Постанова

від 26.03.2019 по справі 826/17268/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17268/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОН" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОН" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Венкон звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило: визнати дії відповідача щодо операції від 18.10.2017 override/09.2017, внаслідок якої відбулось зменшення суми реєстраційного ліміту ПДВ ТОВ Венкон на суму 191 341 грн., незаконними; зобов'язати відповідача повернути ТОВ Венкон реєстраційний ліміт ПДВ в сумі 191 341 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ Венкон подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Венкон (як постачальник) виписало на адресу контрагента-покупця - ТОВ ФОРА (ІПН 322948910136) електронну податкову накладну №57 від 31.08.2017 на суму 1148 044,80 грн., в т.ч. ПДВ - 191340,80 грн. з наступною номенклатурою послуг: улаштування систем вентиляції, кондиціювання та опалення магазину Фора за адресою: Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка,… .

За даними отриманої електронної квитанції від 14.09.2017 (10:31) вказана податкова накладна була доставлена до ДФС України та прийнята для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно наданого відповідачем витягу з Єдиного державного реєстру податкових накладних відносно ТОВ Венкон за період вересень-жовтень 2017 року, податкова накладна №57 від 31.08.2017 була зареєстрована в Реєстрі 14.09.2017.

18.09.2017 ТОВ Венкон виписало на адресу покупця розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №22 до податкової накладної від 31.08.2017 №57, за змістом якого обсяг постачання без суми ПДВ зменшувався на 956 704 грн., а сума ПДВ - на 191340,80 грн. також коригувалась у бік зменшення. Відповідно до наявної у матеріалах справи роздруківки електронної квитанції від 03.10.2018 (17:27) зазначений розрахунок коригування від 18.09.2018 за №22 був доставлений до ДФС України та прийнятий на центральному рівні. Реєстрацію такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.10.2018 підтверджено відповідачем в тексті відзиву на позов.

18.10.2018 ТОВ Венкон подало до ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2018 року з додатком 5 ( Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ). В даній податковій декларації (реєстр. №9216051196 від 18.10.2017) позивач відомості щодо подання розрахунку коригування від 18.09.2018 за №22 не відображав.

Крім того, як стверджує позивач, він так само не відображав у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період серпень 2017 року (реєстр. №9191147468 від 19.09.2017) відомості про виписану та зареєстровану 14.09.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №57 від 31.08.2017, оскільки така була виписана товариством помилково.

За даними наданого позивачем разом з позовом витягу в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ №2 з 18.10.2017, вбачається, що показник Сума перевищення податкових зобов'язань (еПеревищ) було збільшено на суму операції 191 341 грн. (документ override/09.2017), а показник сума ліміту (еНакл) - зменшено на 191 341 грн., що в результаті призвело до обліку станом на 18.10.2017 в системі електронного адміністрування ПДВ показника суми податку, на яку платник (позивач) має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладених, - у розмірі 16 363,35 грн. з мінусовим значенням (тобто, - 16 363,35 ).

Вважаючи дії відповідача щодо безпідставної зміни показників реєстраційної суми ПДВ та окремих складових її формули в системі електронного адміністрування ПДВ для платника (позивача), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України , якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, згідно п. 200-1.1 , п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу .

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569) затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

В силу приписів положень п. 13 Порядку №569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 200-1.3 статті 200-1 ПК України та п. 9, 13 Порядку №569 одним із складових показників зазначеної формули є показник (еПеревищ) - сума перевищенню податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкова деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Показник еПеревищ визначається як різниця між:

сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Формування показника (еПеревищ) здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожний звітний період, починаючи з 1 липня 2015 року, тобто враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.07.2015 року.

Перерахунок показника (еПеревищ) здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди, на дату такої реєстрації. При обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (еНакл) такого платника.

Відповідно до норм ст. 200-1 ПК України та положень п. 18 Порядку №569 суми ПДВ, зазначені у податковій накладній та розрахунку коригування до неї дані про суми ПДВ, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми податку. При цьому, жодних винятків при врахуванні зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них (як то, у випадку помилкового складання податкової накладної) для визначення реєстраційної суми чинними нормами ПК України і положеннями Порядку №569 не передбачено.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач при обрахунку показників формули та реєстраційної суми податку позивачу станом на 18.10.2017, з урахуванням обставин виписки та реєстрації самим платником (позивачем) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №57 від 31.08.2017 та розрахунку коригування №22 від 18.09.2017, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Так, показник еПеревищ розраховувався у зв'язку з невідповідністю суми податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ Венкон згідно поданих декларацій з ПДВ або уточнюючих розрахунків до декларацій із сумою ПДВ за податковими накладними/розрахунками коригування, виписаними у відповідних періодах та зареєстрованими в ЄРПН.

Показник еПеревищ ( override/09.2017 ) складає 191 341,00 грн.: 223 798 грн. - 32 457 грн. = 191 341 грн., де 223 798 - сума податку, задекларована платником в податковій декларації за вересень 2017 року; 32 457 сума податку, що міститься в складених податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних та зареєстрованих в ЄРПН у вересні 2017 року.

Даний показник виник у зв'язку з тим, що 03.10.2017 зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.09.2017 № 22 (до податкової накладної від 31.08.2017 № 57) на суму ПДВ -191 341 грн., але не відображено в р.8.2 декларації з ПДВ та додатку 1 до декларації (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ) за вересень 2017 року.

Колегія суддів зауважує, що всі податкові накладні/розрахунки коригування складені з 01.07.2015 та зареєстровані в ЄРПН приймають участь в обрахунку реєстраційної суми відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу.

Не врахування окремих податкових накладних/розрахунків коригування для визначення реєстраційної суми не передбачено Кодексом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНКОН" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлено 01.04.2019.