особою, яка позбавилась того, на що могла розраховувати при укладенні угоди. Більше того, позивач ніколи не був бенефіціарним власником ні ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія", ні ТОВ "Ріал Кепітал Груп". Єдиним засновником ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" була та залишається компанія "Абов Трейд Лімітед" (Англія), а кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - Стефанус Джанк. Зазначає, що позивач має певне відношення до ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" як директор, але не має жодних прав на майно цього підприємства, яке належить "Абов Трейд Лімітед" (Англія). Позивачу не може бути завдана шкода, якщо порушені права ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія". Звертає увагу, що відповідно до додаткової угоди №2 від 10.09.2019 до договору купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 між ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" та ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" було змінено склад сторін договору та усі права та обов`язки за договором наразі належать ТОВ "Ріал Кепітал Груп", в тому числі право вимагати розірвання договору, стягнення штрафних санкцій чи збитків, усі ці права перейшли до ТОВ "Ріал Кепітал Груп".

Крім того, в обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначено, що істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягала доведенню позивачем перед судом. Звертає увагу, що передбачені пунктом 2.1. укладеної між позивачем та відповідачем 1 угоди про співробітництво, не вказують саме на сплату грошових коштів, а передбачають поставку матеріалів та обладнання, необхідного для виконання робіт в межах загальної суми. Саме на позивача покладено обов`язок вести облік поставлених в рахунок виконання цієї угоди фінансів та ТМЦ у формі ведення таблиці взаємовідносин сторін. Тобто баланс відображає не кількість переданих грошових коштів. Доказів того, чиї підписи стоять у графі "підпис" позивач не надав, в графі відсутні також жодні ініціали. Тому позивачем не доведено, що ці підписи належать відповідачу 1 чи відповідачу 2, або іншій особі.

18.06.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №15772). В обґрунтування заперечень проти доводів відповідача 1 позивачем, зокрема, зазначено, що безпідставними є доводи відповідача про те, що ТОВ "Юкрейніен Кепітал Білдинг" не зобов`язано було здійснювати будь-які будівельні роботи, оскільки ТОВ "Юкрейніен Кепітал Білдинг" зобов`язане було забезпечить вчасне завершення будівельних робіт на об`єкті будівництва (до 31.07.2020 р., п. 6.1. Договору), введення об`єкта будівництва в експлуатацію (до 31.12.2020 р.) та передання ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" не пізніше 31.12.2020 р. права власності на об`єкт нерухомості. Зазначено, що у процесуальній поведінці позивача не вбачається жодних ознак суперечливої поведінки. При цьому, відповідач та ТОВ "Юкрейніан Кепітал Білдинг" зобов`язані були виконати всі свої зобов`язання перед позивачем та покупцем майнових прав до 31.12.2020 р. В подальшому 29.12.2023 р., тобто в межах трьох років з моменту остаточного невиконання відповідачем та ТОВ "Юкрейніан Кепітал Білдинг" покладених на них укладеними договорами обов`язків, позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з таким самим позовом. Однак, ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.01.2024 у справі №638/24/24, яку залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21.03.2024 було відмовлено у відкритті провадження у справі та роз`яснено позивачу його право звернутися за вирішенням спору в порядку господарського судочинства. Доводи відповідача про те, що позивач не є бенефіціаром ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія", а тому невиконання ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" зобов`язань перед ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" не впливає на коло прав та обов`язків позивача, є необґрунтованими і безпідставними. Позивач був і є керівником ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг", а тому зазначені особи є взаємопов`язаними.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2024 враховуючи, що основним засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості, процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив поновлено та долучено заяви по суті справи до матеріалів справи на підставі статті 42, 119, 165, 183, 232,233 ГПК України. Крім того, враховуючи, що передбачений частиною 3 статті 177 ГПК України строк підготовчого провадження закінчується, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, а також надання учасникам справи можливості реалізувати свої процесуальні права, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. При цьому, враховуючи, що відповідач 1 не може подати до суду всі докази разом із відзивом на позовну заяву в порядку частини 3 статті 80 ГПК України, з метою реалізації принципів рівності та змагальності сторін, встановлено відповідачу 1 додатковий строк у десять днів з 18.06.2024 для подання доказів в обґрунтування заперечень проти позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 02.07.2024 о 13:00 на підставі статті 42, 80, 177, 119, 177, 183, 232, 233 ГПК України.

01.07.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача 1 зареєстровано клопотання (вх. №16887) про долучення до матеріалів справи доказів, яке досліджено та долучено до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.07.2024 усне клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи задоволено та підготовче засідання відкладено на 23.07.2024 о 12:40 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

16.07.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника ОСОБА_2 зареєстровано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №17981), в якому просить суд судове засідання, призначене до розгляду на 23 липня 2024 року о 12:40 у справі 922/1190/24, провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/) за участі представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ус Марини Володимирівни та забезпечити технічну можливість для проведення судового засідання у режимі відеоконференції в системі Електронний суд - розділ участь в судовому засіданні в адміністративному, цивільному та господарському процесах в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2024 клопотання представника ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №17981 від 16.07.2024) задоволено та призначено проведення підготовчого засідання на 23.07.2024 о 12:40 у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2024 о 12:00 на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 ГПК України.

08.08.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" зареєстровано заяву (вх. №19964), в якій просить суд забезпечити проведення всіх судових засідань по справі, в тому числі 13.08.2024 за участю керуючого адвоката Захарова Павла Валентиновича у режимі відеоконференції у сервісі EASYCON.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (вх. №19964 від 08.08.2024) задоволено та призначено проведення судового засідання на 13.08.2024 о 12:00 та наступних судових засідань у режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.08.2024 усне клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи задоволено та судове засідання відкладено на 20.08.2024 об 11:45 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.

19.08.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заяву про поважність причин неявки у судове засідання (вх. №20705), разом із доданими до нього документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 відкладено судове засідання на 10.09.2024 о 12:00 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.

Представник позивача у призначене судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача 1 у призначене судове засідання з`явився, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів у призначене судове засідання з`явився та надав суду пояснення по суті справи.

Інші учасники справи у призначене судове засідання не з`явилися.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Положеннями п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19.

При цьому, суд зазначає, що копії процесуальних документів у даній справі, які було надіслано на належну адресу відповідача 2, що підтверджена на запит суду відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру в порядку частини 6, 8 статті 176 ГПК України, повернуто на адресу суду з довідкою відділення оператора поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з тим, копії процесуальних документів у даній справі із визначеними у них датою, часом та місцем проведення судових засідань було доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ "Ріал Кепітал Груп", про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронних листів до зареєстрованого Електронного кабінету.

Крім того, враховуючи, що третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" не було зареєстровано Електронний кабінет в ЄСІТС відповідно до частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення вказаного учасника справи про розгляд даної справи, копії процесуальних документів із визначеними у них датою, часом та місцем проведення судових засідань надіслано засобами поштового зв`язку на належну адресу, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, суд зазначає, що судові повідомлення не було доставлено на адресу ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" у зв`язку з призупиненням Акціонерним товариством "Укрпошта" приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв`язку у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України - до поштового відділення 94217, про що працівниками відділу канцелярії суду складено відповідні Акти про неможливість відправки кореспонденції, що долучені судом до матеріалів справи.

З огляду на зазначене, судом своєчасно та у належний спосіб повідомлено вказаного учасника справи про дату, час та місце проведення судових засідань шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку частини 4 статті 122 ГПК України, які долучено судом до матеріалів справи.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Крім того, пунктами 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/1190/24 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд установив наступне.

Матеріали справи свідчать, що 28.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська будівельна компанія" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 52/1 (далі - договір).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України та інших актів законодавства України. Сторони погодили, що при передачі майнових прав та об`єкти нерухомості до покупця також переходить пропорційна частка у праві спільної сумісної власності на місця загального користування (сходові клітки, коридори загального користування, ліфтова шахта тощо) в об`єкті будівництва.

Статтею 1 договору визначено, що об`єкт нерухомості це складова та невід`ємна частина об`єкта будівництва, яка виражена у вигляді нежитлових приміщень та інших об`єктів нерухомого майна в об`єкті будівництва, спорудження яких здійснює продавець. Характеристика об`єкту нерухомості та інформація, яка його ідентифікує, міститься в погодженому і підписаному між сторонами Додатку № 1 до вказаного Договору, який є його невід`ємною частиною. Опис об`єкту нерухомості міститься в додатку № 2 до договору.

Відповідно до пункту 1 додатку №1 до договору, об`єктом нерухомості виступає другий під`їзд блоку громадського призначення у складі комплексу житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (ІІ, ІІІ черги будівництва) по вул. Серповій, 4 у м. Харкові (ІІ черга) на земельних ділянках (кадастровий №6310136300:07:006:0050 та №6310136300:07:006:0051). Складові елементи об`єкту нерухомості: усі нежитлові приміщення підвалу (694,05 кв.м.); усі нежитлові приміщення 1 поверху (540,30 кв.м.); усі нежитлові приміщення 2 поверху (538,80 кв.м.); усі нежитлові приміщення 3 поверху (541,45 кв.м.); усі нежитлові приміщення 4 поверху (541,45 кв.м.); усі нежитлові приміщення 5 поверху (541,45 кв.м.); усі нежитлові приміщення 6 поверху (71,25 кв.м.).

У статті 1 договору визначено, що об`єкт будівництва Блок громадського призначення у складі комплексу будівництва житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (ІІ, ІІІ черги будівництва) по вул. Серповій, 4 у м. Харкові (ІІ черга) на земельних ділянках (кадастровий №6310136300:07:006:0050 та №6310136300:07:006:0051), які надані в оренду для будівництва житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою та реконструкції нежитлової будівлі літ. "Я-7" під адміністративну будівлю з торговими приміщеннями по вул. Серповій, 4 в місті Харкові. Право користування зазначеними земельними ділянками підтверджувались договорами оренди землі від 25.07.2013 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ЕЕО 462880 від 04.12.2014 року, інд. № 30432269, реєстраційний № 518434663101, виданий Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ЕЕО 462883 від 04.12.2014 року, реєстраційний №518504663101, виданий Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області.

Майнові права - всі речові права на об`єкт нерухомості, які передаються у приватну власність покупця за цим договором, а також всі необхідні документи для оформлення права користування частиною земельної ділянки (кадастровий №6310136300:07:006:0050 та №6310136300:07:006:0051) для експлуатації об`єкту нерухомості в межах, вказаних у додатку № 5 до договору, що розташований по вулиці Серповій, 4 в місті Харкові, для експлуатації та обслуговування об`єкту нерухомості та Об`єкту будівництва. Довідка про оплату 100 % майнових прав - це документ, яким продавець підтверджує оплату покупцем 100 % вартості об`єкта нерухомості, розмір якої буде визначено пунктом 5.1 вказаного договору. Порядок видачі довідки про оплату 100 % майнових прав передбачений пунктом 5.3 договору.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що покупець набуває право власності на майнові права шляхом отримання об`єкту нерухомості за Актом прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, Актом прийому-передачі об`єкта нерухомості та довідкою про оплату 100% майнових прав.

Відповідно до пункту 5.1. договору визначено, що загальна ціна майнових прав на об`єкт нерухомості на дату укладення договору складає 32468000,00 грн. за весь об`єкт нерухомості, визначений у п. 2.1. договору, додатку №1 та додатку №2 до цього договору. Сторони домовились, що графік оплати вартості майнових прав на об`єкт нерухомості покупцем, який є додатком №4 до договору, обумовлений графіком виконання зобов`язань продавцем, який передбачений додатком №3 до цього договору.

Згідно умов Додатку № 4 до договору купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018, в якому передбачено таблицю виконання покупцем грошових зобов`язань за договором, сторони встановили обов`язок покупця сплатити продавцю загальну вартість придбання майнових прав частинами (з розстроченням) не пізніше 10.04.2020 у порядку та строки згідно із Додатку № 4 від 28.08.2018 року, а саме: щомісяця в період з 10.09.2018 по 10.04.2020 покупець зобов`язаний був сплачувати на користь продавця кошти в сумі по 1632400 грн.

Пукнтом 5.3. договору передбачено, що після повної сплати покупцем вартості майнових прав на об`єкт нерухомості продавець протягом 5 календарних днів видає покупцеві довідку про оплату 100% вартості майнових прав.

Згідно пункту 6.3. договору передача об`єкта нерухомості покупцю, як власнику майнових прав об`єкта нерухомості здійснюється після належного виконання продавцем зобов`язань, передбачених додатком №3 до договору, введення об`єкта будівництва в експлуатацію та присвоєння поштової адреси об`єкту будівництва у порядку, встановленому чинним законодавством України та органом місцевого самоврядування. Передача об`єкта нерухомості покупцю проводиться за Актом прийому-передачі об`єкту нерухомості, який підписується сторонами не пізніше, ніж через 30 календарних днів з дня введення об`єкта будівництва в експлуатацію та присвоєння поштової адреси об`єкту будівництва.

В момент підписання Акту прийому-передачі об`єкту нерухомості продавець зобов`язаний надати покупцю документи, необхідні для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, перелік яких передбачено законодавством України, чинним на момент укладення Акту прийому-передачі об`єкту нерухомості, за виключенням правовстановлюючих документів юридичної особи покупця, а також технічних паспортів на об`єкти нерухомості та їх завірених копій.

Згідно умови п. 6.1. договору будівельні роботи на об`єкті будівництва мають бути виконані не пізніше 31 липня 2020 року.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що договір діє з дня його підписання та скріплення печатками сторін і до 31 грудня 2020 року, а в частині виконання зобов`язань - до належного та повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Із обставин справи також убачається, що 28.08.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено угоду про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" (далі - угода) за умовами якої сторони визначили загальні принципи їхньої участі в проекті, порядок взаємодії сторін під час виконання завдань проекту.

Згідно пункту 2.1. угоди передбачено, що ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання здійснювати фінансування узгодженої частини вартості проекту в сумі, еквівалентній 600000 дол. США, в строк до 31.08.2020 згідно узгодженого графіку, а саме: щомісяця в період з 10.09.2018 по 10.08.2020 по 25000 дол. США.

Відповідно до умов пункту 2.2. угоди, ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання: здійснювати контроль і нести відповідальність за виконання обсягу будівельно-монтажних робіт з будівництва об`єкта "Матрица" до здачі його в експлуатацію; виконувати всі зобов`язання, покладені на "продавця" в основному договорі купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 року, укладеному між ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" та ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія", бенефіціарами яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно; у відповідності до норм п. п. 4.2.6 п. 4 основного договору №52/1 від 28.08.2018 за вимогою ОСОБА_1 , оформити передачу прав покупця третій особі. Така передача не вносить змін у фінансові відносини сторін за цією угодою; щомісячно підписувати, узгоджений із ОСОБА_1 баланс, відображений в таблиці балансу взаємовідносин сторін.

07.09.2019 між ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" та ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" було укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018, згідно умов якої сторони домовились внести зміни до пункту 5.1. договору та зменшити загальну ціну майнових прав на об`єкт нерухомості до 19480800,00 грн., внести зміни до додатку №1 "Характеристика об`єкту нерухомості" та Додатку №4 "Графік виконання зобов`язання покупцем".

10.09.2019 між ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" (далі - цедент) та ТОВ "Ріал Кепітал Груп" (далі - цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов пункту 1 якого, договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, цедентом цесіонарієві права вимоги, належного цедентові, в межах яких цесіонарій стає кредитором за договором купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 (в редакції від 07.09.2019) між цедентом та ТОВ "Юкрейніан Кепітал Білдинг".

Пунктом 2 договору передбачено, що за договором до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від боржника належного та реального виконання обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 (в редакції від 07.09.2019).

10.09.2019 учасниками ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" прийнято рішення, оформлене протоколом №11/05/19 Загальних зборів учасників ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" від 10.09.2019, згідно якого вирішено погодити укладення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди №2 до договору купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 з ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" в частині передачі усіх прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 від ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" до ТОВ "Ріал Кепітал Груп". Також вирішено надати згоду генеральному директору ОСОБА_3 визначити інші умови вищезазначеної додаткової угоди до договору купівлі-продажу майнових прав на власний розсуд. Доручено генеральному директору ОСОБА_3 підписати відповідний договір (додаткову угоду).

10.09.2019 між ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" та ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018, згідно якої ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" відступає новому покупцю ТОВ "Ріал Кепітал Груп" в повному обсязі усі права та обов`язки за договором купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 (в редакції від 07.09.2019).

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про належне виконання своїх зобов`язань, передбачених пунктом 2.1. угоди про співробітництво та сплату на користь ОСОБА_2 кошти наступним чином:

1) 10.09.2018 сплачено 25000 доларів США на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №1 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

2) 10.10.2018 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №2 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

3) 10.11.2018 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №3 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

4) 10.12.2018 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі № 4 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

5) 15.01.2019 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі № 5 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

6) 10.02.2019 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №6 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

7) 10.03.2019 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі № 7 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

8) 10.04.2019 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №8 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

9) 10.05.2019 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №9 (сторінка 1) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 ;

10) 10.06.2019 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №10 (сторінка 2) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що станом на 10.06.2019 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 8500 доларів США;

11) 10.07.2019 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №11 (сторінка 2) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 10.07.2019 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 17000 доларів США;

12) 10.08.2019 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №12 (сторінка 2) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 10.08.2019 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 25500 доларів США;

13) 10.09.2019 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №13 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 10.09.2019 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 34000 доларів США;

14) 11.10.2019 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №14 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 11.10.2019 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 42500 доларів США;

15) 10.11.2019 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №15 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 10.11.2019 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 51000 доларів США;

16) 10.12.2019 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №16 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 10.12.2019 позивач виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 59500 доларів США;

17) 15.01.2020 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №17 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач зазначає, що станом на 15.01.2020 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 68000 доларів США;

18) 10.02.2020 за твердженням позивача, за вказівкою ОСОБА_2 , позивач передав довіреній особі відповідача директору ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" ОСОБА_3 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №18 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_3 . Разом з тим, позивач вказує, що ані в момент передання грошових коштів, ані в подальшому, ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_2 не надали визначеного законом документу на підтвердження повноважень ОСОБА_3 отримувати замість ОСОБА_2 грошові кошти за угодою про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р. У зв`язку з цим, позивач стверджує про відсутність достатніх підстав зараховувати кошти в сумі 33500 доларів США, що були передані 10.02.2020 ОСОБА_3 , в рахунок виконання ним зобов`язань за укладеною із відповідачем 1 угодою про співробітництво. Ці кошти, на думку позивача, є безпідставно набутими ОСОБА_3 коштами за рахунок позивача. За таких обставин, позивач вказує, що платіж, передбачений угодою станом на 10.02.2020 був погашений за рахунок переплати позивача, яка станом на 15.01.2020 становила 68000 доларів США. Відтак, позивач стверджує, що станом на 10.02.2020 сума достроково виконаних грошових зобов`язань позивача перед відповідачем зменшилася на 25000 доларів США і становила суму 43000 доларів США.

19) 10.03.2020 сплачено 33500 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №19 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 10.03.2020 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 51500 доларів США. Разом з тим, позивачем зазначено, що оскільки станом на 10.03.2020 у позивача мало місце дострокове виконання зобов`язань на суму 51500 доларів США, 10.04.2020 передбачений угодою платіж на суму 25000 доларів США позивачем не вносився. За таких обставин, позивач стверджує, що платіж, передбачений угодою станом на 10.04.2020 був погашений за рахунок переплати позивача, яка станом на 10.03.2020 року становила 51500 доларів США. Відтак, позивач вказує, що станом на 10.04.2020 сума достроково виконаних грошових зобов`язань позивача перед відповідачем 1 зменшилася на 25000 доларів США і становила суму 26500 доларів США.

Позивач стверджує, що оскільки станом на 10.04.2020 у позивача мало місце дострокове виконання зобов`язань на суму 26500 доларів США, 10.05.2020 передбачений угодою платіж на суму 25000 доларів США позивачем не вносився. За таких обставин, платіж, передбачений угодою станом на 10.05.2020 був погашений за рахунок переплати позивача, яка станом на 10.04.2020 становила 26500 доларів США. Відтак, позивач вказує, що станом на 10.05.2020 сума достроково виконаних грошових зобов`язань позивача перед відповідачем 1 зменшилася на 25000 доларів США і становила суму 1500 доларів США;

20) 10.06.2020 сплачено 36000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №22 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивача вказує, що станом на 10.06.2020 позивач достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 12500 доларів США;

21) 10.07.2020 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №23 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_2 . Таким чином, позивача вказує, що станом на 10.07.2020 сума переплати позивача не змінилася і позивач вважався таким, що достроково виконав свої грошові зобов`язання перед відповідачем 1 на суму 12500 доларів США;

22) 10.08.2020 сплачено 25000 доларів США, на підтвердження чого в Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін до угоди про співробітництво в графі №24 (сторінка 3) міститься власноручний підпис відповідача ОСОБА_2 . Таким чином, позивач вказує, що станом на 10.08.2020 позивач зайво сплатив на користь відповідача 1 кошти в сумі 12500 доларів США, що не охоплюються укладеною між ними угодою.

Отже, позивач у позовній заяві та у судових засіданнях стверджує про належне виконання своїх грошових зобов`язань перед ОСОБА_2 за укладеною між ними угодою про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 та зайво переплатив останньому 12500 доларів США, що не охоплюються передбаченою угодою сумою фінансування узгодженої частини будівництва, а також безпідставно сплатив ОСОБА_3 33500 доларів США. Вказує, що ОСОБА_2 не забезпечив належний контроль виконання обсягу будівельно-монтажних робіт з будівництва зазначеного в договорі об`єкту нерухомості, а також не виконав покладених на продавця обов`язків, передбачених в основному договорі купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018, укладеному між ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" та ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг", право вимоги за яким в подальшому було передано до ТОВ "Ріал Кепітал Груп".

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено в статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Разом із тим, згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В обґрунтування позовної вимоги про розірвання угоди про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р. на підставі частини 2 статті 651 ЦК України позивачем зазначено, що негативним наслідком протиправної поведінки відповідача 1 є те, що ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" не направило на адресу ТОВ "Ріал Кепітал Груп" довідки про оплату 100% вартості майнових прав. Також, ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" не підписало і не направило покупцю Акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості та вчасно не ввело об`єкт будівництва в експлуатацію та не виконується основний договір в частині передання у власність покупця за Актом прийому-передачі об`єкту нерухомості відповідно до вимог п. п. 6.3., 6.4. договору. Відтак, стверджує, що в результаті неправомірних дій та бездіяльності відповідача 1, позивач та ТОВ "Ріал Кепітал Груп", із яким було укладено договір цесії, позбавляються того, на що вони розраховувала при укладенні зазначених угод та договорів.

Звертаючись до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 суд враховує, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, наприклад грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки тощо. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. При цьому суд враховує, що підлягає встановленню наявність шкоди, завданої цим істотним порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору та встановленню, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Натомість у даному конкретному випадку заявивши у судовому порядку вимогу про розірвання спірної угоди, судом не встановлено та позивачем не представлено суду відповідних доказів на підтвердження істотності порушення відповідачем 1 умов названого вище договору за критерієм, наведеним у частині 2 статті 651 ЦК України.

При цьому матеріали справи також свідчать, що позивач у даному випадку, не є особою, яка мала набути майнові права на об`єкт нерухомості та на сам об`єкт нерухомості, а отже, не є особою, яка позбавилась того, на що могла розраховувати при укладенні спірної угоди в розумінні частини 2 статті 651 ЦК України.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 10.09.2019 до договору купівлі-продажу майнових прав №52/1 від 28.08.2018 р. між ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" та ТОВ "Східноукраїнська будівельна компанія" було змінено склад сторін договору та усі права та обов`язки за договором належать ТОВ "Ріал Кепітал Груп".

Також, матеріали справи свідчать про те, що позивачем не доведено наявності елементів цивільно-правової відповідальності, в тому числі не представлено суду доказів на підтвердження завдання шкоди, її розміру, причинного зв`язку між шкодою та діями відповідача 1.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що позовна вимога про розірвання угоди про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 визнається судом безпідставною, не доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги до відповідача 1 про стягнення кошти в сумі 600000 доларів США, 12500 доларів США надмірно сплачених коштів та 3% річних у розмірі 1373 долари США, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 99 Конституції України передбачено, що грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до частини 2 статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України за номінальною вартістю (частина 1 статті 192 ЦК України), тоді як обіг іноземної валюти регламентований законами України.

Приписи чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, у якому має бути виражене та виконане зобов`язання (частина 1 статті 192, частина 1 статті 524, частина 1 статті 533 ЦК України), однак не забороняють вираження у договорі зобов`язання в іноземній валюті, а також на перерахунок грошового зобов`язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України щодо іноземної валюти.

Укладення та виконання договірних зобов`язань, виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17.

Відповідно до пункту 2.1. угоди позивач взяв на себе зобов`язання здійснювати фінансування узгодженої частини вартості проекту в сумі, еквівалентній 600000 дол. США, в строк до 31.08.2020 згідно узгодженого графіку, а саме: щомісяця в період з 10.09.2018 по 10.08.2020 по 25000 дол. США.

Відповідно до частини 5 статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Позивачем у позовній заяві та у судових засіданнях зазначено, що в результаті істотного порушення (невиконання) відповідачем 1 укладеної ним із позивачем угоди від 28.08.2018 р. та, як наслідок, розірвання її на цій підставі, позивачу завдано матеріальної шкоди в розмірі сплачених ним на користь відповідача в рамках цієї угоди коштів в сумі 600000 доларів США.

У пункті 8 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 144 ГК України майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підтвердження обґрунтованості та правомірності заявленої до відповідача 1 позовної вимоги про стягнення 600000 доларів США, позивачем в якості доказу представлено суду копію Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додаток до угоди про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018.

Із змісту листа 1-2 "Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додатку до Угоди про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р." слідує, що передбачені такі колонки, як "Дата платежу", "Сума за угодою дол. США" та "Оплата дол. США", в якій дві півколонки "Сума" та "Підпис". При цьому із змісту листа 3 "Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додатку до Угоди про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р." слідує, що передбачені такі колонки, як "Дата платежу", "Сума за угодою" та "Оплата дол. США", в якій дві півколонки "Сума" та "Підпис". Водночас колонка "Сума" поділяється на "До сплати" та "Сплачено".

Натомість у даному разі суд зазначає, що вказана таблиця, яка подана в якості доказу на підтвердження сплачених позивачем на користь відповідача 1 коштів у розмірі 600000 дол. США не може, на переконання суду, розцінюватися як належний та допустимий доказ, який підтверджує заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 1 вказаної суми в розумінні вимог статті 76-77 ГПК України. З поданої копії таблиці як доказу в обґрунтування позовної вимоги у взаємному зв`язку із визначеним предметом та підставами даного позову не вбачається відомостей, які підтверджують обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, що суперечить вимогам статті 74 ГПК України, а тому не дає суду вагомих підстав дійти висновку про належну обґрунтованість та доведеність позивачем заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 коштів у розмірі 600000 дол. США.

При цьому позивач в обґрунтування наявності правових підстав для стягнення з відповідача 1 вказаної суми посилається на положення частини 5 статті 653 ЦК України та вказує про розірвання укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 угоди про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р., однак позивачем також не доведено наявності підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання спірної угоди та жодним чином не доведено наявності протиправної поведінки, розміру шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

В контексті викладеного, Верховний Суд у постанові від 14.09.2022 по справі №465/3517/19 звернув увагу, що принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

З огляду на викладене, враховуючи передбачений статтею 74 ГПК України обов`язок позивача довести ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог шляхом подання до суду доказів в розумінні статті 73, 76, 77 ГПК України, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 кошти в сумі 600000 доларів США визнається судом необґрунтованою, безпідставною, не підтвердженою належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що сплатив на користь відповідача 1 кошти в сумі 12500 доларів США поза межами платежів, передбачених угодою про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р. Стверджує, що сплата цих коштів була здійснена помилково, понад визначену в договорі суму, а тому такі кошти підлягають стягненню з відповідача 1 як безпідставно отримані на підставі статті 1212 ЦК України.

Суд зазначає, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов. По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння. По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою. По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Водночас суд зазначає, що відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Як зазначено вище, умовами п. 2.1. угоди передбачено, що ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання здійснювати фінансування узгодженої частини вартості проекту в сумі, еквівалентній 600000 дол. США, в строк до 31.08.2020 згідно узгодженого графіку, а саме: щомісяця в період з 10.09.2018 по 10.08.2020 по 25000 дол. США.

Позивач у позовній заяві та у судових засіданнях стверджує, що відповідно до умов пункту 2.1. договору сплачував на користь відповідача 1 кошти у розмірі 25000 дол. США щомісячно в період з 10.09.2018 по 10.05.2019. Разом з тим, стверджує, що з 10.06.2019 позивач почав сплачувати на користь відповідача 1 кошти у розмірі 33500 дол. США та сума оплат змінювалась згідно наведеного у позовній заяві розрахунку, а тому позивач резюмує, що зайво сплатив на користь відповідача 1 кошти у розмірі 12500 доларів США.

На підтвердження обґрунтованості та правомірності заявленої до відповідача 1 позовної вимоги про стягнення 12500 доларів США надмірно сплачених коштів, позивачем в якості доказу також представлено суду копію Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додаток до угоди про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018.

Із змісту листа 1-2 "Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додатку до Угоди про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р." слідує, що передбачені такі колонки, як "Дата платежу", "Сума за угодою дол. США" та "Оплата дол. США", в якій дві півколонки "Сума" та "Підпис". При цьому із змісту листа 3 "Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додатку до Угоди про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р." слідує, що передбачені такі колонки, як "Дата платежу", "Сума за угодою" та "Оплата дол. США", в якій дві півколонки "Сума" та "Підпис". Водночас колонка "Сума" поділяється на "До сплати" та "Сплачено".

Натомість у даному разі суд зазначає, що вказана таблиця, яка подана в якості доказу на підтвердження надмірно сплачених позивачем на користь відповідача 1 коштів у розмірі 12500 дол. США також не може, на переконання суду, розцінюватися як належний та допустимий доказ, який підтверджує заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 1 вказаної суми в розумінні вимог статті 76-77 ГПК України. З поданої копії таблиці як доказу в обгрунтування позовної вимоги у взаємному зв`язку із визначеним предметом та підставами даного позову не вбачається відомостей, які підтверджують обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, що суперечить вимогам статті 74 ГПК України, а тому також не дає суду вагомих підстав дійти висновку про належну обґрунтованість та доведеність позивачем заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 коштів у розмірі 12500 дол. США.

З огляду на викладене, враховуючи передбачений статтею 74 ГПК України обов`язок позивача довести ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог шляхом подання до суду доказів в розумінні статті 73, 76, 77 ГПК України, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 надмірно сплачених коштів у розмірі 12500 доларів США є необґрунтованою, недоведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 3% річних у розмірі 1373 долари США, суд зазначає наступне.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

В обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач припускає, що з моменту завершення розрахунків між сторонами за угодою (10.08.2020 року) відповідач 1 остаточно дізнався або, щонайменш, повинен був дізнатися про безпідставно набуття коштів позивача понаднормово за угодою на суму 12500 доларів США, а тому він допустив прострочення повернення цих коштів, що є підставою стягнення три проценти річних за правилами частини 2 статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми, що узгоджується з правовими висновками в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог у одній справі не є обов`язковим.

Враховуючи, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 надмірно сплачених коштів у розмірі 12500 доларів США є недоведеною позивачем в розумінні вимог статті 73-74 ГПК України, а тому здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період з 10.08.2020 по 08.04.2024 у розмірі 1373 доларів США на підставі статті 625 ЦК України та заявлена до стягнення похідна позовна вимога про стягнення вказаних коштів також визнається судом безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 33500 доларів США безпідставно набутих коштів та 3% річних у розмірі 4182 доларів США, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом частини 1 статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

В обґрунтування позовної вимоги до відповідача 2 позивач стверджує, що 10.02.2020 за вказівкою ОСОБА_2 , позивач передав довіреній особі відповідача директору ТОВ "Юкрейніен Кепітел Білдинг" ОСОБА_3 33500 доларів США. Позивач вказує, що ані в момент передання грошових коштів, ані в подальшому, ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_2 не надали визначеного законом документу на підтвердження повноважень ОСОБА_3 отримувати замість ОСОБА_2 грошові кошти за угодою про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018. Отже, позивач стверджує про відсутність достатніх підстав зараховувати кошти в сумі 33500 доларів США, що були передані ОСОБА_3 , в рахунок виконання позивачем зобов`язань за укладеною із відповідачем угодою про співробітництво. Ці кошти, на думку позивача, є безпідставно набутими ОСОБА_3 коштами за рахунок позивача.

На підтвердження обґрунтованості та правомірності заявленої до відповідача 2 позовної вимоги та передання ОСОБА_3 кошти у розмірі 33500 доларів США, позивачем в якості доказу також надано суду копію Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додаток до угоди про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 та зазначено, що в графі №18 (сторінка 3) міститься власноручний підпис ОСОБА_3 , який, на переконання позивача, підтверджує отримання відповідачем 2 від позивача кошти у розмірі 33500 доларів США.

Із змісту листа 3 "Таблиці балансу (графіку) взаємовідносин сторін, додатку до Угоди про співробітництво щодо реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018 р." слідує, що передбачені такі колонки, як "Дата платежу", "Сума за угодою" та "Оплата дол. США", в якій дві півколонки "Сума" та "Підпис". Водночас колонка "Сума" поділяється на "До сплати" та "Сплачено". При цьому в графі №18 вбачається зазначення дати платежу 10.02.2020 та суми за домовленістю 33500,00 дол. США. В колонці "До сплати" зазначено 21000,00 дол. США., а в колонці "Сплачено" зазначено 12500,00 дол. США.

Натомість у даному разі суд зазначає, що вказана таблиця, яка подана в якості доказу на підтвердження сплати позивачем на користь відповідача 2 коштів у розмірі 33500,00 дол. США також не може, на переконання суду, розцінюватися як належний та допустимий доказ, який підтверджує заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 2 вказаної суми в розумінні вимог статті 76-77 ГПК України. З поданої копії таблиці як доказу в обґрунтування позовної вимоги не вбачається відомостей, які підтверджують обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, що суперечить вимогам статті 74 ГПК України, а тому не дає суду вагомих підстав дійти висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 коштів у розмірі 33500,00 дол. США.

Водночас суд зазначає, що подана позивачем таблиця іменована як додаток до угоди про співробітництво по реалізації проекту "Матриця" від 28.08.2018, який укладено між позивачем та відповідачем 1. При цьому у поданій таблиці відсутні відомості про осіб, які проставили у відповідній колонці підпис. Крім того, відповідач 2 не є стороною вказаної угоди та подана таблиця не містить достеменних відомостей, які підтверджували факт отримання саме відповідачем 2 заявлених до стягнення коштів у розмірі 33500 дол. США.

Враховуючи вище викладене, позовна вимога про стягнення з ОСОБА_3 33500 доларів США безпідставно набутих коштів є необґрунтованою, не підтвердженою жодними належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 3% річних у розмірі 4182 доларів США, суд зазначає наступне.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

В обґрунтування вказаної позовної вимоги зазначено, що оскільки відповідач 2 з моменту безпосереднього отримання коштів від позивача знала або, щонайменш, повинна була знати про безпідставне набуття коштів позивача, відповідач 2 допустив прострочення повернення цих коштів, а тому, на думку позивача, з відповідача 2 на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за правилами частини 2 статті 625 ЦК України.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зроблено висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог у одній справі не є обов`язковим.

Враховуючи, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 33500 доларів США безпідставно набутих коштів є недоведеною позивачем в розумінні вимог статті 73-74 ГПК України, а тому здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період з 10.02.2020 по 08.04.2024 у розмірі 4182 доларів США на підставі статті 625 ЦК України також визнається судом безпідставним та позовна вимога про стягнення вказаних коштів задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок зазначених доказів у їх сукупності.

Згідно частини 9, 10статті 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З огляду на наведені положення процесуального закону, у зв`язку з повною відмовою у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі №922/1190/24.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, покладає судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.04.2024 у справі №922/1190/24.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" вересня 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова