Ухвала

від 23.09.2024 по справі 826/17268/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

23 вересня 2024 року м. Київ № 826/17268/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Венкон" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венкон" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України , у якому просить суд:

- визнати незаконними дії Державної фіскальної служби України щодо операції від 18.10.2017 override/09.2017, внаслідок якої відбулось зменшення суми реєстраційного ліміту ПДВ ТОВ «Венкон» на суму 191 341 грн.;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України повернути ТОВ «Венкон» реєстраційний ліміт ПДВ в сумі 191341,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2024 задоволено частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОН", скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

02.09.2024 справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та за результатом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Дудіну С. О.

На підставі цього, справа підлягає прийняттю до провадження.

Скасовуючи вищевказані судові рішення, Верховний Суд зазначив таке:

«У постанові від 7 вересня 2023 року у справі № 440/14763/21 Верховний Суд сформував висновки, відповідно до яких:

- впровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість не мало наслідком внесення кардинальних змін до загальних принципів справляння такого податку, визначених Податковим кодексом України (фактично, норми ПК України, які визначають коло платників ПДВ, об`єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов`язань та податкового кредиту, особливості внесення виправлень до податкової звітності, залишились незмінними). При цьому, система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні, та згідно вказаних положень податкового законодавства на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого показників з формули (визначеної положеннями пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України);

- основним призначенням розрахунку коригування до податкової накладної є уточнення показників останньої. У подальшому такі зміни впливають на показники податкової звітності шляхом збільшення/зменшення податкових зобов`язань/податкового кредиту. Здебільшого це стосується випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Водночас ПК України також встановлює обов`язок платника податку скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної задля виправлення помилок, допущених при її складенні, у тому числі у випадках, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг;

- формування реєстраційного ліміту здійснюється системою електронного адміністрування ПДВ на централізованому рівні ДПС України в автоматичному режимі, шляхом застосування вказаної формули та у разі невідповідності задекларованих платником податків грошових зобов`язань та зареєстрованих податкових накладних, розрахунків коригування до них, уточнюючих розрахунків чи допущення помилки під час їх оформлення система автоматично визначає, що платником було допущено перевищення задекларованих зобов`язань, що призводить до автоматичного зменшення суми реєстраційного ліміту такого платника. З урахуванням зазначеного, платнику податків для уникнення помилок/непорозумінь в частині розрахунку, зокрема показника (УПеревищ), слід дотримуватись вимог чинного податкового законодавства в питаннях оподаткування ПДВ та правил ведення бухгалтерського обліку, особливо при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, розрахунків коригування до них, уточнюючих розрахунків, оскільки електронне адміністрування ПДВ передбачає сукупність послідовних дій, які зобов`язані вчиняти як відповідні контролюючі органи, так і платники такого податку.

При цьому у постанові від 11 січня 2024 року Верховний Суд зазначив, що під час вирішення подібних спорів суди мають надавати правову оцінку встановленим у відповідній справі обставинам у їх сукупності, а саме: причинам зменшення/збільшення відповідного показника на рахунку платника податків в СЕА ПДВ; відповідності даних ЄРПН і податкової звітності з цього податку за відповідний період; вжитим платниками податків заходам задля приведення цих показників у відповідність з дійсними обставинами; вжитим ДПС України, як адміністратором СЕА ПДВ, заходам задля вирішення відповідної ситуації тощо. Під час розгляду подібних спорів позиція ДПС України підлягає перевірці в контексті дотримання нею критеріїв, встановлених у частині другій статті 2 КАС України.

Втім, ані зміст рішення суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не дає можливості пересвідчитися в дійсних обставинах щодо 1) причин зменшення/збільшення відповідного показника на рахунку платника податків в СЕА ПДВ; 2) відповідності даних ЄРПН і податкової звітності з цього податку за відповідний період; 3) вжитим платниками податків заходам задля приведення цих показників у відповідність з дійсними обставинами; 4) вжитим ДПС України, як адміністратором СЕА ПДВ, заходам задля вирішення відповідної ситуації.

Як встановили суди попередніх інстанцій при вирішенні спору, показник ?Перевищ розраховувався у зв`язку з невідповідністю суми податкових зобов`язань, задекларованих ТОВ «Венкон» згідно з поданими деклараціями з ПДВ або уточнюючими розрахунками до декларацій із сумою ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН. Показник ?Перевищ («override/09.2017») складав 191 341,00 грн: 223 798 грн - 32 457 грн = 191 341 грн, де 223 798 - сума податку, задекларована платником в податковій декларації за вересень 2017 року, 32 457 сума податку, що міститься в складених податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних та зареєстрованих в ЄРПН у вересні 2017 року. Цей показник виник у зв`язку з тим, що 3 жовтня 2017 року зареєстрований розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18 вересня 2017 року № 22 (до податкової накладної від 31 серпня 2017 року № 57) на суму ПДВ -191 341 грн, але не відображений в рядку 8.2 декларації з ПДВ та додатку 1 до декларації (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ) за вересень 2017 року.

При цьому за доводами Відповідача, що наводилися в судах першої та апеляційної інстанцій, відповідний показник УПеревищ розраховувався у зв`язку з невідповідністю суми податкових зобов`язань, задекларованих ТОВ «Венкон» згідно з поданими деклараціями з ПДВ з сумою податку на додану вартість за податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН.

У постановах від 20 березня 2020 року у справі №520/11692/18, від 28 листопада 2022 року у справі № 814/2113/17 Верховний Суд висловив позицію, що показник УПеревищ може збільшуватися лише внаслідок фактичного перевищення суми податкових зобов`язань, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ, над сумою податку (податкових зобов`язань), що міститься у податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Позивач при судовому розгляді вказував, що його дії щодо невідображення в податковій декларації розрахунку коригування до помилково зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, а так само і податкової накладної обумовлені наданими Відповідачем роз`ясненнями. Згідно з цими роз`ясненнями: помилково складена податкова накладна не підлягає відображенню у декларації з ПДВ; це стосується і розрахунку коригування до неї.

Разом з тим, відповідної правової оцінки цим доводам рішення судів обох інстанцій у цій справі не містять.

До того ж, у матеріалах справи міститься витяг (його копія) в розрізі операцій з системи електронного адміністрування за 18 жовтня 2018 року, й відсутні докази, які б могли підтвердити наявність змін в системі електронного адміністрування на час, коли Позивач зареєстрував податкову накладну від 31 серпня 2017 року № 57 та відображав відповідні показники податкової звітності з ПДВ за серпень 2017 року, як і відсутні докази щодо відповідних змін, на день, коли Позивач зареєстрував в ЄРПН відповідний розрахунок коригування до податкової накладної.

Варто звернути увагу й та те, що, обґрунтовуючи позов, ТОВ «Венкон» звертало увагу на те, що в позасудовому порядку було надіслано скаргу на неправомірні дії Відповідача від 23 жовтня 2017 року з додатками, яка була отримана 9 листопада 2017 року. Втім, як наголошував представник Позивача, попри завершення строку на розгляд цієї скарги, Відповідач відповіді на неї Позивачу так і не надіслав.

У відзивах на позовну заяву та на апеляційну скаргу Відповідач також не зазначив пояснень щодо обставин розгляду/нерозгляду скарги Позивача.

Однак, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції цьому оцінки не надавали й не встановили дійсних обставин щодо надіслання Позивачем скарги, її вручення та розгляду Відповідачем та впливу цих обставин на зміст відповідних правовідносин у справі.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично не дослідили доказів та не надали належної оцінки спірним правовідносинам в зазначеному вище правовому регулюванні, та не дотримались принципів процесуального закону.

Вказані вище обставини та факти залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій.".

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» постановлено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Пунктом 2 вказаної Постанови встановлено, зокрема те, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено положення про Державну податкову службу України, згідно з пунктом 1 якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

21 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від №682-р «Питання Державної податкової служби», яким встановлено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) перебуває в стані припинення з 17.05.2019.

Згідно з відомостями Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєстрована 17.05.2019.

28 серпня 2019 року Державною податковою службою України прийнято наказ №36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України, а отже має певне коло прав та обов`язків останньої.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне замінити відповідача Державну фіскальну службу України, на правонаступника Державну податкову службу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 52, 171, 179, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С. О.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

2. Замінити відповідача - Державну фіскальну службу України, на правонаступника - Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8).

3. Витребувати від позивача докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме:

- письмові пояснення по справі з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові у цій справі, з відповідними доказами на обґрунтування правомірності позовних вимог, на які звернув увагу Верховний Суд;

- докази направлення відповідачу скарги від 23.10.2017;

4. Витребувати від відповідача:

- письмові пояснення по справі з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові у цій справі, з відповідними доказами на обґрунтування правомірності своєї позиції, на які звернув увагу Верховний Суд;

- письмові пояснення щодо обставин отримання та розгляду поданої позивачем скарги від 23.10.2017.

5. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

6. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

7. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

9. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

10. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.