Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/10211/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/10211/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Палія В.В.

Вовка І.В.

секретар судового засідання: Король Д.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.09.2024

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024

повний текст ухвали складено та підписано 18.07.2024

про розгляд скарги на бездіяльність та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича

у справі № 910/10211/21 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Онікс»

про стягнення 200 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги та рух справи

Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Онікс» про стягнення 200 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 у справі №910/10211/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Онікс» на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» заборгованість в сумі 100 000 грн, пеню в сумі 26 154 грн 16 коп, штраф в сумі 5 000,00 грн, 15% річних в сумі 35 178 грн 86 коп, інфляційні втрати в сумі 10 998 грн 92 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 659 грн 98 коп.

Після набрання рішенням законної сили 21.09.2021 у справі №910/10211/21 судом було видано відповідний наказ.

20.05.2024 на адресу місцевого господарського суду від Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» надійшла скарга на бездіяльність та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича, яка обґрунтована тим, що органом державної виконавчої служби допущено протиправну бездіяльність та не вчинено всіх належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні № 67129654. Крім того, не доведено наявність підстав передбачених пунктом другим частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" для повернення стягувачу виконавчого документа, у зв`язку з чим скаржник просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича із незабезпечення здійснення усіх можливих та достатніх дій для виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 67129654 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Онікс» на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» заборгованість в сумі 100 000 грн, пеню в сумі 26 154 грн 16 коп, штраф в сумі 5 000,00 грн, 15% річних в сумі 35 178 грн 86 коп, інфляційні втрати в сумі 10 998 грн 92 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 659 грн 98 коп;

- визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.04.2024 у виконавчому провадженні № 67129654, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хоменко Вадимом Валерійовичем;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича поновити виконавче провадження № 67129654 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 у справі №910/10211/21 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні № 67129654 комплексу дій, спрямованих на належне та в повному обсязі виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

27.06.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №910/10211/21 у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» на бездіяльність та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича відмовлено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Видано відповідний наказ.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що: (1) скаржником не враховано здійснених виконавцем дій зі здійснення періодичної перевірки та виявлення рахунків боржника, накладення арешту на грошові кошти на рахунках боржника; направлення інших запитів, направлених на встановлення інформації про майновий стан боржника та виявлення цього майна; (2) скаржником, вказано перелік виконавчих дій, які, на його думку, не були вчинені виконавцем, не врахововано принципи доцільності та розумності вчинення таких дій; (3) виконавець при виконанні рішення суду має не формально вчиняти всі передбачені Законом дії за переліком, а вчиняти саме ті дії, які реально можуть забезпечити виконання судового рішення; (4) скаржником не наведено наявності дійсних підстав для вчинення виконавцем дій, які полягають у вжитті заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника; (5) скаржником зазначено, що приватним виконавцем було порушено строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження», щодо направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду ухвали суду

Не погодившись з постановленою ухвалою, 19.07.2024 Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест» (через систему "Електронний суд") звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/10211/21 та ухвалити нову, якою задовольнити скаргу на бездіяльність та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024, матеріали апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест» по справі № 910/10211/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Кравчук Г.А.

22.07.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10211/21.

08.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10211/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10211/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024. Призначено її розгляд на 04.09.2024.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024, в зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А у відпустці, який не є головуючим суддею, визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Вовк І.В., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 прийнято справу № 910/10211/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до свого провадження новоутвореною колегією суддів.

В судове засідання 04.09.2024 з`явився представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хоменка Вадима Валерійовича, який просив апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 по справі №910/10211/21 без змін. Також, в судове засідання з`явився представник скаржника, апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити повністю. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час його проведення був повідомлений належним чином.

Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Звертаючись з апеляційною скаргою, Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест» вважає, що: (1) оскаржувану ухвалу прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, та не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, які судом першої інстанції визнано встановленими; (2) з моменту прийняття виконавцем до виконання ВП до арешту коштів боржника пройшло більше 10 місяців. Крім того, приватним виконавцем Хоменко В.В. не було дотримано періодичності (системності) перевірки майнового стану боржника; (3) приватним виконавцем неналежно виконано свої обов`язки щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів; (4) жодних заходів щодо притягнення керівника боржника до адміністративної відповідальності у порядку ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення або звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення приватним виконавцем Хоменком В.В. вчинено не було; (5) судом першої інстанції необґрунтовано відхилено доводи ПрАТ «АПК-Інвест», щодо невжиття приватним виконавцем Хоменко В.В. заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України; (6) місцевим господарським судом не досліджено недотримання приватним виконавцем Хоменко В.В. вимог ч. 2 ст. 37 та ч. 1. ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»; (7) судом не надано обґрунтування щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до стаття 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як було встановлено судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2021 у справі №910/10211/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-Онікс» на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» заборгованість в сумі 100 000 грн, пеню в сумі 26 154 грн 16 коп, штраф в сумі 5 000,00 грн, 15% річних в сумі 35 178 грн 86 коп, інфляційні втрати в сумі 10 998 грн 92 коп та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 659 грн 98 коп.

21.09.2021 на виконання вищевказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

12.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Коноваловим О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67129654 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/10211/21 від 21.09.2021.

В подальшому, 17.04.2024 приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавчі провадження».

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

У частині 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, згідно відповіді Державної фіскальної служби України боржником ТОВ «ФОРМАТОНІКС» (код ЄДРПОУ 67129654) відкрито розрахункові рахунки в установах банків: НОМЕР_1 АТ "ПУМБ"; НОМЕР_2 АТ "ПУМБ".

29.06.2023, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем Хоменко В.В. винесена постанова про арешт коштів боржника та направлено її до АТ «ПУМБ».

Крім того, 29.06.2023 на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Хоменко В.В. винесена постанова про арешт майна боржника відповідні записи внесено до реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань ТОВ «ФОРМАТ-ОНІКС» (код ЄДРПОУ 37580997 зареєстровані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 31.

12.07.2023 та 11.03.2024 приватним виконавцем Хоменко В.В. здійснено вихід за адресою: м. Київ, проспект Оболонський,31, але провести виконавчі дії не виявилось можливим, оскільки боржника ТОВ «ФОРМАТ-ОНІКС» та його майна за вказаною адресою не розшукано, про що складені відповідні акти приватного виконавця.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України за боржником ТОВ «ФОРМАТОНІКС» (код ЄДРПОУ 67129654) автотранспортні засоби на праві власності не зареєстровано.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником - ТОВ «ФОРМАТ-ОНІКС» (код ЄДРПОУ 67129654) не зареєстровано.

Згідно витягу Державного суднового реєстру України, в який вносяться відомості про українські судна, за боржником нічого не знайдено.

Згідно довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що боржник не володіє цінними паперами. Кошти на рахунках боржника ТОВ «ФОРМАТ-ОНІКС» (код ЄДРПОУ 67129654) відсутні.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, за результатом вчинених виконавчих дій приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Приватне акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ" не погодилося з даною постановою приватного виконавця та просило місцевий господарський суд визнати незаконними дії виконавця з її винесення.

Обґрунтовуючи наявність порушень у діях виконавця при постановленні означеної постанови, скаржником зазначено, що виконавцем не було вчинено всіх можливих, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", дій з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 по справі № 910/10211/21.

Так, скаржником вказано, що приватним виконавцем не дотримано вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі невиконання стороною боржника законних вимог виконавця, вирішити питання про притягнення винуватих осіб до адміністративної відповідальності в порядку ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі неявки на вимогу виконавця вжити заходів для застосування приводу; якщо у поведінці боржника чи пов`язаних з ним осіб буде виявлено ознаки злочину, передбачених в ст. 219, 382 чи 388 Кримінального кодексу України скласти про це відповідний акт та звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; у разі ухилення сторони боржника від виконання рішення суду, вжити заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України.

Крім того, в апеляційній скарзі також зазначено, що приватним виконавцем не було дотримано вимог ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо систематичної перевірки майнового стану боржника.

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, скаржником не враховано здійснених виконавцем дій зі здійснення періодичної перевірки та виявлення рахунків боржника, накладення арешту на грошові кошти на рахунках боржника; направлення інших запитів, направлених на встановлення інформації про майновий стан боржника та виявлення цього майна, докази чого долучено до матеріалів справи.

Також скаржником, не враховано принципи доцільності та розумності вчинення таких дій, оскільки виконавець при виконанні рішення суду має вчиняти саме ті дії, які реально можуть забезпечити виконання судового рішення.

Колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом враховані принципи, закріплені в ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: диспозитивності та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Щодо окремо зазначеного стягувачем у якості обґрунтування наявності порушень у діях виконавця, які полягають у вжитті заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, скаржником не наведено наявності дійсних підстав для вчинення таких дій, а саме, факту ухилення від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що сам по собі факт невиконання судового рішення боржником не може автоматично свідчити про його ухилення чи ухилення його посадових осіб від такого виконання, та не є безумовною підставою для вчинення виконавцем відповідних дій, передбачених Законом.

Представником скаржника у своїй апеляційній скарзі зазначено, що приватним виконавцем було порушено строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження» щодо направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

З наданих суду доказів вбачається, що 17.04.2024 приватним виконавцем Хоменко В.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та разом з виконавчим документом повернуто на адресу ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» 49000 м. Дніпро, вул. В. Липинського,4, 5-й поверх (ШКІ 06009121030126). Згідно відмітки АТ «Укрпошта» рекомендований лист з постановою про повернення виконавчого документа від 17.04.2024 разом з оригіналом виконавчого документа, а саме: наказом Господарського суду м. Києва № 910/10211/21 від 21.09.2021 прийнято до відправки у відділенні АТ «Укрпошта» 22.04.2024 та отримано представником за довіреністю 07.05.2024.

При цьому, лист від приватного виконавця Хоменко В.В. був доставлений у відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в якому обслуговується ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» 25.04.2024, що підтверджується відомостями з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Однак, 26.04.2024 лист не був вручений представнику ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», що теж підтверджується відомостями з офіційного сайту АТ «Укрпошта», а вручений лише 07.05.2024.

Водночас, скаржником не зазначено яким чином направлення 22.04.2024, а не 18.04.2024 на адресу стягувача постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.04.2024 разом з виконавчим документом вплинуло на його права.

Принагідно, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Щодо розподілу судових витрат з якими не погодився скаржник, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Так, приватний виконавець Хоменко В.В. просив місцевий суд стягнути з ПрАТ "АПК-ІНВЕСТ" 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених із розглядом поданої на його дії скарги.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що одним з основних принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як вірно встановлено місцевим судом, 28.05.2024 між Приватним виконавцем Хоменко В.В. (клієнт) та адвокатом Мироновим Д.А. було укладено Договір № 10 про надання правової допомоги, правничих послуг та відповідального зберігання документів, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 10 про надання правової допомоги від 28.05.2024 за послуги, що надаються адвокатом у відповідності до умов даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі та порядку, визначеному додатковою угодою.

28.05.2024 приватним виконавцем Хоменко В.В. (клієнт) та адвокатом Мироновим Д.А. було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 10 про надання правової допомоги від 28.05.2024, предметом якої є надання правничої (правової) допомоги клієнту у правовому супроводі та представництві інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва щодо захисту його інтересів у справі № 910/10211/21.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 2 до Договору № 10 про надання правової допомоги від 28.05.2024 сторони визначили і погодили, що вартість роботи адвоката становить 2000,00 грн.

До матеріалів справи надано Акт виконаних робіт, підписаний між приватним виконавцем Хоменко В.В. (клієнт) та адвокатом Мироновим Д.А., відповідно до якого адвокатом на підставі Договору № 10 про надання правової допомоги від 28.05.2024 надано правові послуги клієнту у судовій справі № 910/10211/21 за скаргою ПАТ «АПК-ІНВЕСТ» на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка В.В. на загальну суму 5000,00 грн.

Також, до справи долучено платіжну інструкцію № 11419 від 30.05.2024 про сплату Хоменко В.В. на користь Миронова Д.А. коштів у розмірі 5000,00 грн в якості оплати професійної правничої допомоги згідно Договору № 10 про надання правової допомоги від 28.05.2024 (Додаткової угоди № 2 від 28.05.2024). Витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн підтверджуються належними доказами, які надані до матеріалів справи.

Так, інтереси приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка В.В. представляв адвокат Миронов Д.А. на підставі ордеру серії АІ № 1622904 від 28.05.2024, виданого за Договором № 10 про надання правової допомоги від 28.05.2024. Підтвердженням статусу адвоката Миронова Д.А. до справи надано копію посвідчення адвоката.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що виконавець належними та допустимими доказами підтвердив обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу, виходячи із принципу змагальності сторін, а також загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи № 910/10211/21, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена сума витрат на правничу професійну допомогу у сумі 5000, 00 грн відповідає встановленим критеріям.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача по суті його скарги в межах заявлених вимог не знайшли свого підтвердження, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження відповідача про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права при відмові у задоволенні скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі № 910/10211/21 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2024 у справі №910/10211/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.09.2024.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді В.В. Палій

І.В. Вовк