Рішення

від 21.05.2024 по справі 911/3514/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа № 911/3514/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецька М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Корпорації Енергоресурс-Інвест

до Товариства з обмеженою відповідальністю Авітон Будпроект

про стягнення 548 231,70 гривень

за участю представника відповідача: Демакова Я.О. (ордер серії АІ №1575439 від 25.03.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Корпорації Енергоресурс-Інвест (далі Корпорація Енергоресурс-Інвест/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Авітон Будпроект (далі ТОВ Авітон Будпроект/відповідач) про стягнення 548 231,70 гривень, з яких: 244 956,32 грн основного боргу, 202 618,56 грн пені, 84 789,87 грн інфляції, 15 866,95 грн 3% річних.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.12.2023 у справі №911/3514/23 прийняв до розгляду позовну заяву Корпорації Енергоресурс-Інвест та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а також:

- призначив підготовче засідання на 15.01.2024 та викликав у нього представників сторін;

- зобов`язав позивача у строк до 15.01.2024 надати пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самі докази на підтвердження викладених у позові обставин несплати відповідачем на рахунок позивача 244 956,32 грн за договором №12-6/21 від 10.06.2021, або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- зобов`язав відповідача, у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати суду докази сплати позивачу 244 956,32 грн;

- встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З наявних в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) відомостей слідує, що вказану вище ухвалу доставлено до електронних кабінетів (електронної пошти) сторін, зокрема до кабінету відповідача 05.12.2023 о 23:22.

10.01.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 вказану заяву передано на розгляд судді Грабець С.Ю.

Господарський суд Київської області у складі судді Грабець С.Ю. ухвалою від 02.01.2024 у справі №911/3514/23 задовольнив заяву Корпорації «Енергоресурс-Інвест» про проведення засідання в режимі відеоконференції та постановив провести засідання у справі №911/3514/23, призначене на 15.01.2024 в режимі відеоконференції.

12.01.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.01.2024 у справі №911/3514/23 відклав підготовче засідання на 05.02.2024.

Водночас 15.01.2024 через підсистему Електронний суд від ТОВ Авітон Будпроект надійшли заява про вступ представника товариства Журавель Р.О., до участі у справі, а також клопотання про відкладення призначеного на 15.01.2024 підготовчого засідання.

Також 15.01.2024 через підсистему Електронний суд від Корпорації Енергоресурс-Інвест надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 19.01.2024 у справі №911/3514/23 задовольнив заяву Корпорації Енергоресурс - Інвест про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановив підготовче засідання у справі №911/3514/23, призначене на 05.02.2024, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

26.01.2024 через підсистему Електронний суд від ТОВ Авітон Будпроект надійшли заява про виключення з матеріалів справи даних про представника товариства Журавель Р.О., з огляду припинення трудових відносин між представником та товариством.

05.02.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення на виконання вимог суду згідно ухвали від 05.12.2023 у цій справі, зокрема щодо відсутності проведених відповідачем оплат та відповідних доказів на підтвердження таких обставин. До вказаних пояснень додано виписку з банківського рахунку позивача від 02.02.2024.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.02.2024 у справі №911/3514/23 відклав підготовче засідання на 11.03.2024.

13.02.2024 через підсистему ЄСІТС Електронний суд від Корпорації Енергоресурс - Інвест надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 14.02.2024 у справі №911/3514/23 задовольнив заяву Корпорації Енергоресурс - Інвест про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановив підготовче засідання у справі №911/3514/23, призначене на 11.03.2024, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

07.03.2024 через підсистему Електронний суд від ТОВ Авітон Будпроект надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність представника відповідача Боруха С.В., з яким 24.01.2024 укладено договір про надання правової допомоги, ознайомитись з матеріалами справи з метою належного представництва інтересів товариства під час розгляду цієї справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Однак відповідач не навів передбачених вказаними вище процесуальними нормами підстав для відкладення підготовчого засідання, як і не вказав відповідач на обставини, які б свідчили про неможливість вирішення у засіданні 11.03.2024 передбачених частиною другою статті 182 ГПК України питань з метою виконання завдань підготовчого провадження.

Наведені ж відповідачем обставини укладення 24.01.2024 з адвокатом, як новим представником, договору про надання правничої допомоги не є тими обставинами, які б свідчили про наявність підстав для відкладення підготовчого засідання у розумінні процесуальних норм.

В розрізі вказаного судом враховано як обставини обізнаності відповідача з 06.12.2023 про відкриття провадження у справі та проведення підготовчого засіданні, так і обставини укладення відповідачем договору з адвокатом 24.01.2024, тобто більше ніж за місяць до заявлення відповідного клопотання без наведення будь-яких мотивів стосовно поважності причин та/або неможливості представника відповідача заздалегідь, до 11.03.2024 вчинити відповідні процесуальні дії з підготовки до розгляду цієї справи.

З огляду наведеного у підготовчому засіданні 11.03.2024 суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та, відповідно, відмовив у задоволенні такого клопотання.

Господарський суд Київської області ухвалою від 11.03.2024 у справі №911/3514/23 закрив підготовче провадження у цій справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.03.2024.

18.03.2024 через підсистему ЄСІТС Електронний суд від Корпорації Енергоресурс - Інвест надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.03.2024 у справі №911/3514/23 задовольнив заяву Корпорації Енергоресурс - Інвест про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановив судове засідання у справі №911/3514/23, призначене на 25.03.2024, провести в режимі відеоконференції за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку сайту https://vkz.court.gov.ua/.

25.03.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Авітон Будпроект надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність представника відповідача Демакової Я.О., ознайомитись з матеріалами цієї справи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 25.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 25.03.2024, у справі №911/3514/23 оголосив перерву у судовому засіданні до 16.04.2024.

02.04.2024 через підсистему ЄСІТС Електронний суд від Корпорації Енергоресурс - Інвест надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 вказану заяву передано до розгляду судді Подоляку Ю.В.

Господарський суд Київської області у складі судді Подоляка Ю.В. ухвалою від 04.04.2024 у справі №911/3514/23 задовольнив заяву Корпорації Енергоресурс - Інвест про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановив, що у судовому засіданні, призначеному на 16.04.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку братиме участь представник Корпорації «Енергоресурс-Інвест» адвокат Гриб Олег Романович.

16.04.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від ТОВ Авітон Будпроект надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. До вказаного клопотання відповідачем долучено копії документів, зокрема акта звірки взаємних розрахунків по стану за період: 2021р.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 161, ч. 8 ст. 165 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи обставини обізнаності відповідача з 06.12.2023 про відкриття провадження у справі, шляхом отримання 05.12.2023 відповідної ухвали до електронного кабінету, суд висновує, що строк для подання відзиву у цій справі сплив 21.12.2023.

Однак відповідач подав копію акта звірки взаємних розрахунків по стану за період: 2021р. не у встановлений законом строк - разом із заявою по суті відзивом, на стадії підготовчого провадження.

Подаючи ж такий документ 16.04.2024, з порушенням встановленого законом строку, відповідач не навів жодних обґрунтувань поважності причин його пропуску, тоді як приписами ГПК України не передбачено обов`язку суду встановлювати мотиви пропуску процесуального строку та поважність причин такого пропуску самостійно, без порушення особою відповідного питання та наведення відповідних доводів у формі явно змістовних та логічно побудованих аргументів.

Висновуючи вказане судом враховано, що:

- приписи статті 80 ГПК України не передбачають необхідності окремого заявлення клопотання про поновлення строків для подання доказів, а достатньою підставою для їх прийняття судом є наведення причин неможливості подання у строк та надіслання іншому учаснику, у разі відсутності у нього цих доказів;

- відповідачем у встановлений законом строк не зазначено про неможливість подання у строк відповідних документів, тоді як додаткових строків для подання нових доказів на стадії розгляду справи по суті спору суд сторонам не встановлював.

Отже, враховуючи відсутність поважності причин пропуску строку для подання відповідачем доказів, у засіданні 16.04.2024 суд дійшов висновку про залишення без розгляду копії акта звірки взаємних розрахунків по стану за період: 2021р.

Водночас заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом прийнято як таку, яка не є інститутом процесуального права, як наслідок пов`язані із питанням зменшення штрафних санкцій заяви та/або клопотання не обмежені процесуальними строками.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 16.04.2024, у справі №911/3514/23 оголосив перерву у судовому засіданні до 21.05.2024.

У судовому засіданні 21.05.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

УСТАНОВИВ:

10.06.2021 між Корпорація Енергоресурс-Інвест як виконавцем та ТОВ Авітон Будпроект як виконавцем укладено договір №12-6/21 (далі договір №12-6/21), згідно пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується виготовити та поставити, а замовник прийняти і оплатити теплогідроізольовані сталеві труби та елементи, комплектування для теплових мереж, надалі продукцію, згідно відповідних специфікацій.

Згідно пунктів 4.1., 5.2. та 8.2. договору №12-6/21 сторони погодили, що замовник оплачує поставлену виконавцем продукцію за ціною, передбаченою у специфікаціях відповідно до виставлених рахунків.

Початок виконання замовлення по договору поступлення авансової оплати в розмірі 100% від суми договору на р/рахунок виконавця згідно відповідної специфікації та/або рахунку.

Сторони погодили, що у випадку поставки продукції до здійснення 100% передоплати, замовник зобов`язаний здійснити повну оплату наступного дня після поставки.

Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту підписання до 31.12.2021, а в частині виконання до повного виконання сторонами зобов`язань.

Водночас до договору №12-6/21 сторонами підписано специфікації №№1, 2, згідно яких погоджено до поставки товар, відповідно, у кількості 20 та 34 комплекти загальною вартістю 127 761,60 грн та 217 194,72 грн.

Копії вказаних договору №12-6/21 та специфікацій №№1, 2 до нього наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно умов договору №12-6/21 він виготовив та поставив відповідачу товар загальною вартістю 344 956,32 грн, тоді як відповідач невчасно та не у повному обсязі розрахувався і внаслідок проведеного платежу на суму 100 000,00 грн у відповідача виникло 244 956,32 грн боргу.

В підтвердження обставин поставки відповідачу товару загальною вартістю 344 956,32 грн позивач надав копії видаткових накладних:

- №0728-6 від 28.07.2021 на суму 76 565,96 грн;

- №0806-8 від 06.08.2021 на сум 51 104,64 грн;

- №0922-8 від 22.09.2021 на суму 217 194,72 грн (також далі ВН/видаткові накладні).

Водночас, підтверджуючи обставини часткової оплати відповідачем отриманого товару, позивач надав копію платіжної інструкції №3259 від 10.06.2021 та виписку з банківського рахунку.

Ураховуючи наявність заборгованості за поставлений товар, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та вимогою про стягнення з відповідача, зокрема, 244 956,32 грн основного боргу.

Своєю чергою заперечень стосовно доводів та вимоги позивача, у тому числі у формі поданого у передбачений процесуальним законом строк відзиву відповідач не подав, тоді як згідно заяви про зменшення розмірів штрафних санкцій визнав як обставини здійснення позивачем поставки товару загальною вартістю 344 956,32 грн, так і обставини проведення 10.06.2021 часткової оплати у сумі 100 000,00 грн.

З огляду на зазначене відповідач зауважив, що ним сплачено 29% від загальної суми грошового зобов`язання, тоді як позивачем заявлено до стягнення 303 275,38 грн штрафних санкцій, що складає 124% від залишку боргу за основним зобов`язанням 244 956,32 грн.

Отже, відповідач вважає, що стягнення неспівмірних вимог призведе до негативних наслідків у його господарській діяльності, у тому числі і щодо виплати заробітної плати, з урахуванням відсутності понесених позивачем збитків внаслідок прострочення, як наслідок розумний баланс між інтересами сторін дотримано не буде.

Крім того, посилаючись на приписи статті 232 Господарського кодексу України, відповідач зазначив, що:

- позивач розрахував 3% річних та інфляційні втрати по момент звернення з позовною заявою та, відповідно, значно порушив передбачений вказаною статтею шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій;

- згідно акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.12.2021 позивач мав заборгованість перед відповідачем у розмірі 2 211 408,06 грн, яка наразі не змінилась, не враховуючи стягнуті на користь відповідача 103 364,91 грн за рішенням суду у справі №914/3112/23.

Ураховуючи вказане, відповідачем зазначено про відсутність у його діях прямого умислу стосовно невиконання зобов`язань та, відповідно, на підставі статті 233 ГК України заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій (пені, неустойки, річних), у розмірі 303 275,38 грн на 90%, залишивши 10% штрафних санкцій 30 327,54 грн та борг у сумі 244 956,32 грн.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника відповідача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчи нити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. ст. 627, 655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору №12-6/21 без будь-яких зауважень щодо вказаних у ньому положень та, надалі, підписання відповідачем видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про належне виконання позивачем власних договірних обов`язків та породжує для ТОВ Авітон Будпроект обов`язок по сплаті вартості отриманого товару, момент виконання якого у повному обсязі згідно пункту 5.2. договору настав:

- згідно ВН №0728-6 від 28.07.2021 на суму 76 565,96 грн 29.07.2021 включно;

- згідно ВН №0806-8 від 06.08.2021 на суму 51 104,64 грн 09.08.2021 включно;

- згідно ВН №0922-8 від 22.09.2021 на суму 217 194,72 грн 23.09.2021 включно.

В розрізі зробленого судом висновку, зокрема щодо моменту виникнення обов`язку по оплаті товару, отриманого за ВН №0806-8 від 06.08.2021, судом враховано, що 07 та 08 серпня 2021 року були вихідними днями, а тому позивачем помилково визначено день оплати за такою накладною 07.08.2021.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525,526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однак станом на момент ухвалення рішення у зазначеній справі, окрім наданих позивачем копій платіжної інструкції та виписки з банківського рахунку на суму 100 000,00 грн, які позивачем зараховано в оплату вартості товару за ВН №0728-6 від 28.07.2021 та частково за ВН №0806-8 від 06.08.2021, суду не надано жодних інших, належних доказів на підтвердження обставин оплати решти вартості товару:

- за ВН №0806-8 від 06.08.2021 у сумі 27 61,60 грн;

- за ВН №0922-8 від 22.09.2021 у сумі 217 194,72 грн, що загалом склало 244 956,32 грн.

За таких обставин, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач взяті на себе за договором №12-6/21 грошові зобов`язання не виконав, вартість отриманого товару у повному обсязі не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд висновує про задовлення вимоги позивача про стягнення з ТОВ Авітон Будпроект 244 956,32 грн боргу як обгрунтованої та доведеної належними, допустимими доказами і визнаної відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №12-6/21 позивач просить суд стягнути з ТОВ Авітон Будпроект:

- 202 618,56 грн пені, нарахованої:

з 08.08.2021 по 22.09.2021 на 27 761,60 грн боргу;

з 23.09.2021 по 14.11.2023 на 244 956,32 грн боргу;

- 84 789,87 грн інфляції, нарахованої:

за серпень-вересень 2021 року на 27 111,56 грн боргу;

за жовтень 2021 року жовтень 2023 року на 244 956,32 грн боргу;

- 15 866,95 грн 3% річних:

з 08.08.2021 по 22.09.2021 на 27 111,56 грн боргу;

з 23.09.2021 по 14.11.2023 на 244 956,32 грн боргу.

Приписами ст. ст. 612, 625 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 9.2. договору №12-6/21 сторони погодили, що за порушення термінів оплати продукції замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої за вказаний період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення. Строк нарахування пені, а також строк позовної давності щодо її стягнення за цим пунктом становить 3 роки.

З огляду наведеного, враховуючи передбачений визначений вище момент виникнення у відповідача обов`язку по оплаті товару за кожною з накладних, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних за порушення грошового зобов`язання у позивача виникло, зокрема:

- за ВН №0806-8 від 06.08.2021 у сумі 27 761,60 грн 10.08.2021;

- за ВН №0922-8 від 22.09.2021 у сумі 217 194,72 грн 24.09.2021, тоді як позивач здійснив відповідні нарахування за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, відповідно:

- 08 та 09 серпня 2021 року при нарахуванні пені та 3% річних на суми боргу 27 761,60 грн та 27 111,56 грн;

- з 01.08.2021 по 09.08.2021 при нарахуванні інфляції на суму боргу 27 111,56 грн;

- 23.09.2021 при нарахуванні пені та 3% річних на суму боргу 244 956,32 грн, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи.

Отже, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення:

- пені:

з 10.08.2021 по 23.09.2021 на 27 761,60 грн боргу;

з 24.09.2021 по 14.11.2023 на 244 956,32 грн боргу;

- інфляції:

з 10.08.2021 по 30.09.2021 на 27 111,56 грн боргу;

з 01.11.2021 по 30.10.2023 на 244 956,32 грн боргу.

- 3% річних:

з 10.08.2021 по 23.09.2021 на 27 111,56 грн боргу;

з 24.09.2021 по 14.11.2023 на 244 956,32 грн боргу.

З огляду на вказані вище норми права та договірні положення, оскільки відповідач порушив строки виконання грошових зобов`язань за договором №12-6/21, а обрахований судом розмір заявлених до стягнення сум пені складає 203 468,14 грн, тоді як при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 202 618,56 грн пені є обґрунтованою.

Поряд з тим оскільки обрахований судом арифметично правильний розмір інфляції та 3% річних складає 84 519,40 та 15 844,59 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача 84789,87 грн інфляції, 15 866,95 грн 3% річних є частково обґрунтованим відповідно у розмірах 84 519,40 та 15 844,59 грн.

Стосовно ж клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку, відтак вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Встановлення таких обставин вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74, 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони.

Однак відповідач не довів належними доказами існування виняткових обставин, за наявності яких можливе зменшення необхідних до стягнення сум пені, тоді як посилання відповідача на відсутність як збитків у позивача, так і умислу у відповідача судом відхиляються, позаяк вказане не свідчить про винятковість випадку прострочення грошового зобов`язання у вказаному спорі.

Зокрема судом враховано, що ступінь виконання відповідачем власного грошового зобов`язання не склала навіть 50% від загальної суми, тоді як відповідач не навів та доказово не підтвердив жодних поважних причин такого тривалого прострочення та невиконання грошового зобов`язання понад два роки.

До того ж відповідачем не вказано та доказово не підтверджено, що він вживав заходів до виконання зобов`язання та/або вчиняв будь-які дії з метою усунення порушення своїх зобов`язань та, відповідних, наслідків.

В розрізі наведеного судом відхиляються, як неспроможні, доводи відповідача про не співмірність заявлених позивачем до стягнення сум нарахування поряд із сумою боргу, а також необхідність дотримання балансу інтересів сторін.

Також не свідчать про наявність підстав для зменшення розміру пені доводи відповідача про наявність у позивача боргу, позаяк відповідні, доказово непідтверджені обставини наявності у позивача певних грошових зобов`язань перед відповідачем у межах інших договорів жодним чином не впливають на грошові зобов`язання відповідача за договором №12-6/21 та ступінь їх виконання і добросовність поведінки саме в межах такого правочину.

Також судом враховано, що відповідач, здійснюючи господарську діяльність, однією зі складових якої є укладення господарських договорів, має передбачити пов`язані із цим ризики, в тому числі можливість несвоєчасного виконання зобов`язань та наступне понесення витрат.

Суд наголошує, що сторони знаходяться у рівних умовах ведення бізнесу та несуть тягар наслідків такої господарської діяльності, незалежно від кількості укладених договорів та ступеня виконання зобов`язань за кожним із таких правочинів.

Поряд з тим суд зазначає, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю, тобто такі нарахування входять до складу грошового зобов`язання і не є штрафними санкціями.

Звідси питання зменшення сум 3% річних та інфляційних втрат дослідженю не підлягає, а відповідне клопотання відповідача у такій частині є безпідставним.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені, у зв`язку з чим відповідна заява відповідача задоволенню не підлягає.

Крім того судом також визнаються неспроможними посилання відповідача на порушення позивачем передбаченого статтею 232 ГК України строку нарахування штрафних санкцій, позаяк вказана норма передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором, тоді як укладеним між сторонами договором передбачено такий, інший строк 3 роки.

Встановлені ж статтею 625 ЦК України 3% річних та інфляційні є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, відтак приписи ст. 232 ГК України не підлягають застосуванню до акцесорних, додаткових до основного грошового зобов`язання, нарахувань.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 202 618,56 грн пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Водночас суд висновує про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 84 789,87 грн інфляції, 15 866,95 грн 3% річних відповідно у отриманих судом за результатами здійсненого ним обрахунку арифметично правильних розмірах: 84 519,40 та 15844,59 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авітон Будпроект (08301, Київська область, м. Бровари, вул. Ботанічна, 1/6, ідентифікаційний код 35122255) на користь Корпорації Енергоресурс-Інвест (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, 131, ідентифікаційний код 30336890):

- 244 956 (двісті сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 32 коп. основного боргу;

- 202 618 (двісті дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн 56 коп. пені;

- 84 519 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн 40 коп. інфляційних втрат;

- 15 844 (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн 59 коп. 3% річних;

- 8 219 (вісім тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 09 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.09.2024.

Суддя В.А. Ярема