Рішення

від 23.09.2024 по справі 922/2234/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2234/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами заяву позивача ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" від 12.09.2024 за вих. № б/н (вх. № 23077/24 від 13.09.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2234/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДА ТАЙМ" (49089, м.Дніпро, вул. Будівельників, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42623838)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" (01601, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 41457291)

про стягнення пені за договором суборенди нежитлового приміщення в розмірі 389118,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему Електронний суд ЄСІТС з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з відповідача - ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" пеню за договором суборенди нежитлового приміщення від 24.12.2018 № 12/18 в розмірі 389118,09 грн, а також просило стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 4670,00 грн, та просило здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У тексті позовної заяви позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, згідно з яким сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складає орієнтовно 22170,00 грн, в т.ч.: судовий збір у розмірі 4670,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу (з яких: за складання (підготовку) позовної заяви 12000,00 грн; за складання відповіді на відзив 3000,00 грн; за складання заяв або клопотань з процесуальних питань по 2500,00 грн за одне клопотання або заяву).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/2234/24 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" пеню за договором суборенди нежитлового приміщення від 24.12.2018 № 12/18 в розмірі 287171,71 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3446,5 грн. У стягненні пені в розмірі 101946,38 відмовлено.

Питання розподілу судових витрат на надання правової допомоги зазначеним рішенням не вирішувалось.

У відповідності до положень абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

За приписами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви та в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

13.09.2024 за вх. № 23077/24 від позивача - ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява від 12.09.2024 за вих. № б/н про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі № 922/2234/23 про стягнення з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ «ОРЕНДА ТАЙМ» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.09.2024 у справі № 922/2234/24 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду, вирішено здійснити її розгляд у тому самому порядку, що й судове рішення, а саме: в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.09.2024 за вх. № 23467/24 від відповідача - ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач просить: зменшити витрати на правову допомогу, у зв`язку з невідповідністю заявлених витрат вимогам критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію обґрунтованості, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи; а також, оскільки судом позов задоволено частково, просить покласти витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Будь-яких інших заяв, заперечень чи пояснень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення станом на день ухвалення судом цього додаткового рішення від учасників справи на адресу суду не надходило.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом (ч. 1, 3 ст. 131-2 Конституції України).

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує ст. 16 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування судових витрат сторони, у тому числі й витрат на професійну правничу допомогу, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження зазначеного принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до вирішення спору в досудовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. До розподілу підлягають витрати, що складаються із: 1) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Тобто, за змістом зазначених норм, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, суд має врахувати результати розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також надати належну оцінку в порядку ст. 86 ГПК України поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/ дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу, а саме: якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (ч. 6 ст. 129 ГПК України); якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч. 7 ст. 129 ГПК України); у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, зважаючи на вищенаведені норми, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України (щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову та (або) значенням справи для сторони) суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Одночасно, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення надано, зокрема: договір про надання правової допомоги від 17.05.2023 № 78 (далі по тексту - Договір від 17.05.2023 № 78); додаткову угоду від 15.06.2024 № 03 до Договору від 17.05.2023 № 78; детальний опис від 10.09.2024 № б/н, наданих адвокатом послуг та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «ОРЕНДА ТАЙМ» у справі № 922/2234/23; акт про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н, який відповідно до п. 5 цього акту, невід`ємною частиною Договору від 17.05.2023 № 78.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору від 17.05.2023 № 78, який укладено між позивачем - ТОВ «ОРЕНДА ТАЙМ» (Клієнтом) та Адвокатським Бюро Дородних Сергія (Адвокатським бюро), Клієнт доручає, а Адвокатське бюро, відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю Сторін, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському бюро гонорар за надання Правової допомоги та погоджені Сторонами фактичні витрати Адвокатського бюро, що необхідні для виконання цього Договору.

За змістом пп. 2.1.1, 2.1.3, 2.1.5 п. 2.1 Договору від 17.05.2023 № 78, на виконання доручення Клієнта Адвокатське бюро, зокрема: надає усні та письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів; складає заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги (у тому числі апеляційні та касаційні) та інші документи правового характеру; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських, інших судах України, створених відповідно до законодавства тощо.

Згідно з п. 4.1 Договору від 17.05.2023 № 78, розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої пп. 2.1.1-2.1.4, 2.1.7.- 2.1.9 цього Договору встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін відповідно до Додатків та/або додаткових угод до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4.2 Договору від 17.05.2023 № 78, розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої пп. 2.1.5, 2.1.6 цього Договору у справах (спорах), що мають майновий характер, встановлюються у відсотковому розмірі від ціни позову, суми податкового повідомлення-рішення (іншого акту суб`єкта владних повноважень), рішення за яким прийнято судом (уповноваженим) органом на користь Клієнта або у фіксованому розмірі за домовленістю сторін (відповідно до Додатків та/або додаткових угод до цього Договору).

Суми гонорару зазначаються Адвокатським бюро в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності (п. 4.3 Договору від 17.05.2023 № 78).

Розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (п. 4.7 Договору від 17.05.2023 № 78).

Згідно з п. 4.8 Договору від 17.05.2023 № 78, Клієнт здійснює оплату гонорару протягом 45 календарних днів з моменту підписання акту про надання правової допомоги виконаних робіт відповідно до розрахунку в порядку п. 3.1 цього Договору.

15.06.2024 Сторони уклали додаткову угоду № 03 до Договору від 17.05.2023 № 78, згідно з п. 1.1 якої Клієнт доручає, а Адвокатське бюро, відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання за винагороду надати Клієнту правничу допомогу, а саме: підготувати (скласти) позовну заяву про стягнення з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" пені за договором суборенди нежитлового приміщення від 24.12.2018 № 12/18 та здійснити представництво і захист прав та законних інтересів Клієнта в Господарському суді Харківської області у ці справі.

В пункті п. 2.1 додаткової угоди від 15.06.2024 № 03 до Договору від 17.05.2023 № 78 Сторони погодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.1 цієї Угоди, встановлюється в розмірі:

-складання (підготовка) позовної заяви - 12000,00 грн;

-складання відповіді на відзив 3000,00 грн;

-за складання заяв або клопотань з процесуальних питань від 2500,00 грн за одне клопотання або заяву.

В обґрунтування витрат на правову (правничу) допомогу по Договору від 17.05.2023 № 78 позивачем додано до заяви про ухвалення додаткового рішення детальний опис від 10.09.2024 № б/н, наданих адвокатом послуг та здійснених ним витрат у справі № 922/2234/23, та акт про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н до Договору від 17.05.2023 № 78, з яких вбачається, що Адвокатським бюро відповідно до зазначеного Договору та додаткової угоди від 15.06.2024 № 03 до цього Договору надано Клієнту правничу допомогу на загальну суму 15000,00 грн, з яких:

-підготовка (складання) позовної заяви про стягнення з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" пені за договором суборенди нежитлового приміщення від 24.12.2018 № 12/18 вартість послуг 12000,00 грн;

-підготовка (складання) відповіді на відзив у справі № 922/2234/24 вартість послуг 3000,00 грн.

Згідно з п. 3, 4 акта про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н до Договору від 17.05.2023 № 78, підписанням цього акта сторони підтвердили факт надання послуг відповідно до положень Договору від 17.05.2023 № 78 та додаткової угоди від 15.06.2024 № 03 до цього Договору; зауважень та скарг одна до одної стосовно виконання Договору та додаткової угоди до нього сторони не мають.

Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3, 5 ст. 27 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

За приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги у договорі про надання правової допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Вказані вище критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, в рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такого ж висновку дійшов ЄСПЛ в рішеннях у справах "Баришевський проти України", "Двойних проти України".

У зазначеному рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Отже, як вбачається із наведеного вище, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом за договором про надання правової допомоги (у даному випадку за Договором від 17.05.2023 № 78 та додатковою угодою від 15.06.2024 № 03 до цього Договору), у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи не лише те, чи були вони фактично понесені, але й оцінювати їх необхідність та неминучість.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 08.03.2023 у справі № 873/52/22.

Як вже зазначалося вище, з наданого позивачем акта про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н вбачається, що Адвокатським бюро відповідно до зазначеного Договору та додаткової угоди від 15.06.2024 № 03 до цього Договору надано Клієнту правничу допомогу на загальну суму 15000,00 грн, з яких:

1. підготовка (складання) позовної заяви про стягнення з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" пені за договором суборенди нежитлового приміщення від 24.12.2018 № 12/18 вартість послуг 12000,00 грн;

2. підготовка (складання) відповіді на відзив у справі № 922/2234/24 вартість послуг 3000,00 грн.

Суд зазначає, що визначені в пунктах 1 і 2 акта про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н послуги співвідносяться з видами правничої допомоги, наведеними в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якими:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI);

захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Разом з тим, керуючись критеріями визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема критерієм справедливості, реальності та розумності розміру адвокатських витрат, суд критично ставиться до визначеного в пунктах 1 та 2 акта про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н розміру вартості послуг адвоката, вважає його необґрунтованим та завищеним, зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд даної справи, враховуючи, що справа відповідає ознакам малозначності, зважаючи на її незначну складність та незначний обсяг поданих позивачем доказів по справі, було здійснено без проведення судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, зокрема за матеріалами, що були додані до позовної заяви та відповіді на відзив та мали досить незначний обсяг.

Щодо суті самих позовної заяви та відповіді на відзив, суд зазначає, що підставою для звернення позивача - ТОВ «ОРЕНДА ТАЙМ» до суду з позовом у справі № 922/2234/24 про стягнення з відповідача - ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" пені в розмірі 389118,09 грн стало неналежне виконання останнім своїх зобов`язань за договором суборенди нежитлового приміщення від 24.12.2018 № 12/18 в частині внесення своєчасно та в повному обсязі орендних платежів за період березень-липень 2022 року.

Водночас, обставини, які стали підставою для подання позивачем позову у даній справі вже були предметом розгляду господарських судів першої та апеляційної інстанції у справі № 922/3430/23 за позовом ТОВ «ОРЕНДА ТАЙМ» про стягнення з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" основної заборгованості за Договором суборенди в розмірі 672258,06 грн, 3% річних у розмірі 24725,41 грн, інфляційних втрат у розмірі 85837,57 грн та неустойки в розмірі 3.974.193,53 грн, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за невиконання обов`язку щодо негайного повернення орендованих приміщень у зв`язку з припиненням Договору суборенди, та за зустрічним позовом ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" про стягнення з ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" грошових коштів у розмірі 132.129,03 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

За результатами апеляційного перегляду вказаної справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 скасовано частково рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2023 у справі № 922/3430/23, у первісному позові ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" відмовлено частково. Стягнуто з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" суму боргу за договором №12/18 суборенди нежитлового приміщення від 24.12.2018 у розмірі 512258,06 грн, 3% річних у розмірі 19680,21 грн, інфляційні втрати у розмірі 85837,57 грн та суму судового збору у розмірі 7413,31 грн; в частині стягнення суми богу у розмірі 160 000,00 грн, 3% річних у розмірі 5045,20 грн, неустойки у розмірі 3974193,53 грн відмовлено; у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" відмовлено; додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2023 у справі № 922/3430/23 про стягнення з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн залишено без змін; стягнуто з ТОВ "ВФ РИТЕЙЛ" на користь ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" 430,12 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідачем - ТОВ «ВФ РИТЕЙЛ» було виконано постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 922/3430/23 після набрання нею законної сили добровільно шляхом перерахування на користь позивача - ТОВ «ОРЕНДА ТАЙМ» суми боргу в розмірі 512258,06 грн, 3% річних у розмірі 19680,21 грн, інфляційних втрат у розмірі 85837,57 грн та всіх сум судових витрат.

І лише тому, що у справі № 922/3430/23 ТОВ «ОРЕНДА ТАЙМ» не заявляло вимог щодо стягнення пені за порушення строків проведення розрахунків з орендарем по п. 5.2 Договору суборенди, позивач звернувся до суду з окремим позовом у справі № 922/2234/24 про стягнення з відповідача пені в розмірі 389118,09 грн, та за розгляд якої просить відшкодувати витрати на правничу допомогу.

За таких обставин, з огляду на малозначний характер даної справи та незначний обсяг поданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також враховуючи, що обставини, які стали підставою для подання позивачем позову у даній справі вже були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції у справі № 922/3430/23, за результатами якої відповідачем було відшкодовано позивачу всі судові витрати (зокрема сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн), суд дійшов висновку, що підготовка позову та відповіді на відзив у справі № 922/2234/24 не вимагала значних затрат часу та зусиль адвоката, не потребувала здійснення адвокатом складних розрахунків, аналізу значного обсягу документів та вивчення численної судової практики зі спірних питань, а отже визначений в пунктах 1 та 2 акта про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н розмір вартості послуг адвоката в загальній сумі 15000,00 грн (з яких: за підготовку позовної заяви - 12000,00 грн та за підготовку відповіді на відзив - 3000,00 грн) є необґрунтованим й не відповідає критеріям справедливості, реальності, розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі.

Крім, того, ні в детальному описі від 10.09.2024 № б/н, ні в акті про надання правової допомоги 10.09.2024 № б/н до Договору від 17.05.2023 № 78, не міститься жодного посилання на час, що був витрачений адвокатом на підготовку позову та відповіді на відзив, що унеможливлює встановлення судом реальних витрат часу на надання правничої допомоги та їх співмірність з наданими послугами, а відтак суд не може погодитись з визначеною в детальному описі та в акті про надання правової допомоги сумою відшкодування витрат на правничу допомогу.

Суд також зауважує, що виключною прерогативою суду є надання оцінки обставинам справи та доказам сторін на предмет відповідності критеріям розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, їх співмірності складності справи, реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності) у певній конкретній господарській справі.

На підставі наведених вище мотивів, дослідивши матеріали справи та надані позивачем на підтвердження наданих послуг докази, врахувавши всі аспекти, зокрема характер спору і розмір заявлених до стягнення та задоволених судом позовних вимог по даній справі, малозначність та незначну складність цієї справи, незначний обсяг доказової бази, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви та відповіді на відзив як кваліфікований фахівець, суд дійшов висновку, що реальна, розумна, справедлива та співмірна із предметом спору у даній справі вартість наданих адвокатом позивачу послуг з правничої допомоги щодо підготовки позовної заяви та підготовки відповіді на відзив у справі № 922/2234/24 становить 7500,00 грн, і саме з такою сумою вартості витрат на правничу допомогу погоджується суд, як з обґрунтованою та доведеною належними в розумінні чинного процесуального закону доказами.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що судом позовні вимоги задоволені частково на суму 287171,71 грн, у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 5535,05 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2234/24 підлягає частковому задоволенню на суму 5535,05 грн. В решті витрати на професійну правничу допомогу залишаються за позивачем. Відтак, заявлені відповідачем у запереченні на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення клопотання про зменшення витрат на правову допомогу та про покладення витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статями 123-129, 232, абз. 2 ч. 3 ст. 233, ст. 244, 255-257 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву позивача ТОВ "ОРЕНДА ТАЙМ" від 12.09.2024 за вих. № б/н (вх. № 23077/24 від 13.09.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 922/2234/24 частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФ РИТЕЙЛ" (01601, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 41457291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЕНДА ТАЙМ" (49089, м.Дніпро, вул. Будівельників, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42623838) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5535,05 грн.

3. В решті витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткового рішення складено та підписано 23.09.2024.

Суддя Н.А. Новікова