Ухвала

від 18.09.2024 по справі 909/491/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/491/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.09.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Кобецької С. М., судді Малєєвої О.В., судді Шкіндера П.А., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 13496/24 від 26.08.2024) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Люкс"

проспект Перемоги, буд. 22 оф. 145, м. Київ, 03055

про стягнення 634 814,23 грн, з яких: 274 814,23 грн - пеня, 360 000, 00 грн - штраф,

за участю:

від позивача (скаржника): Волкогон Є.О.

Даниленко Ю.В.

установив: АТ "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою (вх. № 13496/24 від 26.08.2024) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.09.2024, у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_1 , який входив до складу суду щодо розгляду даної справи, проведено його заміну на суддю Малєєву О.В. та визначено наступний склад колегії суду: головуючий суддя - Кобецька С.М., суддя Малєєва О.В., суддя Шкіндер П.А.

Скарга обгрунтована бездіяльністю державного виконавця, яка проявляється у ненаданні АТ "Укртрансгаз" (стягувачу у виконавчому провадженні) відповіді на його заяву №1001ВИХ-24-4876 від 09.08.2024 та невжитті в повному обсязі заходів примусового виконання, передбачених Законом України "Про виконавче провадження, у виконавчому провадженні № 73701266, а саме в ненакладенні арешту на майно боржника ТОВ "Галичина Люкс". Стверджуване, як зазначає скаржник, порушує право АТ "Укртрансгаз" на неупереджене, ефективне, своєчасне та в повному обсязі виконання виконавчого документу.

Згідно з ухвалою від 06.09.2024 Господарський суд Івано-Франківської області скаргу призначив до розгляду на 18.09.2024.

16.09.2024 державний виконавець направив на адресу суду заперечення на скаргу (відзив на позовну заяву) за вх.№14429/24 від 16.09.2024, відповідно до якого проти скарги заперечує та просить суд в її задоволенні відмовити.

В судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги скарги підтримав в частині невжиття державним виконавцем всіх заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження та уточнив, що невжиття полягає у ненакладенні арешту на майно боржника. В частині ненадання відповіді на заяву АТ "Укртрансгаз" №1001ВИХ-24-4876 від 09.08.2024 вказав на те, що ним отримано відповідь.

Відповідач та державний виконавець в судове засідання повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про розгляд справи повідомлялись у встановленому порядку, про що свідчить відмітка на ухвалі суду від 06.09.2024 та довідка про доставку електронного листа державному виконавцю від 13.09.2024. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду скарги ні відповідач, ні державний виконавець не подали.

Частинами 1, 2 ст. 342 ГПК України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язку з обмеженим процесуальним строком розгляду скарги та повідомленням усіх учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду скарги належним чином, суд дійшов висновку про можливість її (скарги) розгляду за відсутності представників відповідача (боржника) та державної виконавчої служби (державного виконавця).

Розглянувши матеріали скарги, вислухавши представників позивача (скаржника), з`ясувавши обставини справи, давши оцінку доказам, які долучені позивачем до скарги, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 13496/24 від 26.08.2024) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. слід відмовити.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2017 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина Люкс" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" 247 332, 81 грн - пені, 324 000, 00грн - штрафу, 9 522, 21 грн - судового збору. В решті позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 зазначене рішення - залишено без змін.

27.11.2017 Господарський суд Івано-Франківської області на виконання рішення суду видав наказ, який стягувачем пред`явлено до виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2023 проведено заміну стягувача за виконавчим документом від 27.11.2017 у справі № 909/491/17 з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (ідентифікаційний код 25560823) на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 30019801), тобто, стягувачем є Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021.

Згідно з постановою від 09.01.2024 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилова В.В. відкрила виконавче провадження з виконання наказу суду від 27.11.2024 (виконавче провадження ВП 73701266).

09.01.2024 державний виконавець винесла постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору в сумі 58 085,50 грн.

В ході виконавчого провадження державний виконавець направила запити до ДФС України про надання інформації щодо відкритих боржником рахунків, до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів (копії зазначених запитів містяться в матеріалах справи).

Згідно з відповідями МВС України та ДВС України, копії яких долучені до матеріалів справи, встановлено відсутність зареєстрованих транспортних засобів за боржником та наявність відкритих рахунків боржником у АТ "Таскомбанк" та АТ "Укрексімбанк".

10.01.2024, за результатом виявлення рахунків у боржника, державний виконавець винесла постанову про арешт коштів боржника, яка за допомогою накладення кваліфікованого електронно-цифрового підпису у Автоматизованій системі виконавчого провадження направлена до АТ "Таскомбанк" та поштовою кореспонденцією до АТ "Укрексімбанк".

Державний виконавець повторно направляла запити до ДФС України щодо зареєстрованих за боржником рахунків та до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів (зазначені копії запитів долучені до матеріалів справи).

Згідно з повторною відповіддю МВС України, копія якої долучена до справи, за боржником транспортні засоби не виявлено.

Згідно з повторною відповіддю ДФС України боржник має відкриті рахунки в АТ "Укрексімбанк" та АТ "Таскомбанк", на які уже накладено арешт 10.01.2024, нові банківські рахунки боржником не відкривались.

Державний виконавець неодноразово направляла вимоги (копії знаходяться в матеріалах) до АТ "Укрексімбанк" та АТ "Таскомбанк" щодо залишку коштів на рахунку. З отриманих відповідей вбачається, що залишок коштів на рахунках становить 0 грн (копії відповідей наявні в матеріалах справи).

Так само матеріали справи містять платіжні інструкції до АТ "Укрексімбанк" та АТ "Таскомбанк" та відповіді, згідно з якими ТОВ "Галичина Люкс" не є засновником інших юридичних осіб, що підтверджується і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, державний виконавець здійснила перевірку електронних версій Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, за результатами якої встановлено відсутність відомостей щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є ТОВ "Галичина Люкс".

За результатами перевірки на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за посиланням https://www.nssmc.gov.ua встановлено відсутність належних боржнику акцій, цінних паперів.

Державний виконавець направила запити до Головного управління Державної Держпродспоживслужби у місті Києві, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області , Державного підприємства "Головний Інформаційно- обчислювальний центр Укрзалізниці", Української асоціації "Аероклуб України", Головного управління споживчого ринку та торгівлі виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Центрального міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головного управління статистики у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київські області, ДПС у Шевченківському районі ГУДПС у місті Києві.

На заяву №1001ВИХ-24-4876 від 09.08.2024 АТ "Укртрансгаз", адресовану державній виконавчій службі про вжиття заходів примусового виконання рішення, державний виконавець повідомила про вжиття ряду дій (вище описаних) у виконавчому провадженні № ВП 73701266 (копія відповіді долучена державним виконавцем до заперечення на скаргу).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як визначено в ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими Законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В ч. 1, 5 ст. 13 Закону визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону визначені обов`язки виконавців. Так, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Скаржник у своїй скарзі посилався на порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо ненадання відповіді на заяву №1001ВИХ-24-4876 від 09.08.2024. Вказане твердження не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, адже відповідь наявна в матеріалах справи, як і докази її направлення, та визнається самим представником позивача (скаржника).

За наведеного вимоги заявлені у скарзі про бездіяльність державного виконавця щодо ненадання відповіді на заяву позивача №1001ВИХ-24-4876 від 09.08.2024 та усунення порушень шляхом надання відповіді на вказану заяву є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 7 ст. 26 Закону передбачено, що якщо у заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно з ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження на все майно боржника або на окремі речі. Тобто, законодавець визначив, що виконавець виносить постанови про арешт майна (коштів) боржника: під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна; негайно після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28.08.2024, з якої вбачається накладення арешту на майно боржника (відповідача по справі) у 2018 та 2021 роках іншими державними виконавцями.

Належить також відмітити, що державний виконавець на час подання скарги не вчинила, але має можливість вжити всіх, передбачених в ст. 18 Закону заходів щодо примусового виконання рішення, оскільки відповідно до пп. 4 п. 102 Прикінцевих та перехідних положеньЗаконувизначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. З огляду на викладене та враховуючи, що виконавче провадження було відкрите 09.01.2024, не можна визнати його здійснення надмірно тривалим і встановити порушення строків вчинення тих чи інших дій.

Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В судовому засіданні не встановлено, а скаржником не доведено , того факту, що у боржника виявлено майно, а державним виконавцем не накладено арешту на це майно в порушення вимог Закону.

Відповідно до ст. 74, 76, 77,78, 86 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов`язковим. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку, що скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 13496/24 від 26.08.2024) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. є необгрунтованою, безпідставною та такою, що не належить до задоволення. Отже, в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 234, 235, 339 - 345 ГПК України, суд

у х в а л и в :

відмовити в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 13496/24 від 26.08.2024) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.09.2024.

Головуючий суддя С.М. Кобецька

Суддя О.В. Малєєва

Суддя П.А. Шкіндер