Постанова
від 12.09.2024 по справі 45/60-09
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Харків Справа № 45/60-09

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" (вх.№1928 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №45/60-09 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калініченко Н.В., ухвалу підписано 29.07.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес - плюс", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД", землі Есхарівської селищної ради, Чугуївський район, Харківська область,

про стягнення 35879,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №45/60-09 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця (вх. №№17478, 17487 від 09 липня 2024 року).

Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця (вх. №№17478, 17487 від 09 липня 2024 року).

Товариство з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі №45/60-09, ухвалити нове судове рішення у справі, яким визнати неправомірними бездіяльність Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (ідентифікаційний код 41430463) щодо не зняття арешту та/або заборони на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" (ідентифікаційний код 21238131) та зареєстровані за ним, а саме: 1) автомобіль, марка: ГАЗ 2217, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску: 1999, колір: білий, шасі номер: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; 2) автомобіль: марка КРАЗ 250, реєстраційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 1992, колір: жовтий, шасі номер 734219; 3) автомобіль: марка: ГАЗ, модель: 32213-420, реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску: 2006, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_6 , номер рами: НОМЕР_7 ; 4) автомобіль: марка: КРАЗ 6510, реєстраційний номер: НОМЕР_8 , рік випуску: 1992, колір: бежевий, шасі номер: НОМЕР_9 ; 5) напівпричіп: марка СЗАП 9340, реєстраційний номер: НОМЕР_10 , рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: НОМЕР_11 ; 6) напівпричіп цементовоз, марка: ТЦ 11, реєстраційний номер: НОМЕР_12 , рік випуску: 1990, колір: сірий, шасі номер: 3854; 7) напівпричіп фургон, марка: ОДАЗ 97725, реєстраційний номер: НОМЕР_13 , рік випуску: 1992, колір: сірий, шасі номер 0004171; 8) напівпричіп, марка: ВЦПП 10 А, реєстраційний номер: НОМЕР_14 , рік випуску: 1981, колір: сірий, шасі номер: НОМЕР_15 ; 9) напівпричіп бортовий, марка: ОДАЗ 9385, реєстраційний номер: НОМЕР_16 , рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 0279590; 10) напівпричіп, марка: КЗАП 9385, реєстраційний номер: НОМЕР_17 , рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 282537; 11) сірий, шасі номер: НОМЕР_18 ; 12) автомобіль: марка: МАЗ 9397, реєстраційний номер: НОМЕР_19 , рік випуску: 1994, колір: синій, шасі номер: 4504; 13) автомобіль: марка: КАМАЗ 5410, реєстраційний номер: НОМЕР_20 , рік випуску: 1977, колір: зелений, шасі номер: Б/Н; 14) автомобіль: марка: МАЗ 54329, реєстраційний номер: НОМЕР_21 , рік випуску: 1993, відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 року ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області. Зняти арешт та /або заборону на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" (ідентифікаційний код 21238131) та зареєстровані за ним, а саме: 1) автомобіль, марка: ГАЗ 2217, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску: 1999, колір: білий, шасі номер: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; 2) автомобіль: марка: КРАЗ 250, реєстраційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 1992, колір: жовтий, шасі номер: НОМЕР_22 ; 3) автомобіль: марка: ГАЗ, модель: 32213-420, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , рік випуску: 2006, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_6 , номер рами: НОМЕР_7 ; 4) автомобіль: марка: КРАЗ 6510, реєстраційний номер: НОМЕР_8 , рік випуску: 1992, колір: бежевий, шасі номер: НОМЕР_9 ; 5) напівпричіп: марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: НОМЕР_10 , рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: НОМЕР_11 ; 6) напівпричіп цементовоз, марка: ТЦ 11, реєстраційний номер: НОМЕР_12 , рік випуску: 1990, колір: сірий, шасі номер: 3854; 7) напівпричіп фургон, марка: ОДАЗ 97725, реєстраційний номер: НОМЕР_13 , рік випуску: 1992, колір: сірий, шасі номер: НОМЕР_23 ; 8) напівпричіп, марка: ВЦПП 10 А, реєстраційний номер: НОМЕР_14 , рік випуску: 1981, колір: сірий, шасі номер: НОМЕР_15 ; 9) напівпричіп бортовий, марка: ОДАЗ 9385, реєстраційний номер: НОМЕР_16 , рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 0279590; 10) напівпричіп, марка: КЗАП 9385, реєстраційний номер: 4310X1, рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 282537; 11) напівпричіп: марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: НОМЕР_24 , рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: НОМЕР_18 ;12) автомобіль: марка: МАЗ 9397, реєстраційний номер: НОМЕР_19 , рік випуску: 1994, колір: синій, шасі номер: 4504; 13) автомобіль: марка: КАМАЗ 5410, реєстраційний номер: НОМЕР_20 , рік випуску: 1977, колір: зелений, шасі номер: Б/Н; 14) автомобіль: марка: МАЗ 54329, реєстраційний номер: НОМЕР_21 , рік випуску: 1993, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_25 , номер рами: НОМЕР_26 , накладених відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 року ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі № 45/60-09 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі № 45/60-09.

16.08.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №45/60-09.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 у зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №45/60-09 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" (вх.№1928 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі № 45/60-09 та призначено справу до розгляду на 12 вересня 2024 року о 15:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104, про що повідомлено учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу до 04.09.2024, з доказами їх надсилання учасникам справи, строк для подання заяв, клопотань, тощо до 04.09.2024.

В судовому засіданні 12.09.2024 представник апелянта надав пояснення щодо обставин справи, з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Згідно довідки відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія), справу № 45/60-09 знищено (згідно акту № 1 від 01 лютого 2022 року, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 07.12.2017 № 1087, вилучені для знищення справи як такі, що не мають науково-історичних цінності та втратили практичне значення (фонд № 6057)). Водночас, для розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця (вх. № 13538 від 24 травня 2024 року) сформовано справу-замінник, матеріали якої є предметом розгляду і для скарги (вх. №№ 17478, 17487) (т.1, а.с.1).

Як вбачається із матеріалів справи-замінника, рішенням Господарського суду Харківської області від 13 квітня 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД", 63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, землі Есхарівської с/р зона 01 (в тому числі з р/р НОМЕР_27 в філії ВАТ "Укрексімбанк", МФО 351618, код ЗКПО 21238131) на користь ТОВ "Гермес-плюс", 61157, м. Харків, вул. Селянська, 20, кв. 139 (р/р НОМЕР_28 в ХОД ВАТ "Райффазен Банк Аваль", МФО 350589, код ЗКПО 24338896) 30832,60 грн основного боргу, 2392,56 грн інфляційних, 295,47 грн річних, 2359,15 грн пені, 3000,00 грн витрат по оплаті послуг адвоката, 358,80 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1, а.с.5-7, т.2, а.с. 16-17).

На виконання цього рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 27 квітня 2009 року № 45/60-09 (т.1, а.с.8).

Як зазначив скаржник, 07.05.2009 відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області (далі - орган ДВС) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 12668408. Вказана постанова відсутня в матеріалах справи.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2009 державним виконавцем Сергеєвою Т.А. державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №440/09-5 (бланк серії: АК №535607, знято з оригіналу: серія: АА №051971) при примусовому виконанні наказу №45/60-09, виданого 27.04.2009 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" основного боргу, інфляційних, річних, пені, витрат по оплаті послуг адвоката, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 39356,58 грн. У цій постанові встановлено, що боржником рішення не виконується, за повідомленням автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Автомобіль» за боржником значиться транспортні засоби із 22 найменувань, для забезпечення збереження майна боржника необхідно накласти на майно арешт. Постановлено: накласти арешт на все майно, що належить ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" та заборонено відчужувати будь-яке майно, що належить останньому (т.1, а.с.36, т.2, а.с. 18-19).

В подальшому, наказ Господарського суду Харківської області від 27.04.2009 № 45/60-09 повернуто на адресу суду. Так, згідно примітки старшого державного виконавця Сергеєвої Т.А. на наказі Господарського суду Харківської області від 27.04.2009 справа № 45/60-09, яка скріплена печаткою відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного головного управління юстиції у Харківській області: повертається до суду без виконання згідно постанови про повернення виконавчого документа від 09.06.2009 за статтею 40-1 Закону України "Про виконавче провадження", рішення виконане в сумі 562,24 грн, залишок нестягнутої суми складає 38794,34 грн (т.1, а.с. 8).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі № 45/60-09 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Інтрефакт ЛТД" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2009 по справі № 45/60-09 залишено без змін.

За твердженням скаржника, 10.09.2009 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2009 по справі № 45/60-09 було видано ще один наказ про стягнення з боржника на користь стягувача грошових коштів та 25.09.2009 орган ДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №14771965, яка відсутня в матеріалах справи.

Водночас, матеріали справи містять постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 824/5-09 від 02.10.2009 (бланк серії: АК №894445, знято з оригіналу: серія: АА №725649), винесену державним виконавцем Сергеєвою Т.А. державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області при примусовому виконанні наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" заборгованості в сумі 38997,78 грн, якою постановлено накласти арешт на транспортні засоби, що належать ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" та заборонено здійснювати їх відчуження (т.1, а.с.37, т.2, а.с.20).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2009 у справі № 45/60-09 з посиланням на приписи частини 4 статті 121 ГПК України та частину 3 статті 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакціях, чинних на час постановлення ухвали) затверджено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження № 28/02-09 від 28 вересня 2009 року, укладену між ТОВ "Гермес-плюс" та ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" по справі № 45/60-09.

Зі змісту даної ухвали вбачаються такі обставини: постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 червня 2009 року рішення Господарського суду Харківської області від 13 квітня 2009 року по справі № 45/60-09 залишено без змін; 10 вересня 2009 року на виконання рішення господарського суду від 13 квітня 2009 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23 червня 2009 року по справі № 45/60-09 був виданий наказ та направлений на адресу стягувача для пред`явлення його до виконання; 28 жовтня 2009 року до Господарського суду Харківської області від ТОВ "Гермес-плюс" та ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" надійшла заява про затвердження угоди про закінчення виконавчого провадження по справі № 45/60-09 (т.2, а.с.21-24).

02.05.2024 ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" звернулось до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції із заявою про зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні № 12668408 та у виконавчому провадженні № 15320069 (т.1, а.с. 38).

Як вбачається із листа Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області № 14981 від 09 травня 2024 року, доданого до скарги, за даними спец. розділу автоматизованої системи виконавчих проваджень, на примусовому виконанні у відділі перебували 2 (два) виконавчі провадження, а саме:

- № 15320069 з примусового виконання судового наказу від 21.09.2009 № 58/118-09, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в якому 25.12.2009 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження п.8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", тобто виконавче провадження не є пов`язаним зі справою № 45/60-09;

- № 12668408 з примусового виконання судового наказу від 27 квітня 2009 року № 45/60-09 (стосується справи № 45/60-09) про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" заборгованості; 09 червня 2009 року до відділу ДВС надійшла копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року № 45/60-09 про відновлення строку для подання апеляційної скарги та прийняття апеляційної скарги ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" до розгляду, державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа до суду.

У цьому листі повідомлено, що матеріали виконавчих проваджень знищені, в порядку передбаченому Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5, у зв`язку з чим на теперішній час надати більш детальну інформацію в рамках завершених виконавчих проваджень не представляється можливим через відсутність матеріалів виконавчого провадження. Вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна передбачений статтею 59 Законом України "Про виконавче провадження". Враховуючи вищезазначене, у Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні законні підстави для зняття (припинення) арешту нерухомого майна.

14.05.2024 боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД", звернувся до Господарського суду Харківської області зі скаргою в порядку статей 339-345 ГПК України на бездіяльність державного виконавця (вх. № 12546), яку ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 повернуто без розгляду ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД", оскільки заявником не дотримано вимог частини 2, абзацу другого частини 4 статті 170 ГПК України.

24.05.2024 до суду першої інстанції від боржника - ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" вдруге надійшла скарга в порядку статей 339-345 ГПК України на бездіяльність державного виконавця (вх. № 13538), яка обґрунтована тим, що після закінчення виконавчого провадження не було знято арешт з майна ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" (т.1, а.с. 26-28).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024, зокрема, відмовлено ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця (вх. № 13538 від 24 травня 2024 року). Вказана ухвала суду мотивована тим, що скаржником не доведено чинності арештів за постановами від 03 червня 2009 року з врахуванням приписів статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (суду не надано постанову про повернення виконавчого документа від 09.06.2009 у справі № 45/60-09) та від 02 жовтня 2009 року після закінчення виконавчого провадження 03 грудня 2009 року (суду не надано постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2009 у справі № 45/60-09) (т.1, а.с.76-79).

08.07.2024 до місцевого господарського суду від боржника - ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" втретє надійшла скарга в порядку статей 339-345 ГПК України на бездіяльність державного виконавця (вх. №№ 17478, 17487), в якій заявник просив:

1) визнати неправомірною бездіяльність Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (ідентифікаційний код 41430463) щодо не зняття арешту та/або заборони на відчуження з транспортних засобів (перелік яких зазначено нижче), які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" (ідентифікаційний код 21238131) та зареєстровані за ним, накладених відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області;

2) зобов`язати Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (ідентифікаційний код 41430463) зняти арешт та/або заборону на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" (ідентифікаційний код 21238131) та зареєстровані за ним, а саме: 1) автомобіль, марка: ГАЗ 2217, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску: 1999, колір: білий, шасі номер: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; 2) автомобіль: марка: КРАЗ 250, реєстраційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 1992, колір: жовтий, шасі номер: 734219; 3) автомобіль: марка: ГАЗ, модель: 32213-420, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , рік випуску: 2006, колір, синій, шасі номер: НОМЕР_6 , номер рами: 322100702828154, 4) автомобіль: марка: КРАЗ 6510, реєстраційний номер: НОМЕР_8 , рік випуску: 1992, колір: бежевий, шасі номер: НОМЕР_9 ; 5) напівпричіп: марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: НОМЕР_10 , рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: Р0000613; 6) напівпричіп цементовоз, марка: ТЦ 11, реєстраційний номер: НОМЕР_12 , рік випуску: 1990, колір: сірий, шасі номер: 3854; 7) напівпричіп фургон, марка: ОДАЗ 97725, реєстраційний номер: НОМЕР_13 , рік випуску: 1992, колір: сірий, шасі номер: 0004171; 8) напівпричіп, марка: ВЦПП 10 А, реєстраційний номер: 1186ХЦ, рік випуску 1981, колір: сірий, шасі номер: 81935; 9) напівпричіп бортовий, марка: ОДАЗ 9385, реєстраційний номер: 3771ХЮ, рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 0279590; 10) напівпричіп, марка: КЗАП 9385, реєстраційний номер: 4310X1, рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 282537; 11) напівпричіп, марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: 08206ХА, рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: Р0000618; 12) автомобіль, марка: МАЗ 9397, реєстраційний номер: 00314ХА, рік випуску: 1994, колір: синій, шасі номер: 4504; 13) автомобіль: марка: КАМАЗ 5410, реєстраційний номер: НОМЕР_20 , рік випуску: 1977, колір: зелений, шасі номер: Б/Н; 14) автомобіль: марка: МАЗ 54329, реєстраційний номер. НОМЕР_21 , рік випуску: 1993, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_25 , номер рами: 9309632, накладений відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області (т.2, а.с. 1-4).

В обґрунтування скарги заявник посилається, зокрема, на те, що з урахуванням положень статей 37, 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пов`язаних з примусовим виконанням рішення суду в межах виконавчого провадження, враховуючи укладення сторонами мирової угоди виконавчі провадження підлягали закінченню, а накладений на майно боржника арешт повинен був знятий (скасований), проте в порушення вищезазначених вимог державним виконавцем у відповідних постановах про закінчення виконавчого провадження не зазначено даних щодо зняття арешту з майна.

Також в частині визначення правовідносин щодо закінчення виконавчого провадження та наявності арештів на майно боржника заявник вказував на таке.

Так, на підтвердження відсутності заборгованості перед кредитором (стягувачем) боржник звернувся до ТОВ "Гермес-плюс" з листом від 02.06.2024 № 1-02/06, в якому просив повідомити про те, чи є будь-яка кредиторська заборгованість (у тому числі у справі № 45/60-09) у ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" перед ТОВ "Гермес-плюс" (т.2, а.с. 25).

ТОВ "Гермес-плюс" листом від 06.06.2024 № 1 надало відповідь, що 25.11.2009 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 45/60-09 було затверджено мирову угоду від 28.09.2009 № 28/02-09, укладену між ТОВ "Гермес-плюс" та ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД", а справу № 45/60-09 закрито; станом на 06.06.2024 у ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" відсутня кредиторська заборгованість перед ТОВ "Гермес-плюс" та додано акт звіряння взаємних розрахунків за договором поставки №023/08 від 08.02.2008 (який був предметом розгляду по справі № 45/60-09) за період 01.01.2010-06.06.2024, згідно з яким відсутня заборгованість (т.2, а.с.26-27).

Крім того, представником боржника надіслано адвокатський запит від 11.06.2024 №07/01 до РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях про надання інформації, зокрема, щодо наявності чинних арештів (інших обмежень) на транспортні засоби, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" та зареєстровані за ним, та яким органом і на підставі яких документів було накладено арешт (інші обмеження) (т.2, а.с. 28-30).

Згідно з відповіддю від 21.06.2024 №31/32/6347/34-аз/04-2024-62-2024 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на адвокатський запит від 11.06.2024 №07/01 з вимогами надання інформації про наявність обмежень на проведення реєстраційних дій з транспортними засобами, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД", а саме: 1) автомобіль, марка: ГАЗ 2217, реєстраційний номер: 4979ХІА, рік випуску: 1999, колір: білий, шасі номер: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ; 2) автомобіль: марка: КРАЗ 250, реєстраційний номер: 7922ХАЧ, рік випуску: 1992, колір: жовтий, шасі номер: 734219; 3) автомобіль: марка: ГАЗ, модель: 32213-420, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , рік випуску: 2006, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_6 , номер рами: 322100702828154; 4) автомобіль: марка: КРАЗ 6510, реєстраційний номер: НОМЕР_8 , рік випуску: 1992, колір: бежевий, шасі номер: НОМЕР_9 ; 5) напівпричіп: марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: НОМЕР_10 , рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: Р0000613; 6) напівпричіп цементовоз, марка: ТЦ 11, реєстраційний номер: НОМЕР_12 , рік випуску: 1990, колір: сірий, шасі номер: 3854; 7) напівпричіп фургон, марка: ОДАЗ 97725, реєстраційний номер: НОМЕР_13 , рік випуску: 1992, колір: сірий, шасі номер: 0004171; 8) напівпричіп, марка: ВЦПП 10 А, реєстраційний номер: 1186ХЦ, рік випуску: 1981, колір: сірий, шасі номер: 81935; 9) напівпричіп бортовий, марка: ОДАЗ 9385, реєстраційний номер: 3771ХЮ, рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 0279590; 10) напівпричіп, марка: КЗАП 9385, реєстраційний номер: 4310X1, рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 282537; 11) напівпричіп: марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: 08206ХА, рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: Р0000618; 12) автомобіль: марка: МАЗ 9397, реєстраційний номер: НОМЕР_19 , рік випуску: 1994, колір: синій, шасі номер: 4504; 13) автомобіль: марка: КАМАЗ 5410, реєстраційний номер: НОМЕР_20 , рік випуску: 1977, колір: зелений, шасі номер: Б/Н; 14) автомобіль: марка: МАЗ 54329, реєстраційний номер: НОМЕР_21 , рік випуску: 1993, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_25 , номер рами: 9309632 (далі транспортні засоби ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД") надано інформацію про те, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів на вказані транспортні засоби наявні обмеження, а саме: арешт та/або заборона на відчуження, накладений відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області (т.2, а.с.32-33).

З цих підстав, 24.06.2024 ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" звернулось до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції із заявою про зняття арешту та/або заборону на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" та зареєстровані за ним, накладений відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області (т.2, а.с.34-35).

Проте листом від 27.06.2024 №22401 Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції повідомив про відсутність законних підстав для зняття (припинення) арешту майна, оскільки матеріали виконавчих проваджень знищені та вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна передбачений статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" (т.2, а.с.36-37).

Вказані обставини стали підставою для звернення до господарського суду з даною скаргою на бездіяльність Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо не зняття арешту та/або заборони на відчуження з транспортних засобів, оскільки існування такого арешту протягом тривалого часу (понад 14 років) після закінчення виконавчого провадження перешкоджає товариству вільно розпоряджатись своїм майном та є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, на підтвердження чого наводить висновки Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11.

При цьому, скаржник у своїй скарзі вказував на триваючий характер такого правопорушення, проте також звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання скарги у разі необхідності, посилаючись на те, що про існування заборони/арешту в органах ГСЦ МВС і його документального оформлення як документа, що порушує його права, заявник дізнався у червні 2024 року (т.2, а.с.64-68).

У відзиві на скаргу (вх. № 18916) відділ державної виконавчої служби просив відмовити в частині визнання протиправної бездіяльності Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна, проте не заперечував в частині зобов`язання Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції зняти арешт з майна, що належить ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" накладеного в рамках виконавчих проваджень №12668408 та № 14771965 (т.2, а.с.83-85).

При цьому, у відзиві повідомлено про те, що згідно даних спец розділу автоматизованої системи виконавчих проваджень, на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження:

- ВП 12668408 з примусового виконання судового наказу від 27.04.2009 №45/60-09, виданого Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес - плюс" 30832,60 грн основного боргу, 2392,56 грн інфляційних, 295,47 грн рівних, 2359,15 грн пені, 3000 грн витрат по оплаті послуг адвоката, 358,80 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 39356,58 грн; 09.06.2009 до відділу ДВС надійшла копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду №45/60-09 від 25 травня 2009 року про відновлення строку для подання апеляційної скарги та прийняття апеляційної скарги ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" до розгляду; державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа до суду.

- ВП 15320069 з примусового виконання судового наказу від 21.09.2009 № 58/118-09, виданого Господарським судом Харківської області, про стягнення з ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтагаз України" 6598,38 грн пені, 209586,20 грн штрафу, 5699,33 грн інфляційних витрат та 822,29 грн 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 2949,00 грн та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн; 25.12.2009 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження п.8 ч.1 ст.49 (втрата чинності від 05.01.2017, підстава - 1404-VIII) (не пов`язано з даною справою);

- ВП 14771965 з примусового виконання судового наказу від 10.09.2009 № 45/60-09, виданого Господарським судом Харківської області, стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" 30832,60 грн основного боргу 2392,56 грн інфляційних 295,47 грн річних 2359,15 грн пені, 3000,00 грн витрат по оплаті послуг адвоката, 358,80 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу; 03.12.2009 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Також повідомлено про те, що матеріали виконавчих проваджень знищені, в порядку передбаченому Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями затвердженими наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5). З огляду на те, що виконавчі провадження на момент звернення представника ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не перебували на виконанні, зняти арешт не є можливим, державний виконавець, яким було винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №12668408, № 15320069 та 14771965, Сергєєва Т. А. станом на сьогоднішній день у відділі не працює; примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених законом, та державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання, будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження, що передбачено законом, поза межами виконавчого провадження дії державного виконавця вважаються неправомірними, отже вважає, що дії Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції не є протиправними. Закон України "Про виконавче провадження" вказує підстави щодо зняття арешту з майна боржника, в тому числі викладено вичерпний перелік підстав, який надає можливість особі у всіх інших випадках звертатись до суду.

29.07.2024 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця (вх. №№17478, 17487).

Вказана ухвала суду першої інстанції в частині розгляду скарги по суті з посиланням на приписи статей 339, 342 ГПК України мотивована тим, що після повернення виконавчого документа до суду (наказу від 27.04.2009 № 45/60-09) державним виконавцем накладені арешти на все майно, в тому числі транспортні засоби на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.10.2009 № 824/5-09, відомості про ці арешти відсутні у виконавчій службі, а суду незрозуміло в межах якого виконавчого провадження накладено такі арешти, а також зміст та достовірність наказу Господарського суду Харківської області від 10.09.2009 № № 45/60-09, оскільки в матеріалах справи-замінника № 45/60-09 відсутня копія цього наказу. При цьому, стосовно відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо накладення арешту на транспортні засоби на підставі листа судом зазначено, що у відповідності до чинного на той час законодавства лист не може бути підставою для накладення арешту на майно, а наказ Господарського суду Харківської області від 10.09.2009, відомості про який містить відповідь, відсутній в матеріалах справи-замінника № 45/60-09; до суду не надані належним чином оформлені витяги із Єдиного державного реєстру транспортних засобів, що є первинним джерелом, порівняно із листом РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях.

Відтак, вказуючи на відсутність в матеріалах справи-замінника № 45/60-09, а також в матеріалах виконавчого провадження документів, на які посилається скаржник, суттєву невідповідність відомостей, що містяться в листі РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, ненадання скаржником первинних документів, що були підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, так само і ненадання належним чином засвідченого витягу із цього реєстру, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність обставин, на які посилається скаржник в обґрунтування скарги. При цьому, за висновками місцевого господарського суду, у такому разі скаржник має звернутися до суду саме в межах позовного провадження та з урахуванням принципу змагальності сторін доводити свою позицію належними доказами.

З цих підстав, суд дійшов висновку про недоведеність скаржником обставин, що є підставою скарги, а тому констатував про відсутність порушень з боку державного виконавця, що є підставою для відмови у задоволенні скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що у відповідності до норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства після затвердження господарським судом мирової угоди між стягувачом та боржником виконавче провадження підлягало закінченню, а накладений арешт повинен був знятий, чого не відбулось та що підтверджується відповіддю РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на адвокатський запит, що призвело до ситуації наявного арешту на транспортні засоби, накладеного органами виконавчої служби, а матеріали виконавчого провадження передані до архіву та знищені. На думку скаржника, орган державної виконавчої служби не зняв арешт з майна товариства та не направив постанову про зняття арешту з автотранспортних засобів до органів, які ведуть їх облік. Вказує, що не зняття арешту з автотранспортних засобів порушує право товариства щодо вільного розпорядження своїм майном у розумінні норм ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України.

Заявник стверджує, що рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2009 у справі №45/60-09 виконано в повному обсязі, в автоматичній системі виконавчих проваджень не товариство боржником не значиться, проте не зважаючи на звернення товариства до відділу виконавчої служби з метою зняття накладеного арешту 24.06.2024 останнім цього не зроблено.

Скаржник звертає увагу на те, що ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" не має відношення до знищення матеріалів справи №45/60-09 та матеріалів виконавчого провадження, та до скарги було надано усі наявні в нього документи на підтвердження викладених в ній обставин. Заявником шляхом надіслання адвокатського запиту було запрошено інформацію з реєстру автотранспортних засобів, а надана у відповідь інформація носить офіційний характер, а тому вважає посилання суду в цій частині неправомірними.

На думку скаржника, товариство довело виконання рішення суду у даній справі, арешт який просить зняти заявник накладено у межах виконавчого провадження у справі №45/60-09. Крім того, щодо інформації у листі РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях зазначає, що арешт накладений саме при примусовому виконанні наказу виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області у справі №45/60-09, а лист №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області є супровідним документом (листом), до якого і було додано вищезазначену постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.10.2009 №824/5-09.

Таким чином, майно боржника протягом тривалого часу перебуває в арешті, зареєстроване обтяження внесено до реєстру у зв`язку з виконанням наказу суду у справі №45/60-09, проте боржник давно розрахувався за закритим виконавчим провадженням і до нього відсутні претензії як з боку виконавчої служби, так й з боку стягувача. Відсутність певної інформації у справі-заміннику не може бути підставою для відмови у задоволенні скарги.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги боржника на бездіяльність відділу державної виконавчої служби, поданої в порядку статті 339 ГПК України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження", у редакції чинній на час звернення зі скаргою.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відтак, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Враховуючи зміст наведених норм, розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах.

Доводи апеляційної скарги боржника, як й скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби, зводяться до того, що протягом тривалого часу після закінчення виконавчого провадження не було знято арешт, накладений державним виконавцем на майно (транспортні засоби) боржника в межах виконавчого провадження під час виконання рішення суду у даній справі.

З огляду на час виникнення спірних правовідносин та їх триваючий характер застосуванню підлягають норми Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), чинного на час видачі судового наказу та накладення арешту на майно боржника в межах виконавчого провадження, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року, та норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIІI (далі Закон № 1404-VIІI), чинного на час звернення зі скаргою.

Накази господарських судів віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (підпункт 1 пункту 1 частини першої статті 3акону № 606-XIV).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (частина перша статті 116 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, на час видачі наказу).

Згідно з частиною шостою статті 24 Закону № 606-XIV за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

У частині другій цієї статті зазначено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Статтею 25 3акону № 606-XIV передбачено строки здійснення виконавчого провадження, відповідно до положень якої державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.

Відповідно до частин першої, третьої статті 40-1 3акону № 606-XIV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття цієї апеляційної скарги до розгляду. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

За приписами пунктів 2, 8 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ (частина друга цієї статті).

Відповідно до статті 38 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Аналогічні положення містить Закон № 1404-VIІI, зокрема, згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 39 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частин першої-другої статті 40 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Аналіз викладених норм дає суду підстави вважати, що наслідки завершення виконавчого провадження, у тому числі зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані державним виконавцем лише у випадку закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав за певних умов.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18), зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчих документів з різних підстав є формами завершення виконавчого провадження, за якого жодні інші дії державного виконавця не вчиняються.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 569/6234/22 та від 08.06.2022 у справі № 522/8685/13.

Отже, закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії.

Як вбачається із матеріалів справи-замінника, 27 квітня 2009 року на виконання рішенням господарського суду від 13 квітня 2009 року по справі № 45/60-09 Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ № 45/60-09 про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" 30832,60 грн основного боргу, 2392,56 грн інфляційних, 295,47 грн річних, 2359,15 грн пені, 3000,00 грн витрат по оплаті послуг адвоката, 358,80 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1, а.с.8).

03.06.2009 державним виконавцем Сергеєвою Т.А. державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №440/09-5 (бланк серії: АК №535607, знято з оригіналу: серія: АА №051971) при примусовому виконанні наказу №45/60-09, виданого 27.04.2009 Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" основного боргу, інфляційних, річних, пені, витрат по оплаті послуг адвоката, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 39356,58 грн. (т.1, а.с.36, т.2, а.с. 18-19).

В подальшому вказаний виконавчий документ повернуто на адресу суду на підставі статті 40-1 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, про що зазначено державним виконавцем на наказі Господарського суду Харківської області від 27.04.2009 № 45/60-09.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2009 по справі № 45/60-09 було оскаржено боржником в апеляційному порядку, за наслідками чого постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі № 45/60-09 зазначене рішення суду залишено без змін.

Також, згідно пояснень Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції за даними спец. розділу автоматизованої системи виконавчих проваджень, на примусовому виконанні у відділі перебувало, зокрема, виконавче провадження № 12668408 з примусового виконання судового наказу від 27 квітня 2009 року № 45/60-09 про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" заборгованості, проте державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа до суду, оскільки 09 червня 2009 року до відділу ДВС надійшла копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року № 45/60-09 про відновлення строку для подання апеляційної скарги та прийняття апеляційної скарги ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" до розгляду.

Наведені обставини свідчать про те, що виконавче провадження з примусового виконання судового наказу від 27 квітня 2009 року № 45/60-09 було закінчено у зв`язку з поверненням виконавчого документа до суду, який його видав, згідно із статтею 40-1 Закону № 606-XIV. Доказів наявності чинного арешту, накладеного в межах виконавчого провадження при виконанні судового наказу від 27 квітня 2009 року № 45/60-09, матеріали справи не містять та про таке не зазначається скаржником.

Складність цієї справи полягає у відсутності матеріалів справи №45/60-09, які було знищено, та матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області, які за твердженнями органу державної виконавчої служби було знищено, в тому числі постанови про закінчення виконавчого провадження з наявністю якої скаржник пов`язує предмет скарги у цій справі.

Однак, досліджуючи обставини справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції про недоведеність скаржником обставин в межах якого виконавчого провадження накладено відповідний арешт, зокрема, з підстав відсутності в матеріалах справи копії наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області.

Так, в ухвалі Господарського суду Харківської області від 25.11.2009 у справі № 45/60-09 про затвердження мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження встановлено обставини, що 10 вересня 2009 року на виконання рішення господарського суду від 13 квітня 2009 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23 червня 2009 року по справі № 45/60-09 був виданий наказ та направлений на адресу стягувача для пред`явлення його до виконання.

Також, згідно наданих у відзиві на скаргу пояснень Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції згідно даних спец розділу автоматизованої системи виконавчих проваджень, на примусовому виконані у відділі перебувало виконавче провадження ВП 14771965 з примусового виконання судового наказу від 10.09.2009 № 45/60-09, виданого Господарським судом Харківської області, про стягнення з ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" на користь ТОВ "Гермес-плюс" 30832,60 грн основного боргу 2392,56 грн інфляційних 295,47 грн річних 2359,15 грн пені, 3000,00 грн витрат по оплаті послуг адвоката, 358,80 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу; 03.12.2009 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Вказані обставини свідчать про те, що у відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 10.09.2009 № 45/60-09 та в межах якого державним виконавцем здійснювались виконавчі дії, у тому числі шляхом накладення арешту на транспортні засоби, що належать ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" та заборони здійснювати їх відчуження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 824/5-09 від 02.10.2009 (бланк серії: АК №894445, знято з оригіналу: серія: АА №725649), винесену державним виконавцем Сергеєвою Т.А. державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області.

Як стверджує скаржник, що також узгоджується з приписами статті 37 Закону № 606-XIV та визнається відділом державної виконавчої служби, у зв`язку із затвердженням судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 10.09.2009 № 45/60-09, виданого Господарським судом Харківської області.

В матеріалах справи відсутня постанова про закінчення вказаного виконавчого провадження від 03.12.2009, про яку зазначено Чугуївським відділом державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що положеннями пунктів 8.19, 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5, який втратив чинність 19.07.2017, було передбачено, що завершені виконавчі провадження в архів органу юстиції не передаються і підлягають знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання. Строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Аналогічні норми містить пункт 2 Розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, відповідно до якого строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

З огляду на вказані положення, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що сам факт знищення документів виконавчого провадження, згідно якого накладався спірний арешт на майно (транспортні засоби) боржника за закінченням строків зберігання, є достатнім свідченням того, що таке виконавче провадження завершене.

Проте, судом першої інстанції не враховано, що знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчились, а тому, оскільки зі змісту листа в.о. начальника Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції від 27.06.2024 №22401 випливає, що виконавче провадження відносно ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" було знищено, таке виконавче провадження є завершеним, що мало стати наслідком для зняття накладеного на майно скаржника арешту.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, у відповіді від 21.06.2024 №31/32/6347/34-аз/04-2024-62-2024 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях на адвокатський запит від 11.06.2024 №07/01 надано інформацію про те, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів на транспортні засоби божника наявні обмеження, а саме: арешт та/або заборона на відчуження, накладений відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області (т.2, а.с.32-33).

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що такі відомості не є належним доказом наявності чинних арештів, накладених на транспортні засоби боржника в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 10.09.2009 № 45/60-09, з огляду на те, що до цього листа не додано витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та зазначено про накладення арешту на підставі листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області, судом апеляційної інстанції сприймаються критично.

Так, вказана інформація надана у відповідь на адвокатський запит, складений у відповідності до положень статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою передбачено, що:

- адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту (ч.1);

- орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч.2);

- відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ч.3).

При цьому, Єдиний державний реєстр транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) - це інформаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (далі - ЄІС МВС), що забезпечує накопичення, використання, узагальнення, зберігання, передачу, захист інформації про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (п.1 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2020 № 779).

Відтак, надана уповноваженим суб`єктом (філією Головного сервісного центру МВС) інформація на адвокатський запит щодо наявності обмежень на транспортні засоби згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів є належним доказом на підтвердження таких обставин, за відсутності доказів на її спростування.

При цьому, зазначення про накладення арешту та/або заборони на відчуження відповідно до листа від 05.10.2009 №03-17/16615 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області від 10.09.2009 №45/60-09 фактично свідчить про направлення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.10.2009 №824/5-09 супровідним документом (листом), оскільки як правильно зазначено судом першої інстанції сам по собі лист не може бути підставою для накладення арешту, а отже такий арешт було накладено саме на підставі постанови державного виконавця.

Аналізуючи обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає доведеними скаржником обставини, що в рамках виконавчого провадження з виконання наказу у цій справі державним виконавцем державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області було накладено арешт на транспортні засоби ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" та заборонено здійснювати їх відчуження (постанова від 02.10.2009 №824/5-09).

Проте, за наслідками закінчення виконавчого провадження у зв`язку із затвердженням судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження арешт, накладений постановою від 02.10.2009 №824/5-09 на транспортні засоби боржника, не було знято.

З цих підстав, у червні 2024 року скаржник звертався до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції із заявою про зняття арешту та/або заборону на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" та зареєстровані за ним, накладений відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області (т.2, а.с.34-35).

Наведене стало підставою для звернення боржника до господарського суду зі скаргою, яка є предметом даного судового розгляду, оскільки незняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при закінченні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право скаржника підлягає захисту.

Суд апеляційної інстанції враховує, що за змістом положень чинного законодавства боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця у визначеному відповідним процесуальним законом порядку. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18.

При цьому, бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому ГПК.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Схожа за змістом правова позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №760/19348/2011, від 30.04.2024 у справі № 14/370-07.

Отже, ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" мало статус боржника у виконавчому провадженні у цій справі, а тому в силу приписів статті 339 ГПК та з урахуванням висновків Верховного Суду, мало право звернутись до суду, який здійснює контроль за виконанням судових рішень, саме зі скаргою на бездіяльність (в даному випадку) державного виконавця, ухвала за результатами розгляду якої наразі є об`єктом апеляційного оскарження, а не пред`являти окремий позов про звільнення майна з-під арешту, як помилково зазначено судом першої інстанції.

Як вже було зазначено вище, наслідки закінчення (завершення) виконавчого провадження визначені статтею 38 Закону № 606-XIV та статтею 40 Закону № 1404-VIІI та передбачають зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії, зокрема в даному випадку повинно було зазначено у постанові про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2009.

Проте, як вже було зазначено вище складність цієї справи полягає у відсутності матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області, в тому числі постанови про закінчення виконавчого провадження з наявністю якої скаржник пов`язує предмет скарги у цій справі.

Судова колегія зазначає, що в даному конкретному випадку, враховуючи обставини щодо знищення матеріалів виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строків зберігання, відсутність в матеріалах справи постанови про закінчення виконавчого провадження не дає змоги встановити, чи було державним виконавцем дотримано вимог закону в частині зазначення у такій постанові про скасування арешту, накладеного на майно боржника, та достовірно з`ясувати, що саме дії державного виконавця призвели до того, що накладений в межах виконавчого провадження арешт досі є чинним.

Водночас, закінчення виконавчого провадження як стадія завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться, знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання, є обставини, які фактично позбавили в подальшому відділ держаної виконавчої служби усунути відповідні обставини, оскільки законом передбачено можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження.

Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження вже була прийнята державним виконавцем, проте не вбачається можливим встановити обставини щодо скасування (зняття) арешту майна при її прийнятті, виконавче провадження вже завершено та матеріали виконавчого провадження знищені, а тому після звернення боржника у червні 2024 року із відповідною заявою державний виконавець не мав можливості на той час скасувати (зняти арешт) арешт з майна боржника з причин відсутності (знищення) закритого виконавчого провадження, більш того, в межах вже прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження, як того вимагають приписи частини 2 статті 38 Закону № 606-XIV (чинний на час закінчення виконавчого провадження) та частини 2 статті 40 Закону № 1404-VIІI (чинний на час звернення із заявою про зняття арешту).

Також, частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIІI, у редакції чинній станом на час звернення із заявою боржника до відділу державної виконавчої служби про зняття арешту, передбачено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, до якого не віднесено закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, частиною п`ятою цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, на що звертав увагу відділ органу державної виконавчої служби під час вирішення скарги.

З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (ідентифікаційний код 41430463) щодо не зняття арешту та/або заборони на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" (ідентифікаційний код 21238131) та зареєстровані за ним, накладених відповідно до листа №03-17/16615 від 05.10.2009 ВДВС Чугуївського МУЮ Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09 виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

У постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21), сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно скаржника у виконавчому провадженні, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.

Наявність протягом тривалого часу (майже 14 років) арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.

Таким чином, з метою захисту порушених прав заявника, з урахуванням того, що виконавче провадження знищено, і в рамках знищеного виконавчого провадження державний виконавець позбавлений можливості та повноважень приймати будь-які постанови, в тому числі про зняття арешту з майна боржника, судова колегія вважає за доцільне зняти арешт та /або заборону на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" (ідентифікаційний код 21238131) та зареєстровані за ним (згідно переліку), накладений відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області, що в ефективний спосіб дозволить відновити право боржника на мирне володіння його майном.

Суд першої інстанції залишив вищевказане поза увагою, не дослідив питання необхідності та доцільності на даний час чинного арешту майна, не звернув увагу на наявність порушення майнових прав скаржника накладеним арештом.

Перевіряючи доводи скаржника щодо порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у спірних правовідносинах, суд першої інстанцій мав би установити, наявне порушення його майнових прав накладеним арештом, недоцільності на даний час чинного арешту майна та можливості його зняття за рішенням суду у відповідності до вимог частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

З урахуванням зазначеного, апеляційний господарський суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неправомірність висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволені вимог скарги щодо зняття арешту, накладеного на майно (транспортні засоби) боржника ТОВ НВФ "Інтефакт ЛТД" відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області, та зазначає про допущення судом першої інстанції надмірного формалізму при вирішенні даного питання, що не відповідає одному з основних принципів господарського судочинства - верховенству права (статті 2, 11 ГПК України).

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 по справі № 21/170-08.

Таким чином, доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги правомірне звернення боржника за захистом своїх прав до суду першої інстанції зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, збереження більше 14 років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритого виконавчого провадження та претензій зі сторони стягувача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не надав встановленим обставинам справи належну оцінку в повному обсязі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" слід задовольнити частково, а оскаржуване судове рішення підлягає зміні з мотивів, викладених у цій постанові з викладенням його в редакції даної постанови.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.07.2024 у справі № 45/60-09 змінити.

Викласти резолютивну частину ухвали в такій редакції:

"Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма "Інтерфакт ЛТД" на бездіяльність державного виконавця (вх. №17478) задовольнити частково.

Зняти арешт та /або заборону на відчуження з транспортних засобів, які належать на праві власності ТОВ НВФ "Інтерфакт ЛТД" (ідентифікаційний код 21238131) та зареєстровані за ним, а саме:

1) автомобіль, марка: ГАЗ 2217, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску: 1999, колір: білий, шасі номер: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_3 ;

2) автомобіль: марка: КРАЗ 250, реєстраційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 1992, колір: жовтий, шасі номер: 734219;

3) автомобіль: марка: ГАЗ, модель: 32213-420, реєстраційний номер: НОМЕР_5 , рік випуску: 2006, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_6 , номер рами: НОМЕР_7 ;

4) автомобіль: марка: КРАЗ 6510, реєстраційний номер: НОМЕР_8 , рік випуску: 1992, колір: бежевий, шасі номер: НОМЕР_9 ;

5) напівпричіп: марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: НОМЕР_10 , рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: НОМЕР_11 ;

6) напівпричіп цементовоз, марка: ТЦ 11, реєстраційний номер: НОМЕР_12 , рік випуску: 1990, колір: сірий, шасі номер: 3854;

7) напівпричіп фургон, марка: ОДАЗ 97725, реєстраційний номер: НОМЕР_13 , рік випуску: 1992, колір: сірий, шасі номер: 0004171;

8) напівпричіп, марка: ВЦПП 10 А, реєстраційний номер: 1186ХЦ, рік випуску: 1981, колір: сірий, шасі номер: 81935;

9) напівпричіп бортовий, марка: ОДАЗ 9385, реєстраційний номер: 3771ХЮ, рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 0279590;

10) напівпричіп, марка: КЗАП 9385, реєстраційний номер: 4310X1, рік випуску: 1992, колір: синій, шасі номер: 282537;

11) напівпричіп: марка: СЗАП 9340, реєстраційний номер: 08206ХА, рік випуску: 1993, колір: сірий, шасі номер: Р0000618;

12) автомобіль: марка: МАЗ 9397, реєстраційний номер: НОМЕР_19 , рік випуску: 1994, колір: синій, шасі номер: 4504;

13) автомобіль: марка: КАМАЗ 5410, реєстраційний номер: НОМЕР_20 , рік випуску: 1977, колір: зелений, шасі номер: Б/Н;

14) автомобіль: марка: МАЗ 54329, реєстраційний номер: НОМЕР_21 , рік випуску: 1993, колір: синій, шасі номер: НОМЕР_25 , номер рами: 9309632,

накладений відділом державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області при примусовому виконанні наказу №45/60-09, виданого 10.09.2009 Господарським судом Харківської області.

В іншій частині скарги відмовити".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.09.2024.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.А. Пуль


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	12.09.2024
Оприлюднено	24.09.2024
Номер документу	121780742
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —45/60-09

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.09.2024 по справі 45/60-09СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —45/60-09

Постанова від 12.09.2024

Постанова
від 12.09.2024 по справі 45/60-09
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД