Постанова

від 23.09.2024 по справі 340/10176/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10176/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року (суддя Кармазина Т.М.)

у справі №340/10176/23

за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2

до Міністерства оборони України, Командування військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання незаконної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Командування військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому з урахування уточнень просила:

- визнати незаконною бездіяльність Міністерства оборони України щодо надання їй та сину ОСОБА_2 Посвідчень членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 ; письмових Довідок для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; в виплаті їй та сину ОСОБА_2 одноразових виплат в сумах по 1000000 гривень кожному та зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вищевказані Посвідчення члена сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 , письмові Довідки для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, виплатити їй та їх сину ОСОБА_2 одноразові грошові виплати в розмірі 1000000 гривень кожному;

- визнати незаконною бездіяльність Командування військової частини НОМЕР_1 щодо надання ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 письмових Довідок для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; в виплаті їй та сину ОСОБА_2 одноразових виплат в розмірі в розмірі 1000000 гривень кожному та зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 вищевказані Довідки для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних підчас безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а також, зобов`язати відповідача виплатити їй та сину ОСОБА_2 одноразові грошові виплати в сумі 1000000 гривень кожному;

- визнати незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 Посвідчень членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 ; письмових Довідок для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальні цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 та їх сину ОСОБА_2 Посвідчення членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 , а також письмових Довідок для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;

- визнати незаконною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 Посвідчень членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 та письмових Довідок для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 Посвідчень членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 та відповідних письмових Довідок для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі антитерористичної операції, забезпеченні її проведення;

- визнати за ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 статус членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 з наданням їх всіх пільг та переваг, які передбачені нормами діючого законодавства України для членів сім`ї пропалого безвісті військовослужбовця.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.10.2023 чоловік позивачки ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , пропав безвісті поблизу населеного пункту Курдюмовка Бахмутського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням №523 від 10.10.2023 командира військової частини НОМЕР_1 . 11.10.2023 та 13.11.2023 позивачка зверталась із заявами до ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання їй та їх сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , статусу членів сім`ї пропалого безвісті воїна України ОСОБА_3 , нарахування та здійснення виплати їм, починаючи з 09.10.2023, одноразових та систематичних грошових виплат, які передбачені нормами діючого законодавства України. Командування військової частини НОМЕР_1 , в порядку виконання її заяви від 13.11.2023, перерахувало на картковий рахунок грошове забезпечення солдата ОСОБА_3 за два місяці - жовтень та листопад 2023 року. Ніяких одноразових виплат суми в 1000000 гривень на неї та 1000000 гривень на їх сина ОСОБА_2 військова частина НОМЕР_1 не здійснила та Довідки для членів сім`ї загиблого (пропалого безвісті) їм не надали.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення, викладене у формі протоколу №10 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2023, про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути подані ОСОБА_1 документи для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який пропав безвісті під час проходження військової служби.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Суд за встановлених обставин дійшов висновку, що наведені відповідачем-3 в рішенні (п.21 протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань розгляду матеріалів про надання статусу члена сім`ї загиблого чи зниклого безвісти військовослужбовця під час проходження військової служби №10 від 12.12.2023) про повернення поданих позивачкою документів на доопрацювання мотиви, а саме: відсутність рішення суду щодо визнання особи у судовому порядку безвісти відсутньою або оголошення померлою, витягу із наказу командира військової частини як такого, що визнаний судом безвісти відсутнім, витягу із наказу командира військової частини про завершення службового розслідування щодо факту безвісти зниклого військовослужбовця в період проходження військової служби, є безпідставними, оскільки надання вказаних документів не передбачалось Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 в редакції, чинній на дату прийняття такого рішення.

Позовні вимоги про зобов`язання видати посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, суд визнав такими, що не підлягають задоволенню з огляду на дискреційні повноваження відповідача-3.

Стосовно позовних вимог про видачу довідки для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, суд зазначив, що виданню спірної довідки передує чітко встановлена процедура, яка в даному випадку не дотримана саме позивачкою, яка мала не повний пакет документів. При цьому суд виходив з того, що в разі коли фізичну особу було оголошено судом безвісно відсутньою або померлою, довідка на таку особу оформлюється після рішення суду, яке набрало законної сили, та видання наказу про виключення цієї особи зі списків особового складу (оголошення про припинення роботи).

Стосовно вимог про зобов`язання відповідачів виплатити позивачці та сину одноразову грошову виплату в сумі 1000000 гривень кожному, суд встановив, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено таких виплат.

З приводу позовних вимог про визнання за позивачкою та її сином ОСОБА_2 статусу членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 з наданням їм всіх пільг та переваг які передбачені нормами діючого законодавства України для членів сім`ї пропалого безвісті військовослужбовця, суд першої інстанції зазначив, що суд не вправі визнавати статуси і надавати переваги, при тому що позивачка не конкретизує, які саме вона просить надати пільги та переваги, обмежившись зазначенням "усіх", при тому що дана вимога спрямована до усіх відповідачів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Позивачка зазначає, що суд, застосувавши надмірний формалізм та перекручуючи смисл правових норм, дійшов необ`єктивного та невірного за правовою суттю висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог щодо надання Довідок для членів сім`ї осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та пропали безвісті, тоді як вказані Довідки оформлюються та видаються командуванням військової частини, в якій проходив службу військовослужбовець, який пропав безвісті, або ІНФОРМАЦІЯ_8, який здійснював призов цього військовослужбовця на військову службу.

Також позивачка вважає, що суд першої інстанції свідомо невірно витлумачив правові норми, які регулюють її право та право її сина на отримання від відповідачів одноразової грошової виплати в сумі 1000000 гривень кожному, вказує з цього приводу, що законодавство України прирівнює правовий статус воїна, який пропав безвісті, та членів його сім`ї до статусу воїна, який загинув в бойовій обстановці та статусу членів сім`ї загиблого воїна (стаття 29 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Відповідачі-1, -2, -3 подали письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких кожен окремо, просить залишити апеляційну скаргу позивачки без змін, зазначаючи, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог є законним, обґрунтованим і вмотивованим. Відповідачі вважають, що, виходячи з норм діючого законодавства, протиправної бездіяльності по відношенню до позивачки не допускали.

Позивачка подала відповідь на відзиви відповідачів, вказує, що відповідачі не спростовують жодного обґрунтування позовних вимог та жодного обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачкою в частині незадоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості саме в цій частині.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка ОСОБА_1 - дружина ОСОБА_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , отримала сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти (потрапившого у полон) № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.10.2023 за вих.№6/12391, що її чоловік ОСОБА_3 , 1988 року народження, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ зник безвісти 09.10.2023 у районі населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області.

Підставою направлення цього сповіщення позивачці стало відповідне сповіщення командира військової частини НОМЕР_1 від 10.10.2023 №523, адресоване начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12023120000001232 від 10.02.2023 позивачка визнана потерпілою від пропажи безвісті ОСОБА_3 (зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

Інформацію про ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру №20231025-1777 від 25.10.2023.

13.11.2023 позивачка звернулась до відповідачів із заявою, в якій просила надати їй та її сину ОСОБА_2 статус членів сім`ї пропалого безвісті воїна України та учасника бойових дій ОСОБА_3 ; Довідки для осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в забезпечення її проведення та загинули (пропали безвісті), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; проводити ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 систематичні та одноразові грошові виплати, які передбачені нормами діючого законодавства України, за воїна України ОСОБА_3 , який пропав безвісті 09.10.2023, починаючи нарахування та виплати з дати 09.10.2023.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2023 №4378 «Про визначення членів сімей військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які вважаються зниклими безвісти та які знаходяться у полоні, які мають право на виплати всіх належних видів грошового забезпечення», ОСОБА_1 , на підставі її заяви від 13.11.2023, нараховано та виплачено грошове забезпечення за зниклого безвісти чоловіка - ОСОБА_3 , а саме: в листопаді 2023 року - 237 889,80 грн.; в грудні 2023 року - 133 820,90 грн.; в січні 2024 року - 107 294,70 грн.

Відповідно до витягу із протоколу №10 від 12.12.2023 засідання Комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 з питань розгляду матеріалів про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) чи зниклого безвісти військовослужбовця під час проходження військової служби, документи ОСОБА_1 повернені на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з відсутністю рішення суду щодо визнання особи у судовому порядку безвісті відсутньою або оголошенням його померлим, витягу із наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини як такого, що визнаного судом безвісті відсутнім, витягу із наказу командира військової частини про завершення службового розслідування щодо факту безвісті зниклого військовослужбовця в період проходження військової служби.

Позивачка, не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо не видачі означених вище довідок та не виплати грошових коштів в розмірі по 1000000 гривень позивачці та її сину, звернулася до суду з цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 №2505-VIII, як в ньому зазначено, визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

Відповідно до наведених в ст.1 цього Закону №2505-VIII термінів:

близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

особа, зникла безвісти, - фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук;

особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;

За правилами ст.4 Закону №2505-VIII особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, була оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не було встановлено, проведення розшуку в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.

Відповідно до ст.6 Закону №2505-VIII близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме).

Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України.

Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб.

Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Статтею 8 Закону №2505-VIII визначені правові наслідки набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи (ч.1 ст.8 Закону №2505-VIII).

За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством (ч.5 ст.8 Закону №2505-VIII).

Відповідно до ст. 12 Закону №2505-VIII Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Реєстр), створюється для накопичення та централізації відомостей та даних про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку.

Відомості в Реєстрі накопичуються та зберігаються з метою обліку інформації, необхідної для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Держателем Реєстру є Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно ст.20 Закону №2505-VIII розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім`ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім`ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі. Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку. Якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до Закону №2505-VIII особа вважається зниклою безвісти з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як зазначено в пп.2 п.1 ст.3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Вказаним Законом передбачені певні пільги гарантії для військовослужбовців та членів їх сімей, в тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до п.13 ст.14 Закону №2011-XII особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма і порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», в редакції, яка діяла на час звернення позивачки із відповідною заявою від 13.11.2023, установлено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками №1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий ІНФОРМАЦІЯ_8;

дітям військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, посвідчення видаються після досягнення ними 7-річного віку; дітям, які не досягли цього віку, передбачені законодавством пільги надаються на підставі довідки, що видається одному з членів сім`ї військовослужбовця.

Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 р. за №1407/38743, затверджена Інструкція з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, відповідно до п.4 розділу І якої облік особового складу організовується і ведеться на підставі штатів (штатних розписів), наказів відповідних командувачів, командирів та керівників (далі - командир (керівник)) органів військового управління та органу управління Держспецтрансслужби, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, у тому числі наказів по особовому складу, наказів по стройовій частині та інших документів, передбачених цією Інструкцією. Відповідно до цілей і завдань, облік особового складу поділяється на персональний, штатно-посадовий та статистичний.

Персональний облік ведеться стосовно кожного військовослужбовця та працівника окремо і призначений для системного відображення початку, проходження ними військової служби (трудової діяльності), звільнення з військової служби (звільнення з роботи), виконання ними військового обов`язку у запасі або проходження служби у військовому резерві, а також для накопичення та збереження інформації, що відображає відносини у зв`язку з їх перебуванням на військовій службі (здійснення трудової діяльності), перебування у запасі або проходження служби у військовому резерві, біографічних та інших даних, які об`єктивно характеризують військовослужбовця або працівника.

За правилами п.15 розділу ІІ Інструкції №280 виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки, зокрема,: осіб, визнаних у встановленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими,- з дня набрання законної сили рішення суду.

Згідно п.16 розділу ІІ Інструкції №280 не виключаються із списків особового складу військової частини, а обліковуються як тимчасово відсутні особи, зокрема, які зникли безвісти - до визнання їх у судовому порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими.

Розділом VI Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 р. за №1407/38743, визначена процедура обліку загиблих (померлих), зниклих безвісти, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих військовослужбовців і працівників.

Відповідно до п.1 Розділу VI Інструкції №280 у разі загибелі (смерті), захоплення в полон або заручником, а також інтернування в нейтральній державі або зникнення безвісти військовослужбовця командир військової частини зобов`язаний організувати не пізніше наступного після загибелі (смерті), захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти військовослужбовця дня повідомлення засобами зв`язку та письмово керівника районного ІНФОРМАЦІЯ_10 за місцем проживання сім`ї (близьких родичів) військовослужбовця, дату і причину його загибелі (смерті), обставини захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти.

Сповіщення командира військової частини може бути надіслане після закінчення проведення службового розслідування (спеціального розслідування, розслідування аварії (катастрофи), розслідування авіаційної події та інциденту в авіації) у разі його проведення.

Відповідно до п.15 розділу VІ Інструкції №280 районний ІНФОРМАЦІЯ_9 на підставі одержаного сповіщення командира військової частини зобов`язаний протягом семи днів після його отримання вручити сім`ї (близьким родичам) загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця сповіщення сім`ї (додаток 37), а також висловити їм співчуття, проінформувати щодо установлених законодавством пільг, роз`яснити порядок подання документів для призначення пенсії (допомоги) та інших виплат членам сім`ї військовослужбовця.

Відповідно до п. 6 ст.9 Закону №2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.

У цьому Порядку під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (п.2 Порядку №884).

Відповідно до п.3 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п.6 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:

військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;

військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Відповідно до п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1 цієї постанови (зокрема, військовослужбовці Збройних Сил), які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).

Отже, за зниклими безвісти військовослужбовцями зберігається виплата грошового забезпечення у розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень відповідно до Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.

Виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди здійснюється від дня зникнення безвісти або захоплення в полон військовослужбовця членам його сім`ї за їх заявою до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).

Виходячи з наведеного правового регулювання в контексті спірних відносин, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про помилковість тверджень позивачки щодо наявності у неї та її сина ОСОБА_2 права на отримання одноразової грошові виплати в розмірі по 1000000 гривень кожному, оскільки жодна норма діючого законодавства не передбачає такої виплати сім`ям безвісно відсутніх військовослужбовців.

З приводу доводів позивачки, що законодавство України прирівнює правовий статус воїна, який пропав безвісті та членів його сім`ї до статусу воїна, який загинув в бойовій обстановці та статусу членів сім`ї загиблого воїна, суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на яку посилається позивачка, визначає умови призначення пенсій в разі втрати годувальника. І саме для призначення таких пенсій вказана норма прирівнює сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, до сімей загиблих на фронті.

Таким чином, виходячи з визначеного позивачкою спору, спірні правовідносини вказана норма не регулює, тому в даному випадку застосуванню не підлягає.

Стосовно вимог позивачки щодо видачі Довідки для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, суд першої інстанції правильно послався на Порядок оформлення та видачі довідки для членів сімей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, МВС України, Міністерства інфраструктури України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, ГПУ від 16.12.2015 №726/1220/2596/5/1581/526/800/444/745/780/402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2015 р. за №1587/28032.

Цей Порядок, як в ньому зазначено, визначає процедуру оформлення та видачі довідок для членів сімей військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту України, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (далі - довідка) - п.1 Порядку.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку довідка видається членам сімей осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, на яких поширюється дія абзацу восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та є підставою для оформлення органами праці і соціального захисту населення посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого», форма якого наведена у пункті 4 додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни».

Відповідно до п.3 цього Порядку Довідка оформлюється в апаратах державних органів, їх регіональних (територіальних) органах, органах управління (військового управління), військових частинах (підрозділах), військових (спеціалізованих) навчальних закладах, установах, організаціях, органах та підрозділах цивільного захисту, військових прокуратурах (далі - органи управління, військові частини, установи, організації), до списків яких особи, які загинули (пропали безвісти) або померли, були зараховані для проходження військової служби, зборів військовозобов`язаних, служби у військовому резерві, служби на посадах осіб рядового і начальницького складу (служби цивільного захисту), прийняті на роботу на посади державних службовців або працівників, направлені для безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та перебували безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення згідно з відповідними письмовими наказами (розпорядженнями) керівників органів управління, військових частин, установ, організацій.

Оформлення довідки здійснюється на кожного із повнолітніх членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або законних представників членів сім`ї, зазначених в облікових документах органів управління, військових частин, установ, організацій. Відомості щодо інших членів сім`ї (у тому числі неповнолітніх дітей) заносяться до окремої графи довідки.

Підставою для оформлення довідки є наказ командира військової частини (керівника органу управління, установи, організації) про виключення особи зі списків особового складу (оголошення про припинення роботи) у зв`язку із загибеллю, смертю.

У випадках, коли фізичну особу було оголошено судом безвісно відсутньою або померлою, довідка на таку особу оформлюється після рішення суду, яке набрало законної сили, та видання наказу про виключення цієї особи зі списків особового складу (оголошення про припинення роботи).

Таким чином, передбачена вказаним Порядком довідка видається членам сімей певних категорій військовослужбовців і в будь якому випадку за умови виключення військовослужбовця зі списків особового складу.

В спірному випадку, чоловіка позивачки військовослужбовця ОСОБА_3 зі списків військової частини НОМЕР_1 у встановленому порядку не виключено, судом безвісно відсутнім не визнано.

Отже за наведених правових норм, встановлені у справі обставини не є підставою для видачі позивачці та її сину запитуваних нею довідок, відповідно, позовні вимоги в цій частині є безпідставними, задоволенню не підлягають.

Також, з огляду на повноваження адміністративного суду при вирішенні справи (ст.245 КАС України), суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 статусу членів сім`ї пропалого безвісті в бойовій обстановці військовослужбовця ОСОБА_3 .

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №340/10176/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко