Постанова

від 02.09.2024 по справі 910/9079/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2024 р. Справа№ 910/9079/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Заболотний А.М.,

від відповідача - Погребний Є.Л., Радченко О.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/9079/20 (суддя Бойко Р.В., повний текст складено 22.03.2024) за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення 4 989 600,00 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення 4 989 600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Укргазвидобування" вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" робіт за Договором будівельного підряду №2.КБ/2017 від 07.09.2017, побудований відповідачем об`єкт - установка адсорбційної осушки газу працює неналежним чином та не підлягає промисловій експлуатації, тому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" передбачений п. 8.4 вказаного договору штраф за неякісне виконання робіт у розмірі 4 989 600,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/9079/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Так, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" зобов`язань за Договором, оскільки останнім було виконано свої зобов`язання із проектування та будівництва установки осушки газу за вихідними даними, що були повідомлені Акціонерним товариством "Укргазвидобування", натомість неможливість нормальної роботи збудованої установки обумовлена повідомленням позивачем невірних вихідних даних.

01.03.2024 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат відповідача, пов`язаних із проведенням судової експертизи у розмірі 319 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/9079/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про ухвалення додаткового рішення задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (004053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 16, офіс 17; ідентифікаційний код 23390015) витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, у розмірі 319 000 (триста дев`ятнадцять тисяч) грн 00 коп.

Так, приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що судові витрати у розмірі 319 000,00 грн, сплачені відповідачем за проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" судової експертизи, у відповідності до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача з огляду на відмову в задоволені позову повністю.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на пропуск відповідачем, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строку на подання доказів понесених витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти задоволення скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами другою, третьою статті 98 ГПК України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторони (сторона) не надали відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 99 ГПК України).

Згідно із частинами першою, п`ятою - сьомою статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 призначено у справі №910/9079/20 судову експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз"; витрати по проведенню експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" рахунок-фактуру №СФ-0804212 від 08.04.2021 на суму 319 000,00 грн на оплату проведення експертизи відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі №910/9079/20.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі №910/9079/20 Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" сплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" кошти у загальному розмірі 319 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №4212 від 10.06.2021 на суму 159 500,00 грн та №4308 від 27.04.2021 на суму 159 500,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" було виконано роботи із проведення судової експертизи, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" було прийнято таке виконання без зауважень, що підтверджується актом надання послуг №24 від 10.02.2023.

Проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" судової експертизи, за наслідками якої складено висновок експертів №10079/А від 10.02.2023 та направлено його до Господарського суду міста Києва, слугувало підставою для поновлення провадження у справі №910/9079/20.

Стосовно доводів апелянта про пропуск відповідачем, встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, строку на подання доказів понесених витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, слід зазначити наступне.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі №910/9079/20 було не лише вирішено питання щодо покладення на відповідача обов`язку оплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" проведення судової експертизи, а й досліджено заявлену експертною установою ціну, внаслідок чого судом було встановлено обмеження на вартість проведення судової експертизи сумою у розмірі 319 000,00 грн (п. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі №910/9079/20).

Акт надання послуг №24 від 10.02.2023 на суму 319 000,00 грн міститься на а.с. 121 у т. 9 справи. Даний акт підписаний з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" та надійшов до суду 21.02.2023 разом із висновком експертів №10079/А від 10.02.2023 (тобто майже за рік до проведення судових дебатів).

Колегія суддів вказує, що експертиза проводиться лише за умови її попередньої оплати, а тому складання експертного висновку свідчить про оплату експертизи відповідачем.

Таким чином, наявність у відповідача обов`язку сплатити за проведення судової експертизи експертній установі коштів у розмірі 319 000,00 грн підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі №910/9079/20 та Актом надання послуг №24 від 10.02.2023 на суму 319 000,00 грн, які були наявні в матеріалах справи до проведення у справі судових дебатів.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Місцевий суд урахував зазначений висновок судової експертизи як доказ під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що витрати, здійснені відповідачем за проведення судової експертизи, є обґрунтованими, безпосередньо пов`язані з розглядом справи і підлягають відшкодуванню.

Отже, місцевому господарському суду при ухваленні рішення слід було здійснити розподіл витрат на оплату судової експертизи, проте такого питання не було вирішено.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, судові витрати у розмірі 319 000,00 грн, сплачені відповідачем за проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" судової експертизи, у відповідності до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано покладені судом першої інстанції на позивача з огляду на відмову в задоволені позову повністю.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Стосовно судового збору за подання апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що оскільки його не було оплачено скаржником з огляду на відсутність підстав для сплати за подання апеляційної скарги на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, відповідно розподіл судового збору апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/9079/20 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 18.09.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук