Ухвала

від 23.09.2024 по справі 489/3127/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/3127/21

Номер провадження 1-кп/489/335/24

УХВАЛА

Іменем України

23 вересня 2024 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України

встановив

На розгляді Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувають матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 05.04.2021 приблизно о 12:30 год., ОСОБА_4 перебував поряд із багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , де зустрів ОСОБА_6.

В подальшому, під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

05.04.2021 приблизно о 12:40 год. ОСОБА_4 , реалізуючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6, знаходячись поряд із торговою палаткою, розташованою біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, з мотивів неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень і свідомо припускаючи їх настання, зі значною силою, наніс ОСОБА_6 розкладним ножем, який тримав у правій руці, не менше шести ударів в область грудної клітини справа, правої лопатки, правого плеча, скроневої області та щоки, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото - різаного поранення грудної клітини справа, яке ускладнилось правостороннім пневмотораксом, колото - різаної рани лопаткової ділянки справа, ділянки правого плеча з пошкодженням голівки біцепсу, скальпованої колото - різаної рани скроневої ділянки та ділянки щоки справа. Сліпе проникаюче колото - різане поранення грудної клітини справа, яке ускладнилось правостороннім пневмотораксом, відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознаками небезпеки для життя.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб з утриманням його у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що під час розгляду справи встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила задовольнити.

Захисник заперечив проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що ризики не підтверджені. Вказав, що обвинувачений не змінював місця проживання, тому не можна говорити про переховування від суду. Має дитину, матір, яка хворіє та потребує догляду. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не підтверджений та враховуючи те, що з 2021 року пройшов значний проміжок часу і обвинуваченому не пред`явлено нових підозр цей ризик є не обґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_4 відмовився висловлювати свою думку щодо заявленого клопотання.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З матеріалів справи встановлено, що обвинувачений не з`явився в судові засідання 28.04.2023, 07.06.2023, 12.09.2023, 05.10.2023. На ці дати обвинуваченому було направлено судові повістки, однак конверти повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". 12.09.2023 судом постановлено ухвалу про привід обвинуваченого, на виконання якої надано пояснення сусідки, яка вказала, що обвинувачений вже 3-4 місяці не мешкає за вказаною адресою. 05.10.2023 судом було постановлено ухвалу про розшук обвинуваченого.

Як вбачається з рапорту оперуповноваженого ОСОБА_7 від 06.10.2023 та листа Т. В. о. начальника відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 12.08.2024, 06.10.2023 співробітниками поліції здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено місцезнаходження розшукуваного обвинуваченого ОСОБА_4 , його було ознайомлено з ухвалою суду та запропоновано проїхати до суду, однак обвинувачений в категоричній формі відмовився.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти цих обставин.

Чинний кримінально-процесуальний кодекс не дає визначення переховування від суду, однак системний аналіз законодавства і судової практики дає можливість дійти дійти висновку, що переховування підозрюваного від органів слідства та суду - це виключно умисні дії особи, яка в установленому порядку набула статусу підозрюваного, обвинуваченого, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин і змушують правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання підозрюваного.

Таким чином, навіть за умови перебування обвинуваченого за місцем свого проживання, систематичне неотримання судових повісток з метою ухилення від суду, неодноразова неявка його до суду, є переховуванням від суду.

Доводи прокурора про існування ризику переховування обвинуваченого від суду є обґрунтованими з підстав того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів та у разі визнання його винним загрожує покаранням до 8 років позбавлення волі. Крім того, обвинувачений ніде не працює, не має постійного джерела доходу. Суд враховує поведінку обвинуваченого, яка свідчтить про ухилення його від суду.

Обґрунтованим є і ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків до допиту їх судом з метою зміни останніми показів у судовому засіданні, оскільки ОСОБА_4 обізнаний про адреси місця проживання потерпілого та свідків.

Ризик вчинення інших правопорушень, за умови відсутності інших підозр або характеризуючих особу і його життєдіяльність доказів, суд вважає недоведеним.

Посилання захисника на те, що обвинувачений доглядає за матір`ю, не може бути прийнято судом, як обставина, що перешкоджає застосуванню запобіжного заходу, оскільки медичні документи не містять відомостей про те, що мати обвинуваченого є лежачою хворою, яка потребує постійного догляду та окрім цього у матері обвинуваченого є повнолітня донька, яка може здійснювати за нею догляд.

Доказів щодо стану здоров`я обвинуваченого, який перешкоджає утриманню його під вартою суду не надано.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню. Суд також вважає, що більш м`який запобіжний захід не убезпечить від можливих спроб переховування від суду та впливу на потерпілого і свідків.

Керуючись ст.ст. 196, 197, 372 КПК України,

постановив

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 21.11.2024 включно, з утриманням в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор".

Визначити обвинуваченому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Миколаївській області. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно зі статтею 182 КПК України по кримінальному провадженню № 12021152040000369 від 05.04.2021.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, обвинуваченого з-під варти звільнити та покласти обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1