Постанова

від 16.09.2024 по справі 490/10742/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.09.24

22-ц/812/1273/24

Провадження №22-ц/812/1273/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Миколаїв

Справа № 490/10742/23

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шаманської Н.О.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Лівінського І.В.

із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,

переглянувши в апеляційному цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське кабельне телебачення»

про стягнення заробітної плати

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське кабельне телебачення»,

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене суддею Чулуп О.С., 24 травня 2024 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення не зазначена,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» про стягнення заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 29 квітня 2021 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» на посаді начальника ділянки № 5. Починаючи з січня 2022 року його заробітна плата складала 9020 грн.

Згідно довідки відповідача у період з березня 2022 року по червень 2023 року позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі мінімальної заробітної плати, проте ОСОБА_1 за цей період заробітну плату не отримував, будь-яких повідомлень про зміну заробітної плати відповідач позивачу не надсилав та не повідомляв про зменшення розміру заробітної плати.

За такого позивач вказував, що відповідачем не виплачена йому заробітна плата за вказаний період у розмірі 171380 грн.

Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача заробітну плату за період з березня 2022 року по вересень 2023 року у розмірі 171380 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 171380 грн. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про непогодження з відповідачем умов оплати праці починаючи з березня 2022 року. Так, з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» різко погіршилось фінансове становище. Наказом № 5 від 28 лютого 2022 року на підприємстві було введено режим простою із заробітною платою 2/3 частин окладу, але не менше мінімальної заробітної плати. Починаючи з березня 2022 року на підприємстві розмір заробітної плати у всіх працівників становив мінімальну заробітну плату і виплачувався у вигляді поворотної безпроцентної фінансової допомоги. ОСОБА_1 як і інші працівники був повідомлений про це у телефонному режимі. Іншої можливості ознайомити працівників не було через бойові дії на території м. Миколаєва. Позивач отримував заробітну плату у вигляді фінансової допомоги та жодного разу не пред`являв претензій.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача - ОСОБА_2 , просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу представник позивача зазначала, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, оскільки не містить будь-яке посилання щодо порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального або процесуального права.

Рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 14 жовтня 2022 року, яке підтверджує неможливість сплати заробітної плати позивачу, представник позивача вважала таким, що не стосується сплати заробітної плати, оскільки зазначене рішення прийнято в жовтні, тоді як відповідач перестав виплачувати заробітну плату починаючи з березня 2022 року.

Щодо посилань відповідача на те, що заробітна плата виплачувалась з березня 2022 року працівникам, у тому числі позивачу у вигляді поворотної фінансової допомоги, то представник позивача наголошувала на тому, що роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективним договором. В той же час поворотна фінансова допомога передбачає повернення отриманих сум позичальником, тоді як заробітна плата отримана працівником не передбачає повернення.

Крім того, представник позивача зазначала про те, що зміна умов оплати праці позивача, в бік погіршення не узгоджувалася з позивачем жодним чином, що є порушенням ст. 103 КЗпП України.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, виплата допомоги не може вважатися виплатою заробітної плати, оскільки остання нарахована одночасно із фінансовою допомогою. А по-друге, позивача не було повідомлено про зміну умов праці в частині зменшення заробітної плати, тобто відповідачем неправомірно було нараховано заробітну плату в розмірі меншому ніж передбачено штатним розкладом.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» з 29 квітня 2021 року, працюючи на посаді начальника ділянки мережі МКТБ №5 (а.с.5). Згідно штатного розкладу ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення», затвердженого наказом № 13-к від 30 листопада 2021 року посадовий оклад начальника ділянки № 5 становить 9020 гривень. Аналогічний розмір окладу для даної посади передбачений і у штатному розкладі, затвердженому наказом № 01-к від 01 січня 2022 року.

Наказом ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» №5 від 28 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням воєнного стану з 24 лютого 2022 року, обстрілом міста Миколаєва, безпосередньою небезпекою працівникам ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення», майну підприємства, значним зниженням доходу підприємства, усім працівникам підприємства з 01 березня 2022 року встановлено 2/3 частини окладу, але не менше мінімальної заробітної плати. Виплату заробітної плати визначено проводити у формі поворотної фінансової допомоги.

Цей наказ на час розгляду справи у суді є чинним.

З 1 січня 2023 року введено в дію новий штатний розпис, відповідно до якого оклад начальника ділянки № 5 становить 6700 гривень.

Як вбачається з довідки ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 за лютий 2022 року нараховано заробітну плату у розмірі 9020 гривень, а за період з березня 2022 року по червень 2023 року по 6700 гривень.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 посилався на те, що у період з березня 2022 року по червень 2023 року він не отримував заробітну плату, а тому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 171380 грн.

Отже предметом спору є наявність заборгованості по заробітній платі перед позивачем за вказаний період.

З матеріалів справи вбачається, що за період з березня 2022 року по грудень 2022 року на картковий рахунок позивача в АТ «Приватбанку» від ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» надійшло 95800 грн., які товариство перерахувало як зворотню фінансову допомогу в рахунок заробітної плати . При цьому розмір цієї допомоги щомісяця становив 9000 грн., а у березні 2022 року 14800 грн.

З січня по серпень 2023 року на картковий рахунок позивача в АТ «Приватбанку» від ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» надійшло 47000 грн., які товариство перерахувало як зворотню фінансову допомогу, в рахунок заробітної плати. та у жовтні 2023 року 18020 грн. заробітної плати та вихідної допомоги.

Як пояснив позивач у засіданні колегії апеляційного суду , отримуючи зазначені грошові кошти на картку, він вважав, що ці кошти є заробітною платою. Проте, звернувшись у вересні 2023 року до Пенсійного фонду України за отриманням довідки ( ф. ОК-5) дізнався, що з квітня 2022 року заробітна плата йому не нараховувалась.

Разом з тим, як пояснив представник відповідача у засіданні судової колегії, таке нарахування безпроцентної фінансової допомоги викликано відсутністю фінансової можливості сплачувати податки у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, запровадженням воєнного стану з 24 лютого 2022 року, значним зниженням доходу підприємства.

Втім, починаючи з третього кварталу 2023 року відповідач поступово сплатив всі обов`язкові платежі про що свідчать надані податкові розрахунки сум доходу та податків в т.ч. єдиний соціальний внесок за чотири квартали 2022 та 2023 років та 1 квартал 2024 року.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що отримані позивачем на картковий рахунок в АТ «ПриватБанк» суми від ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» є виплатою заробітної плати за період з березня 2022 року по жовтень 2023 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» мало перед позивачем будь-які інші зобов`язання, які б мало перераховувати на його картковий рахунок в Банку.

Розмір нарахованої заробітної плати, проведений відповідно до наказу ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» №5 від 28 лютого 2022 року , який позивачем у встановленому порядку не оскаржено.

Посилання представника позивача на те, що зміна умов оплати праці позивача, в бік погіршення не узгоджувалася з позивачем жодним чином, що є порушенням ст. 103 КЗпП України, не може бути підставою для нарахування заробітної плати в іншому розмірі, оскільки цей наказ не оскаржено позивачем, та ці обставини не підлягають доведенню в справі, предметом спору якої є наявність заборгованості по заробітній платі.

До того ж, порядок виплати заробітної плати у вигляді поворотної фінансової допомоги також встановлено вищезазначеним наказом, який не оскаржено та не скасовано.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що заробітна плата була виплачена позивачу в повному обсязі, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по заробітній платі.

Оскільки суд першої інстанції вирішуючи спір не звернув належної уваги на зазначені обставини, неповно з`ясував обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволенню позову, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання представника позивача на те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, оскільки не містить будь яке посилання щодо порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Так, зі змісту апеляційної скарга ТОВ «Миколаївське кабельне телебачення» вбачається в чому полягає незаконність і необґрунтованість рішення, а саме в чому полягає неповнота встановлених обставин, які мають значення для справи.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське кабельне телебачення» задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське кабельне телебачення» про стягнення заробітної плати відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: Т.Б.Кушнірова

І.В. Лівінський

Повний текст постанови складено 23 вересня 2024 року.