Ухвала

від 23.07.2024 по справі 826/17268/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2024 року

м. Київ

справа №826/17268/17

адміністративне провадження №К/9901/11195/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є. в порядку підготовки справи до касаційного розгляду перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОН" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОН" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Позивач висловив бажання взяти участь у розгляді справи.

Згідно зі статтею 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, законодавець передав вирішення питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі на розсуд Верховного Суду, а останній, відповідно, задовольняє таке клопотання за умови, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, Суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін по справі відсутні.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41,зокрема, зазначено що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Визначальним у цьому питанні є те, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 341 КАСУ).

Таким чином, виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не питання факту.

Саме тому частиною першою статті 344 КАС України передбачено, що касаційний перегляд справ здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 248, 256, 262, 340, 344 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОН" про участь у судовому засіданні.

Закінчити підготовку цієї справи до касаційного розгляду.

Призначити справу до розгляду на 24 липня 2024 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, м. Київ, 01029 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська