Рішення

від 12.09.2024 по справі 905/570/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2024 Справа №905/570/24

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Білик М.Л.,

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів", м. Дніпро, код 00191052,

до Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш", м. Слов`янськ Донецької області, код 04873009,

про розірвання договору та стягнення 9 570 350,00 грн,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш", м. Слов`янськ Донецької області, код 04873009,

до Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів", м. Дніпро, код 00191052,

про стягнення 210 000,00 грн,

за участю:

представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Литвина А.Б.

представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Стулікова А.В.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дружківський завод металевих виробів" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш", в якій просить суд:

- розірвати Договір № 12770/1 від 21.10.2021, укладений між Приватним акціонерним товариством "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" та Приватним акціонерним товариством "Дружківський завод металевих виробів";

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" грошові кошти в розмірі 9 570 350,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 12770/1 від 21.10.2021 в частині виготовлення та поставки продукції.

Приватне акціонерне товариство "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" про стягнення пені за прострочення платежу по договору №12770/1 від 21.10.2021 року за період з 23.04.2023 по 24.04.2024 частково в сумі 210 000,00 грн та судові витрати по справі.

Рух справи та процесуальні дії.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 10.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, підготовче засідання призначив на 08.05.2024 о 10:30 год.

25.04.2024 (сформовано в системі 24.04.2024) від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Також 25.04.2024 (сформовано в системі 24.04.2024) від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 3522/24 від 25.04.2024), в якій Приватне акціонерне товариство "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" пеню за прострочення платежу по договору №12770/1 від 21.10.2021 року за період з 23.04.2023 по 24.04.2024 частково в сумі 210 000,00 грн та судові витрати по справі.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.04.2024 прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву (вх. № 3522/24 від 25.04.2024) Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" до Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" про стягнення 210 000,00 грн. Об`єднав в одне провадження з первісним позовом у справі № 905/570/24 зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" до Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" про стягнення 210 000,00 грн. Розгляд зустрічної позовної заяви призначив на 08.05.2024 о 10:30 год. Встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

30.04.2024 (сформовано в системі 29.04.2024) від позивача за первісним позовом через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

01.05.2024 від відповідача за первісним позовом через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 08.05.2024 суд прийняв до розгляду подані сторонами заяви по суті справи, а також додаткові докази, які були подані відповідачем за первісним позовом одночасно з відзивом на позов, хоча і окремим файлом. Суд прийняв до уваги можливі збої в роботі системи "Електронний суд", в роботі інтернету та можливі відключення світла, а також те, що додаткові докази подані в той же день, що і відзив на позовну заяву.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 08.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відклав підготовче засідання на 22.05.2024 о 15:00 год.

14.05.2024 (сформовано в системі 13.05.2024) від Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

14.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

20.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

21.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.

Судом прийняті до розгляду вищевказані заяви по суті справи.

21.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшла низка клопотань, а саме:

- клопотання про призначення судової експертизи (вх. № 4199/24 від 21.05.2024), в якому заявник просить суд призначити у справі інженерно-технічну (комп`ютерно-технічну) експертизу, на вирішення якої поставлено питання: "Чи направлялось 02.02.2022 року повідомлення/електронний лист з електронної адреси Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" "ІНФОРМАЦІЯ_3" на електронну адресу Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" "ІНФОРМАЦІЯ_2" з прикріпленим до нього файлом "Кераммаш-ДРЗМВ_готовность к отгрузке.pdf"?". Проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса;

- клопотання про огляд доказів за місцем знаходження за участі спеціаліста (вх. № 4227/24 від 21.05.2024), в якому заявник просить суд оглянути сервер ТОВ "ІНТЕРНЕТ-ІНВЕСТ" за участі спеціаліста ОСОБА_1 для встановлення наявності на сервері листів електронної пошти Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" та Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" щодо виконання Договору № 12770/1 від 21.10.2021 року, зокрема але не виключно - електронного листа від 02.02.2022 року;

- клопотання про допит свідків (вх. № 4223/24 від 21.05.2024), в якому заявник просить суд викликати в судове засідання та допитати в режимі відеоконференції свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- клопотання про огляд речових доказів за місцем знаходження (вх. №4225/24 від 21.05.2024), в якому заявник просить суд провести огляд речових доказів по справі за участі свідка ОСОБА_3 в промислових приміщеннях ПрАТ "Кераммаш" по вулиці Вокзальній (Свєрдлова) 1а, місто Слов`янськ Краматорського району Донецької області, 84105, та в орендованих у ПрАТ "ДНІПРОПРЕССТАЛЬ" приміщеннях в місті Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 139.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 22.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 05.06.2024 о 10:30 год.

27.05.2024 (сформовано в системі 25.05.2024) від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи креслення із зазначенням габаритних розмірів печі шахтної газової ТермоГаз -ШЗ-33.36/ 800 -И2-HRc згідно з ТУ У 29.2-04872009-002:2011 та її ізометрію.

Судом прийняті та долучені до матеріалів справи вказані документи.

28.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів для розгляду клопотання про призначення судової експертизи (вх. №4388/24 від 28.05.2024). В клопотанні заявник просить суд витребувати у Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" договори про надання послуги реєстрації доменного імені та про надання послуги веб-хостингу, відповідно до яких Приватному акціонерному товариству "Дружківський завод металевих виробів" надавався доступ до електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, а також платіжні інструкції щодо останніх за часом платежів за цими договорами.

31.05.2025 до суду від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" надійшли оригінали нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи оригінали заяв свідків.

05.06.2024 (сформовано в системі 04.06.2024) від Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення по справі.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.06.2024 відмовив Приватному акціонерному товариству "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи (вх. № 4199/24 від 21.05.2024), клопотання про огляд доказів за місцем знаходження за участі спеціаліста (вх. № 4227/24 від 21.05.2024), клопотання про допит свідків (вх. № 4223/24 від 21.05.2024) клопотання про огляд речових доказів за місцем знаходження (вх. № 4225/24 від 21.05.2024), клопотання про витребування доказів для розгляду клопотання про призначення судової експертизи (вх. № 4388/24 від 28.05.2024).

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.06.2024 о 10:00 год.

10.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про остаточне визначення характеру спору, в якому заявник просить суд в порядку остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин встановити чи є Договір № 12770/1 від 21.10.2021 року договором поставки або цей договір є договором підряду.

11.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшли клопотання про визначення обставин справи, які підлягають встановленню.

11.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказів Наказу №116 від 08.04.2022 року "Щодо електронної пошти"; Доповідну записку від 11.05.2022 року; Дефектний акт №1 від 14.06.2022 року; Акт від 30.06.2022 року; Змінні рапорти чергових "ДРЗМВ" за періоди з 06-07.05.2022, 08-09.07.2022, 16-17.12.2022, 09-10.06.2023.

Судом прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи вказані докази.

11.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх. №4731/24 від 11.06.2024), в якому заявник просить суд призначити у справі інженерно-технічну (комп`ютерно-технічну) експертизу, на вирішення якої поставити питання: "Чи отримувало Приватне акціонерне товариство "Дружківський завод металевих виробів" на електронну адресу "ІНФОРМАЦІЯ_2" повідомлення/електронний лист з прикріпленим до нього файлом "Кераммаш-ДРЗМВ_готовность к отгрузке.pdf" з електронної адреси Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" "ІНФОРМАЦІЯ_3", яке направлялось 02.02.2022 року?". Проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса.

11.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів для розгляду клопотання про призначення судової експертизи (вх. № 4727/24 від 11.06.2024), в якому заявник просить суд витребувати у Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" договори про надання послуги реєстрації доменного імені та про надання послуги веб-хостингу, відповідно до яких Приватному акціонерному товариству "Дружківський завод металевих виробів" надавався доступ до електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.06.2024 відмовив Приватному акціонерному товариству "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи (вх. №4731/24 від 11.06.2024) та клопотання про витребування доказів для розгляду клопотання про призначення судової експертизи (вх. №4727/24 від 11.06.2024).

Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, постановив не розглядати клопотання відповідача про остаточне визначення характеру спірних правовідносин, яке подане 10.06.2024, та клопотання про визначення обставин, які підлягають встановленню, подане 11.06.2024. Суд розцінив вказані клопотання як додаткові пояснення відповідача в обґрунтування своєї позиції та долучив їх до матеріалів справи. Суд роз`яснив відповідачу за первісним позовом, що відповідно до ст. 169 ГПК України учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Завдання підготовчого провадження, визначені ст. 177 ГПК України, вирішуються судом на підставі поданих сторонами заяв по суті справи та клопотань з процесуальних питань. Клопотання відповідача не є клопотаннями з процесуальних питань. Визначення характеру спірних правовідносин та з`ясування обставин, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог та заперечень, є прерогативою суду та здійснюються на підставі наявних матеріалів справи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 20.06.2024 о 10:00 год. Суд запропонував відповідачу за первісним позовом надати в хронологічному порядку листування, яке відбувалося з позивачем в електронному вигляді, з наданням скріншоту екрану щодо направлення листів позивачем і відповідачем та вкладень, які були додані до них, що дасть змогу відслідкувати взаємовідносини сторін. Суд запропонував позивачу за первісним позовом надати документи на підтвердження листування між сторонами, а у випадку втрати доступу до електронної пошти та неможливості отримати такі документи, надати письмові пояснення. Суд роз`яснив відповідачу за первісним позовом можливість надання суду доступу до електронної скриньки відповідача для безпосереднього огляду наявності листування з позивачем, що може бути досліджено в якості електронного доказу.

19.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.

Також 19.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" на електронну пошту суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом про дослідження судом електронного доказу, вказаного в додаткових поясненнях від 19.06.2024, а саме поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суд прийняв та долучив до матеріалів справи додаткові письмові пояснення, які подані відповідачем за первісним позовом 19.06.2024, та роздруківки листування, які надійшли на електронну пошту суду 19.06.2024.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 27.06.2024 об 11:00 год. Суд повідомив позивача за первісним позовом про необхідність надати пояснення стосовно того, яким чином позивач направляв лист від 13.10.2023 відповідачу та чи отримував позивач на нього відповідь, яка була надана відповідачем 28.11.2023. Суд повідомив позивача за первісним позовом про необхідність надати пояснення стосовно того, коли була зареєстрована та змінена адреса електронної пошти позивача та коли було повідомлено про таку зміну відповідача.

24.06.2024 (сформовано в системі 23.06.2024) від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі про уточнення/конкретизацію розрахунку пені до стягнення по зустрічному позову.

26.06.2024 від Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі, до яких додано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

27.06.2024 (сформовано в системі 26.06.2024) від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі на додаткові пояснення ПрАТ "ДЗРМВ" від 26.06.2024.

Судом прийняті та долучені до матеріалів справи додаткові письмові пояснення, подані відповідачем за первісним позовом 24.06.2024 та 27.06.2024, та додаткові письмові пояснення, подані позивачем за первісним позовом 26.06.2024.

В судовому засіданні 27.06.2024 представником Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" заявлено усне клопотання про надання додаткового часу для подання заяви про зміну предмета зустрічної позовної заяви. Відповідач за первісним позовом послався на те, що йому необхідно було з`ясувати позицію позивача, щоб остаточно визначитись з вимогами зустрічного позову.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи з тих підстав, що позиція позивача була викладена в заявах по суті справи, нових обставин не було з`ясовано, а відповідач за первісним позовом не обґрунтував неможливість подання заяви про зміну предмета зустрічної заяви раніше.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 06.08.2024 о 14:15 год.

06.08.2024 (сформовано в системі 05.08.2024) від Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат. В клопотанні заявник також просить суд вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в Господарському суді Донецької області та понесених Приватним акціонерним товариством "Дружківський завод металевих виробів" під час розгляду даної справи - стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" 500 407,41 грн.

Суд прийняв та долучив вказані докази до матеріалів справи.

06.08.2024 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш", яка подана представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 , про відвід судді Лободи Т.О. від розгляду справи № 905/570/24 (вх. № 07-07/7102/24).

Призначене на 06.08.2024 судове засідання не відбулось, суд не виходив на відеоконференцзв`язок з учасниками справи, у зв`язку з тим, що провести судове засідання виявилось неможливим через оголошену 06.08.2024 у Харківській області, де розташований Господарський суд Донецької області, повітряну тривогу в період з 14:05, щодо якої не було оголошено відбою до кінця робочого дня.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 07.08.2024 призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 15.08.2024 року об 11:30 год.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 08.08.2024 відмовив в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (вх. № 07-07/7102/24 від 06.08.2024) про відвід судді Лободи Т.О. від розгляду справи № 905/570/24.

У судовому засіданні 15.08.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в судовому засіданні 15.08.2024 оголошувалась технічна перерва до 15.08.2024 о 13:30 год, після якої розгляд справи по суті був продовжений.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 15.08.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.08.2024 о 14:00 год.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.08.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 23.08.2024 об 11:00 год.

22.08.2024 до суду надійшла заява ПрАТ "Кераммаш", яка подана представником Стуліковим А.В., про відвід судді Лободи Т.О. від розгляду справи № 905/570/24 (вх. № 07-07/7592/24).

Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.08.2024 відмовив в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (вх. № 07-07/7592/24 від 22.08.2024) про відвід судді Лободи Т.О. від розгляду справи № 905/570/24.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 23.08.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 04.09.2024 об 11:00 год.

26.08.2024 (сформовано в системі 26.08.2024) від Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Суд прийняв та долучив вказані докази до матеріалів справи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.09.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив в клопотанні відповідача за первісним позовом про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.09.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 12.09.2024 о 10:30 год.

12.09.2024 (сформовано в системі 11.09.2024) від ПрАТ "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, в якому заявник просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом судові витрати по справі судовий збір по оплаті судового збору за подачу зустрічного позову в сумі 3150,00 грн та судового збору за доступ до відеозаписів судових засідань, що відбулись 08.05.2024 року, 22.05.2024 року, 05.06.2024 року (протокол 06.06.2024 року), 12.06.2024 року (протокол 13.06.2024 року), 20.06.2024 року, 27.06.2024 року, 15.08.2024 року (протокол 16.08.2024 року), 20.08.2024 року, 23.08.2024 року, 04.09.2024 року в сумі 12х94,84 = 1138,08 грн загалом 4288,08 грн (3150,00 + 1138,08).

12.09.2024 від ПрАТ "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшов виступ в дебатах, викладений у письмовій формі.

Повідомлення учасників справи.

Представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) приймали участь у судових засіданнях по даній справі, про призначені судові засіданні по справі були повідомлені ухвалами суду.

Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом та його позиції як відповідача за зустрічним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватним акціонерним товариством "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" та Приватним акціонерним товариством "Дружківський завод металевих виробів" укладено Договір №12770/1, відповідно до умов якого ПрАТ "Кераммаш" зобов`язався розробити, виготовити і поставити відповідно до технічних вимог Піч шахтну газову (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс згідно з ТУ У 29.2-04873009-002:2011, Цеховий канал димовидалення (20 метрів) (надалі - Продукція), виконати монтажні, шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи (надалі - Роботи), а Замовник - сплатити та прийняти Продукцію та Роботи в номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними в специфікації, на умовах СРТ - м. Дружківка (відповідно до Інкотермс в редакції 2010 року). За умовами Договору розрахунки за договором мали здійснюватися в п`ять етапів, а роботи з виготовлення продукції мали початись протягом одного дня після сплати позивачем суми за першим етапом оплати. Строк виготовлення продукції за Договором - не більше 160 календарних днів з моменту оплати суми за першим етапом. ПрАТ "ДРЗМВ" здійснило оплату в наступному порядку: 26.10.2021 по першому етапу в сумі 4 542 210,00 грн, 29.12.2021 по другому етапу в сумі 3 028 140,00 грн, 09.02.2022 та 16.02.2022 по третьому етапу в сумі 2 000 000,00 грн. Проте, ПрАТ "Кераммаш" свої зобов`язання по Договору не виконало, не виготовило продукцію протягом 160 днів з моменту здійснення ПрАТ "ДРЗМВ" оплати по першому етапу.

ПрАТ "ДРЗМВ" звернулось до ПрАТ "Кераммаш" з претензією з проханням розірвати Договір та повернути сплачені на виконання Договору грошові кошти, однак ПрАТ "Кераммаш" відмовило в задоволенні такої претензії, у зв`язку з чим ПрАТ "ДРЗМВ" на підставі п. 11.18 Договору надіслав ПрАТ "Кераммаш" лист з повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку, в якому також вимагав повернути всі сплачені за Договором кошти в сумі 9 570 350,00 грн.

У відповіді на відзив на позовну заяву ПрАТ "ДРЗМВ" наполягає, що договір №12770/1 від 21.10.2021 є договором поставки, а не договором підряду, як стверджує ПрАТ "Кераммаш".

Також ПрАТ "ДРЗМВ" зазначає, що не отримувало від ПрАТ "Кераммаш" листа від 02.02.2022 за №05/016. Вказує, що ПрАТ "Кераммаш" не направляв ПрАТ "ДРЗМВ" повідомлення про готовність Продукції до відвантаження в порядку, встановленому Договором. Також стверджує, що ПрАТ "Кераммаш" не надано доказів того, що лист від 02.02.2022 року за № 05/016, а також інші його листи, направлялись ним в порядку, встановленому Договором, а саме з e-mail ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com, або ж підписувався кваліфікованим електронним підписом, як того вимагає закон, в разі, якщо його було направлено з іншого e-mail. Крім того, стверджує, що в наданому до матеріалів справи листі від 02.02.2022 року за № 05/016, на який посилається ПрАТ "Кераммаш" не йде мова про готовність здійснити поставку Продукції, як того вимагали умови Договору, а зазначається лише про часткове відвантаження певних елементів Продукції, що не передбачено Договором.

ПрАТ "ДРЗМВ" також заперечує проти тверджень ПрАТ "Кераммаш" про порушення умов договору в частині оплати четвертого етапу оплати. Зазначає, що за умовами Договору четвертий етап оплати продукції мав бути здійснений протягом 7 календарних днів з моменту письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Однак строк оплати за четвертим етапом оплати не настав, оскільки повідомлення про готовність продукції до відвантаження в порядку, передбаченому Договором, ПрАТ "ДРЗМВ" не отримувало ні на електронну пошту, ні на адресу підприємства. А сама продукція - піч шахтна газова, не виготовлена ПрАТ "Кераммаш" в повному обсязі. Зазначає про те, що відповідач не виставляв рахунок на оплату четвертого етапу.

Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог, ПрАТ "ДРЗМВ" зазначає, що його боку відсутнє істотне порушення умов Договору. Так, ПрАТ "ДРЗМВ" належним чином виконало зобов`язання за договором щодо першого етапу оплату. За умовами договору ПрАТ "Кераммаш" мало розпочати роботи з виготовлення продукції протягом одного дня після такої оплати, а продукція мала бути виготовлена та поставлена в межах 160 днів з моменту такої оплати. Отже, саме з моменту здійснення оплати по першому етапу у ПрАТ "Кераммаш" виникло зобов`язання виготовити та поставити продукцію. Однак, саме ПрАТ "Кераммаш" порушило своє зобов`язання та не поставило продукцію. До порушення умов договору з боку ПрАТ "Кераммаш", ПрАТ "ДРЗМВ" не відмовлялось здійснювати повну оплату по Договору відповідно до п. 2.3.3. Договору, а якщо і була якась затримка з платежами, то це не свідчить про відмову ПрАТ "ДРЗМВ" здійснювати такий платіж. ПрАТ "Кераммаш" не надав належних та допустимих доказів відмови ПрАТ "ДРЗМВ" здійснити платіж встановлений п. 2.3.3. Договору. Платежі здійснювались. Зважаючи на те, що ПрАТ "Кераммаш" порушило своє зобов`язання встановлене п. 3.3 Договору, ПрАТ "ДРЗМВ" скористалось правом встановленим п. 6.9. та п. 11.18 Договору та звернулось до ПрАТ "Кераммаш" з вимогами про повернення коштів та повідомленням про розірвання Договору. Відповідно, завершувати оплату за п. 2.3.3. для ПрАТ "ДРЗМВ" було б нелогічним та не мало сенсу. Таким чином, нездійснення в повному обсязі оплати за п. 2.3.3. Договору не може вважатися істотним порушенням.

Стверджує, що з умов п. 3.4 Договору вбачається обов`язок ПрАТ "Кераммаш" повідомити про готовність до відвантаження Продукції, проте відсутній обов`язок ПрАТ "ДРЗМВ" здійснювати якесь погодження з цього приводу. ПрАТ "Кераммаш" просто мало здійснити поставку, однак так і не почало відвантаження Продукції 21.02.2022 року та не здійснило монтажних робот, про що нібито надсилало повідомлення від 02.02.2022 року. ПрАТ "ДРЗМВ" не відмовляло ПрАТ "Кераммаш" у відвантаженні Продукції та здійсненні робіт, а ПрАТ "Кераммаш" не надало належних та допустимих доказів відмови ПрАТ "ДРЗМВ" від поставки Продукції чи її частини або здійсненні робіт, в дати нібито заявлені ПрАТ "Кераммаш". Наголошує на тому, що ПрАТ "Кераммаш" жодним чином не обґрунтувало своїх тверджень та не навело підстав щодо вчинення саме істотного порушення, яке, нібито, допустило ПрАТ "ДРЗМВ" по Договору.

Також, ПрАТ "ДРЗМВ" стверджує, що позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з нього пені за п. 6.3. Договору є необґрунтованими, оскільки з боку ПрАТ "ДРЗМВ" відсутнє порушення п. 2.3.3. Договору. Так, на думку ПрАТ "ДРЗМВ", оскільки ПрАТ "Кераммаш" не здійснило поставку Продукції в строк встановлений Договором, ПрАТ "ДРЗМВ" розірвало такий договір в односторонньому порядку на підставі п. 11.18 Договору, а отже, зобов`язання ПрАТ "ДРЗМВ" з оплати Договору є припиненими. Тому неможливо стягнути з ПрАТ "ДРЗМВ" пеню на підставі п. 2.3.3. та. п. 6.3. Договору, оскільки грошове зобов`язання з оплати непоставленої Продукції - відсутнє, а отже і нарахування пені є неможливим. Не може бути стягнута пеня за затримку розрахунку по Договору в разі якщо такий Договір було розірвано, а Продукція так і не була поставлена.

З цих же підстав ПрАТ "ДРЗМВ" заперечує щодо нарахування пені на підставі п. 2.3.4 та п.6.3 Договору та додатково зазначає, що до ПрАТ "ДРЗМВ" не надсилалось ні на електронну пошту, ні на поштову адресу письмове повідомлення про готовність продукції до відвантаження і таке повідомлення ПрАТ "ДРЗМВ" не отримувало. Лист ПрАТ "Кераммаш" від 02.02.2022 не є повідомленням про готовність Продукції до відвантаження, адже Продукція готова не була, а за вказаним листом ПрАТ "Кераммаш" повідомляло про готовність розпочати поетапне відвантаження основних елементів металоконструкцій (каркас, основа) печі, а не повністю готової Продукції (печі та каналу димовиведення). Крім того, ПрАТ "Кераммаш" не виставляло та не надсилало ПрАТ "ДРЗМВ" рахунку на здійснення платежу за п. 2.3.4 Договору. Таким чином, відсутнє порушення пункту 2.3.4 Договору з боку ПрАТ "ДРЗМВ", оскільки не настав момент оплати, визначений датою отримання письмового повідомлення про готовність Продукції до відвантаження.

Також, у відзиві на зустрічну позовну заяву ПрАТ "ДРЗМВ" зазначає про неналежність, недопустимість та недостовірність заяви свідка ОСОБА_2 від 24.04.2024 за №1381. На думку ПрАТ "ДРЗМВ", свідчення ОСОБА_2 не можуть вважатися достовірними, адже він є заінтересованою особою у вирішенні заявленого зустрічного позову саме на користь його роботодавця - ПрАТ "Кераммаш", у якого він знаходиться в підпорядкуванні та від якого отримує заробітну платню. Оскільки ПрАТ "Кераммаш" має вплив на ОСОБА_2 , його свідчення не можуть прийматися до уваги, адже заява свідка ОСОБА_2 від 24.04.2024 року за №1381 є недостовірною. Викладене в заяві свідка ОСОБА_2 не стосується предмета доказування у даній справі, а отже вказаний доказ є неналежним. Заява свідка ОСОБА_2 не може бути доказом обміну будь-якими повідомленнями між сторонами, оскільки таким доказом можуть бути лише самі відповідні повідомлення, а тому заява свідка ОСОБА_2 є недопустимим доказом. Заява свідка ОСОБА_2 не може братися до уваги судом в якості доказу по справі, адже вона ґрунтується на повідомленнях інших осіб та стосується обставин, які мають бути відображені в певних документах (переписці та листуванні відповідно до Договору).

Стислий виклад позиції відповідача за первісним позовом та його позиції за зустрічним позовом.

Заперечуючи проти позовних вимог за первісним позовом ПрАТ "Кераммаш" вказує, що не порушував умови Договору так як строк для поставки продукції не сплив через відсутність згоди ПрАТ "ДРЗМВ" на відвантаження печі шахтної газової та на початок монтажних робіт. Зазначає, що 02.02.2022 ПрАТ "Кераммаш" листом №05/16 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомило ПрАТ "ДРЗМВ" про готовність розпочати поетапне відвантаження основних елементів металоконструкцій печі шахтної ТермоГаз-ШЗ-33-36/800-И2-HRc з 21.02.2022 року та повідомило про готовність розпочати монтаж печі.

Вказує, що піч має великі габарити та відноситься до обладнання, яке можливо зібрати лише на місці подальшої експлуатації, а тому потребує доставки складових печі та монтажу на майданчику ПрАТ "ДРЗМВ". Така обставина вимагає наявність дозволу ПрАТ "ДРЗМВ" як на доставку складових частин печі, так і на початок монтажних робіт на підготовленому для цієї мети місці. Однак, в порушення умов пункту 2.3.4 договору №12770/1 від 21.10.2021 ПрАТ "ДРЗМВ" не виконало свої зобов`язання за договором та не оплатило ПрАТ "ДРЗМВ" 3 028 140,00 грн четвертого платіжного етапу протягом 7 календарних днів з дня письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

24.02.2022 року почалась воєнна агресія РФ проти України. 10.03.2022 року ПрАТ "ДРЗМВ" після отримання листа про форс-мажор припинив ділову переписку з ПрАТ "Кераммаш" щодо виконання договору №12770/1 від 21.10.2021, в тому числі щодо надання згоди на відвантаження печі шахтної газової та проведення монтажних робіт.

Зазначає, що ПрАТ "Кераммаш" попри воєнний стан в період з квітня по серпень 2022 року продовжував відвантажувати продукцію зацікавленим в цьому партнерам. 09.09.2022 року територія та будівлі ПрАТ "Кераммаш" зазнали ракетного обстрілу, було пошкоджено майно ПрАТ "Кераммаш", в тому числі виготовлене для ПрАТ "ДРЗМВ" в рамках договору №12770/1 від 21.10.2021. ПрАТ "Кераммаш" було визнано потерпілим по кримінальному провадженні. На думку ПрАТ "Кераммаш", пошкодження частини комплектуючих до печі шахтної газової сталося внаслідок прострочення ПрАТ "ДРЗМВ" в прийомці виготовлених комплектуючих печі та внаслідок не надання згоди на початок монтажних робіт.

Враховуючи факт воєнних дій в районах близьких до міст Слов`янськ та Дружковка Донецької області з 24.02.2022 року і до теперішнього часу, факт релокації позивача в місто Дніпро, ПрАТ "Кераммаш" вважає, що істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору №12770/1 від 21.10.2021, оскільки він укладався до початку повномасштабної війни. Зазначена зміна обставин є істотною, бо обставини виконання договору змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір №12770/1 від 21.10.2021 року.

На думку ПрАТ "Кераммаш", договір №12770/1 від 21.10.2021 не підлягає розірванню, а за приписами статті 652 Цивільного кодексу України цей договір має бути змінений.

Крім того, ПрАТ "Кераммаш" вказує, що вважає договір №12770/1 від 21.10.2021 не договором поставки як стверджує позивач, а договором підряду, оскільки цей договір включає обов`язки окрім виготовлення шахтної газової печі, також виготовлення проектної документації на піч, монтаж, шеф-монтаж та пуско-налагоджувальні роботи на цій печі. Відповідач вказує. Що піч, яка є предметом спірного договору, є нерухомим майном, а отже щодо будівництва (виготовлення) нерухомого майна може бути укладений лише договір підряду.

Стосовно тверджень ПрАТ "ДРЗМВ" про ненаправлення повідомлення про готовність продукції до відвантаження у встановленому договором порядку, зазначає, що ПрАТ "ДРЗМВ" вдається до надмірного формалізму в тлумаченні умов договору і, що ПрАТ "ДРЗМВ" відповідав на інші листи ПрАТ "Кераммаш", які були отримані з такої ж електронної пошти, з якої було відправлено повідомлення від 02.02.2022 за № 05/016.

Додатково ПрАТ "Кераммаш" стверджує, що за умов часткової оплати Продукції ПрАТ "Кераммаш" не мав зобов`язання здійснювати поставку Продукції, бо поставка здійснюється мінімум через 10 днів після повідомлення про готовність Продукції до відвантаження, а четвертий платіжний етап протягом 7 календарних днів з дня письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Таким чином, за умовами договору № 12770/1 від 21.10.2021 року Продукція відвантажується за умовами попередньої оплати. На думку ПрАТ "Кераммаш", за відсутності повної передплати обов`язок поставки відсутній, а до спірних правовідносин має застосовуватись положення статті 594 Цивільного кодексу України (право притримання).

Також, на думку ПрАТ "Кераммаш" пункт 6.9 договору № 12770/1 від 21.10.2021 року, на який посилається ПрАТ "ДРЗМВ" як на підставу позову, є не справедливим, є не добросовісним, спрямованим на незаконне заволодіння грошовими коштами ПрАТ "Кераммаш", оскільки не враховує ані повноту виконання договірних зобов`язань кожною із сторін, ані інші чинники зловживання службовими особами сторін своїми службовими обов`язками. А тому пункт 6.9 договору №12770/1 від 21.10.2021 року є нікчемним відповідно до частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПрАТ "Кераммаш" зазначає, що ПрАТ "ДРЗМВ" вчинив істотне порушення умов договору №12770/1 від 21.10.2021, оскільки відмовився здійснити третій платіжний етап по договору в повному обсязі, відмовився надати згоду на початок поставки компонентів печі шахтної газової та відмовився надати згоду на початок монтажу печі з 21.02.2022 на пропозицію ПрАТ "Кераммаш", а також ПрАТ "ДРЗМВ" не здійснив платіж по четвертому платіжному етапу, чим завадив виготовленню печі в повному обсязі, її поставці, монтажу, шеф-монтажу, пусконаладці.

Так, за умовами договору №12770/1 від 21.10.2021 ПрАТ "ДРЗМВ" мав сплатити ПрАТ "Кераммаш" за продукцію кошти в загальній сумі 15 140 700,00 грн в п`ять етапів. Однак, в порушення умов договору ПрАТ "ДРЗМВ" здійснив оплату за другим платіжним етапом з простроченням в три дні, платіж за третім етапом здійснив не в повному обсязі та з простроченням, а також не здійснив оплату за четвертим платіжним етапом, у зв`язку з чим ПрАТ "Кераммаш" було нараховано пеню на підставі п. 6.3 Договору №12770/1 від 21.10.2021 в загальній сумі 1 551 499,29 грн за період з 23.04.2023 по 24.04.2024 та заявлено до стягнення частково в сумі 210 000,00 грн.

Стосовно заперечень ПрАТ "ДРЗМВ" про невиставлення ПрАТ "Кераммаш" ПрАТ "ДРЗМВ" рахунку на здійснення платежу за п. 2.3.4 Договору, зазначає, що четвертий платіжний етап обумовлений не виставленням рахунку на оплату, а повідомленням про відвантаження.

У судових дебатах відповідач за первісним позовом також послався на неналежний спосіб захисту, який обраний позивачем за первісним позовом, що є самостійною підставою для відмови в позовних вимогах.

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами.

Заслухавши представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях по справі, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.10.2021 між Приватним акціонерним товариством "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (іменованим в договорі Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дружківський завод металевих виробів" (іменованим в договорі Замовник) укладено Договір №12770/1 (надалі - Договір, Договір № 12770/1 від 21.10.2021), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується розробити, виготовити і поставити відповідно до технічних вимог (Додаток №1, Додаток №2) Піч шахтну газову (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс згідно з ТУ У 29.2-04873009-002:2011, Цеховий канал димовидалення (20 метрів) (надалі - Продукція), виконати монтажні, шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи (надалі - Роботи), а Замовник - сплатити та прийняти Продукцію та Роботи в номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними в специфікації, на умовах СРТ - м. Дружківка (відповідно до Інкотермс в редакції 2010 року).

В пункті 1.1 Договору сторонами погоджено специфікацію, в якій визначено найменування, кількість та вартість Продукції, а саме:

1. Піч шахтна газова (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс згідно з ТУ У 29.2-04873009-002:2011 у кількості 1 шт, вартістю 11 589 250,00 грн без ПДВ.

2. Цеховий канал димовидалення (20 метрів) у кількості 1 шт вартістю 270 000,00 грн без ПДВ.

3. Монтажні, шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи вартістю 758 000,00 грн без ПДВ.

Всього на суму 12 617 250,00 грн без ПДВ, ПДВ 20% в сумі 2 523 450,00 грн, всього з ПДВ в сумі 15 140 700,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума цього договору становить 15 140 700,00 грн з ПДВ.

За умовами п. 2.3 Договору розрахунки за цим договором здійснюються банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника поетапно в наступному порядку:

- Перший етап - 30% від суми цього Договору, що складає 4 542 210,00 грн з урахуванням ПДВ 20%, оплачуються Замовником протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного Договору обома сторонами до початку виконання робіт з виготовлення Продукції (п. 2.3.1 Договору).

- Другий етап - 20% від суми цього Договору, що складає 3 028 140,00 грн з урахуванням ПДВ 20%, оплачуються Замовником протягом 60 календарних днів з моменту початку виготовлення (п. 2.3.2 Договору).

- Третій етап - 20% від суми цього Договору, що складає 3 028 140,00 грн з урахуванням ПДВ 20%, оплачуються Замовником протягом 90 календарних днів з моменту початку виготовлення (п. 2.3.3 Договору).

- Четвертий етап - 20% від суми цього Договору, що складає 3 028 140,00 грн з урахуванням ПДВ 20%, оплачуються Замовником протягом 7 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від Постачальника про готовність Продукції до відвантаження (п. 2.3.4 Договору).

- П`ятий етап - 10% від суми цього Договору, що складає 1 514 070,00 грн з урахуванням ПДВ 20%, оплачуються Замовником протягом 15 календарних днів після підписання сторонами Акта приймання-передачі монтажних, шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт та Акта про відповідність Продукції, що поставляється, технічним вимогам, опису, зазначеним в Додатку №1, Додатку №2 цього Договору (п. 2.3.5 Договору).

Банківські комісійні збори, пов`язані із здійсненням розрахунків за цим Договором, оплачуються стороною, яка здійснює банківський переказ (п. 2.4 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору початок виконання робіт з виготовлення Продукції на підставі затверджених Технічних вимог (Додаток №1) та Опису печі (Додаток №2) до цього Договору здійснюється Постачальником протягом 1 робочого дня з моменту проведення попередньої оплати відповідно до п. 2.3.1 Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору термін виготовлення та поставки Постачальником Замовнику Продукції - не більше 160 календарних днів з моменту отримання Постачальником передплати згідно з п. 2.3.1 даного Договору. За погодженням із Замовником допускається дострокове виготовлення та поставка Продукції з відповідною оплатою платіжних етапів на підставі виставленого рахунка.

За умовами п. 3.4 Договору Постачальник зобов`язаний повідомити Замовника про відвантаження Продукції не менше ніж за 10 календарних днів до планової дати відвантаження. Про готовність Продукції до відвантаження Постачальник повідомляє Замовника письмово в один із таких способів:

- факсом: (06267) 4-47-11,

- електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

- листом на адресу: 84205, Україна, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 3.

Датою поставки Продукції вважається дата підписання сторонами товарних накладних. Остаточне приймання Продукції за якістю і кількістю, а також випробування Продукції здійснюється Замовником згідно з пунктами 9.2-9.4 цього Договору (п. 3.7 Договору).

Згідно з умовами п. 3.8 Договору перехід права власності на Продукцію від Постачальника до Замовника - з моменту підписання сторонами товарних накладних, а також Акту приймання-передачі монтажних, шеф-монтажних і пуско-налагоджувальних робіт та Акту про відповідність Продукції, що поставляється, технічним вимогам, опису, зазначеним в Додатку №1, Додатку №2 цього Договору.

Відповідно до п. 3.9 Договору ризики випадкової загибелі та/або пошкодження Продукції від Постачальника до Замовника переходять в момент передачі Продукції Замовнику відповідно до умов СРТ - м. Дружківка (місце - адреса Замовника: Україна, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 3) згідно з Міжнародними правилами по інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС - ред.2010 р, з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також особливостей, встановлених умовами цього Договору. Тобто, ризики випадкової загибелі та/або пошкодження Продукції від Постачальника до Замовника переходять в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі монтажних, шеф-монтажних і пуско-налагоджувальних робіт та Акту про відповідність Продукції, що поставляється, технічним вимогам, опису, зазначеним в Додатку №1, Додатку №2 цього Договору, при умові забезпечення Замовником збереження переданих йому комплектуючих виробів та складових частин Продукції до початку виконання Робіт.

Умовами п. 5.1 Договору сторони погодили, зокрема, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого з положень даного Договору, якщо це невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин. При цьому строк виконання зобов`язання продовжується на строк дії таких обставин.

Якщо форс-мажорні обставини діють понад 2 місяці і не виявляють ознак припинення, сторони узгоджують умови подальшого відстрочення виконання зобов`язань по цьому Договору або розривають його. У разі розірвання Договору кожна сторона повертає другій стороні все одержане нею за цим Договором в натурі, якщо інше не буде узгоджене сторонами (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору сторона, для якої створилася неможливість виконання своїх зобов`язань по цьому Договору, повинна негайно, але не пізніше 5 календарних днів, сповістити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин. Несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону права посилатися на них в майбутньому.

Документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональним відділенням або іншим компетентним органом державної влади відповідної сторони, є достатнім підтвердженням наявності та тривалості дії форс-мажорних обставин (п. 5.4 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору за прострочення оплати згідно з пунктами 2.3.2-2.3.5 понад 10 календарних днів Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За умовами п. 6.9 Договору у разі прострочення Постачальником виготовлення та поставки Продукції понад 20 календарних днів, Постачальник зобов`язується повернути Замовнику всі отримані від Замовника грошові кошти протягом 7 календарних днів з моменту направлення Замовником на поштову адресу (або на електронну пошту) Постачальника відповідної вимоги.

Обов`язки сторін по установці, монтажу, шеф-монтажу і пуско-налагоджуванню Продукції, яка поставляється, викладені в Додатку №3, що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.7 Договору термін проведення монтажних, шеф-монтажних і пуско-налагоджувальних робіт - не більше 60 календарних днів після їх початку, за умови виконання Замовником своїх зобов`язань, викладених в Додатку №3 до цього Договору.

Приймання Замовником Продукції та виконаних Постачальником Робіт оформлюється Актом приймання-передачі монтажних, шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт та Актом про відповідність Продукції, що поставляється, технічним вимогам, опису, зазначеним в Додатку № 1, Додатку № 2 цього Договору (п. 9.1 Договору).

Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що строк дії Договору встановлюється з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками (за наявності) сторін і діє по 31.12.2022 включно, але в будь-якому разу до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань, а також від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Згідно з п. 11.4 Договору сторони мають право вносити в Договір зміни та доповнення, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками обох сторін.

Сторони не можуть в односторонньому порядку змінити або відмовитися від виконання умов цього Договору, за виключення випадків, які прямо передбачаються цим Договором та/або чинним законодавством України (п. 11.5 Договору).

Сторони домовилися, що будь-які повідомлення, які сторони адресують один одному в рамках виконання даного Договору, можуть передаватися за допомогою повідомлень по електронній пошті: від Постачальника - info@kermmash.com; від Замовника - ІНФОРМАЦІЯ_2 (п. 11.14 Договору).

Відповідно до п. 11.18 Договору Замовник має право розірвати в односторонньому порядку даний Договір і вимагати відшкодування збитків у випадку, якщо Постачальник у строк, визначений даним Договором не здійснив поставку Продукції, не розпочав виконання монтажних, шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт або виконує Роботи з порушенням погоджених строків, не забезпечує на місці виконання Робіт виконання необхідних заходів щодо техніки безпеки й пожежної безпеки.

За умовами п. 12.1 Договору до цього договору додаються:

- Додаток №1 - Технічні вимоги на розробку, виготовлення піч шахтна газова (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс,

- Додаток №2 - Опис піч шахтна газова (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс,

- Додаток №3 - Відомість розподілу робіт з проектування, виготовлення, монтажу і пуско-налагодження піч шахтна газова (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс.

Всі додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною (п. 12.2 Договору).

Суд зазначає, що вказаний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, факт укладення Договору визнається сторонами та не оспорюється.

До матеріалів справи додано підписані сторонами Додаток № 1 до Договору, в якому погоджено Технічні вимоги на розробку, виготовлення печі шахтної газової (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс, Додаток № 2 до Договору, яким погоджено опис печі шахтної газової (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс, та Додаток №3 до Договору, яким погоджено відомість розподілу робіт з проектування, виготовлення, монтажу і пуско-налагодження печі шахтної газової (з датчиком контролю вуглецевого потенціалу в печі) ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс.

До Додатків № 1 та № 2 були внесені зміни Додатковою угодою № 1 від 22.11.2021, яка підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Як стверджує позивач за первісним позовом, він здійснив відповідні платежі, однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором, не виготовив та не поставив Продукцію у встановлений Договором строк, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом звернувся до нього з вимогою розірвати Договір та повернути позивачу за первісним позовом суму сплаченої попередньої оплати.

Відповідач за первісним позовом не погоджується з такими твердженнями позивача за первісним позовом та вказує, що ним в межах погоджених Договором строків було направлено до позивача за первісним позовом лист про готовність на відвантаження Продукції та початок монтажних робіт, однак позивач за первісним позовом не погодив таке відвантаження, у зв`язку з чим поставку не було здійснено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також умовами Договору № 12770/1 від 21.10.2021.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У частині 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, під час укладення договору сторони є вільними у виборі умов договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Положеннями ч. 6 вказаної статті передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно із частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Проаналізувавши умови договору та фактичні відносини, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку, що Договір №12770/1 від 21.10.2021 є змішаним, який містить як положення договору поставки, так і положення договору підряду.

Суд погоджується з позицією позивача за первісним позовом, що в спірному Договорі розрізняються предмет поставки - Піч шахтна газова та Цеховий канал димовидалення (Продукцію), та предмет підряду монтажні, шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи (Роботи). Сторони погодили, що замовник зобов`язався сплатити та прийняти продукцію та роботи в номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними в специфікації, на умовах СРТ - м. Дружковка (відповідно до Інкотермс в редакції 2010 року). Посилання на Інкотермс - є стандартним саме для договорів поставки, бо правила Інкотермс - це міжнародні правила для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів. Пославшись в положеннях Договору на Інкотермс, сторони визначили правила, на підставі яких здійснюється правове регулювання саме процесу поставки продукції. Сторонами також визначено, що датою поставки продукції вважається саме дата підписання сторонами товарних накладних.

Суд зазначає, що предметом договору купівлі-продажу (поставки) може бути продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками, а також майно, яке буде створене продавцем у майбутньому. Неможливість поставки печі шахтної в зібраному вигляді, а лише в вигляді її складових частин, не свідчить про те, що така піч не може бути предметом поставки, як вважає відповідач за первісним позовом.

Суд також не погоджується з позицією відповідача за первісним позовом стосовно того, що піч шахтна газова, яка є предметом спірного договору, є об`єктом нерухомості.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Із даної статті ЦК України випливає, що законодавець виділив земельні ділянки як самостійний і основний вид нерухомості. Другу групу нерухомості становлять об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Третю групу становлять рухомі об`єкти, на які законом поширюється правовий режим нерухомого майна (морські, повітряні судна, космічні об`єкти). Ця група є цілком самостійною, і до неї входять речі, перераховані в статті 181 ЦК України.

Відповідач за первісним позовом, лише посилаючись на ст. 181 ЦК України, вважає, що піч газову не можна вільно переміщувати у просторі, отже вона не є рухомою річчю. Крім того, вказує, що переміщувати таку піч з урахуванням її габаритів та ваги неможливо без її знецінення, бо демонтаж печі призведе до руйнування футеровки з волокнистих матеріалів та цегли.

Суд зазначає, що в даному випадку відсутній тісний взаємозв`язок печі шахтної, яка є виробничим устаткуванням (обладнанням), з конкретною земельною ділянкою, яка б була виокремлена і індивідуально визначена саме для будівництва такої печі; відсутнє правове регулювання щодо державної реєстрації права власності на будь-яке виробниче обладнання, в тому числі і на піч шахтну газову.

Відповідач за первісним позовом лише вказує, що при розборі вже готової печі відбудеться руйнування футеровки з волокнистих матеріалів та цегли.

Процес футерування промислових печей - це процес захисту їх поверхонь (пода, стін, склепіння печі) від механічних пошкоджень та від фізичних впливів високих робочих температур та хімічної агресії.

В процесі використання печі таке футерування можливо замінювати та встановлювати нове, отже руйнування такого футерування не свідчить про знецінення самої печі та того, що при переміщенні складових печі в інше місце з новим футеруванням буде змінено призначення самої печі.

Жоден нормативний акт не містить положень про те, що виробниче обладнання, яке хоч і встановлено на фундаменті, є нерухомим майном.

Таким чином, суд приходить до висновку, що піч шахтна газова, яка є предметом спірного договору та повинна бути вироблена відповідачем за первісним позовом за індивідуальним замовленням позивача за первісним позовом, не є нерухомим майном та може бути предметом договору поставки. При цьому зобов`язання відповідача за первісним позовом виготовити товар не перетворює правочин суто в договір підряду, як помилково вважає відповідач за первісним позовом, оскільки, як було зазначено вище, предметом договору купівлі-продажу (поставки) може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений продавцем у майбутньому.

Крім того, суд зазначає, що на практиці досить розповсюдженим є укладання саме змішаного договору на поставку продукції та монтаж такої продукції (виконання пусконалагоджувальних робіт тощо).

Суд з`ясував, що первісний текст договору був направлений відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом, такий текст був відредагований позивачем за первісним позовом, при цьому відповідач погодився на такі умови. Суд зазначає, що сторонами не складався протокол розбіжностей щодо внесених змін, з якого можливо було б встановити які умови були запропоновані кожною стороною та які погоджені.

Наданий суду Договір № 12770/1 від 21.10.2021 був підписаний сторонами без будь-яких зауважень та застережень, спори щодо умов договору між сторонами були відсутні. Умовами укладеного між сторонами договору сторони чітко передбачили свої зобов`язання, а саме: відповідач за первісним позовом взяв на себе зобов`язання виготовити, поставити товар та здійснити монтажні, шеф-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а позивач - прийняти і оплатити товар та роботи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов`язань, зокрема, є договір.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно визначень частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Положеннями ст. 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд встановив, що відповідно до умов договору у позивача за первісним позовом, зокрема, виникли зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати, а у відповідача за первісним позовом - виготовити продукцію.

Згідно п.п. 2.3.1 Договору перший платіж у сумі 4 542 210,00 грн здійснюється позивачем протягом десяти днів з моменту підписання даного договору до початку виконання робіт з виготовлення продукції.

На виконання умов Договору позивач за первісним позовом 26.10.2021 здійснив на користь відповідача за первісним позовом платіж на суму 4 542 210,00 грн згідно платіжної інструкції № 4935 від 26.10.2021.

Таким чином, відповідно до умов пункту 3.1 Договору відповідач за первісним позовом повинен був розпочати виготовлення продукції з 27.10.2021, а відповідно до умов пункту 3.3 Договору виготовити та поставити Продукцію не пізніше 04.04.2022.

Згідно п.п. 2.3.2 Договору другий платіж у сумі 3 028 140,00 грн здійснюється позивачем за первісним позовом протягом 60 календарних днів з моменту початку виготовлення, тобто в строк до 26.12.2021.

На виконання умов Договору позивач за первісним позовом здійснив на користь відповідача за первісним позовом платіж на суму 3 028 140,00 грн згідно платіжної інструкції № 5947 від 29.12.2021.

Згідно п. п. 2.3.3 Договору третій платіж у сумі 3 028 140,00 грн здійснюється позивачем за первісним позовом протягом 90 календарних днів з моменту початку виготовлення, тобто в строк до 25.01.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, третій платіжний етап був виконаний позивачем за первісним позовом частково, а саме здійснено платежі : 09.02.2022 на суму 1 000 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 551 від 09.02.2021, 16.02.2022 на суму 1 000 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 670 від 16.02.2022.

Інші зобов`язання за Договором сторонами виконані не були : позивач за первісним позовом не оплатив повністю третій платіжний етап (залишок несплаченої суми складає 1 028 140,00 грн), а відповідач за первісним позовом не виготовив та не поставив продукцію позивачу.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач за первісним позовом в тому числі посилається на те, що позивач за первісним позовом на лист відповідача щодо поставки продукції не надав підтвердження своєї згоди на її прийняття, а також позивач не здійснив оплату четвертого етапу після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Відповідач за первісним позовом посилається на лист вих. № 05/016 від 02.02.2022 та на доказ на підтвердження факту його направлення позивачу - на скріншот з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач за первісним позовом заперечує факт отримання вказаного листа, посилається на те, що вказаний лист згідно наданого скріншоту направлено не з e-mail ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com, який визначений сторонами в Договорі як електронна скринька, з якої ведеться листування в електронному вигляді, а також не надано доказів підписання такого листа кваліфікованим електронним підписом, як того вимагає закон, в разі, якщо його було направлено з іншого e-mail, а не з того, який вказаний в договорі.

До матеріалів справи додана копія листа вих. № 05/016 від 02.02.2022, в якому ПрАТ "Кераммаш" повідомляє ПрАТ "Дружківський завод металевих конструкцій" про те, що готовий з 21.02.2022 почати поетапне відвантаження основних елементів металоконструкцій (каркас, основу) печі шахтної газової та приступити до виконання монтажних робіт. У листі ПрАТ "Кераммаш" просить підтвердити готовність до приймання металоконструкцій печі та про готовність до початку монтажних робіт на виробничій площадці ПрАТ "ДМЗ".

З наданого доказу - скріншоту з електронної поштової скриньки вбачається, що вказаний лист направлено відповідачем за первісним позовом 02.02.2022 з e-mail : ІНФОРМАЦІЯ_3 на e-mail : ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд дослідив копії листів, роздруківок та скріншотів з електронних поштових скриньок, які надані сторонами, а також суд здійснив дослідження електронного доказу - електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 та встановив наявність наступного листування між сторонами за Договором № 12770/1 від 21.10.2021.

19.11.2021 з електронної пошти працівника позивача за первісним позовом ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 на електронну пошту відповідача за первісним позовом - info@kerammash.com направлено лист ПрАТ "ДРЗМВ" вих. №011/804 від 19.11.2021, яким підтверджено згоду на внесення змін в Договір № 12770/1 від 21.10.2021 та повідомлено про очікування додаткової угоди до договору для підписання (т. 3, а.с. 18).

В матеріалах справи також наявний супровідний лист ПрАТ "Кераммаш" вих. №05/156 від 10.12.2021 про направлення ПрАТ "ДРЗМВ" на розгляд погодження Будівельного завдання №2183.00.00.00.00.00ДЗ під встановлення печі шахтної газової ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс (т. 1 а.с. 104).

14.01.2022 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 на електронну пошту ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено Додаткову угоду № 1 від 22.11.2021 до Договору № 12770/1 від 21.10.2021. Вказаною додатковою угодою внесені зміни до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору (т. 2 а.с. 17-19,т. 3, а.с. 21-22).

24.01.2022 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено рахунок № 001-22 від 24.01.2022 на суму 3 028 140,00 грн та лист ПрАТ "Кераммаш" вих. №05/009 від 24.01.2022 з вимогою у відповідності до п. 2.3.2 Договору №12770/1 від 21.10.2021 оплатити платіжний етап в сумі 3 028 140,00 грн відповідно до рахунку, що додається (т. 3, а.с. 23-24).

При дослідженні електронної поштової скриньки працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що 25.01.2022 на електронну пошту ОСОБА_5 надійшло підтвердження отримання на електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 вищевказаного листа, таке підтвердження надійшло автоматично.

У відповідь на вказаний лист 31.01.2022 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту ОСОБА_5 надійшли листи з питаннями по характеристикам (параметрам) печі. Того ж дня, з електронної пошти ОСОБА_5 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено лист-відповідь.

02.02.2022 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено лист ПрАТ "Кераммаш" вих. №05/016 від 02.02.2022, яким повідомлено, що ПрАТ "Кераммаш" готове з 21.02.2022 розпочати поетапне відвантаження основних елементів металоконструкцій (каркас, основа) печі шахтної газової ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс та приступити до виконання монтажних робіт. У вказаному листі ПрАТ "Кераммаш" також просить ПрАТ "ДРЗМВ" підтвердити готовність до приймання металоконструкції печі та готовність до початку монтажних робіт на виробничому майданчику ПрАТ "ДРЗМВ" (місце встановлення печі) (т. 3, а.с. 25).

Також до матеріалів справи додано докази направлення вказаного листа 01.05.2024 на поштову адресу ПрАТ "ДРЗМВ" - вул. Сімферопольська, буд. 17, м. Дніпро, 49005 (т. 2 а.с. 34).

03.02.2022 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено лист ПрАТ "Кераммаш" вих. №05/017 від 03.02.2022, яким повідомлено ПрАТ "ДРЗМВ" про параметри окремих частин печі (т. 1 а.с. 107, т. 2 а.с. 24-25).

У відповідь на вказаний лист 04.02.2022 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_7 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено лист вих.. №014/15 від 04.02.2022, в якому ПрАТ "ДРЗМВ" зазначає, що після вивчення отриманої 03.02.2022 технічної документації на шахтну піч мод. ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс виникли питання, які ПрАТ "ДРЗМВ" пропонує розглянути колегіально та просить ПрАТ "Кераммаш" направити спеціалістів на його підприємство для прийняття спільних рішень (т. 2 а.с. 27-28).

09.02.2022 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено лист вих. № 05/020 від 08.02.2022, яким ПрАТ "Кераммаш" повідомляє ПрАТ "ДРЗМВ" про підготовлення змін до будівельного завдання та вартість корегування проекту димоходу, виготовлення більшого димоходу, виготовлення трійника (т. 1 а.с. 108, т. 2 а.с. 29-32).

16.02.2022 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено лист вих. №05/027 від 16.02.2022, в якому ПрАТ "Кераммаш" повідомило ПрАТ "ДРЗМВ" про погодження направленої останнім схеми розміщення шахтних газових печей в існуючому приямку цеха і врахування цього в подальшій роботі по розробці (корегуванні) проекту і виготовлення печі (т. 1 а.с. 109-111).

10.03.2022 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено лист вих. №05/032.3 від 09.03.2022, яким повідомлено, що у зв`язку воєнною агресією РФ проти України з 24.02.2022 по всій території України введено воєнний стан. Через агресію порушено інфраструктуру всередині України, що призвело до обмеження всієї мережі поставок, блокування портів (міжнародних поставок) і небезпеці людям в цілому. ПрАТ "Кераммаш" в ситуації, що склалася, також були внесені зміни на власному виробництві для захисту своїх працівників. Станом на 01.03.2022 робота підприємства тимчасово призупинена. Ситуація, що склалася в Україні є непередбачуваною подією поза контролем ПрАТ "Кераммаш", зробила неможливим виконання договірних зобов`язань з боку ПрАТ "Кераммаш". В даному випадку мова йде про неможливість на теперішній час виконати зобов`язання по Договору №12770/1 від 21.10.2021 у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. У вказаному листі ПрАТ "Кераммаш" просить ситуацію, яка склалась, вважати форс-мажорними обставинами, які підтверджуються листом ТПП України №2024/02-7.1 від 28.02.2022. Також в листі ПрАТ "Кераммаш" вказує, що про продовження роботи повідомить як тільки ситуація зміниться (т. 1 а.с. 112-113, т. 3, а.с. 26).

13.10.2023 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну пошту ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com направлено лист ПрАТ "ДРЗМВ" вих. №24/10-141 від 13.10.2023, в якому останній вказує, що повністю усвідомлюючи та розуміючи важкість і непередбачуваність воєнної ситуації, яка триває в Україні, та її наслідків, а також поважність причин затримки у строках виготовлення та поставки продукції за Договором №12770/1 від 21.10.2021, та приймаючи до уваги партнерські відносини, які склалися між підприємствами, пропонує ПрАТ "Кераммаш" обговорити подальші дії щодо виконання договірних зобов`язань і чекає на його пропозиції. Також в даному листі ПрАТ "ДРЗМВ" просить для листування за Договором №12770/1 від 21.10.2021 використовувати наступні адреси: поштова адреса - вул. Сімферопольська, буд. 17, к. 619, м. Дніпро, 49005; електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 115, т. 3 а.с. 64-65).

При дослідженні електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 суд встановив надходження на електронну пошту ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com вищевказаного листа. Зі скриньки info@kerammash.com лист переадресовано на скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3, при цьому встановлено, що відправник листа ПрАТ "ДРЗМВ" (ІНФОРМАЦІЯ_4) йменується в електронній поштовій скринці ІНФОРМАЦІЯ_3, як Дружківський метизний.

17.10.2023 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту Дружківський метизний направлено лист вих. № 05/107 від 17.10.2023, в якому ПрАТ "Кераммаш" підтверджує дію Договору № 12770/1 від 21.10.2021 та повідомляє, що виконання замовлення було призупинено через зупинку підприємства. Також повідомляє, що ПрАТ "Кераммаш" вжило заходи щодо забезпечення частини не відправленої на адресу ПрАТ "ДРЗМВ" продукції, закуплених в рамках виконання договору матеріалів та комплектуючих виробів, однак, частина виробничих площ компанії постраждала під час обстрілів, в тому числі щодо замовлення ПрАТ "ДРЗМВ". Вказує, що ПрАТ "Кераммаш" знадобиться деякий час для підготовки розгорнутої відповіді за станом справ у рамках договору №12770/1 від 21.10.2021, та що ПрАТ "Кераммаш" підготує матеріали, де будуть відображені наявність або відсутність відповідних виготовлених чи закуплених частин, матеріалів та комплектуючих виробів, після чого товариство зможе обговорити можливі шляхи та терміни завершення робіт у рамках договору.

Суд зазначає, що сторонами такий лист до матеріалів справи не надавався. Про наявність такого листа було встановлено при дослідженні електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3, який був роздрукований судом та долучений до матеріалів справи.

При дослідженні електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що у відповідь на вказаний лист надійшов лист ПрАТ "ДРЗМВ" з повідомленням про отримання листа ПрАТ "Кераммаш". З вказаного повідомлення вбачається, що саме ПрАТ "ДРЗМВ" самостійно повідомив про отримання листа.

Також до матеріалів справи додано лист вих. № б/н 28.11.2023, в якому ПрАТ "Кераммаш" у відповідь на вищевказаний лист наводить інформацію про стан справ щодо виготовлення печі шахтної в рамках договору № 12770/1 від 21.10.2022, повідомляє про готовність продовжити виконання договору № 12770/1 від 21.10.2022 та вказує на необхідність вирішення питання, перелік яких наведено у листі (т. 1 а.с. 139-184).

При дослідженні електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що вищевказаний лист 30.11.2023 було направлено з електронної пошти ОСОБА_5 на електронну пошту Дружківський метизний трьома частинами.

16.01.2024 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну пошту ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com направлено лист ПрАТ "ДРЗМВ" вих. №24/01-04 від 16.01.2024 з пропозицією розірвати Договір №12770/1 від 21.10.2021 та вимогою повернути ПрАТ "ДРЗМВ" сплачені за цим договором кошти з огляду на строки тривалості форс-мажорних обставин та відсутність ознак для їх припинення найближчим часом, з урахуванням положень п. 5.2 Договору та чинного законодавства України (ч. 1 а.с. 38, т. 3, а.с. 27).

31.01.2024 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено лист вих. №05/008 від 31.01.2024, в якому ПрАТ "Кераммаш", зокрема, зазначає, що отримані від ПрАТ "ДРЗМВ" грошові кошти в сумі 9 570 350,00 грн ПрАТ "Кераммаш" витратило на придбання матеріалів, обладнання та комплектуючих на виконання зобов`язань по Договору №12770/1 від 21.10.2021. Також в листі ПрАТ "Кераммаш" зазначає, що 02.02.2022 повідомило ПрАТ "ДРЗМВ" листом №05/16 про готовність розпочати поетапне відвантаження основних елементів металоконструкцій печі шахтної ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс, однак ПрАТ "ДРЗМВ" в порушення умов договору не виконало свої зобов`язання з оплати четвертого платіжного етапу в розмірі 3 028 140,00 грн. В листі ПрАТ "Кераммаш" просить ПрАТ "ДРЗМВ" повідомити про готовність в подальшому виконувати умови Договору №12770/1 від 21.10.2021, здійснити доплату 1 028 140,00 грн третього платіжного етапу, здійснити оплату 3 028 140,00 грн четвертого платіжного етапу, прийняти поетапне відвантаження основних елементів металоконструкцій печі шахтної ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс та іншого закупленого обладнання та матеріалів, узгодити умови подальшого відстрочення виконання зобов`язань, узгодити зміну ціни контракту відповідно до умов, що склались внаслідок прострочення платежів та прострочення прийомки готової до часткового відвантаження печі шахтної ТермоГаз - ШЗ-33.36/800 - И2-HRс. Додатково ПрАТ "Кераммаш" в листі вказує, що підприємство готове до перемовин щодо погодження справедливих умов розірвання Договору №12770/1 від 21.10.2021 з ініціативи ПрАТ "ДРЗМВ" (т. 1. а.с 39, т. 3, а.с. 28-29).

18.03.2024 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну пошту ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено лист вих. № 24/03-45 від 18.03.2024, в якому ПрАТ "ДРЗМВ" вимагало від ПрАТ "Кераммаш" протягом семи днів з моменту направлення даної вимоги повернути на користь ПрАТ "ДРЗМВ" сплачені за Договором №12770/1 від 21.10.2021 грошові кошти в розмірі 9 570 350,00 грн. Також вказаним листом ПрАТ "ДРЗМВ" повідомило ПрАТ "Кераммаш" про розірвання Договору №12770/1 від 21.10.2021 в односторонньому порядку. Вказаний лист підписаний керівником ПрАТ "ДРЗМВ" ОСОБА_11, а також сканована копія такого листа, яка була направлена електронною поштою, підписана керівником ПрАТ "ДРЗМВ" електронним цифровим підписом, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 1 а.с. 41, т. 3, а.с. 30-33, 68).

Також до матеріалів справи додано докази направлення вказаного листа 18.03.2024 засобами поштового зв`язку на адресу ПрАТ "Кераммаш" - вул. Вокзальна, буд. 1а, м. Слов`янськ, 84105, а також отримання 04.04.2024 такого листа ПрАТ "Кераммаш" (т. 3 а.с. 69).

Позивачем за первісним позовом додано до матеріалів справи Претензію ПрАТ "Кераммаш" вих. №01/020 від 19.03.2024, в якій ПрАТ "Кераммаш" вказує про нарахування пені в загальному розмірі 1 630 068,90 грн та вимагає перерахувати її на вказані реквізити підприємства (т. 3 а.с. 71-72).

21.03.2024 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту Дружківський метизний направлено лист вих. №01/019 від 19.03.2024 , в якому ПрАТ "Кераммаш" у відповідь на повідомлення про розірвання договору, зокрема, зазначає про невиконання ПрАТ "ДРЗМВ" умов Договору №12770/1 від 21.10.2021, у зв`язку з чим вважає посилання ПрАТ "ДРЗМВ" на пункти 6.8 та 11.18 договору некоректним, та повідомляє, що вимога про одностороннє розірвання договору та повернення коштів, які були використані для виготовлення замовленого спеціального технологічного обладнання, до якого на тепер втрачено господарський інтерес, не може бути виконана. Також ПрАТ "Кераммаш" в даному листі зазначає, що при розірванні договору наполягає на справедливому врахуванні інтересів ПрАТ "Кераммаш", та зазначає, що перелік виконаних робіт, закуплених виробів для замовленого обладнання, частин виготовленого обладнання надавався ПрАТ "ДРЗМВ". При розірванні договору також наполягає на передачі результатів робіт та частин обладнання ПрАТ "ДРЗМВ" та подальшому поверненні суми не покритої такими роботами чи частинами (т. 1 а.с. 43, т. 3, а.с. 34).

11.04.2024 з електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну пошту ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com та електронну пошту ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено відповідь на претензію вих. №24/04-71 від 10.04.2024, в якому ПрАТ "ДРЗМВ" наполягає на не порушенні ним умов договору та відсутності підстав для нарахування пені. Зазначає, що у разі застосування ПрАТ "Кераммаш" штрафних санкцій у вигляді пені, ПрАТ "ДРЗМВ" також буде змушений застосувати штрафні санкції до ПрАТ "Кераммаш". Також в листі ПрАТ "ДРЗМВ" вказує, що вважає кращим варіантом вирішення даного спору є конструктивне обговорення компромісного варіанту (т. 3, а.с. 35-37, 76).

Також до матеріалів справи додано докази направлення відповіді на претензію 12.04.2024 засобами поштового зв`язку на адресу ПрАТ "Кераммаш" - вул. Свердлова, буд. 1а, м. Слов`янськ, 84105 (т. 3 а.с. 73)

15.04.2024 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту Дружківський метизний направлено лист вих. №01/026 від 12.04.2024, в якому ПрАТ "Кераммаш" повідомляє, що переговори по виконанню договору №12770/1 від 21.10.2021 є оптимальним варіантом взаємовигідного взаєморозуміння. Судовий спір передбачає такі ж перемовини при посередництві судді, який і буде приймати рішення за сторони в договорі. Також в листі ПрАТ "Кераммаш" просить повідомити про прийнятний для ПрАТ "ДРЗМВ" формат перемовин, засоби зв`язку, відповідальних повноважних представників на переговорах (т. 3, а.с. 38).

22.04.2024 з електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну пошту ПрАТ "Кераммаш" - info@kerammash.com та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено лист вих. №24/04-82 від 22.04.2024, в якому ПрАТ "ДРЗМВ" для визначення конкретизації умов, на яких можуть бути проведені переговори щодо врегулювання відносин за Договором №12770/1 від 21.10.2021 просить повідомити чи готове ПрАТ "Кераммаш" повернути грошові кошти в розмірі 9 570 350,00 грн та в які строки, а також чи готове ПрАТ "Кераммаш" оплатити витрати на правничу допомогу, які вже понесло ПрАТ "ДРЗМВ". Також ПрАТ "ДРЗМВ" в листі повідомляє, що в разі повернення вищевказаних коштів, товариство може розглянути питання щодо зменшення нарахованих інфляційних втрат, процентів та пом`якшення штрафних санкцій (т. 3, а.с. 39, 78).

24.04.2024 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту Дружківський метизний направлено лист вих. № 01/029 від 23.04.2024, в якому ПрАТ "Кераммаш" повідомляє, що грошові кошти в сумі 9 570 350,00 грн, отримані від ПрАТ "ДРЗМВ", були витрачені за умовами договору №12770/1 від 21.10.2021 року на розробку проекту, технічного завдання та на складові частини замовленої виключно для ПрАТ "ДРЗМВ" шахтної газової печі. Також в листі ПрАТ "Кераммаш" зазначає, що при неможливості монтажу печі на майданчику у м. Дружківка, пропонує ПрАТ "ДРЗМВ" визначити нове місце встановлення виготовленої для ПрАТ "ДРЗМВ" шахтної газової печі та скоригувати ціну договору №12770/1 від 21.10.2021 року з урахуванням зміни місця монтажу печі. Додатково вказує, що ПРАТ "Кераммаш" має намір виконати свої зобов`язання по договору №12770/1 від 21.10.2021 року з урахуванням зміни обставин його виконання, а при відмові отримати виготовлені складові елементи шахтної газової печі просить повідомити, яким чином ПрАТ "Кераммаш" має розпорядитися цим майном, яке псується під час невиробничого зберігання та втрачає свою коштовність (т. 3, а.с.40).

Так, за умовами Договору листування сторін в електронній формі має здійснюватись з електронної поштової скриньки позивача за первісним позовом - ІНФОРМАЦІЯ_2 та електронної поштової скриньки відповідача за первісним позовом - info@kerammash.com (п. 11.14 Договору).

Лист вих. № 05/016 від 02.02.2022 був направлений відповідачем за первісним позовом з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач за первісним позовом стверджує про те, що він не отримував вказаний лист, крім того, такий лист направлений з неналежної електронної поштової скриньки відповідача.

Суд критично ставиться до таких тверджень позивача за первісним позовом.

Так, надане сторонами листування, копії роздруківок з їх електронних поштових скриньок та досліджена електронна поштова скринька ІНФОРМАЦІЯ_3 свідчать про те, що фактично листування велось між сторонами не лише з тих поштових скриньок, які визначені в договорі, а й з інших поштових скриньок працівників сторін, які є поштовими скриньками корпоративної пошти кожної сторони. Таке листування приймалось сторонами, велись певні перемовини щодо питань, які виникали при виконанні договору, зокрема, щодо узгодження технічних характеристик як печі, так і робіт, необхідних для її встановлення, при цьому, позивачем жодного разу не було повідомлено відповідача, що він не буде розглядати якісь документи надіслані не з тієї поштової скриньки.

Зокрема, позивачем за первісним позовом був прийнятий та частково оплачений рахунок по третьому платіжному етапу, який був направлений 28.12.2021 з електронної пошти працівника ПрАТ "Кераммаш" ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту працівника позивача за первісним позовом - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо відсутності доказів отримання електронного листа, то суд зазначає, що в електронній скриньці ІНФОРМАЦІЯ_3 наявне лише одне автоматичне повідомлення системи про доставку та отримання листа адресатом, а також є листи-підтвердження, які безпосередньо направлені отримувачем таких листів, з чого суд робить висновок, що як налаштування автоматичних повідомлень про доставку електронних листів, так і безпосередньо направлення отримувачем підтвердження, залежить лише від волі та активних дій користувача - отримувача електронної поштової скриньки. При направленні листа електронною поштовою скринькою відповідач за первісним позовом позбавлений можливості самостійно отримати підтвердження того, що його електронний лист доставлений адресату без відповідних дій іншої сторони : або налаштування пошти або самостійного повідомлення про отримання листа.

В поштовій електронній скриньці ІНФОРМАЦІЯ_3 наявні відповіді на всі листи, які були направлені з даної поштової скриньки позивачу за первісним позовом, крім листа від 02.02.2022.

Суд також враховує, що позивач за первісним позовом стверджує про втрату ним доступу до корпоративної електронної пошти dmf.com.ua через втрату серверу, що було наслідком ведення бойових дій на території України, а отже на даний час достеменно встановити наявність вказаного листа на сервері позивача є неможливим.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що більш вірогідним є те, що позивач за первісним позовом отримав вказаний лист, однак не відреагував на нього.

Хоча вказаний лист направлений не з тієї поштової скриньки, яка визначена сторонами для листування (п.11.14 Договору), а також такий лист не був підписаний кваліфікованим електронним підписом, з урахуванням фактичних відносин, що склались між сторонами, з метою виконання умов Договору, позивач за первісним позовом мав можливість відреагувати на нього.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що відповідно до умов п. 3.3 Договору за погодженням із замовником допускається дострокове виготовлення та поставка продукції з відповідною оплатою платіжних етапів на підставі виставленого рахунка. Пунктом 3.4 Договору визначений обов`язок постачальника повідомити замовника про відвантаження продукції.

Суд зазначає, що лист вих. № 05/016 від 02.02.2022 не є повідомленням позивача за первісним позовом відповідачем за первісним позовом про готовність продукції до відвантаження, оскільки в даному листі зазначено лише про готовність почати поетапне відвантаження основних елементів металоконструкцій печі, однак не вказано про повну готовність такої печі. Крім того, такий лист не спрямований і на узгодження дострокового виготовлення та поставки продукції, оскільки в ньому відсутнє посилання на те, що відповідач за первісним позовом готовий достроково виготовити та поставити продукцію з запропонуванням оплатити четвертий платіжний етап, який настає після повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Як встановив суд з позиції відповідача за первісним позовом та позиції, яка викладалась ним у листуванні з позивачем, піч шахтна газова, яка є предметом Договору, не виготовлена на 100% до теперішнього часу, отже, відповідач за первісним позовом і не міг надати повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Не отримавши будь-якої відповіді від позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом вирішив не розпочинати етап часткового відвантаження частин продукції 21.02.2022, при цьому в подальшому відповідач за первісним позовом не звертався до позивача за первісним позовом з питання поставки продукції, строк якої настав 04.04.2022 (не враховуючи пропозиції про часткову поставку в листах-відповідях на звернення позивача в 2023 - 2024 роках). Відповідач за первісним позовом також не надав жодного доказу на підтвердження того, що він привозив до відповідача продукцію, а той відмовився від її прийняття. Позивачем за первісним позовом надані пояснення, що для того, щоб завезти продукцію на територію заводу не треба завчасно оформлювати документи, такі документи оформлюються по факту прибуття відповідного транспорту.

Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Таким чином, твердження відповідача за первісним позовом про те, що саме за вини позивача за первісним позовом продукція не прийнята останнім своєчасно є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

З урахуванням того, що відповідачем за первісним позовом не робилось повідомлення позивача за первісним позовом про готовність продукції до відвантаження (суд вважає, що це має бути повідомлення саме про повну готовність продукції, а не про поетапне відвантаження продукції, яка не є готовою на 100%), то, відповідно, і не настав строк оплати четвертого платіжного етапу (п.п. 2.3.4 Договору).

Стосовно посилань відповідача за первісним позовом на те, що продукція ним не виготовлена повністю саме за вини позивача за первісним позовом, оскільки останній не здійснив оплату третього платіжного етапу в повному обсязі та четвертого етапу, суд зазначає, що сторони передбачили оплату товару частинами, при цьому три платіжні етапи фактично є попередньою оплатою (авансовими платежами). Умовами договору не передбачено, що такі платежі є фінансуванням певних етапів виготовлення продукції, сторонами не передбачались етапи виготовлення продукції, а також не передбачена перевірка виконання таких етапів та використання авансових коштів іншою стороною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 вказано, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

Крім того, загальна вартість печі з ПДВ становить 13 907 100,00 грн, а згідно перших трьох етапів має бути здійснена передоплата в сумі 10 598 490,00 грн, тобто авансовий платіж не покриває повну вартість печі, при тому, що позивачем за первісним позовом не здійснена оплата за першими трьома етапами лише в розмірі 9,7% від загальної суми оплати цих етапів.

Щодо четвертого етапу, то, як вже зазначив суд, строк оплати такого етапу не настав, оскільки такий платіж має бути здійснений по факту готовності продукції, що виключає можливість фінансування виробництва печі за рахунок коштів такого етапу, а посилання відповідача за первісним позовом на нездійснення четвертого платіжного етапу, що завадило закупці комплектуючих печі для її поставки в повному комплекті, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать положенням укладеного між сторонами Договору.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач за первісним позовом посилається на те, що ним вже були законтрактовані деталі необхідні для того, щоб піч була повної комплектації, але у зв`язку з несплатою відповідачем авансових платежів та початком військової агресії відповідач відмовився від подальшої купівлі таких складових.

Під підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку. Аналізуючи ознаки притаманні підприємницькій діяльності, з урахуванням положень статей 42 та 55 ГК України, суд приходить до висновку про те, що підприємницька діяльність передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків, пов`язаних з такою діяльністю. Відповідно, відповідач за первісним позовом самостійно прийняв рішення щодо відмови від закупівлі комплектуючих для печі та не виготовив піч у повній комплектації, що є ризиком його власної господарської діяльності.

З наданих документів вбачається, що відповідач за первісним позовом мав закупити комплектуючі на суму 41 400 Євро, що складало 1 366 200,00 грн, з урахуванням доставки ця сума збільшувалась, а також відповідач вказував про відмову від ще однієї поставки. З заяви свідка ОСОБА_3 вбачається, що відповідач відмовився від оплати комплектуючих з урахуванням вартості доставки на загальну суму 3 001 842,00 грн, тобто відповідач відмовився від закупівлі комплектуючих на суму, що явно перевищувала суму 1 028 140,00 грн, яка залишилась до сплати позивачем за первісним позовом як авансовий платіж, що може свідчити про те, що за такими поставками комплектуючі закуповувались не тільки для виконання умов спірного договору, що ще раз підтверджує власні ризики господарської діяльності відповідача за первісним позовом та самостійне прийняття рішення щодо відмови від таких поставок.

Отже, невнесення позивачем за первісним позовом частини попередньої оплати в сумі 1 028 140,00 грн ніяким чином не впливала на обов`язок виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань з виготовлення печі, які так і не були виконані.

Суд звертає увагу на те, що у разі невнесення однією із сторін договору авансового платежу, інша сторона не позбавлена права захищати свої інтереси стосовно отримання такого платежу в судовому порядку, однак, відповідач за первісним позовом не звертався до позивача з вимогою здійснити доплату авансового платежу та не звертався до суду з відповідним позовом. Відповідач за первісним позовом вказував, що деякі платежі були здійснені позивачем за первісним позовом з порушенням строку їх внесення, однак, такі платежі були прийняті відповідачем та не було заявлено щодо них можливі штрафні санкції, отже таке порушення ніяким чином не впливало на виконання своїх зобов`язань відповідачем за первісним позовом.

Таким чином, посилання відповідача за первісним позовом на неможливість виготовити піч у зв`язку з несплатою позивачем за первісним позовом попередньої оплати є необґрунтованими та не приймаються судом.

В якості аргументу за своїми запереченнями відповідач за первісним позовом також вказував на те, що він притримав річ згідно положень ст. 594 ЦК України.

Право притримання врегульовано положеннями статті 594 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Згідно вимог частин 1, 3 статті 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника. Кредитор не має права користуватися річчю, яку він притримує у себе.

Притримання відноситься до речово-правових способів забезпечення виконання зобов`язань і має речовий характер, яке може бути застосовано за умови, що кредитор правомірно володіє майном, що підлягає передачі боржникові та боржник порушив виконання своїх зобов`язань на користь кредитора.

По-перше, з аналізу ст. 594 ЦК України витікає, що кредитор має право притримати річ, тобто в даному випадку відповідач за первісним позовом за наявності певних обставин міг би притримати річ - в повній комплектації піч газову шахтну, яка є предметом договору, а не частину її складових, а по-друге, відповідач за первісним позовом в жодному листі до позивача не повідомляв про таке притримання відповідно до вимог ч. 1 ст. 595 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач за первісним позовом не посилався на факт притримання речі, такі заперечення виникли в процесі розгляду справи судом, що свідчить про суперечливу поведінку відповідача за первісним позовом.

За вказаних обставин суд вважає, що у відповідача за первісним позовом не виникло право на притримання частини складових продукції, яку він мав поставити позивачу за первісним позовом, а посилання на ст. 594 ЦК України є необґрунтованим.

Відповідач за первісним позовом в відзиві на позов посилається на те, що після 10.03.2022 позивач за первісним позовом припинив ділове листування з ним.

З досліджених доказів вбачається, що 10.03.2022 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено лист вих. №05/032.3 від 09.03.2022, яким повідомлено, що у зв`язку з воєнною агресією РФ проти України, введенням воєнного стану та порушенням інфраструктури всередині України, станом на 01.03.2022 робота підприємства (ПрАТ "Кераммаш") тимчасово призупинена. Також підприємство повідомило про неможливість на теперішній час виконати зобов`язання по Договору №12770/1 від 21.10.2021 та просило ситуацію, яка склалась, вважати форс-мажорними обставинами, які підтверджуються листом ТПП України №2024/02-7.1 від 28.02.2022. Також в листі ПрАТ "Кераммаш" вказало, що про продовження роботи повідомить як тільки ситуація зміниться

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В межах розгляду цієї справи, суд зауважує, що обставини непереборної сили, які впливають на виконання зобов`язань за договором, звільняють сторін від відповідальності, якщо зобов`язання порушено внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України). У цих випадках достатньо дослідити факт існування обставин непереборної сили та залежність виконання договірних зобов`язань від цих обставин.

Проте, коли мова іде про інші наслідки, пов`язані з настанням форс-мажорних обставин, про які сторони домовилися у договорі, необхідно виходити саме з цих умов та реалізовувати їх у тому порядку, який погоджений в договорі.

Умовами розділу 5 договору сторони погодили наступне:

Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого з положень даного Договору, якщо це невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин. При цьому строк виконання зобов`язання продовжується на строк дії таких обставин (п. 5.1 Договору).

Якщо форс-мажорні обставини діють понад 2 місяці і не виявляють ознак припинення, сторони узгоджують умови подальшого відстрочення виконання зобов`язань по цьому Договору або розривають його. У разі розірвання Договору кожна сторона повертає другій стороні все одержане нею за цим Договором в натурі, якщо інше не буде узгоджене сторонами (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору сторона, для якої створилася неможливість виконання своїх зобов`язань по цьому Договору, повинна негайно, але не пізніше 5 календарних днів, сповістити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин. Несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону права посилатися на них в майбутньому.

Документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або її регіональним відділенням або іншим компетентним органом державної влади відповідної сторони, є достатнім підтвердженням наявності та тривалості дії форс-мажорних обставин (п. 5.4 Договору).

Як вбачається з умов договору, відповідач мав повідомити позивача про виникнення форс-мажорних обставин та надати відповідні підтверджуючі документи про їх настання.

Однак, повідомлення про настання форс-мажорних обставин ПрАТ "Кераммаш" було направлено з порушенням встановленого сторонами у договорі строку. Доказів неможливості вчасного повідомлення про настання обставин непереборної сили матеріали справи не містять.

Отже, за умовами договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися. Документом, який засвідчує наявність форс-мажорних обставин є саме сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Кераммаш" не виконав вимоги договору щодо отримання сертифікату Торгово-промислової палати України щодо наявності форс-мажорних обставин та вплив таких обставин саме на невиконання спірних зобов`язань.

Суд приходить до висновку, що відсутність своєчасного повідомлення ПрАТ "Кераммаш" про настання форс-мажорних обставин та відсутність доказів, передбачених договором, про наявність цих обставин та вплив цих обставин на можливість виконання ним зобов`язання перед позивачем за спірним договором позбавляє відповідача права посилатись на форс-мажорні обставини.

Суд зауважує, що така обставина, як введення воєнного стану, сама по собі не є абсолютною форс-мажорною обставиною, яка позбавляє відповідача виконати свої зобов`язання. Інших доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин не надано.

Отже, підстави для направлення відповідачем за первісним позовом зазначеного листа позивачу були відсутні.

Крім того, відповідач за первісним позовом у своєму відзиві на позов посилається на те, що в квітні-червні 2022 року він виконував свої зобов`язання перед іншими контрагентами, однак, з наданих до суду доказів не вбачається, що відповідач за первісним позовом повідомляв позивача за первісним позовом про готовність виконати свої зобов`язання за договором після 04.04.2022, хоча в своєму листі від 10.03.2022 зазначив, що повідомить про відновлення роботи підприємства. Відповідач за первісним позовом не направляв жодного листа позивачу за первісним позовом в період з квітня 2022 року по жовтень 2023 року, коли вже позивач звернувся до нього з відповідним листом, а отже твердження, що саме позивач за первісним позовом припинив ділове листування є безпідставними.

Суд також приймає до уваги, що позивач за первісним позовом своєчасно не повідомив відповідача за первісним позовом про втрату доступу до своєї електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2.

В своїх поясненнях ПрАТ "ДРЗМВ" зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення РФ 24.02.2024 товариство втратило доступ до електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 через припинення функціонування поштового сервера-комп`ютера, на якому оброблялась пошта домену. На підтвердження викладених обставин ПрАТ "ДРЗМВ" надано суду Наказ №116 від 08.04.2022 "Щодо електронної пошти", в якому начальнику інформаційно-обчислювального центру було поставлено завдання опрацювати питання щодо забезпечення належної роботи електронної пошти ПрАТ "ДРЗМВ", а саме: питання щодо можливості відновлення доступу до електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2; питання створення нової електронної пошти. Також надано Доповідну записку начальника інформаційно-обчислювального центру ПрАТ "ДРЗМВ" від 11.05.2022, в якій повідомлялось про те, що комп`ютер, який виконував функцію поштового сервера вийшов з ладу, доступ до корпоративних поштових скриньок було втрачено, запропоновано зробити нову пошту на сервісі Gmail. Попередньою причиною виходу з ладу комп`ютера в доповідній записці було вказано поломку жорсткого диска. Також ПрАТ "ДРЗМВ" надано до суду Дефектний акт №1 від 14.06.2022, в якому було встановлено пошкодження жорсткого диску та непридатність його до відновлення. Крім того, ПрАТ "ДРЗМВ" надано до суду Акт від 30.06.2022, в якому зазначено, що за результатом огляду поштового сервера була встановлена несправність жорсткого диску, який до відновлення не придатний, у зв`язку чим було прийнято рішення створити нову електронну скриньку ПрАТ "ДРЗМВ".

Про зміну поштової електронної скриньки та зміну адреси позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом лише в жовтні 2023 року, при цьому таке несвоєчасне повідомлення ніяким чином не мало вплив на виконання умов Договору, оскільки відповідач за первісним позовом у вказаний період, окрім листа від 10.03.2022 не надсилав ніякої іншої документації, листів.

Таким чином, станом на 04.04.2022 невиконаними за Договором № 12770/1 від 21.10.2021 залишились зобов`язання позивача за первісним позовом з часткової оплати попередньої плати в сумі 1 028 140,00 грн по строку сплати 25.01.2022 та зобов`язання відповідача за первісним позовом з поставки готової продукції - печі шахтної газової по граничному строку поставки 04.04.2022.

Суд встановив, що з 11.03.2022 по 13.10.2023 року між сторонами не велось ніякого листування, ніяких перемовин стосовно виконання умов договору, жодна із сторін не заявляла свої вимоги одна до іншої.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом про розірвання Договору суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Згідно зі статями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Як вже встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли зі змішаного Договору, а саме договору поставки та договору підряду.

Строк дії Договору № 12770/1 від 21.10.2021 встановлений сторонами в пункті 10.1 Договору, а саме сторони погодили, що строк дії Договору встановлюється з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками (за наявності) сторін і діє по 31.12.2022 включно, але в будь-якому разу до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Суд зазначає, що договір, який припинив строк своєї дії, не може бути розірваний за його відсутністю. Припинення договору і його розірвання є різними взаємовиключними юридичними фактами.

Суд вже зазначав, що статтею 252 ЦК України передбачено, зокрема, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Суд враховує, що стаття 252 ЦК України є універсальною нормою для будь-яких договірних відносин, її застосування залежить від правового режиму договору, прав і обов`язків сторін, передбачених договором.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Наведену норму слід застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку з загальними положеннями частини другої статті 251, частини другої статті 252 ЦК України, які визначають, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися.

За змістом норми частини першої статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з частиною другою статті 251, частиною другою статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну.

При визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 щодо змісту понять "строк договору", "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" відзначила таке:

"29. Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

30. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

31. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

33. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

34. Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

35. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання".

Аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, що "строк дії договору" та "строк/термін виконання зобов`язання" за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.

Зі змісту пункту 10.1 спірного Договору вбачається, що погоджена сторонами умова "але в будь-якому разі повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань" у розумінні приписів статті 530 ЦК України є нічим іншим як строком (терміном) виконання зобов`язання, що у даному випадку не збігається зі строком дії договору та є відмінним від нього.

Ураховуючи вказане, з огляду на те, що сторонами було визначено строк дії договору до 31.12.2022, а вказівка "в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань" не є подією, яка має неминуче настати, оскільки залежить від дій або бездіяльності самих сторін договору, ризиковості самої господарської діяльності та сторонніх факторів. Така умова не може вважатися ані строком, ані терміном у розумінні статей 251, 252, 253 ЦК України. Разом з тим, зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору залишаються чинними для сторони/сторін, і вказана обставина не звільняє останніх від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Отже строк дії Договору закінчився ще 31.12.2022, тобто до подання спірного позову (матеріали справи доказів щодо продовження сторонами строку дії договору не містять, такі обставини не встановлені під час розгляду справи в суді). З позовною заявою про розірвання спірного договору позивач звернувся в квітні 2024 року, тобто після закінчення строку дії цього договору, а з аналізу вищевикладеного витікає, що розірвано може бути лише чинний договір.

З наведених підстав суд не надає оцінку повідомленню позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом про розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки таке повідомлення зроблено в 2024 році, в той час коли строк договору закінчився в грудні 2022 року.

Суд враховує відповідні правові висновки, які містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду, наведені у справах № 444/9519/12 та № 910/8413/21. Правовий висновок про те, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір, викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 910/21315/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 зробила такий висновок: "задоволення вимоги про розірвання Інвестиційного договору, який вже є припиненим за домовленістю сторін, не тільки не поновить порушені права територіальної громади міста Києва, але є неможливим як таке. Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про розірвання Інвестиційного договору".

Тобто Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/8413/21 виснувала щодо недоцільності розірвання договору, який є припиненим (нечинним) на час звернення до суду з відповідною вимогою.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача за первісним позовом про розірвання договору є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що не приймає посилання відповідача за первісним позовом на необхідність розірвання або зміну умов спірного Договору на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору. Так, суд вже зазначив, що змінити або розірвати можна лише чинний договір, строк дії якого не закінчився.

Крім того, суд розглядає вимоги в межах, які заявлені сторонами. Позивачем за первісним позовом заявлені інші підстави для розірвання договору, а саме використання ним права на односторонню відмові від договору, яке передбачено договором. Відповідач же за первісним позовом вважає це несправедливим, вважає, що необхідно врахувати понесені ним витрати на виготовлення печі. Заявлення вимоги про розірвання або зміну договору на підставі ст. 652 ЦК України вимагає доведення інших обставин ніж ті, на які посилався позивач за первісним позовом у заявлених вимогах. Відповідач за первісним позовом вважає, що це саме у позивача за первісним позовом змінились обставини, внаслідок яких він не виконував договір і фактично відмовився від отримання продукції, однак, як вже також зазначав суд, нездійснення частини платежу не може свідчити саме про відмову сторони від договору та про зміну обставин, якими керувались сторони при укладанні договору. Відповідач за первісним позовом не надсилав іншій стороні оферти на зміну або розірвання договору. За існуючих обставин питання щодо розірвання або зміни умов Договору на підставі ст. 652 ЦК України в будь-якому випадку є неможливим в межах даного спору, оскільки було б виходом за межі заявлених позовних вимог, при тому, що у суду відсутні повноваження самостійно встановлювати сторонам умови розірвання або зміни існуючого (діючого) Договору.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом коштів, які були сплачені ним як попередня оплата, але продукція так і не була поставлена, суд зазначає, що ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, існують і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом. Отже, навіть після припинення дії договору, невиконані сторонами зобов`язання за ним залишаються чинними для сторін, і вказана обставина не звільняє сторони від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. А тому можливим є виконання як позивачем, так і відповідачем зобов`язань за договором.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 908/288/20.

Договір, який є обов`язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов`язки, тобто виконати свою частину зобов`язання. Кожна зі сторін у зобов`язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони.

Водночас зобов`язання, не виконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом.

У постанові від 05.09.2024 у cправі № 910/14283/21 Верховний Суд щодо виконання невиконаних сторонами зобов`язань за договором, строк дії якого припинився, наголошує, що не виконане зобов`язання має виконуватися або припинятися на вже погоджених сторонами у договорі умовах, незважаючи на визначений строк дії такого договору. Закінчення строку дії договору не дає сторонам права відійти від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення, та діяти на свій власний розсуд.

У пункті 10.1 Договору сторони погодили, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання в повному обсязі прийнятих на себе зобов`язань, а також від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

У пункті 6.9 Договору, який міститься в розділі "Відповідальність сторін", сторони передбачили, що у разі прострочення Постачальником виготовлення та поставки Продукції понад 20 календарних днів, Постачальник зобов`язується повернути Замовнику всі отримані від Замовника грошові кошти протягом 7 календарних днів з моменту направлення Замовником на поштову адресу (або на електронну пошту) Постачальника відповідної вимоги.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст.692 ЦК України).

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 692 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України (ст.663 ЦК України).

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України (ч.1 ст.693 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч.1 ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч. 1 ст. 655 ЦК України, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Договір купівлі продажу крім основного зобов`язання продавця передати у власність товар, а покупця - оплатити його, може передбачати низку додаткових зобов`язань, встановлювати певну послідовність вчинення дій продавцем та покупцем.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 ЦК України).

Вирішуючи спір у даній справі, суд виходить з того, що у позивача за первісним позовом станом на 25.01.2022 не було обґрунтованих підстав для нездійснення оплати 3 платіжного етапу в повному обсязі. Водночас, у відповідача за первісним позовом станом на 04.04.2022 не було обґрунтованих підстав для невиконання своїх зобов`язань з виготовлення та поставки продукції. Таких підстав не було у сторін і станом на жовтень 2023 року.

Посилання на те, що з початком військової агресії Російської Федерації на територію України сторони чи одна із сторін втратила інтерес до договору чи що саме це стало причиною невиконання сторонами своїх зобов`язань, не підтверджено ніякими доказами, про це не свідчать і фактичні дії сторін, а посилання на такі обставини є лише припущенням.

Суд враховує обставини у справі, які встановлені вище, зокрема, що несплата позивачем за первісним позовом 9,7% від загальної суми платежів, що мали бути здійсненні до отримання повідомлення про готовність продукції, ніяким чином не вплинуло на виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань по виготовленню, повідомленні про готовність і поставці продукції. У разі нездійснення попередньої оплати, продавець, дійсно має право не передавати товар покупцю, у такому разі продавець має право пред`явити вимогу до покупця щодо сплати коштів, заявити відповідні вимоги до суду, тобто інша сторона має право достеменно бути обізнаною про виконання договору іншою стороною та про її претензії. Однак, відповідачем за первісним позовом не було пред`явлено до позивача за первісним позовом вимоги про здійснення доплати. При цьому, суд враховує, що продавець має право не передавати наявний у нього товар, а як встановлено в даній справі відповідач за первісним позовом не мав готової продукції і не готовий до її передачі в повному обсязі і на даний час.

У жовтні 2023 року позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом щодо виконання умов Договору № 12770/1 від 21.10.2021. Після проведеного листування між сторонами було з`ясовано, що продукція не була виготовлена, обґрунтованих підстав для не виготовлення продукції у відповідача за первісним позовом не було, крім того, відповідач за первісним позовом вказував на те, що необхідно переглянути умови щодо ціни, оскільки виросли ціни на комплектуючі (як також встановив суд, комплектуючі не були закуплені своєчасно в повному обсязі та по актуальним цінам станом на квітень 2022 року саме за свідомої відмови відповідача за первісним позовом від відповідних своїх контрактів, що було його рішенням і ризиком власної господарської діяльності), отже, після жовтня 2023 року з`ясовано, що відповідач не виконав умови Договору № 12770/1 від 21.10.2021, так і надалі фактично відмовився від виконання Договору на умовах, що були ним погоджені раніше.

За таких обставин суд вважає, що у позивача за первісним позовом виникло право відповідно до п. 6.9 Договору, так і відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, вимагати від відповідача за первісним позовом повернення сплачених коштів (коштів, які були сплачені на виконання умов Договору за трьома платіжними етапами та які фактично є сумою попередньої оплати).

Одночасно, у позивача за первісним позовом виникло право заперечувати щодо подальшої сплати відповідачу за первісним позовом суми платежу за третім платіжним етапом у повному обсязі, оскільки стала очевидною неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі та наявність істотної затримки в виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).

Листом вих. № 24/03-45 від 18.03.2024 ПрАТ "ДРЗМВ" вимагало від ПрАТ "Кераммаш" протягом семи днів з моменту направлення даної вимоги повернути на користь ПрАТ "ДРЗМВ" сплачені за Договором № 12770/1 від 21.10.2021 грошові кошти в розмірі 9 570 350,00 грн. Також вказаним листом ПрАТ "ДРЗМВ" повідомило ПрАТ "Кераммаш" про розірвання Договору №12770/1 від 21.10.2021 в односторонньому порядку.

Вказаний лист підписаний керівником ПрАТ "ДРЗМВ" ОСОБА_11. Лист був направлений на адресу відповідача за первісним позовом засобами поштового зв`язку, а також сканована копія листа направлена електронною поштою, підписана керівником ПрАТ "ДРЗМВ" електронним цифровим підписом.

Відповідачем за первісним позовом вказаний лист був отриманий, в тому числі на електронну пошту, 19.03.2024 на вказаний лист надана відповідь вих. 01/019, в якому відповідач за первісним позовом фактично не погодився на вимогу позивача за первісним позовом.

Кошти не повернуті до теперішнього часу.

Згідно частин 1 та 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що право позивача за первісним позовом вимагати повернення сплачених ним коштів у разі не отримання продукції передбачено в п. 6.9 Договору, а також ч. 2 ст. 693 ЦК України, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом коштів у сумі 9 570 350,00 грн, які були сплачені позивачем за первісним позовом в якості попередньої оплати за трьома платіжними етапами, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно суд приходить до висновку, що саме з направленням позивачем за первісним позовом вимоги про повернення коштів, зобов`язання сторін за Договором № 12770/1 від 21.10.2023 припинились, а у відповідача за первісним позовом виник обов`язок повернути кошти позивачу за первісним позовом.

Щодо посилань відповідача за первісним позовом на нікчемність пункту 6.9 Договору з посиланням на частини 1 та 2 статті 228 ЦК України, суд зазначає, що відповідно до вказаної норми правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач за первісним позовом не навів жодної обставини щодо порушення включенням пункту 6.9 до спірного Договору саме публічного порядку.

Між двома господарюючими суб`єктами укладений договір, щодо якого існує свобода його укладання, сторони погодили всі умови такого договору, підписання стороною такого договору достеменно свідчить про обізнаність та згоду саме з викладеними в ньому умовами. Те, що в подальшому, при пред`явленні до сторони позову, така сторона вважає якусь умову не справедливою, не свідчить про нікчемність певного пункту договору.

Суд не вбачає підстав для визнання пункту 6.9 Договору нікчемним.

Позивач за первісним позовом сплатив кошти, товар не отримав, при цьому встановив, що такий товар не виготовлений в повному обсязі та не готовий до відвантаження в повному обсязі, а інша сторона вимагає збільшення вартості товару.

Право на повернення суми передплати, яке узгоджене сторонами в пункті 6.9 Договору, узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Позивач за первісним позовом просить повернути свої кошти, що не можна розцінювати як намір незаконно заволодіти коштами контрагента.

У своїх зустрічних позовних вимогах ПрАТ "Кераммаш" посилається на те, що за умовами договору № 12770/1 від 21.10.2021 ПрАТ "ДРЗМВ" мав сплатити ПрАТ "Кераммаш" за продукцію кошти в загальній сумі 15 140 700,00 грн в п`ять етапів. Однак, в порушення умов договору ПрАТ "ДРЗМВ" здійснив оплату за другим платіжним етапом з простроченням в три дні, платіж за третім етапом здійснив не в повному обсязі та з простроченням, а також не здійснив оплату за четвертим платіжним етапом, у зв`язку з чим ПрАТ "Кераммаш" було нараховано пеню на підставі п. 6.3 Договору №12770/1 від 21.10.2021 в загальній сумі 1 551 499,29 грн за період з 23.04.2023 по 24.04.2024 та заявлено до стягнення частково в сумі 210 000,00 грн.

Як вбачається з наданого відповідачем за первісним позовом 24.06.2024 розрахунку, пеня ним нарахована за період з 25.04.2023 по 24.04.2024 на суму заборгованості 1 028 140,00 грн, тобто на залишок суми за третім платіжним етапом. А також здійснено нарахування пені за період з 25.04.2023 по 24.04.2024 на суму заборгованості 3 028 140,00 грн, тобто на суму сплати за четвертим платіжним етапом.

За умовами п. 6.3 Договору за прострочення оплати згідно з пунктами 2.3.2-2.3.5 понад 10 календарних днів Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України передбачено, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вже встановив суд, позивач за первісним позовом дійсно прострочив оплату третього платіжного етапу ( п.п. 2.3.3 Договору) частково на суму 1 028 140,00 грн по строку сплати 25.01.2022, при цьому щодо четвертого платіжного етапу (п.п. 2.3.4 Договору) строк сплати не настав.

Таким чином, нарахування пені на суму четвертого платіжного етапу є неправомірним, оскільки відсутнє порушення такого зобов`язання.

Щодо третього платіжного етапу суд встановив, що відповідне зобов`язання виникло та вважається припиненим з 19.03.2024 (з наступного дня після направлення та отриманні відповідачем відповідної вимоги про повернення коштів), отже у відповідача за первісним позовом виникло право на нарахування пені на несплачену суму третього платіжного етапу з 26.01.2022.

Суд зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

У пункті 6.3 Договору, як і в інших умовах, сторони не збільшували період нарахування пені, а тому правомірним є нарахування позивачем пені за 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позиція відповідача за первісним позовом щодо нарахування пені за будь-який період існування заборгованості з урахуванням строку позовної давності в один рік є помилковою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. Так, сторони можуть лише збільшити період нарахування пені, однак, не можуть за домовленістю змінювати початок перебігу строку нарахування пені, який настає з наступного дня після прострочення.

Разом з тим, суд зазначає, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі по тексту - Закон № 540-IX від 30.03.2020), яким доповнено п. 12 Розділу Перехідних та прикінцевих положень ЦК України, наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаним законом також доповнено п. 7 Прикінцевих положень ГК України, який визначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні введений 11.03.2020 та скасований 30.06.2023.

А отже, відповідно до Закону № 540-IX від 30.03.2020, на строк дії карантину, тобто по 30.06.2023 включно, були продовжені (а не зупинені) строки, які мали сплинути у період дії такого карантину, зокрема 6-місячний строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, та 1-річний строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи продовження на строк дії карантину (по 30.06.2023) 6-місячного строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, вірним періодом нарахування пені за прострочення оплати третього платіжного етапу на суму 1 028 140,00 грн є період з 26.01.2022 по 30.06.2023 (тобто дату припинення дії карантину), а тому ПрАТ "Кераммаш" безпідставно вважає, що воно має право на нарахування ПрАТ "ДРЗМВ" пені на заборгованість оплати третього платіжного етапу до 24.04.2024. Суд також звертає увагу на неправомірність нарахування пені після 19.03.2024, оскільки суд дійшов висновку, що зобов`язання сторін припинились.

Оскільки відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) заявлено до стягнення пеню, нараховану за період з 25.04.2023 по 24.04.2024, враховуючи строк дії карантину та положення ч. 6 ст. 232 ГК України, вірним періодом нарахування пені (з урахуванням наданого розрахунку та заявленого періоду відповідачем за первісним позовом) є з 25.04.2023 по 30.06.2023.

Стосовно 1-річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд зазначає, що згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Разом з тим, у подальшому, Законом України № 3450-IX від 08.11.2023 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було викладено в такій редакції:

"У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Отже, за положенням зазначеної норми, з огляду на те, що введений в Україні з 24.02.2022 воєнний стан був неодноразово продовжений та триває до тепер, перебіг встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України 1-річного строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені за порушення строків розрахунків за Договором наразі є зупиненим.

Здійснивши перерахунок пені за період з 25.04.2023 по 30.06.2023 на суму боргу в розмірі 1 028 140,00 грн, суд встановив, що вірним є нарахування пені в розмірі 94 363,53 грн.

Відповідач за первісним позовом просить стягнути пеню частково. Згідно його розрахунку ним здійснено нарахування пені в сумі 132 390,63 грн за період з 25.04.2023 по 27.07.2023 на суму заборгованості 1 028 140,00 грн, при цьому з нарахованої суми відповідач за первісним позовом просить стягнути з позивача за первісним позовом лише 1 000,00 грн.

Оскільки відповідач самостійно визначив до стягнення за період з 25.04.2023 по 27.07.2023 пеню в сумі 1 000,00 грн, а суд вважає вірним нарахування пені лише за період з 25.04.2023 по 30.06.2023, то суд визначає суму до стягнення, вирахувавши процентні співвідношення.

Так, із загальної суми нарахувань 132 390,63 грн за період з 25.04.2023 по 27.07.2023 суд визнав обґрунтованим нарахування 94 363,53 грн, що складає 71,28 % від 132 390,63 грн. Таким чином із заявленої пені 1 000,00 грн за період з 25.04.2023 по 27.07.2023 до стягнення підлягає сума пені 712,80 грн, тобто 71,28% від 1000,00 грн.

Виходячи з розрахунку відповідача за первісним позовом та перерахунку, здійсненого судом, суд дійшов висновку про правомірність заявленої до стягнення відповідачем за первісним позовом у зустрічному позові пені в сумі 712,80 грн, яка і підлягає стягненню з позивача за первісним позовом.

Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 712,80 грн, в іншій частині стягнення суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні у справі "Проніна проти України" Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Отже, решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують вищевикладених висновків суду.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що не надавав оцінки показанням свідків, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Викладені в поданих до суду заявах свідків обставини та факти мають підтверджуватися відповідними документами, про що сторонами до матеріалів справи надані та досліджені судом письмові докази, досліджений електронний доказ. Фактично надані покази містять інформацію, яка відповідає іншим матеріалам справи, що є відповідними доказами у справі, які і були оцінені судом.

Суд також не надає оцінку посиланням відповідача за первісним позовом стосовно того, що позивачем невірно обраний спосіб захисту, оскільки таке посилання зроблено лише в судових дебатах, крім того, суд вважає, що позивач обрав спосіб захисту, який передбачений і умовами договору і діючим законодавством.

Суд звертає увагу на непослідовну та суперечливу позицію ПрАТ "Кераммаш" у справі, яка постійно доповнювалась в процесі розгляду справи. Зокрема, в процесі розгляду справи відповідач, крім доводів, які викладені ним в відзиві, який подано до суду 25.04.2024, додатково посилався на право притримання відповідно до ст. 594 ЦК України (пояснення від 21.05.2024). У поданих до суду 27.06.2024 додаткових поясненнях ПрАТ "Кераммаш" зазначив, що пункт 6.9 Договору, на який посилається позивач як на підставу позову, є не справедливим, є не добросовісним, та таким, що є нікчемним відповідно до частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України, на що в раніше поданих заявах по суті справи та поясненнях не посилався. Незважаючи на те, що в своїх письмових заявах по суті справи відповідач за первісним позовом не посилався на те, що піч, яка є предметом договору, є нерухомою річчю, такий довод був озвучений у судових засіданнях по справі. У судових дебатах додатково до вищепереліченого відповідач за первісним позовом послався на неправильно обраний позивачем за первісним позовом спосіб захисту.

При цьому, відповідач за первісним позовом посилався на те, що піч шахтна не виготовлена в повному комплекті у зв`язку з несплатою іншою стороною певних платежів, в той же час посилався на те, що повідомляв іншу сторону про готовність продукції, а також посилався на право притримання речі, тобто фактично визнаючи, що предмет договору не виготовлений на 100% відповідач за первісним позовом посилається на обставини, які можуть існувати лише при готовності печі на 100%.

Згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

З урахуванням часткового задоволення первісного та зустрічного позовів, суд вважає за необхідне провести відповідне зустрічне зарахування стягнутих сум та визначити до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" грошові кошти в сумі 9 569 637,20 грн.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги за первісним та за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 143 555,25 грн підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, в іншій частині судовий збір за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 10,71 грн підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом, в іншій частині судовий збір за зустрічним позовом покладається на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

12.09.2024 від ПрАТ "Кераммаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, в якому заявник просить суд, окрім судових витрат по сплаті судового збору за подачу зустрічного позову в сумі 3150,00 грн, також стягнути з ПрАТ "ДРЗМВ" судовий збір за доступ до відеозаписів судових засідань, загальною сумою 1 138,08 грн.

Суд зазначає, що витрати ПрАТ "Кераммаш" з оплати судового збору за видачу в електронному вигляді копій технічного запису судового засідання (отримання доступ до записів судових засідань) не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи. ПрАТ "Кераммаш" не обґрунтовано необхідність понесення таких витрат. Так, представник ПрАТ "Кераммаш" адвокат Стуліков А.В. приймав участь в усіх судових засіданнях з розгляду справи № 905/570/24 та був обізнаний про хід та зміст таких засідань. Отримання технічних записів судових засідань є правом сторони та не є обов`язковою (необхідною) процесуальною дією, витрати на яку можуть бути покладені на іншу сторону судового процесу.

Враховуючи викладене, суд відмовляє ПрАТ "Кераммаш" у стягненні витрат зі сплати судового збору за видачу в електронному вигляді копій технічного запису судового засідання (отримання доступу до записів усіх судових засідань) в загальній сумі 1 138,08 грн.

Крім того, ПрАТ "ДРЗМВ" просить стягнути з ПрАТ "Кераммаш" 500 407,41 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "ДРЗМВ" в позовній заяві зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, витрат на професійну правничу допомогу, складає 200 000,00 грн, та повідомило, що розрахунок та докази понесених судових витрат будуть надані після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до статей 123-130, 221 ГПК України.

Клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів про витрати, пов`язані з розглядом справи, ПрАТ "ДРЗМВ" подало до суду 06.08.2024, тобто в межах встановленого законом строку - до закінчення судових дебатів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується дотримання ПрАТ "ДРЗМВ" визначеного законом порядку та строків звернення із заявою про розподіл судових витрат.

Заперечуючи проти заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ПрАТ "Кераммаш" вказував на їх необґрунтованість, в тому числі вказував, що за наданими рахунками правничу допомогу окрім адвоката Литвина А.Б. надавали також інші особи із значно вищими ставками на оплату без зазначення, яку саме роботу вони робили. Також вказував, що акти приймання-передачі юридичних послуг за змістом не відповідають рахункам, акти виписані на консультації керівника з питань чинного законодавства, однак жодної юридичної послуги, зазначеної в рахунках, яка виконувалась Литвином А.Б., передано не було, у зв`язку з чим незрозуміло за що оплатив ПрАТ "ДРЗМВ" юридичній фірмі. У судових дебатах 12.09.2024 представник відповідача за первісним позовом вказав, що вважає заявлені ПрАТ "ДРЗМВ" судові витрати надмірними, вважає, що такі витрати розраховані у більшому розмірі ніж відпрацьовано адвокатом. Представник відповідача за первісним позовом також зазначав, що у витратах зазначена оплата партнерів юридичної фірми, які не приймали участі в роботі. Також вважає, що робота по складанню адвокатом Литвином А.Б. позовної заяви спростовується тим, що адвокат в судовому засіданні не зміг пояснити чому до позовної заяви були включені два платежі по 49 200,00 грн, які не мають жодного відношення до цієї справи. Крім того, вказав, що невідповідність рахунків та актів є підставою вважати, що здійснені ПрАТ "ДРЗМВ" платежі на рахунки юридичної фірми, є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, враховуючи вимоги статей 74, 126 та 129 ГПК України розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи, має бути доведений та документально обґрунтований.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ПрАТ "ДРЗМВ" до матеріалів справи надано:

- Договір №1879-863 про надання правової допомоги від 25.06.2020;

- Умови надання юридичних послуг Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (Додаток №1 до Договору №1879-863);

- Завдання від 11.01.2024;

- рахунки № 42165 від 16.05.2024, № 42394 від 16.05.2024, № 42628 від 18.06.2024, № 42844 від 25.07.2024 та деталізації до них;

- акти виконаних робіт (наданих послуг) № 279 від 03.06.2024, № 281 від 07.06.2024, № 331 від 03.07.2024, № 356 від 25.07.2024;

- платіжні інструкції № 849 від 03.06.2024, № 850 від 07.06.2024, № 1058 від 03.07.2024, № 1264 від 25.07.2024;

- наказ АО "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" № 01-пр від 11.01.2018 про прийняття за сумісництвом на посаду адвоката Литвина А.Б.

Дослідивши надані позивачем документи, суд встановив, що 25.06.2020 між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" (Юридична фірма) та Приватним акціонерним товариством "Дружківський завод металевих виробів" (Клієнт) укладено Договір № 1879-863 про надання правової допомоги (надалі - Договір), відповідно до умов якого Юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах, визначених цим Договором, "Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (надалі - "Умови надання послуг") та "Завданням щодо надання правової допомоги", які є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами п. 2.1. Договору до обов`язків Юридичної фірми входить захист прав і законних інтересів Клієнта будь-яким адвокатом Юридичної фірми, визначеним Юридичною фірмою.

Згідно з п. 3.1 Договору до обов`язків Клієнта входить вчасне здійснення розрахунків з Юридичною фірмою відповідно до положень Договору та Умов надання послуг.

За приписами п. 5.1 Договору вартість послуг Юридичної фірми, що надаються відповідно до Договору, визначається згідно з Умовами надання послуг.

Розрахунки здійснюються в строки та порядку, визначеному Умовами надання послуг (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору Юридична фірма виставляє рахунок одночасно з Актом виконаних робіт, який містить деталізацію, перелік та види виконаних робіт (послуг), загальну вартість послуг за період їх надання, а також найменування витрат, їх розмір, загальний розмір витрат, які були понесені Юридичною фірмою за період надання послуг. Оплата за виставленим рахунком здійснюється з дати підписання Сторонами Акту виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до його виконання (п. 8.1 Договору).

До Договору сторонами підписано Додаток №1 - Умови надання юридичних послуг Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери".

Відповідно до п. 4 Умов надання послуг виконавець робіт (один чи декілька) визначається одним з партнерів "Ілляшев та Партнери" негайно після отримання завдання від Клієнта.

За приписами п. 5.1 Умов надання послуг вартість послуг "Ілляшев та Партнери", якщо інше не обумовлено з Клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для Виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна.

За умовами п. 5.3 Умов надання послуг очікування в будь-якому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери" враховується як виконання завдання.

Згідно з п. 5.4 у випадку одночасного виконання завдання кількома Виконавцями (спільна участь в судових засіданнях, зустрічах з Клієнтом, внутрішньоофісні наради тощо) вартість послуг розраховується окремо для кожного Виконавця, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для кожного Виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта.

Пунктом 6 Умов надання послуг "Ілляшев та Партнери" встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару "Ілляшев та Партнери". Зазначена ставка може час від часу змінюватись партнерами "Ілляшев та Партнери" на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів "Ілляшев та Партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 євро до 360 євро (з ПДВ).

Відповідно до п. 8.1 Умов надання послуг "Ілляшев та Партнери", як правило, виставляє рахунки щомісячно.

В пункті 8.2 Умов надання послуг погоджено формат рахунку, а саме рахунок містить дату, номер, платіжні реквізити "Ілляшев та Партнери", найменування Клієнта, вартість послуг за період або суму авансового платежу, розмір податку на додану вартість, якщо такий застосовується, загальну суму, що підлягає сплаті. Разом з рахунком може надаватися деталізація, яка, як правило, містить номер та дату рахунку, до якого вона додається, період, за який виставляється рахунок, вид виконаних робіт з зазначенням дати виконання, Виконавця, витраченого часу (у випадку розрахунку гонорару в залежності від витраченого часу), розміру премії, загальної вартості послуг за період, найменування витрат, їх розмір, загальний розмір витрат за період. При цьому така деталізація не є бухгалтерським документом, повинна зберігатись в суворій таємниці та не може бути надана третім особам за будь-яких умов.

Згідно з п. 8.3 Умов надання послуг, якщо інше не узгоджено, рахунки сплачуються Клієнтом протягом 10 днів з дати отримання рахунку.

З наданого до суду Завдання від 11.01.2024 вбачається, зокрема, визначення адвокатів, які надаватимуть правничу допомогу ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) та визначення суті справи - представництво інтересів у спорі з ПрАТ "Кераммаш" стосовно договору № 12770/1 від 21.10.2021.

На виконання умов Договору Юридичною фірмою виставлено наступні рахунки на оплату юридичних послуг згідно Договору № 1879/863 від 25.06.2020 : № 42165 від 16.05.2024 на загальну суму 241 781,69 грн, № 42394 від 16.05.2024 на загальну суму 321 225,77 грн, № 42628 від 18.06.2024 на загальну суму 211 533,46 грн, № 42844 від 25.07.2024 на загальну суму 341 228,69 грн.

До кожного з вказаних рахунків додано деталізації, у видах робіт яких є вказівка на справу № 905/570/24.

При цьому, як вказував представник ПрАТ "ДРЗМВ" в судових засіданнях, рахунки виставлялись у загальному розмірі наданих послуг за договором з клієнтом у відповідному місяці, включаючи і послуги за даною справою. В деталізаціях, які надані суду, виокремлені та значаться лише ті роботи, які були виконані саме в межах даного спору з ПрАТ "Кераммаш". В поданому до суду 06.08.2024 клопотанні ПрАТ "ДРЗМВ" вказує, що за рахунком № 42165 від 16.05.2024 було надано правничої допомоги на загальну суму 91 270,70 грн; за рахунком № 42394 від 16.05.2024 було надано правничої допомоги на загальну суму 108 475,02 грн; за рахунком № 42628 від 18.06.2024 було надано правничої допомоги на загальну суму 124 079,31 грн; за рахунком № 42844 від 25.07.2024 було надано правничої допомоги на загальну суму 176 582,38 грн.

Тобто, фактично за вказаними рахунками до відшкодування було заявлено витрати на надання правничої допомоги на загальну суму 500 407,41 грн.

З наданих ПрАТ "ДРЗМВ" документів вбачається, що між ПрАТ "ДРЗМВ" та АО "ЮФ "Ілляшев та Партнери" підписані Акти виконаних робіт (наданих послуг) № 279 від 03.06.2024 на суму 241 781,69 грн, № 281 від 07.06.2024 на суму 321 225,77 грн, № 331 від 03.07.2024 на суму 211 533,46 грн та № 356 від 25.07.2024 на суму 341 228,69 грн.

У кожному з вказаних актів сторони погодили, що послуги надані якісно, в повному обсязі та їх вартість сплачена.

ПрАТ "ДРЗМВ" сплачені надані виконавцем рахунки, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 849 від 03.06.2024 на суму 241 781,69 грн (призначення платежу - за юридичні послуги зг.рах.42165 від 16.05.2024, дог.1879-863 від 25.06.2020), № 850 від 07.06.2024 на суму 321 225,77 грн (призначення платежу - за юридичні послуги зг.рах.42394 від 16.05.2024, дог.1879-863 від 25.06.2020), № 1058 від 03.07.2024 на суму 211 533,46 грн (призначення платежу - за юридичні послуги зг.рах.42628 від 18.06.2024, дог.1879-863 від 25.06.2020), № 1264 від 25.07.2024 на суму 341 228,69 грн (призначення платежу - за юридичні послуги зг.рах.42844 від 25.07.2024, дог.1879-863 від 25.06.2020).

Розглянувши надані ПрАТ "ДРЗМВ" докази, суд дійшов висновку, що таким товариством доведено та документально обґрунтовано понесення та сплату судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 905/570/24.

Твердження ПрАТ "Кераммаш" про необґрунтованість понесених ПрАТ "ДРЗМВ" витрат на правничу допомогу спростовується матеріалами справи.

Щодо заперечень ПрАТ "Кераммаш" про те, що акти приймання-передачі юридичних послуг за змістом не відповідають рахункам, так як не містять переліку наданих послуг, які зазначені в рахунках, суд зазначає, що ані Договір про надання юридичних послуг, ані Умови надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та партнери", які є невід`ємною частиною договору, не містять умов щодо обов`язкового складання сторонами актів здачі-прийняття виконаних робіт.

У п. 8 Умов надання юридичних послуг Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" визначено порядок виставлення рахунків та їх оплати, а також передбачено надання разом з розрахунком деталізації до рахунку, що і було здійснено сторонами під час оплати наданих послуг.

Таким чином, підставою для проведення розрахунків між сторонами є виставлення юридичною фірмою клієнту саме рахунку на оплату, до якого додана деталізація, яка конкретизує зміст, час, обсяг наданих послуг та їх виконавця.

Сплативши надані юридичною фірмою рахунки, ПрАТ "ДРЗМВ" фактично підтвердив отримання наданих виконавцем послуг, обсяг та вартість яких конкретизована в деталізаціях до рахунків.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Оцінюючи зазначений в деталізаціях до рахунків № 42165 від 16.05.2024, № 42394 від 16.05.2024, № 42628 від 18.06.2024, № 42844 від 25.07.2024 перелік наданих юридичною фірмою послуг, суд приходить до висновку, що необхідними, адекватними та безпосередньо пов`язаними з розглядом даної справи є наступні послуги : з підготовки проекту позовної заяви, складання та подача до суду заяв по суті справи та додаткових пояснень на вимогу суду, приймання участі представником у судових засіданнях.

Суд встановив, що саме адвокат Литвин А.Б. безпосередньо здійснював представництво інтересів ПрАТ "ДРЗМВ" у суді під час розгляду справи № 905/570/24 на підставі ордеру серії АХ №1185497 від 29.04.2024, про що свідчать наявні в матеріалах заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань, складені та підписані адвокатом Литвиним А.Б. Саме адвокат Литвин А.Б. приймав участь в судових засіданнях з розгляду справи № 905/570/24.

З наведених у деталізаціях видів робіт (наданих послуг) вбачається, що виконавцями окремих робіт зазначено адвокатів Кізленко В.А., Лазебний Д.В., залучення яких до виконання робіт у даній справі, ПрАТ "ДРЗМВ" належними доказами не підтверджено, а також не доведено реальність (дійсність та необхідність) виконання робіт такими адвокатами.

Також суд зазначає, що надання правової допомоги це професійний обов`язок адвоката, який знає закон та судову практику. Виокремлення в деталізаціях правового аналізу документів (в тому числі заяв по суті справи та ухвал суду), правового аналізу матеріалів справи, судової практики та інформації з судових реєстрів як самостійних видів адвокатської послуги є необґрунтованим.

Щодо включення в деталізаціях такої послуги, як підготовка заяви про надання доступу до матеріалів справи № 905/570/24 в електронному вигляді, підготовка заяви про участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції та подання їх через електронний суд, суд зазначає, що останні є технічними діями, самі заяви є шаблонними, а тому не можуть бути розцінені, як надання послуг професійної правничої допомоги.

Також ПрАТ "ДРЗМВ" не доведено реальність та доцільність надання таких послуг як внутрішньоофісні наради, обговорення адвокатом з працівниками ПрАТ "ДРЗМВ" щодо вирішення різних питань.

Стосовно включення витрат на дорогу до суду, суд зазначає, що ПрАТ "ДРЗМВ" не надано доказів, що підтверджують обґрунтованість як часу, так і реальних витрат на таку дорогу, загальна вартість якого згідно деталізацій становить 31,25 євро.

Враховуючи викладене, виходячи із критерію складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), враховуючи конкретні обставини даної справи, суд вважає, що розмір підтверджених ПрАТ "ДРЗМВ" витрат на професійну правничу допомогу (з урахуванням зазначеної в деталізаціях погодинної ставки та курсу Євро до гривні у відповідні періоди надання послуг) за первісним позовом становить 254 124,21 грн (а саме: за підготовку позовної заяви (8,6 год.) загальною вартістю 46 063,86 грн, за підготовку відповіді на відзив (7,1 год.) загальною вартістю 38 029,46 грн, за підготовку пояснень у справі (17,7 год.) загальною вартістю 98 222,40 грн, за підготовку клопотання про приєднання доказів (2,8 год.) загальною вартістю 15 646,54 грн, за участь в судових засіданнях, включаючи час на очікування їх початку через затримки у зв`язку з оголошенням повітряних тривог (10,1 год.) загальною вартістю 56 161,95 грн) та за зустрічним позовом становить 56 970,17 грн (а саме: за підготовку відзиву на зустрічну позовну заяву (8,3 год.) загальною вартістю 44 997,60 грн, за підготовку заперечень на відповідь на відзив (2,2 год.) загальною вартістю 11 972,57 грн), які підлягають розподілу.

Решту заявлену ПрАТ "ДРЗМВ" до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу суд визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає розподілу.

Суд також зазначає, що відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Тобто, у розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Враховуючи, що ПрАТ "Кераммаш" не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд не оцінює заявлені витрати ПрАТ "ДРЗМВ" витрат на професійну правничу допомогу за критерієм їх співмірності із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. При цьому, суд зазначає, що твердження представника ПрАТ "Кераммаш" у судових дебатах про надмірність заявлених витрат не є таким клопотанням, ПрАТ "Кераммаш" було лише вказано на надмірність та не наведено ніякого обґрунтування такої надмірності.

Таким чином, розподілу підлягають витрати позивача за первісним позовом на правничу допомогу за первісним позовом у сумі 254 124,21 грн та за зустрічним позовом у сумі 56 970,17 грн.

Суд розподіляє такі витрати пропорційно вимогам, які були судом задоволені за первісним позовом та в яких було відмовлено за зустрічним позовом, така пропорційність вираховується судом відповідно до пропорційності, яка вираховувалась судом при розподілі судового збору.

Так, за первісним позовом був сплачений судовий збір у загальній сумі 146 583,25 грн, з якої витрати в сумі 143 555,25 грн покладені на відповідача за первісним позовом, тобто в розмірі 97,93%. Вирахувавши 97,93% від суми витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу за первісним позовом, які підлягають розподілу, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають витрати на правову допомогу в сумі 248 863,84 грн.

За зустрічним позовом відповідачу за первісним позовом відмовлено в вимогах, які складають 99,66% від вимог, які заявлені до стягнення. Вирахувавши 99,66% від суми витрат позивача за первісним позовом на правничу допомогу за зустрічним позовом, які підлягають розподілу, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають витрати на правову допомогу за зустрічним позовом у сумі 56 776,47 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" до Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" задовольнити частково в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" 9 570 350,00 грн.

В решті вимог первісного позову відмовити.

Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" до Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" задовольнити частково в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" на користь Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" пені в сумі 712,80 грн.

В решті вимог зустрічного позову відмовити.

Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування стягнутих сум за первісним позовом та за зустрічним позовом.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (84105, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свердлова, буд. 1А, код 04873009) на користь Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17, кімната 619, код 00191052) грошові кошти в сумі 9 569 637,20 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (84105, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свердлова, буд. 1А, код 04873009) на користь Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17, кімната 619, код 00191052) витрати по сплаті судового збору в сумі 143 555,25 грн, витрати на правову допомогу щодо первісного позову в сумі 248 863,84 грн, витрати на правову допомогу за зустрічним позовом у сумі 56 776,47 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дружківський завод металевих виробів" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17, кімната 619, код 00191052) на користь Приватного акціонерного товариства "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" (84105, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свердлова, буд. 1А, код 04873009) витрати по сплаті судового збору в сумі 10,71 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2024.

Суддя Т. О. Лобода