Рішення
від 23.09.2024 по справі 560/9615/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9615/24

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Тарновецького І.І. , суддів Петричковича А.І. , Гнап Д.Д. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства цифрової трансформації України , Печерського районного в місті Києві ТЦК та СП , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Хмельницької обласної державної адміністрації , Генерального штабу Збройних Сил України , Національної поліції України , Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України , Управління Західного Оперативного Командування , ІНФОРМАЦІЯ_4 Військова частина НОМЕР_1 , Кабінету Міністрів України про визнання дій та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства цифрової трансформації України, Печерського районного в місті Києві ТЦК та СП, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Хмельницької обласної державної адміністрації, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної поліції України, Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_5 Військова частина НОМЕР_1 , Кабінету Міністрів України, в якому просить суд:

1) Визнати протиправними (незаконними) дії/бездіяльність всіх відповідачів, їх посадових (службових) осіб (встановлених за результатами судового розгляду даної справи) дії чи бездіяльність чи рішення якої/яких призвели до порушень з документування військового обліку (в т. ч. не видачі військового квитка) й внесення завідомо недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" (далі-Реєстр) та скасувати (видалити) запис з унікальним номером 030820231320596900079 в Реєстрі зобов`язавши всіх відповідачів чи окремих з них відповідно до меж їх відповідальності та повноважень їх посадових (службових) осіб (в т. ч. встановлених за результатами судового розгляду даної справи, відповідних службових розслідувань) дії чи бездіяльність якої/ яких призвели до порушень документування військового обліку й внесення завідомо недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 до Реєстру, а також до запиту чи звернення про адміністративне або кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_1 з одночасним поданням в розшук до органів Національної поліції й проведення оперативно-розшукової діяльності, внесення до відповідних криміналістичних та пошукових баз і т. д., не видалення відомостей щодо мене з Реєстру, не видачі військового квитка, і т. п. порушень, в т. ч. правопорушень пов`язаних з корупцією - провести, в межах компетенції передбаченої чинним законодавством України, видалення (знищення) всієї недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , яка міститься в Реєстрі шляхом її повного знищення та прийняття наступного рішення про не включення відомостей щодо ОСОБА_1 за всіма наявними, повними, достовірними відомостями задокументованими в військовому обліку щодо ОСОБА_1 , що не можуть не знаходитись в розпорядженні відповідачів та, в будь-якому випадку, мають за законом бути розпорядженні в органах адміністрування/розпорядження/ведення Реєстру (наприклад: протокол засідання призовної комісії та медичного огляду громадян приписаних по призовних дільниць (строк зберігання 5 років) та військовозобов`язаних запасу (строк зберігання 10 років), список призовників звільнених від призову за рішенням військово-лікарської комісії (строк зберігання 25 років), алфавітна книга обліку призовників (строк зберігання 75 років), особова справа та призовна картка на призовника (строк зберігання 5 років), відомість видачі військовозобов`язаним військово-облікових документів (строк зберігання 30 років), алфавітна картка обліку військовозобов`язаного запасу (строк зберігання 25 років після зняття (виключення) з обліку), документ про зняття військовозобов`язаного, призовника з обліку в зв`язку зі зміною місця реєстрації та пересилки його особової справи (строк зберігання 3 роки), облікова картка (строк зберігання 5 років після зняття (виключення) з обліку), невитребуваний військовий квиток (строк зберігання 5 років з дня видачі), акт та список на знищення облікових карток військовозобов`язаних (строк зберігання 25 років), книга реєстрації особових справ військовозобов`язаних які перебувають в запасі та взяті на облік військовим комісаріатом (строк зберігання 75 років)) разом з інформацією отриманою з інших державних реєстрів, як це передбачено законом, а також провести спростування у встановленому порядку відомостей про вчинення мною адміністративного чи кримінального правопорушення й закрити оперативно-розшукову справу (в разі її заведення) з одночасним видаленням усіх даних про мій розшук з відповідних баз та інформаційно-пошукових систем, які знаходяться у розпорядженні органів держаної влади і принесенням всіма відповідачами вибачень в письмовій формі щодо порушень ОСОБА_1 конституційних прав, законних інтересів та свобод (в т. ч., але не виключно: права на інформацію щодо ОСОБА_1 в Реєстрі, права на безкоштовне отримання військового квитка, права на обробку персональних даних виключно з письмової згоди ОСОБА_1 , права на виправлення (видалення) недостовірних відомостей щодо ОСОБА_1 в Реєстрі за заявою щодо неправомірного включення відомостей про ОСОБА_1 до Реєстру, державної гарантії на захист прав, свобод і законних інтересів осіб, які страждають на психічні розлади), та видати ОСОБА_1 військовий квиток оформлений раніше без мого відома (2008, 2009, 2015), що міститься в його військово-обліковій справі, якщо такий документ оформлювався раніше Відповідачем 6 та не був знищений ним, чи видати військовий квиток за задокументованими Відповідачами 5, 6 військово-обліковими відомостями (в т. ч. фотокартками наданим мною в 2007, 2008, 2009 роках) щодо ОСОБА_1 згідно з законодавством України, що діяло на момент коли обов`язок/обов`язки по організації та забезпеченню безкоштовної видачі військового квитка не був/не були виконаний/виконанні відносно ОСОБА_1 державою в особі відповідачів, якщо такий документ не було оформлено раніше Відповідачем 6 в 2008, 2009, 2015 роках.

Відповідача 1, в частині:

не створення Реєстру в електронній формі своєчасно та не забезпечення його технологічного функціонування, організації взаємодії Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, що призвело до неправомірного включення даних ОСОБА_1 до Реєстру шляхом їх спотворення, а також подання ОСОБА_1 в розшук по причині не знищення його відомостей як громадянина України, який не є призовником, військовозобов`язаним та резервістом, суб`єктами Реєстру, в т. ч. держателем та адміністратором, які відповідають за формування і організацію належної роботи Реєстру;

- внесення відомостей (персональних даних) ОСОБА_1 як громадянина України, який не є призовником, військовозобов`язаним та резервістом, суб`єктами Реєстру, в т. ч. держателем та адміністратором, без отримання його згоди;

- допущення внесення відомостей про розшук ОСОБА_1 в умовах коли така інформація не була отримана суб`єктами Реєстру від Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України;

- неналежної координації та спрямування діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідачів 2,3,5,6, в частині:

- неправомірного внесення завідомо недостовірного запису про ОСОБА_1 до бази даних Реєстру для взяття на облік та/або при відновленні на військовому обліку без перевірки відповідності персональних та службових даних існуючим обліковим даним, що призвело до неправомірного включення його даних до Реєстру через їх умисне чи необережне спотворення, а також подання його в розшук;

- не внесення змін до персональних та службових даних ОСОБА_1 на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подавались ним органу ведення Реєстру за місцем обліку;

- не здійснення актуалізації бази даних Реєстру на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

- внесення відомостей про розшук ОСОБА_1 в умовах коли така інформація не була отримана органами ведення Реєстру від Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України;

- не задоволення письмового запиту ОСОБА_1 на отримання ним інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомостей про себе, в т. ч. внесених до Реєстру, викладеного в заяві від 27 травня 2024 протягом десяти календарних днів з дня її надходження;

- незабезпечення надання актуальних відомостей та бездіяльність в наданні ОСОБА_1 інформації шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

- не прийняття рішення про виключення даних про ОСОБА_1 з Реєстру на підставі його мотивованої заяви від 27 травня 2024;

- не внесення змін протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 27 травня 2024 щодо невідповідності відомостей в Реєстрі відомостям військово-обліковому документу;

Відповідача 4, в частині:

- незабезпечення надання актуальних відомостей та бездіяльність в наданні органам ведення та ОСОБА_1 інформації шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію;

- не здійснення відповідного по контролю за дотриманням держателями реєстрів (їх посадовими особами) законодавства у сфері реєстрів у частині здійснення заходів із створення, функціонування та ведення відповідних реєстрів, організації роботи, пов`язаної з провадженням діяльності з ведення відповідних реєстрів, організації процесів обміну, використання та оприлюднення інформації під час електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, у тому числі шляхом проведення моніторингу відповідних дій та/або бездіяльності держателів відповідних реєстрів, з метою виявлення порушень законодавства у сфері реєстрів;

Відповідача 5, в частині:

- втрати документів військового обліку;

- фальсифікації, службового підроблення документів військового обліку шляхом внесення завідомо недостовірної інформації до Реєстру;

Відповідача 6, в частині:

- бездіяльності що призвела до не отримання ОСОБА_1 інформації про його включення (не включення) до Реєстру та відомостей про себе, внесених до Реєстру, після його особистого звернення 27 травня 2024 та подання письмового запиту від 27 травня 2024;

- бездіяльності щодо видачі чи надання військового квитка та/або військово-облікового документу;

- втрати документів військового обліку;

- незаконного обмеження свободи ОСОБА_1 під час перебування на території органу ведення 27 травня 2024 на протязі декількох годин (понад 3 години) без будь-якої на те законної підстави;

Відповідача 7, в частині:

- бездіяльності щодо забезпечення функціонування системи військового обліку громадян, в частині тих причин та умов що потягли за собою порушення прав громадянина України;

Відповідача 8, в частині:

- не забезпечення організаційного функціонування Реєстру;

- неналежної організації підготовки підпорядкованих органів адміністрування та ведення Реєстру;

- не забезпечення контролю за повнотою, актуальністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей;

- неналежного та недостатнього загального керівництва роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку військовозобов`язаних і призовників;

- не забезпечення контролю за станом організації та ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників в місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності;

Відповідача 9, в частині:

- протиправного та незаконного проведення негласних пошукових заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, в т. ч. шляхом внесення даних про ОСОБА_1 до відповідних інформаційно-пошукових систем Відповідача 9 та інших органів державної влади лише за запитом всіх чи окремих Відповідачів 1, 2, 3, 5, 6, 8,10 та без підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності й з порушенням принципів її проведення визначених законом.

Відповідача 10, в частині:

- неналежного забезпечення взаємодії щодо ведення Реєстру та контролю за повнотою та відповідністю інформації, наданої відповідними державними органами;

- неналежної організації взаємодії між підрозділами Генерального штабу Збройних Сил України, органами військового управління, військовими частинами, обласними та районними (об`єднаними районними), міськими (районними у місті, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки щодо ведення, адміністрування та редагування Реєстру;

- бездіяльності по контролю дій призначених відповідальних осіб за ведення Реєстру обласними та районними (об`єднаними районними), міськими (районними у місті, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки щодо своєчасності, повноти та достовірності внесення ними інформації до Реєстру.

Відповідача 11, в частині:

- неналежного керівництва територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контролю за їх діяльністю, в т. ч. щодо перевірок стану службової діяльності та мобілізаційної готовності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в установленому законодавством порядку.

Відповідача 12, в частині:

- неналежного загального керівництва територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контролю за їх діяльністю, в т. ч. шляхом узгодження основних питань діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Відповідачів 8, 1.

Відповідача 13, в частині:

- систематичного не забезпечування виготовлення у встановленому порядку необхідної кількості бланків військових квитків на замовлення Відповідача 1;

- бездіяльності по належному контролю, спрямовуванню та координації діяльності Відповідача 1 щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки, в частині забезпечення документування військового обліку громадян України, а також такого контролю за Відповідачем 7 з приводу реалізації останнім повноважень пов`язаних з військовим обліком громадян;

- не своєчасне розроблення чи бездіяльність по розробленню, та/або засекречення порядку ведення Реєстру закон про який прийнято в 2017 році;

- бездіяльності по належному контролю, спрямовуванню та координації діяльності Відповідача 4 щодо застосування закону про Реєстр, в тому числі шляхом не визначення відповідного Порядку здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, права та обов`язки суб`єктів у сфері реєстрів та держателів реєстру під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за порушення, допущені у сфері реєстрів.);

- стягнути з відповідачів вартість порушеного права.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, про протиправність дій відповідачів щодо внесення завідомо недостовірних даних про місце обліку позивача та дати його народження (протиправна дія) та не внесення/внесення (включення/не включення) дійсних даних ОСОБА_1 щодо обліку та дати народження (протиправна бездіяльність та дії) або внесення (включення) чи невнесення (не включення) чи державна реєстрація їх, всупереч порядку встановленому законом, спричинили подання його у розшук до Національної поліції України за відомостями Реєстру та електронного кабінету і в порушення законодавства України з одночасним включенням даних про нього до всіляких можливих розшукових та інших баз даних. Вважаючи, що відповідачами порушено його конституційні права та інтереси позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 08.08.2024 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду.

20.08.2024 на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача та зазначає, що позовні вимоги в частині, що стосуються ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_6 є необґрунтованими, оскільки позивач у своїй заяві не конкретизує які саме дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_6 було вчинено, та які саме правові норми було порушено або не дотримано. Також відповідач зазначив, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

22.08.2024 на адресу суду від представника Хмельницької обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовна вимога, яку заявляє позивач до Хмельницької обласної державної адміністрації сформована нечітко та незрозуміло, оскільки з даної вимоги неможливо встановити, яку саме бездіяльність допустив відповідач та які дії слід вчинити Хмельницькій обласній державній адміністрації у разі задоволення позовної вимоги; до повноважень Хмельницької ОВА не належить здійснення персонально-якісного та персонально-первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки ведення персонально-якісного обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад; на Хмельницьку ОВА покладається обов`язок ведення персонального обліку лише призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є працівниками Хмельницької ОВА, однак ОСОБА_1 не є працівником Хмельницької ОВА; загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку, здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України; в силу повноважень та заявлених позовних вимог, Хмельницької ОВА не може бути належним відповідачем у даній справі; понесення моральної шкоди (матеріальних втрат) позивачем в позовній заяві не доведено, доказів на підтвердження даного твердження теж не додано.

22.08.2024 на адресу суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, про те, що командування СВ ЗСУ заперечує по суті заявлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами у зв`язку із наступним. Позивач як військовозобов`язаний зобов`язаний був у період з 25 лютого 2022 року по 25 квітня 2022 року уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Позивач лише 18 травня 2024 року перевірив свої дані в Реєстрі за допомогою мобільного застосунку Резерв+ (тобто в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста) та встановив, що такі дані частково є недостовірними. Відповідно до п.20. Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису / актуалізації даних про військовозобов`язаних до Реєстру ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону № 1951-VIII. Отже, оскільки позивач не виконав свій обов`язок щодо оновлення даних у Реєстрі вчасно відповідно до вимог Закону № 3543-XII, то для усунення невідповідностей щодо його облікових даних у Реєстрі він відповідно до п.4 Порядку № 559 зобов`язаний був або з`явитись у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку для внесення відповідних змін у військово-обліковий документ у паперовій формі, або скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку для внесення відповідних змін у військово-обліковий документ в електронній формі. Як це слідує із скріншотів із мобільного застосунку Резерв+ про відповідь технічної служби підтримки цього застосунку (електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста) на запит (Req-052024-1745), на дату звернення позивача, існували обмежені можливості оновлення даних безпосередньо у цьому застосунку, зокрема, така можливість оновлення даних була технічно реалізована щодо номеру телефону, електронної пошти, поточної адреси проживання. Отже, для виправлення невідповідностей даних у Реєстрі позивачу необхідно було звернутись до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_7 . Як слідує із скріншоту про реєстрацію в електронній черзі із записом на 27.05.2024 о 14:45 до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач зареєструвався в електронній черзі із записом на 27.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем перебування на військовому обліку. Позивач у разі відвідування 27.05.2024 Відповідача-6 для актуалізації своїх даних був зобов`язаний пред`явити паспорт та військово-обліковий документ у паперовій формі. Як слідує з пояснень позивача у позовній заяві, останній не міг пред`явити військово-обліковий документ у паперовій формі, оскільки ще у квітні-травні 2015 року під час проходження військово-лікарської комісії здав цей документ за усною вказівкою когось із працівників ІНФОРМАЦІЯ_8 до канцелярії. При цьому, жодних доказів, що він здав свій військово-обліковий документ до ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач не надав. Із заявою про неправомірне вилучення його військово-облікового документу ІНФОРМАЦІЯ_9 до правоохоронних органів чи заявою про видачу нового військово-облікового документу взамін вилученого до ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач не звертався, відповідні докази до позовної заяви не долучав. Враховуючи зазначене вище, по-перше, у Відповідача-6 не було правових підстав оновити 27.05.2024 облікові дані позивача без надання останнім військово-облікового документу у паперовій формі, по-друге, згідно із п.2 ч.1 ст.9 Закону № Закону № 1951-VIII позивач мав право звернутися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Відповідно до п.4 Порядку № 559 зміни в Реєстр вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Позивач не надав доказів подання відповідної заяви до Відповідача-6 та її реєстрації. Заява від 27.05.2024 із викладом обставин порушення прав позивача (згідно з титульним листом, адресована Відповідачу-1, Відповідачу-2, Відповідачу-3, Відповідачу-4, Відповідачу-5, Відповідачу-6, Відповідачу-8, Відповідачу-9, Відповідачу-10) за своїм змістом не є заявою про усунення невідповідностей в облікових даних й позивач не надав доказів її надсилання вказаним адресатам. Отже, на думку відповідача відсутні підстави стверджувати, що Відповідач-6 здійснив бездіяльність відносно позивача, у разі якщо останній 27.05.2024 відвідував ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки позивач не звертався до Відповідача-6 із заявою про внесення змін в Реєстр. Також, позивач зазначив, що 20 червня 2024 року він виявив військово-обліковий документ в електронній формі у мобільному застосунку Резерв+ й вважає його сфальсифікованим, оскільки той містить недостовірні дані з Реєстру. Відповідно до пп. 6 - 7. Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка, за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації, а формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного. Таким чином, військово-обліковий документ позивача в електронній формі було сформовано самим позивачем автоматично після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації у мобільному застосунку Резерв+ (електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста) з використанням даних, що є в Реєстрі. Щодо вимоги позивача про скасування (видалення) запису з унікальним номером 030820231320596900079 в Реєстрі, відповідач зазначив, що оскільки позивач є військовозобов`язаним і його дані внесені до Реєстру, то у зв`язку із цим вимога позивача про видалення запису з унікальним номером 030820231320596900079 в Реєстрі суперечить положенням законодавчих та нормативно-правових актів. Враховуючи викладене відповідач вважає, що позивач у позовній заяві не навів обставини, якими саме діями чи бездіяльністю Командування СВ ЗСУ допущено порушення його прав, а також він не навів належні та допустимі докази щодо таких обставин.

23.08.2024 на адресу суду від представника відповідача Генерального штабу Збройних Сил України надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що звернення позивача від 27.05.2024 за дорученням державного секретаря Міністерства оборони України було надіслано для опрацювання відповідно до вимог законодавства України (Доручення начальника Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації від 30.05.2024 № В-65821), в подальшому, за дорученням начальника Генерального штабу Збройних Сил України звернення позивача від 27.05.2024 надіслано начальником Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України на адресу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України г-л лейтенанта ОСОБА_2 для належного опрацювання (Доручення начальника Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 02.06.2024 № В-60997/1). За результатом розгляду (опрацювання) зазначеного вище звернення позивача від 27.05.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідачем 2) на адресу першого було скеровано лист-відповідь від 17.06.2024 № 11/9117, у якому, зокрема, роз`яснювалось позивачу про необхідність особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання запитуваної інформації. Будь-яких доказів, окрім суб`єктивних тверджень та роздумів, зазначених позивачем у позові в частині, що стосується неможливості звернення (особистого прибуття) безпосередньо до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (або особистого звернення у інший спосіб) для вирішення питання, що стало предметом спору під час розгляду по справі № 560/9615/24 - на адресу суду позивачем не надано. Отже, бездіяльність з боку Генерального штабу Збройних Сил України по відношенню до позивача відсутня. Зазначене, зокрема, підтверджується здійсненням контролю (належним реагуванням) зі сторони Відповідача 8 на звернення позивача від 21.07.2024 (реєстр. номер Міністерства оборони України від 06.08.2024 № В-95453), розгляд по суті якого було організовано з огляду на доручення начальника Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 07.08.2024 № В-91582/1, у відповідності до резолюції якого командувачу Сухопутних військ Збройних Сил України знову було доручено провести опрацювання (розгляд) отриманого звернення позивача у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян та надати відповідь за результатами розгляду на адресу позивача, що підтверджує лист-відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2024 № 11/12123, у якому позивачу знову було роз`яснено порядок його дій для вирішення порушених у зверненні питань. Окрім цього, представник відповідача зазначає, що у відповідності до пункту другого частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII позивач має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

27.08.2024 на адресу суду від представника відповідача Міністерства цифрової трансформації України надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що здійснення контролю, проведення моніторингу відповідних дій та /або бездіяльності держателів реєстрів, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та забезпечення їх оновлення знаходиться за межами повноважень Мінцифри. Тому вимоги позивача щодо неправомірності дій Мінцифри є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також, зазначає, що Мінцифри 30.05.2024 розглянуло звернення ОСОБА_1 про надання інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів а також відомостей, про місце, час та дату їх внесення, службових (посадових) осіб відповідальних за організацію та внесення відомостей до зазначено реєстру та за результатами розгляду звернення повідомлено, що питання викладені у зверненні не належить до компетенції Мінцифри. Отже, на думку відповідача позивачем не доведено протиправності поведінки органів державної влади та причинного зв`язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою, Міністерство цифрової трансформації України вважає, що діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

09.09.2024 на адресу суду від представника відповідача Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що згідно інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 не перебував та не перебуває. Станом 26.08.2024 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 відповідно до запису обліково-алфавітної книги прибув з ІНФОРМАЦІЯ_11 до відділення призовників Печерського РВК 11.01.2002. Вибув до ІНФОРМАЦІЯ_12 27.11.2007. Особова справа ОСОБА_1 відповідно до запиту ІНФОРМАЦІЯ_12 була відправлена 15.02.2008. Інформація щодо взяття іншим ІНФОРМАЦІЯ_7 (в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_7 не надходила. Зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не вносились. Так як ОСОБА_1 не був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 - він перебуває в картотеці вільних залишків ІНФОРМАЦІЯ_13 немає законних підстав для зняття з обліку, оскільки ОСОБА_1 не взято на військовий облік в іншому ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відповідач зазначає, що дату народження ОСОБА_1 було виправлено на 08.01.1984, оскільки допущено технічну помилку. Таким чином, позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що його неодноразово повідомлялось. Незгода позивача з такою вимогою та звернення до суду із позовною заявою, дає підстави вважати про намагання перекласти свою відповідальність на відповідачів. Враховуючи зазначене правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

09.09.2024 на адресу суду від представника відповідача Національної поліції України надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що щодо заявлених предмету та підстав позову Національна поліція України не має жодного відношення, так само як і не зазначено у позові яким чином саме Національною поліцією України порушено права та інтереси позивача у справі.

16.09.2024 на адресу суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 та на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебував та не перебуває, а тому вимоги позивача щодо визнання протиправними бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині ведення обліку, є безпідставними. Відповідач наголошує, про відсутність порушених прав і свобод позивача з боку Відповідача 3 на момент звернення до суду з адміністративним позовом.

18.09.2024 на адресу суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 11.01.2002. 24.11.2008 ІНФОРМАЦІЯ_14 за рішенням призовної комісії (абз. 3 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» (минула редакція станом на 2008 рік)), які до дня відправлення на строкову службу військову службу досягли 27-річного віку. Після чого громадянина ОСОБА_1 було переведено та взято на облік як особу яка досягла 27-річного віку та є військовозобов`язаним. Станом на теперішній час ОСОБА_1 не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_15 та не повідомляв зміну його облікових даних з моменту постановки на військовий облік.

Відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_10 , Адміністративно-господарче управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_16 , Кабінет Міністрів України не скористалися правом на подачу відзиву на позов.

Позивач подав відповідь на відзиви - ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства цифрової трансформації України, Хмельницької обласної державної адміністрації, Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 , в яких зазначив про безпідставність вказаних відповідачами у відзиві на позов тверджень.

Відповідачі - ІНФОРМАЦІЯ_17 , Хмельницька обласна державна адміністрація, Військова частина НОМЕР_1 , подали до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просять суд відмовити в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 20.09.2024 в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про виклик свідка відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.05.2024 позивач зареєструвався у мобільному застосунку Резерв+, з метою оновлення облікових даних через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, та встановив, що дані щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" не відповідають дійсності, а саме: місце військового обліку та орган обліку - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дата народження.

27.05.2024 позивач звернувся до керівника Міністерства оборони України, керівника Управління інформаційних технологій-заступника Міністра оборони України, керівника Генерального штабу Збройних Сил України, керівника Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України, керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , керівника Міністерства цифрової трансформації України, керівника Національної поліції України із заявою, в якій просив терміново повідомити про всі дані, що містяться щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за унікальним номером 030820231320596900079, а також відомості про місце, час та дату їх внесення й службових (посадових) відповідальних за організацію та внесення відомостей щодо ОСОБА_1 , в т. ч. внесення вперше окремого номеру запису щодо нього в Реєстрі з відповідно зафіксованим часом, датою та відомостями про особу, яка здійснила такий запис (у електронній формі); негайно виключити запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за унікальним номером 030820231320596900079 шляхом його видалення (знищення) як недостовірного та відповідно запиту на розшук ОСОБА_1 з різноманітних баз даних що перебувають в розпорядженні органів державної влади.

Також, позивач в електроннім формі неодноразово звертався до усіх відповідачів на їхні поштові електронні адреси із зверненням щодо завідомо недостовірних даних в ЄДРПВР.

30.05.2024 відповідач - Міністерство цифрової трансформації України на заяву позивача від 27.05.2024 надав відповідь листом №1/11-5-В-1069-24-398-2024, в якому зазначив, що Міністерство цифрової трансформації України розглянуло звернення ОСОБА_1 від 27.05.2024 щодо повідомлення даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей про місце, час та дату їх внесення й службових (посадових) відповідальних за організацію та внесення відомостей до зазначеного реєстру, та повідомив, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах: цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; впровадження електронного документообігу; розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; надання електронних та адміністративних послуг; електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; розвитку ІТ-індустрії; розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті; хмарних послуг. Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює заходи щодо створення та забезпечення функціонування: системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»; системи електронної взаємодії органів виконавчої влади; інтегрованої системи електронної ідентифікації; єдиного державного веб-порталу відкритих даних; національного реєстру електронних інформаційних ресурсів; Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг; онлайн-платформи взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства; державної платформи стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua); державного веб-порталу правового режиму Дія Сіті (city.diia.gov.ua), реєстру Дія Сіті; єдиного державного веб-порталу цифрової освіти; Єдиного державного вебпорталу для збору пожертв на підтримку України «United24»; веб-порталу «Дія. Цифрова громада»; Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації; Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. При цьому викладене у зверненні питання не належить до компетенції Мінцифри. Одночасно проінформовано позивача, що положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

10.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_18 розглянуто заяву ОСОБА_1 та запропоновано звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з військово-обліковим документом) за місцем перебування на військовому обліку для уточнення військово-облікових даних, про що позивача повідомлено листом №6/6102 від 10.06.2024.

10.06.2024 Департаментом документального забезпечення Національної поліції України відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" надіслано за належністю звернення ОСОБА_1 для розгляду в установленому порядку до Міністерства оборони України.

Начальником Управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації за дорученням державного секретаря Міністерства оборони України заяву позивача від 27.05.2024 надіслано для опрацювання відповідно до вимог законодавства України начальнику Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України.

В подальшому, за дорученням начальника Генерального штабу Збройних Сил України, начальником Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України заяву позивача від 27.05.2024 надіслано на адресу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України г-л лейтенанта ОСОБА_2 для належного опрацювання.

За результатом розгляду (опрацювання) заяви позивача від 27.05.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 надано ОСОБА_1 відповідь, яка оформлена листом №11/9117 від 17.06.2024, в якій відповідач, зокрема, зазначив про необхідність особистого прибуття позивача до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання запитуваної інформації.

Не погоджуючись такими з діями відповідачів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод т та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У цій справі судом встановлено, що позивач 18.05.2024 зареєструвався у мобільному застосунку Резерв+, з метою оновлення облікових даних через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, та встановив, що дані щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" не відповідають дійсності, а саме: місце військового обліку та орган обліку - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дата народження.

30.05.2024 Міністерство цифрової трансформації України на заяву позивача від 27.05.2024 надало відповідь листом №1/11-5-В-1069-24-398-2024, в якому зазначило, що Міністерство цифрової трансформації України розглянуло звернення ОСОБА_1 від 27.05.2024 щодо повідомлення даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей про місце, час та дату їх внесення й службових (посадових) відповідальних за організацію та внесення відомостей до зазначеного реєстру, та повідомив, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах: цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; впровадження електронного документообігу; розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; надання електронних та адміністративних послуг; електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; розвитку ІТ-індустрії; розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті; хмарних послуг. Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює заходи щодо створення та забезпечення функціонування: системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта; системи електронної взаємодії органів виконавчої влади; інтегрованої системи електронної ідентифікації; єдиного державного веб-порталу відкритих даних; національного реєстру електронних інформаційних ресурсів; Єдиного державного вебпорталу електронних послуг; Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг; онлайн-платформи взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства; державної платформи стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua); державного веб-порталу правового режиму Дія Сіті (city.diia.gov.ua), реєстру Дія Сіті; єдиного державного веб-порталу цифрової освіти; Єдиного державного вебпорталу для збору пожертв на підтримку України United24; веб-порталу Дія. Цифрова громада; Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації; Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. При цьому викладене у зверненні питання не належить до компетенції Мінцифри. Одночасно проінформовано позивача, що положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, позивач в позовній заяві зазначає, що відповідачами, зокрема, Міністерством оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , допущено протиправні дії відносно позивача, а саме:

-неправомірно внесенно завідомо недостовірного запису про позивача до бази даних Реєстру для взяття на облік та/або при відновленні на військовому обліку без перевірки відповідності персональних та службових даних існуючим обліковим даним, що призвело до неправомірного включення його даних до Реєстру через їх умисне чи необережне спотворення, а також подання позивача у розшук;

-не внесення змін до персональних та службових даних позивач на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подавались ним органу ведення Реєстру за місцем обліку;

-внесення відомостей (персональних даних) позивача, як громадянина України, який не є призовником, військовозобов`язаним та резервістом, суб`єктами Реєстру, в т. ч. держателем та адміністратором, без отримання його згоди;

-не здійснення актуалізації бази даних Реєстру на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

-внесення відомостей про розшук позивача в умовах коли така інформація не була отримана органами ведення Реєстру від Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України;

-не задоволення письмового запиту позивача на отримання ним інформації про його включення (не включення) до Реєстру та відомостей про нього, в т. ч. внесених до Реєстру, викладеного в заяві від 27 травня 2024 протягом десяти календарних днів з дня її надходження;

-незабезпечення надання актуальних відомостей та бездіяльність в наданні позивачу інформації шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію;

-не прийняття рішення про виключення даних про позивача з Реєстру на підставі його мотивованої заяви від 27 травня 2024 року;

-не внесення змін протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви від 27 травня 2024 року щодо невідповідності відомостей в Реєстрі відомостям військово- обліковому документу.

Надаючи правову оцінку таким твердженням позивача суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері військового обов`язку, ведення військового обліку врегульовані такими приписами діючого законодавства.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період ... .

На виконання вказаного закону постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Системний аналіз вищенаведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, в тому числі і ті, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 1951-VIII від 16.03.2017. (далі Закон № 1951-VIII)

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку. (стаття 2 Закону № 1951-VIII)

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII)

За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)

Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII)

Отже, за змістом вказаних норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

З матеріалів справи, а саме листа Печерського районного у місті Києві ТЦК та СП №1539/2905 від 23.08.2024, судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 відповідно до запису обліково-алфавітної книги прибув з Голосїївського РВК до відділення призовників Печерського РВК 11.01.2002.

Вибув до ІНФОРМАЦІЯ_12 27.11.2007.

Особова справа ОСОБА_1 відповідно до запиту ІНФОРМАЦІЯ_12 відправлена 15.02.2008.

Також, наявним в матеріалах справи листом ІНФОРМАЦІЯ_19 №1061/6/5631 від 27.08.2024, підтверджено, що за інформацією, наданою ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 не перебував та не перебуває. Станом на 26.08.2024 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що він 18 травня 2024 о 00-14 хв., скориставшись додатком "Резерв +" для уточнення своїх даних та перевірки свого військово-облікового статусу через вказаний додаток, виявив, що дані щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" не відповідають дійсності, зокрема, місце військового обліку та орган обліку - ІНФОРМАЦІЯ_7 , а не за місцем за місцем постійного проживання (реєстрації) - ІНФОРМАЦІЯ_10 .

На думку суду, з метою усунення зазначених невідповідностей та внесення інформації до Єдиного реєстру згідно позивач має вчинити активні дії, а саме подати відповідну заяву разом з документами про виключення з військового обліку до органу уповноваженого на ведення реєстру та внесення до нього відповідної інформації.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 5 Закону № 1951-VIII, володільцем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Cлужба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки України.

Згідно п. 5 цієї статті органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Статтею 9 Закону №1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру; звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Судом із наявних в матеріалах справи скріншотів із мобільного застосунку Резерв+ про відповідь технічної служби підтримки цього застосунку (електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста) на запит (Req-052024-1745), встановлено, що на дату звернення позивача, існували обмежені можливості оновлення даних безпосередньо у цьому застосунку, зокрема, така можливість оновлення даних була технічно реалізована щодо номеру телефону, електронної пошти, поточної адреси проживання.

Для виправлення невідповідностей даних у Реєстрі позивачу необхідно було звернутись до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Також, із скріншоту про реєстрацію в електронній черзі із записом на 27.05.2024 о 14:45 до ІНФОРМАЦІЯ_3 судом встановлено, що позивач зареєструвався в електронній черзі із записом на 27.05.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем перебування на військовому обліку.

Відповідно до п.20. Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Отже, позивач у разі відвідування 27.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 для актуалізації своїх даних був зобов`язаний пред`явити паспорт та військово-обліковий документ у паперовій формі.

В позовній заяві позивач зазначає, що не міг пред`явити військово-обліковий документ у паперовій формі, оскільки ще у квітні-травні 2015 року під час проходження військово-лікарської комісії здав цей документ за усною вказівкою працівників ІНФОРМАЦІЯ_8 до канцелярії.

Однак, жодних доказів на підтвердження того, що він здав свій військово-обліковий документ до ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач до суду не надав, також не надав доказів того, що він звертався із заявою про неправомірне вилучення його військово-облікового документу ІНФОРМАЦІЯ_9 до правоохоронних органів чи заявою про видачу нового військово-облікового документу взамін вилученого до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Враховуючи зазначене, у ІНФОРМАЦІЯ_3 не було правових підстав оновити 27.05.2024 облікові дані позивача без надання останнім військово-облікового документу у паперовій формі.

Також, суд зазначає, що згідно із п.2 ч.1 ст.9 Закону № Закону № 1951-VIII позивач мав право звернутися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до п.4 Порядку № 559 зміни в Реєстр вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Проте позивач не надав до суду доказів подання відповідної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_3 та її реєстрації.

Позивач зазначає про те, що він звертався із заявою до відповідного органу ведення Реєстру із заявою від 27.05.2024, в якій просив терміново повідомити про всі дані, що містяться щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за унікальним номером 030820231320596900079, а також відомості про місце, час та дату їх внесення й службових (посадових) відповідальних за організацію та внесення відомостей щодо ОСОБА_1 , в т. ч. внесення вперше окремого номеру запису щодо нього в Реєстрі з відповідно зафіксованим часом, датою та відомостями про особу, яка здійснила такий запис (у електронній формі); негайно виключити запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за унікальним номером 030820231320596900079 шляхом його видалення (знищення) як недостовірного та відповідно запиту на розшук ОСОБА_1 з різноманітних баз даних що перебувають в розпорядженні органів державної влади.

При цьому, суд зазначає, що заява позивача від 27.05.2024 із викладом обставин порушення прав позивача за своїм змістом не є заявою про усунення невідповідностей в облікових даних.

Таким чином, позивач жодних заяв до уповноважених органів адміністрування володільця Реєстру яким є: оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя не звертався та заяв не подавав.

Отже, враховуючи наведене відсутні підстави стверджувати, що ІНФОРМАЦІЯ_10 здійснив бездіяльність відносно позивача.

Також, представник Міністерства оборони України у відзиві на позов пояснив суду, що так як ОСОБА_1 не був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 - він перебуває в картотеці вільних залишків ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно статті 37 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, зокрема, які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання.

Отже, враховуючи зазначене у ІНФОРМАЦІЯ_7 також не було законних підстав для зняття з обліку позивача, оскільки ОСОБА_1 не взято на військовий облік в іншому ІНФОРМАЦІЯ_7 , внаслідок чого суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття порушене право, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. (Постанова ВП ВС від 30.05.2024 р. справа №990/143/23).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами, оскільки він не звертався із заявою та не подавав документів до органу уповноваженого на ведення Єдиного реєстру, за місцем обліку або проживання. Доказів бездіяльності відповідачів Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Стосовно твердження позивача про те, що його військово-обліковий документ в електронній формі у мобільному застосунку Резерв+, є сфальсифікованим, оскільки містить недостовірні дані з Реєстру, зокрема, щодо дати народження позивача та його статусу, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 6 - 7. Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка, за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації, а формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного.

Таким чином, військово-обліковий документ позивача в електронній формі сформовано самим позивачем автоматично після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації у мобільному застосунку Резерв+ (електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста) з використанням даних, що є в Реєстрі.

Представник Міністерства оборони України у відзиві на позов пояснив, що дату народження ОСОБА_1 було виправлено з «05.01.1984» на «08.01.1984», оскільки допущено технічну помилку.

Також, судом зі змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що після уточнення позивачем своїх даних та їх оновлення, статус відносно ОСОБА_1 у розшуку знято та встановлено «на обліку», тобто дане питання позивачем вирішено через мобільний застосунк Резерв+.

Отже, зазначені обставини, якими позивач мотивує свої позовні вимоги по суті, станом на час розгляду даної справи вирішено.

Стосовно позовних вимог позивача до Міністерства цифрової трансформації України, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, (далі - Положення) Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг; у сфері розвитку ІТ-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті; у сфері хмарних послуг.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні електронні реєстри» (далі-Закон № 1907-IX), публічний електронний реєстр (реєстр, кадастр, регістр тощо) - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та надання реєстрової інформації.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закон № 1907-IX, держатель публічного електронного реєстру - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, юридична особа публічного права, визначена законом, або саморегулівна організація, що забезпечує створення, функціонування та ведення публічного електронного реєстру.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1907-IX, адміністратор публічного електронного реєстру - юридична особа публічного права, що забезпечує функціонування та здійснює адміністрування публічного електронного реєстру, визначена законом або іншим нормативно-правовим актом, згідно з яким створено публічний електронний реєстр.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 2 Закону № 1907-IX, технічний адміністратор реєстру - юридична особа публічного права, яка в межах та в обсягах, визначених договором, забезпечує супровід, функціонування та адміністрування публічного електронного реєстру.

Відповідно до частини першої та другої статті 14-1 Закону № 1907-IX, електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до абзацу 2 та 3 частини першої статті 36 Закону № 1907-IX, адміністрування реєстру здійснює держатель реєстру або визначений відповідно до закону або іншого акта законодавства, згідно з яким створено реєстр, адміністратор реєстру. Адміністрування реєстру може здійснюватися технічним адміністратором на підставі укладених договорів.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно- комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Статтею 2 Закону № 1951-VIII визначені основні завдання Реєстру: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру (частина перші статті 5 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1951-VIII Держатель Реєстру: забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтею 6 9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру; надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Розпорядник Реєстру відповідно до Закону: організовує функціонування Реєстру; у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі; організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру; забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей (частина третя статті 5 Закону№ 1951-VIII).

Органи адміністрування Реєстру: здійснюють аналітичну обробку даних; забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування (частина 6 статті 5 Закону № 1951-VIII).

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина 8 статті 5 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до частини 9 статті 5 Закону № 1951-VIII визначено, що Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Аналогічні положення містяться в розділі ІІ «Суб`єкти Реєстру та їх завдання» Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наказ Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 розділу IV «Порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру» Порядку, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Враховуючи викладене, Мінцифри не є власником (держателем) електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, відповідно до нормативно правового акта, яким врегульовано дане питання.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Мінцифри не є суб`єктом Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та суб`єктом електронної інформаційної взаємодії з цим Реєстром.

Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань, визначених законодавством, зокрема здійснює заходи щодо створення та забезпечення функціонування: системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, інтегрованої системи електронної ідентифікації, єдиного державного веб-порталу відкритих даних, національного реєстру електронних інформаційних ресурсів, Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг, онлайн-платформи взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства, державної платформи стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua), державного веб порталу правового режиму Дія Сіті (city.diia.gov.ua), реєстру Дія Сіті, єдиного державного веб-порталу цифрової освіти, Єдиного державного вебпорталу для збору пожертв на підтримку України «United24», веб-порталу «Дія. Цифрова громада», Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації, Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Отже, з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що здійснення контролю, проведення моніторингу відповідних дій та /або бездіяльності держателів реєстрів, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та забезпечення їх оновлення знаходиться за межами повноважень Міністерства цифрової трансформації України.

Також, судом встановлено, що Міністерство цифрової трансформації України 30.05.2024 розглянуло в строки та у відповідності до вимог чинного законодавства України заяву позивача від 27.05.2024 про надання інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів а також відомостей, про місце, час та дату їх внесення, службових (посадових) осіб відповідальних за організацію та внесення відомостей до зазначено реєстру та за результатами розгляду звернення повідомлено заявника, що питання викладені у зверненні не належить до компетенції Мінцифри.

Отже, враховуючи зазначене вимоги позивача щодо неправомірності дій Міністерства цифрової трансформації України є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача до Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо забезпечення функціонування системи військового обліку громадян, в частині тих причин та умов що потягли за собою порушення прав громадянина України, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 118 Конституції України передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Аналогічна норма зазначена в частині першій статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

В частині третій статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» зазначено, що місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України запроваджено воєнний стан.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 року було постановлено утворити, зокрема, і Хмельницьку обласну військову адміністрацію.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Отже, військові адміністрації є тимчасовими державними органами, які утворюються Президентом України на територіях, де введено воєнний стан, та які наділені усіма повноваженнями місцевих держаних адміністрацій для забезпечення дії Конституції та законів України, а також наділені додатковими повноваженнями для забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 148 (далі - Порядок), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 4 Порядку завданням військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно з статтею 27 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація має такі повноваження у сфері оборони: забезпечує виконання законодавства про територіальну оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов`язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями; здійснює заходи, пов`язані з територіальною обороною, мобілізаційною підготовкою, цивільним захистом на відповідній території; забезпечує виконання законодавства про пільги, встановлені для ветеранів війни та прирівняних до них осіб, військовослужбовців, звільнених з військової служби, а також про пільги і допомогу сім`ям військовослужбовців строкової служби та громадян України, які проходять військову службу у військовому резерві (резервістів); бере участь в організації та забезпеченні заходів підготовки населення України до участі в русі національного спротиву та підготовці молоді до військової служби, забезпечує направлення громадян для проходження базової військової служби та альтернативної (невійськової) служби на відповідній території; вживає заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через державний кордон України; здійснює під час мобілізації своєчасне оповіщення і забезпечує прибуття на збірні пункти та призов через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації, забезпечує прибуття транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів; організовує на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць планування та забезпечує проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації після набрання чинності відповідним указом Президента України; організовує та забезпечує на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, надання звітності з цих питань; контролює мобілізаційну підготовку та перевіряє стан мобілізаційної готовності місцевих державних адміністрацій нижчого рівня, органів місцевого самоврядування та підприємств, установ і організацій, які розташовані на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (крім підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, інших державних органів) та звітують з цих питань; взаємодіє з органами державної влади, іншими державними органами, силами оборони і силами безпеки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, надає їм і одержує від них в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання повноважень з питань мобілізаційної підготовки, мобілізації та демобілізації.

До повноважень Хмельницької ОВА відповідно до пункту 8, яким було доповнено статтю 27 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 18.05.2024, відноситься організація та забезпечення на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, надання звітності з цих питань.

Отже, аналізуючи викладене законодавство суд робить висновок, що до повноважень Хмельницької ОВА відноситься саме організація та забезпечення функціонування системи військового обліку, а не ведення військового обліку.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за: збереженням і раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі; використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів; охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду; додержанням санітарних і ветеринарних правил, збиранням, утилізацією і захороненням промислових, побутових та інших відходів, додержанням правил благоустрою; додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів; додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту; охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці; додержанням громадської безпеки і порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху; додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію; додержанням законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи; за дотриманням договірних зобов`язань забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків; виконанням інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) під час будівництва будинків, споруд, розміщення інших господарських об`єктів, інженерних та транспортних комунікацій; станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).

З вищезазначеної норми випливає, що до повноважень Хмельницької ОВА не належать здійснення контролю за веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, згідно з частиною другою статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Отже, загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України, а до повноважень Хмельницької ОВА, серед інших, належить лише забезпечення функціонування системи військового обліку.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку, системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Відповідно до пункту 73 Порядку Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська міська держадміністрації: проводять щороку відповідно до затверджених ними планів у взаємодії з обласними, Київським міським територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки перевірку стану військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають на території адміністративно-територіальної одиниці; складають за результатами перевірки акти, які затверджуються головами обласних, Київської міської держадміністрацій та надсилаються у двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки відповідним державним органам, підприємствам, установам та організаціям, а також оперативним командуванням, обласним, районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок; видають щороку до 1 лютого розпорядження голови обласної, Київської міської держадміністрації про стан військового обліку на території адміністративно- територіальної одиниці за минулий рік, завдання на наступний рік на підставі інформації обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про стан військового обліку за минулий рік та пропозицій щодо його поліпшення в наступному році, результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за минулий рік.

Розпорядженнями голів обласної, Київської міської держадміністрацій визначаються завдання щодо забезпечення функціонування системи військового обліку на території області (міста), методичного забезпечення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, затверджується план проведення перевірок стану військового обліку на території області (міста), а також склад комісії для проведення таких перевірок. Зазначені розпорядження надсилаються (доводяться) щороку до 5 лютого до оперативних командувань відповідно до військово-адміністративного поділу території України, районних держадміністрацій, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, аналізуючи пункт 73 Порядку, суд приходить до висновку, до повноважень обласних державних адміністрацій не належить ведення військового обліку, а лише перевірка стану військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають на території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до пункту 3 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з пунктом 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 4 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що персонально-первинний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 5 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Тобто положення статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлює, що на Хмельницьку ОВА, як на орган виконавчої влади, покладається обов`язок вести військовий облік лише працівників Хмельницької ОВА, однак позивач до матеріалів справи не надав доказів того, що він є чи був працівником Хмельницької ОВА.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав Хмельницькою ОВА, внаслідок чого в задоволенні позовних вимог позивача до Хмельницької обласної державної адміністрації слід відмовити.

Стосовно позовних вимог позивача до Генерального штабу Збройних Сил України та Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Генеральний штаб Збройних Сил України відповідно до вимог Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 30 січня 2019 року № 23/2019, Генеральний штаб Збройних Сил України є головним органом військового управління з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України, він здійснює стратегічне керівництво силами та засобами Збройних Сил, інших складових сил оборони, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

Генеральний штаб Збройних Сил України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, постановами Верховної Ради України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, наказами та директивами Міністерства оборони України, наказами та директивами Міністра оборони України, наказами та директивами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також цим Положенням.

При цьому, питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України Про звернення громадян (далі - Закон № 393/96-ВР). Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

У відповідності до приписів статті 1 Закону № 393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною першою статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Разом з тим, з урахуванням вимог статті 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Отже, аналізуючи приписи Закону № 393/96-ВР, законодавець, передбачив право/обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, з метою забезпечити заявнику об`єктивний та всебічний розгляд його заяви (звернення).

Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735, затверджено Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962 (далі - Інструкція № 735), яка визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Первинний розгляд та облік звернень громадян" Інструкції №735 передбачено, що письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця. Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Пунктом 14 Розділу ІІ Первинний розгляд та облік звернень громадян Інструкції № 735 визначено, що щодо кожного звернення не пізніше ніж у п`ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; передати на вирішення до іншого органу військового управління; надіслати за належністю до іншого центрального органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів військового управління, військової частини, про що одночасно повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України "Про звернення громадян".

Судом з матеріалів справи встановлено, що заява позивача від 27.05.2024 за дорученням державного секретаря Міністерства оборони України надіслана для опрацювання відповідачу відповідно до вимог законодавства України та в подальшому, за дорученням начальника Генерального штабу Збройних Сил України заява від 27.05.2024 надіслана начальником Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України на адресу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України г-л лейтенанта ОСОБА_2 для належного опрацювання.

За результатом розгляду (опрацювання) заяви позивача від 27.05.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 надано лист-відповідь від 17.06.2024 № 11/9117, у якому, зокрема, роз`яснювалось ОСОБА_1 про необхідність особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання запитуваної інформації.

Отже, враховуючи викладене суд не вбачає в діях Генерального штабу Збройних Сил України та Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України протиправності, а також під час розгляду не встановлено судом, а позивачем не доведено і протиправної бездіяльності зазначених відповідачів, оскільки останніми здійснили контроль (належне реагування) на звернення позивача від 21.07.2024 (реєстр. номер Міністерства оборони України від 06.08.2024 № В-95453), розгляд по суті якого було організовано з огляду на доручення начальника Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 07.08.2024 № В-91582/1, у відповідності до резолюції якого командувачу Сухопутних військ Збройних Сил України доручено провести опрацювання (розгляд) отриманого звернення позивача у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян та надати відповідь за результатами розгляду на адресу позивача, що підтверджує лист-відповідь начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2024 № 11/12123, згідно якого ОСОБА_1 роз`яснено порядок його дій для вирішення порушених у зверненні питань.

Окрім того, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження протиправних дій Генерального штабу Збройних Сил України, які полягають у не забезпеченні організаційного функціонування Реєстру, неналежній організації підготовки підпорядкованих органів адміністрування та ведення Реєстру; не забезпеченні контролю за повнотою, актуальністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей; неналежному та недостатньому загальному керівництві роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку військовозобов`язаних і призовників; не забезпеченні контролю за станом організації та ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників в місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності.

Також позивачем під час розгляду справи не підтверджено протиправних дій Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо неналежного забезпечення взаємодії щодо ведення Реєстру та контролю за повнотою та відповідністю інформації, наданої відповідними державними органами, неналежної організації взаємодії між підрозділами Генерального штабу Збройних Сил України, органами військового управління, військовими частинами, обласними та районними (об`єднаними районними), міськими (районними у місті, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки щодо ведення, адміністрування та редагування Реєстру та бездіяльності по контролю дій призначених відповідальних осіб за ведення Реєстру обласними та районними (об`єднаними районними), міськими (районними у місті, об`єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки щодо своєчасності, повноти та достовірності внесення ними інформації до Реєстру.

Щодо позовних вимог позивача до Національної поліції України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України Про Національну поліцію, поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, в рамках якої формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 25 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями; надає до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі та в обсягах даних, зазначених у статтях 7,14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відомості, необхідні для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Поліція може створювати власні реєстри та бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону, та інформаційно-аналітичні системи (у тому числі міжвідомчі), необхідні для виконання покладених на неї повноважень.

Діяльність поліції, пов`язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України "Про захист персональних даних", (далі - Закон), іншими законами України.

Органи та підрозділи поліції здійснюють обробку персональних даних осіб у зв`язку із необхідністю виконання обов`язків, які передбачені законом, тому згода такого суб`єкта на їх обробку не потрібна (пункт 5 частини першої статті 11 Закону).

Відповідно до ст. 25 Закону № 580-VIII, поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями; 5) надає до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі та в обсягах даних, зазначених у статтях 7, 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відомості, необхідні для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно положень статті 26 Закону № 580-VIII, поліція засобами інформаційно- комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: 1) осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу; 2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду; 3) розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду, або від виконання обов`язків, визначених законом для суб`єктів пробацїї; 4) розшуку осіб, зниклих безвісти; 5)установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв`язку з хворобою або неповнолітнім віком; 6) зареєстрованих в органах внутрішніх справ і поліції кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій; 7) осіб, стосовно яких поліцією застосовано адміністративне затримання, затримання в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, або інше законне затримання; осіб, підданих адміністративному арешту, домашньому арешту; осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення; 8) осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією; 9) зареєстрованих корупційних кримінальних правопорушень, адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, а також осіб, які їх учинили, та результатів розгляду цих правопорушень у судах; 10)іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні; 11) викрадених номерних речей, цінностей та іншого майна, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речей, пов`язаних із учиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян; 12) викрадених (втрачених) документів за зверненням громадян; 13) знайдених, вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обігу, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери; 14) транспортних засобів, які розшукуються, у тому числі у зв`язку з безвісним зникненням особи, виявлених безхазяйних транспортних засобів, а також викрадених, втрачених номерних знаків; 15) виданих дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху та дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів; 16) зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї; 17) викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася; 18) бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону; 19) дорожньо-транспортних пригод, оформлення яких здійснювалося поліцією, та їх наслідків.

Міністерство внутрішніх справ України у межах компетенції здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів під час формування та користування поліцейськими інформаційними реєстрами та базами (банками) даних у порядку, визначеному у статтях 26, 27 цього Закону.

Як встановлено з матеріалів справи позивач 27.05.2024, серед інших звернувся до керівника Національної поліції України із заявою, в якій просив терміново повідомити про всі дані, що містяться щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за унікальним номером 030820231320596900079, а також відомості про місце, час та дату їх внесення й службових (посадових) відповідальних за організацію та внесення відомостей щодо ОСОБА_1 , в т. ч. внесення вперше окремого номеру запису щодо нього в Реєстрі з відповідно зафіксованим часом, датою та відомостями про особу, яка здійснила такий запис (у електронній формі); негайно виключити запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів за унікальним номером 030820231320596900079 шляхом його видалення (знищення) як недостовірного та відповідно запиту на розшук ОСОБА_1 з різноманітних баз даних що перебувають в розпорядженні органів державної влади.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок).

Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14); письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення; здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29); розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів); складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, ІНФОРМАЦІЯ_1 для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років; видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, Київського міського територіальних центів комплектування та соціальної підтримки; організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до п.12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки представляє інтереси Збройних Сил у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами та громадянами на відповідній території.

Отже, відповідач - Національна поліція України не є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, на нього не покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

При цьому, відповідно до частини першої статті 5 Закону № 393/96-ВР, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

10.06.2024 першим заступником начальника Національної поліції України відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" направлено за належністю заяву ОСОБА_1 від 27.05.2024 для розгляду у встановленому порядку до Міністерства оборони України, про що позивача повідомлено листом №80521/02-24 від 10.06.2024.

Отже, враховуючи норми чинного законодавства України суд не вбачає у діях Національної поліції України порушень прав позивача.

Також, суд критично ставиться до твердження позивача про протиправність та незаконність проведення Національною поліцією України негласних пошукових заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, в т. ч. шляхом внесення даних про ОСОБА_1 до відповідних інформаційно-пошукових систем Національної поліції України та інших органів державної влади лише за запитом всіх чи окремих відповідачів (Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Генерального штабу Збройних Сил України, Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України) та без підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності й з порушенням принципів її проведення визначених законом, оскільки судом не встановлено, а позивачем не надано до суду жодного належного доказу на підтвердження зазначеного.

Стосовно позовних вимог позивача до Управління Західного оперативного Командування, суд зазначає, що такий орган, як Управління Західного оперативного Командування, відсутній в структурі Сухопутних військ Збройних Сил України, внаслідок чого позивачем не доведено та не надано належних доказів порушення прав позивача ІНФОРМАЦІЯ_16 , а тому доводи позивача про визнання протиправними (незаконними) дій /бездіяльності, які полягають у неналежному загальному керівництві територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контролю за їх діяльністю, в т. ч. шляхом узгодження основних питань діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_16 з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.

Стосовно позовних вимог позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 Військова частина НОМЕР_1 щодо неналежного загального керівництва територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контролю за їх діяльністю, в т. ч. шляхом узгодження основних питань діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п 7. Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року № 94, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - головний робочий орган володільця Реєстру з питань ведення обліку осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, крім військовослужбовців строкової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - особи, звільнені з військової служби).

Командування Сухопутних військ Збройних Сил України відповідно до покладених на нього завдань в межах визначеного функціоналу, у тому числі, забезпечує ведення обліку осіб, звільнених з військової служби; організовує взаємодію між підрозділами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, органами військового управління, щодо ведення Реєстру, контролює дії призначених відповідальних осіб за ведення Реєстру ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо своєчасності, повноти та достовірності внесення ними визначеної інформації до Реєстру тощо.

Відповідно до п.76. Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 на Командування СВ ЗСУ покладено здійснення загального керівництва та контролю за роботою оперативних командувань, обласних, районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з питань організації та ведення військового обліку, а також вжиття заходів реагування на виявлені правопорушення.

При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач не звертався до Командування СВ ЗСУ щодо питань, вказаних ним у позовній заяві.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 із заявою від 27.05.2024 до Командування СВ ЗСУ не звертався, оскільки в останній позивачем серед адресатів Командування СВ ЗСУ не зазначено.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, надані позивачем, що він звертався в установленому порядку до Командування СВ ЗСУ щодо вказаних ним у позовній заяві питань, але отримав відмову від зазначеного відповідача чи відповідач взагалі не надав відповідь на його звернення згідно вимог чинного законодавства.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав Командуванням СВ ЗСУ, внаслідок чого в задоволенні позовних вимог позивача до Командування СВ ЗСУ слід відмовити.

Стосовно зауважень позивача про те, що Кабінет Міністрів України систематично не забезпечував виготовлення у встановленому порядку необхідної кількості бланків військових квитків на замовлення Міністерства оборони України; не контролював, не спрямовував та не координував діяльність Міністерства оборони України щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки, в частині забезпечення документування військового обліку громадян України, а також не здійснював такого контролю за місцевою державною адміністрацією в Хмельницькій області; своєчасно не розробив чи не розробив взагалі, або засекретив порядок ведення відповідного Реєстру, закон про який прийнято ще в 2017 році; не контролював, не спрямовував та не координував діяльність Міністерства цифрової трансформації щодо застосування закону про Реєстр, в тому числі шляхом визначення відповідного Порядку здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, права та обов`язки суб`єктів у сфері Реєстру та держателя Реєстру під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за порушення, допущені у сфері Реєстру, а останнє відповідно не здійснювало контроль за дотриманням держателем Реєстру (його посадовими особами) законодавства у сфері Реєстру у частині здійснення заходів із створення, функціонування та його ведення, організації роботи, пов`язаної з провадженням діяльності з ведення реєстру, організації процесів обміну, використання та оприлюднення інформації під час електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, у тому числі шляхом проведення моніторингу відповідних дій та/або бездіяльності держателя реєстру, з метою виявлення порушень законодавства у сфері реєстру, суд вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, внаслідок чого позовні вимоги позивача викладені до Кабінету Міністрів України також задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог позивач про стягнення з відповідачів вартості порушеного його права, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України регламентовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під час вирішення спору про відшкодування моральної шкоди має бути з`ясована наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, необхідно з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, матеріали адміністративної справи не містять доказів, які свідчили б про душевні страждання позивача та підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Із зазначеного слідує, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Так, згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Так, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинили моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.

Суд звертає увагу на те, що для відшкодування моральної шкоди обов`язковим є наявність розміру такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14, від 20.02.2018 року у справі №818/1394/17.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, експертні висновки тощо.

Безспірно, порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають психологічне напруження, розчарування та незручності, негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, вагомості наслідків.

Саме тому, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Проте, із встановлених по справі обставин вбачається, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не розкрив суті негативного впливу протиправних дій відповідачів на його душевний та психічний стан та інших втрат немайнового характеру.

Суд вважає, що позивач не довів обґрунтованість моральної та майнової шкоди, позивач не відзначив жодних критеріїв, які він враховував при визначенні причинно-наслідкового взаємозв`язку наслідків, що настали з діями відповідача та не вказав конкретних обставин, які мають значення для вирішення питання щодо обґрунтованості заявленої вимоги про стягнення моральної та майнової шкоди.

Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати безспірною підставою для стягнення моральної та майнової шкоди.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, з врахуванням наведених норм слід зазначити, що особа може звернутися до суду за захистом саме порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а також свого порушеного права, яке є явним.

Гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах .

Способи захисту права, це визначені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19.

У судовій практиці сформульована стала правова позиція, яка полягає у тому, що ефективним вважається такий спосіб захисту, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі № 2а-204/12, від 15 липня 2019 року у справі № 420/5625/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18).

Таким чином, конституційне право на судовий захист прав, свобод та інтересів, як таке передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Тому, під час вирішення спору підлягають встановленню наявність в особи, яка звернулася з позовом суб`єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, а також наявність чи відсутність факту його порушення або оспорювання. За таких обставин відновленню підлягають лише ті законні права та інтереси, порушення яких встановлено під час розгляду справи.

При цьому, позивач звертаючись до суду з позовом не зазначив обставин та ненадав належних доказів, які б підтверджували факт порушення його права з боку відповідачів визначених ним у його позовній заяві.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч. 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем в межах заявлених вимог обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, а відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат - відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства цифрової трансформації України, Печерського районного в місті Києві ТЦК та СП, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Хмельницької обласної державної адміністрації, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної поліції України, Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_5 Військова частина НОМЕР_1 , Кабінету Міністрів України про визнання дій та бездіяльності протиправними - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168 , код ЄДРПОУ - 00034022) ІНФОРМАЦІЯ_17 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_18 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Мністерство цифрової трансформації України (вул. Ділова, 24, м. Київ 150, 03150 , код ЄДРПОУ - 43220851) Печерський районний в місті Києві ТЦК та СП (01014, вулиця Петра Болбочана, 1, м. Київ, Київська область , код ЄДРПОУ - 09925969) ІНФОРМАЦІЯ_10 . ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Хмельницька обласна державна адміністрація (майдан Незалежності, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29005 , код ЄДРПОУ - 22985083) Генеральний штаб Збройних Сил України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168 , код ЄДРПОУ - 22991050) Національна поліція України (вул. Академіка Богомольця, 10, Мсп601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 40108578) Адміністративно-господарче управління Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168 , код ЄДРПОУ - 22991178) Управління Західного Оперативного Командування (вул. Батуринська, 2, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79007 , код ЄДРПОУ - 08512627) Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського Михайла, 12/2, м. Київ, 01008 , код ЄДРПОУ - 00031101)

Головуючий суддя СуддіІ.І. Тарновецький А.І. Петричкович Д.Д. Гнап


Суд	Хмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	23.09.2024
Оприлюднено	25.09.2024
Номер документу	121800486
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Тарновецький І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 23.09.2024 по справі 560/9615/24ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —560/9615/24

Рішення від 23.09.2024

Рішення
від 23.09.2024 по справі 560/9615/24
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД